Ухвала суду № 43926352, 28.04.2015, Апеляційний суд Рівненської області

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 квітня 2015 року м. Рівне

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Рівненської області у складі:

Головуючого судді: Демянчук С.В.

суддів: Шеремет А.М., Шимківа С.С.,

секретаря судового засідання: Ковальчук Л.В.,

розглянула у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 02 березня 2015 року по справі за позовом публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» до ОСОБА_3 та ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення осіб, які з'явилися в судове засідання, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів, -

в с т а н о в и л а :

Рішенням Рівненського міського суду Рівненської області від 02 березня 2015 року позовні вимоги ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» до ОСОБА_3 та ОСОБА_1 задоволено частково.

Стягнуто солідарно із ОСОБА_3 та ОСОБА_1 на користь ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» кредитну заборгованість станом на 23 жовтня 2014 року по договору 014/53-05/42248 від 28 березня 2006 року в розмірі 60 948 доларів США 62 центи, що відповідно до курсу НБУ станом на 23 жовтня 2014 року становить789 314 грн. 37 коп., в тому числі: 52 613,77 доларів США заборгованості за кредитом; 8 334,85 доларів США заборгованості по відсотках за користування кредитом.

Стягнуто солідарно із ОСОБА_3 та ОСОБА_1 на користь ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» кошти на відшкодування судових витрат в справі в сумі 3 654 грн. 00 коп..

В поданій на рішення апеляційній скарзі ОСОБА_1 вказує на неповне з'ясуванням судом першої інстанції обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими, невідповідність висновків суду обставинам справи та порушення норм матеріального та процесуального права.

__________________

Провадження № 22ц-787/734/2015 Головуючий у суді 1 інстанції: Музичук Н.Ю.

Доповідач : Демянчук С.В.

Зазначає, що позивачем не доведено сам факт надання відповідачеві грошових коштів, стягнення яких він вимагає, і суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про те, що цей факт є доведений.

Також вказує, що укладений між позивачем та відповідачем договір не містить обов'язкового для виконання відповідачем графіку погашення кредиту.

Так, зокрема, в п. З розділу 1 договору зазначається, що погашення заборгованості може (саме може, а не повинен) здійснюватись згідно графіку погашення кредиту (додаток № 1 до договору), при цьому зобов'язань відповідача щодо погашення кредиту саме у відповідності до цього графіку договір не передбачає.

Суд першої інстанції повинен був застосувати ч. 8 ст. 18 Закону України «Про захист прав споживачів», яка прямо визначає, що нечіткі або двозначні положення договорів із споживачами тлумачаться на користь споживача.

Крім того зазначає, що одночасне направлення боржнику та поручителю вимоги про дострокове повернення кредиту у зв'язку з наявністю заборгованості не є вимогою кредитора до поручителя в сенсі ч. 4 ст. 559 ЦК України.

Також позивачем не надано належних виписок по рахунках, відкритих банком для погашення заборгованості.

Задовольняючи позов частково суд першої інстанції не застосував ч. 1 ст. 88 ЦПК України і не здійснив розподіл судових витрат між сторонами.

Просить рішення скасувати та ухвалити нове, яким відмовити в задоволенні позову і стягнути з ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» на користь ОСОБА_1 судові витрати у сумі 1863 грн. 54 коп..

У судовому засіданні ОСОБА_1, підтримавши апеляційну скаргу повністю, надав пояснення в межах її доводів.

Представник ПАТ «Райффайзен Банк Аваль», заперечуючи проти задоволення апеляційної скарги, покликався на законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення.

ОСОБА_3 не заперечує проти задоволення апеляційної скарги.

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, а також вимог, заявлених в суді першої інстанції, правильність застосування судом норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням вимог матеріального і процесуального права.

Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Задовольняючи позовні вимоги частково та стягуючи солідарно з ОСОБА_3 та ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором суд першої інстанції виходив з того, що ОСОБА_3. порушила взяті на себе зобов'язання за кредитним договором в результаті чого утворилась заборгованість за кредитним договором, яка підлягає стягненню із солідарних боржників.

Щодо даних висновків, суд першої інстанції навів відповідні мотиви і докази, з якими погоджується і апеляційна інстанція, оскільки такий висновок суду ґрунтується на вимогах закону та здобутих доказах.

З матеріалів справи вбачається, що між сторонами Акціонерним поштово-пенсійним банком «Аваль», правонаступником якого є ПАТ «Райффайзен Банк Аваль», та ОСОБА_3 укладено кредитний договір № 014/53-05/42248 від 28 березня 2006 року, за яким відповідач отримала кредит в розмірі 50 000,00 доларів США зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 12,5 % річних з кінцевим терміном повернення 26 березня 2021 року. Відповідно п.п. 1.3, 5.1 умов договору, позичальник зобов'язаний здійснювати платежами щомісячно до 15-го числа часткове погашення кредиту, що в залежності від програми кредитування може здійснюватись наступним чином: згідно графіку погашення кредиту /додаток до договору/ в розмірі 1/180 від суми ліміту отриманого кредиту. Відповідно п. 6.5 договору, банк має право достроково стягувати заборгованість за кредитом, нараховані відсотки за користування кредитом та штрафні санкції, у випадках невиконання позичальником умов цього договру та /або договорів застави, інших договорів, що забезпечують погашення кредиту. Таке стягнення здійснюється за рахунок коштів, майна та майнових прав позичальника, включаючи забезпечення за цим договором, за умови попереднього /за 30 днів/ повідомлення позичальника рекомендованим листом. Згідно п. 9.1 договору, за порушення строків повернення кредитної заборгованості та відсотків за користування кредитом, передбачених положеннями цього договору, позичальник сплачує кредитору пеню в розмірі 0,5% від суми простроченого платежу, за кожний день прострочення, починаючи з першого дня закінчення строку виконання зобов'язань, зазначеного в цьому договорі.

До вказаного договору сторонами були укладені додаткові угоди: № 014/53-05/42248-д від 05 лютого 2009 року про можливу зміну відсотків, № 014/53-05/42248-д1 від 14 квітня 2009 року про зміну графіку погашення кредиту, № 014/53-05/42248-д3 від 29 червня 2010 року про відстрочку сплати процентів, зміну графіку погашення кредиту. Згідно п.п. 2.1, 2.2 додаткової угоди № 014/53-05/42248-д3 від 29 червня 2010 року зафіксовано і визнано сторонами, що фактична заборгованість позичальника перед кредитором по спалаті кредиту становить 63 587,76 доларів США, а станом на дату укладання додаткової угоди заборгованість позичальника за кредитним договором, строк сплати якої настав, складала 2731,80 доларів США, в тому числі 461,43 доларів США заборгованість із погашення суми кредиту та 2270,37 доларів США заборгованість з погашення поцентів. Крім того, вказаними додатковими угодами за підписом кредитора і позичальника, відповідача ОСОБА_3, підтверджується виконання договірних зобов'язань кредитором АТ «Райффайзен Банк Аваль».

Внаслідок неналежного виконання взятих зобов'язань станом на 23 жовтня 2014 року за позичальником утворилась заборгованість за кредитним договором в сумі 88 828 доларів США 25 центів, що відповідно до курсу НБУ станом на 23 жовтня 2014 року становить 1 150 369 грн. 18 коп., в тому числі: 52 613,77 доларів США заборгованості за кредитом /в тому числі прострочена заборгованість 3785,93 грн.; 8334,85 доларів США заборгованості по відсотках за користування кредитом /в тому числі прострочена заборгованість по відсотках 8190,70 грн./, внаслідок чого нараховано 27 879, 63 доларів США пені.

Копіями вимоги про дострокове виконання грошових зобов'язань за кредитним договором № 13-352 від 13 березня 2014 року на ім'я ОСОБА_3 із додатком рекомендованого поштового повідомлення про вручення такої особисто 17 березня 2014 року та вимоги про дострокове виконання грошових зобов'язань за кредитним договором № 13-354 від 13 березня 2014 року на ім'я ОСОБА_1 за вказаною в договорі поруки адресою із додатком рекомендованого поштового повідомлення про повернення такої за письмовою відмовою адресата від одержання, підтверджується виконання позивачем умови п. 6.5 договору щодо попереднього /за 30 днів/ повідомлення позичальника рекомендованим листом про прострочену заборгованість по кредиту в сумі 2 465,73 доларів США та по відсотках в сумі 4 459 доларів США та вимогою дострокового погашення кредиту, відповідно умов договору та положень ст.ст. 625,1050 ЦК України. (а.с. 23, 24)

Відповідна вимога позичальником, відповідачем ОСОБА_3, залишена без реагування, така не виконана і не заперечувалась, не оспорювалась в частині розрахунків.

Згідно розрахунку заборгованості за кредитним договором 014/53-05/42248 від 28 березня 2006 року станом на 23 жовтня 2014 року, наданого позивачем до позовної заяви, вбачається, що загальна сума заборгованості за кредитним договором складає 88 828 доларів США 25 центів, що відповідно до курсу НБУ станом на 23 жовтня 2014 року становить 1 150 369 грн. 18 коп., в тому числі: 52 613,77 доларів США заборгованості за кредитом /в тому числі прострочена заборгованість 3 785,93 грн./; 8 334,85 доларів США заборгованості по відсотках за користування кредитом/в тому числі прострочена заборгованість по відсотках 8 190,70 грн./, внаслідок чого нараховано 27 879, 63 доларів США пені (а.с. 28-29).

Таким чином, в порушення положень ст. ст. 526, 527, 530, 1049, 1051 ЦК України та умов п.п. 1.3, 5.1 договору позичальник, відповідач ОСОБА_3, свої зобов"язання за вказаним договором належним чином не виконала, у зв'язку з чим станом на 23 жовтня 2014 року допустила заборгованість по договору кредиту на вказану позовом суму. Наявність та сума заборгованості по договору підтверджується відповідним розрахунком позивача, не спростована відповідачами в справі .

У відповідності до положень ст. 526 ЦК України, зобов'язання повинні виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. Згідно ст. 527 ЦК України, Боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором чи законом.

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання. Згідно положень ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови, зміна умов зобов'язання, сплата неустойки, відшкодування збитків і моральної шкоди.

Згідно ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

З метою забезпечення виконання кредитного договору, був укладений договір поруки 014/53-05/42248-п/1 від 05 лютого 2006 року з фізичною особою ОСОБА_1. Відповідно до п.п. 2.2, 3.1, 3.4, 3.5 договору поруки поручитель ОСОБА_1 зобов'язується перед кредитором відповідати солідарно в повному обсязі за своєчасне та повне виконання боржником зобов'язання за кредитним договором.

Так, у п. 3.1 договору поруки передбачено, що сторони договору визначають, що у випадку невиконання боржником всіх або окремих взятих на себе зобов'язань по кредитному договору, поручитель несе солідарну відповідальність перед банком за виконання боргових зобов'язань у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу за кредитним договором, нарахованих відсотків за користування кредитом та неустойки, відшкодування збитків.

Згідно п. 3.4 договору поруки, у випадку невиконання боржником повністю або частково всіх або окремих боргових зобов'язань перед банком за кредитним договором, банк має право звернутись до поручителя з письмовою вимогою за кредитним договором у валюті кредиту на рахунок, зазначений банком в письмовій вимозі, що і було зроблено позивачем, направивши таку вимогу поручителю/ а.с.24/ на зазначену поручителем адресу, про зміну якої він банк не повідомляв.

Відповідно до п. 3.5 цього договору поручитель приймає на себе зобов'язання, у випадку невиконання боржником боргових зобов'язань в обсязі, заявленому банком в письмовій вимозі протягом п'яти банківських днів з дати отримання відповідної письмової вимоги банку. Така вимога банку вважається отриманою поручителем, якщо банк надіслав її поштою за адресою поручителя, вказаною в цьому договорі, або повідомлену банку поручителем згідно застереження до цього пункту договору. Для дійсності вимоги банк не зобов'язаний надавати поручителю підтвердження невиконання боргових зобов'язань боржником.

Відповідно ст. 553 ЦК України, за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку.

Правові наслідки порушення зобов'язання, забезпеченого порукою, передбачені ст. 554 ЦК України.

Згідно зі ст. 554 ЦПК України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки. Особи, які спільно дали поруку, відповідають перед кредитором солідарно, якщо інше не встановлено договором поруки.

Таким чином відсутні правові підстави вважати договір поруки припиненим.

Разом з цим, не заслуговують на увагу доводи апеляційної скарги щодо неподання банком належних розрахунків та виписок по рахунках, відкритих банком для погашення заборгованості з наступних підстав.

У відповідності до ст.ст. 10, 60 Цивільного процесуального кодексу України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

Відповідно до ст. ст. 57-60 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем подані розрахунки заборгованості клієнта ОСОБА_3 за договором № 014/53-05/42248 від 28 березня 2006 року в яких містяться відповідні нарахування заборгованості по тілу кредиту, відсотках, комісії, неустойки (а.с. 28-29).

Вказані розрахунки суд першої інстанції правильно вважав належним доказом по справі.

На з'ясування зазначених апелянтом обставин, апеляційним судом було перевірено порядок нарахування банком коштів по кредитному договору та з'ясовано, що жодних порушень умов договору не мало місця, а, навпаки, як вбачається з матеріалів справи позивач неодноразово за заявами кредитора проводив реструктуризацію та капіталізацію коштів за договором.

В апеляційному суді ОСОБА_3 визнала отримання нею коштів за спірним договором кредиту, тому доводи апелянта в цій частину є безпідставними.

Щодо доводів апеляційної скарги про орієнтований графік погашення платежів за договором кредиту, то вони спростовуються змістом як кредитного договору, так і змістом графіку погашення платежів, якими сторони дійшли згоди про визначеність конкретних сум платежів.

Інші доводи апеляційної скарги не заслуговують на увагу, оскільки вони є неконкретизовані та не спростовують висновків суду, а зводяться лише до переоцінки доказів та висновків суду першої інстанції щодо підстав позову, яким надана судом першої інстанції правильна оцінка.

Відповідно до норм процесуального права передбачається, що обставини цивільних справ з'ясовуються судом на засадах змагальності; в межах заявлених вимог і на підставі наданих сторонами доказів. Щодо обов'язку доказування і подання доказів, то кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень. Однак, будь-яких належних та, заслуговуючих на увагу доказів, які б спростовували висновки суду, ОСОБА_1 суду не надав та в передбаченому законом порядку висновки суду не спростував.

Поскільки доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, та, враховуючи, що суд першої інстанції, вирішуючи спір, правильно встановив дійсні обставини справи, з'ясував характер взаємовідносин сторін, постановив рішення з додержанням вимог матеріального і процесуального права, та зважаючи, що не може бути скасоване правильне по суті рішення суду з одних лише формальних міркувань, судова колегія не вбачає підстав для скасування оскаржуваного рішення.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 307, 308, 313 - 315 ЦПК України, колегія суддів, -

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 02 березня 2015 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею чинності.

Головуючий суддя: С.В. Демянчук

Судді : А.М. Шеремет

С.С. Шимків