Ухвала суду № 43926357, 30.04.2015, Апеляційний суд Рівненської області

У Х В А Л А

30 квітня 2015 року м. Рівне

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Рівненської області в складі суддів: Бондаренко Н.В., Малько О.С., Шимківа С.С.,

секретар судового засідання: Пиляй І.С.

розглянула у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу представника позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на ухвалу Рівненського міського суду Рівненської області від 6 березня 2015 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 про встановлення права користування земельною ділянкою,

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника позивача-Бойчука К.М., представника відповідача ОСОБА_3- ОСОБА_6, перевіривши матеріали справи, колегія суддів, -

в с т а н о в и л а :

Ухвалою Рівненського міського суду від 6 березня 2015 року провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 про встановлення права користування земельною ділянкою закрито.

В поданій апеляційній скарзі представник позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 вказує, що ухвала суду є незаконною в зв'язку з неповним з'ясуванням обставин справи, порушенням норм процесуального та матеріального права.

Вважає невірним висновок суду про те, що рішення суду від 22 березня 1996 року ухвалене з приводу спору між тими самими сторонами, про той же самий предмет і з тих же самих підстав що і по даній справі, оскільки позивач фактично звернувся до суду з позовом в порядку ст.377 ЦК України про закріплення користування земельними ділянками, які перебувають під перерозподіленими спорудами, а саме гаражем та сараєм.

Крім того, в позові ставиться вимога про усунення перешкод в користуванні майном, а саме виділення частини земельної ділянки з земель спільного користування сторін, яка виключає можливість суду закрити провадження у справі з підстави пред'явлення тотожного позову.

Просить скасувати оскаржувану ухвалу та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

Апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Закриваючи провадження у справі за вказаним позовом на підставі п. 2 ч.1 ст. 205 ЦПК України, суд першої інстанції виходив з наявності рішення Рівненського міського суду від 22 березня 1996 року, яке набрало законної сили, ухваленого з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.

З таким висновком суду погодитися не можна.

За змістом п. 2 ч.1 ст. 205, ч.2 ст.223 ЦПК України закриття провадження у справі можливе лише за умови, що рішення, яке набрало законної сили є тотожним до позову, який розглядається, тобто збігаються сторони, предмет і підстави позовів. Нетотожність хоча б одного елементу не перешкоджає заінтересованим особам звернутися до суду з позовом і не дає суду підстав закривати провадження у справі.

З матеріалів справи вбачається, що рішенням Рівненського міського суду від 22 березня 1996 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_7, ОСОБА_8 про розподіл спадкового майна в натурі, визначення порядку користування земельною ділянкою було розділено між сторонами в натурі спадкове майно у вигляді будинковолодіння АДРЕСА_1 та встановлено між спадкоємцями порядок користування земельною ділянкою за цією ж адресою. Указаним рішенням, зокрема, частину земельної ділянки загальною площею 278,3 кв. м залишено в спільному користуванні співвласників будинку.

29 листопада 1996 року між ОСОБА_1, ОСОБА_7 та ОСОБА_8 нотаріально посвідчено договір, згідно якого сторони змінили порядок користування вказаним будинковолодінням, зокрема сарай та гараж, що були залишенні рішенням суду у спільному користуванні та знаходяться на спільній земельній ділянці, перейшли в особисте користування відповідно ОСОБА_1 та ОСОБА_7

ОСОБА_7 в ІНФОРМАЦІЯ_1 помер, його спадкоємцями є ОСОБА_4 та ОСОБА_5, які у встановленому законом порядку оформили право власності на спадкове майно.

Звертаючись до суду з цим позовом, ОСОБА_1 зазначає, що змінилися обставини, які були підставою для встановлення саме такого порядку користування земельною ділянкою площею 278,3 кв. м, яка знаходиться у спільному користуванні сторін. Позивач здійснює підприємницьку діяльність, відкривши в своїй частині будинку перукарню. Відповідачі чинять відвідувачам перешкоди у доступі до неї. Вказані обставини, на його думку, є підставою для визначення нового порядку користування земельною ділянкою, з виділенням у його користування земельної ділянки площею 0,0245 га, частина якої знаходиться під сараєм.

За наведеного, у даній справі предметом позову є зміна порядку користування земельною ділянкою, тобто підстави та предмет позову є відмінними від попередньої справи, а відтак, тотожності позовних вимог не має.

Підстави для закриття провадження в даній справі відсутні, в зв'язку з чим оскаржувана ухвала підлягає скасуванню, а справа - направленню для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Керуючись ст.307, 311, 313-315, 317, 324 ЦПК України, колегія суддів

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу представника позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 задовольнити.

Ухвалу Рівненського міського суду Рівненської області від 6 березня 2015 року скасувати, справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і оскарженню не підлягає.

Судді: Бондаренко Н.В.

Малько О.С.

Шимків С.С.