Ухвала суду № 4392232, 12.03.2009, Харківський апеляційний адміністративний суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

61064, м.Харків, вул.Володарського, 46 (1 корпус)

УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 березня 2009 р.м. Харків

Колегія суддів у складі:

Головуючий суддя Філатов Ю.М.,

Суддя Водолажська Н.С., Суддя Гуцал М.І.

при секретарі Баглаєнко Я.В.

за участю:

представника позивача –Літвінцевої О.О.

представників відповідача –Бахметьєвої К.П., Сазонова Є.В., Холомовської А.Л.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою СДПІ по роботі з великими платниками податків у м. Харкові на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 22.04.2008 року по справі№2а-2762/08

за позовом Приватного підприємства «ПАП-Сервіс»

до СДПІ по роботі з великими платниками податків у м. Харкові

про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, Приватне підприємство «ПАП-Сервіс», звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просив визнати нечинними податкові повідомлення-рішення СДПІ по роботі з великими платниками податків у м. Харкові № 0005160847/0 від 23.10.07 р., № 0005160847/1 від 23.11.07 р. та № 0005160847/2 від 17.01.08 р. про зменшення суми бюджетного відшкодування з ПДВ, яка підлягає перерахуванню на рахунок платника в установі банку у розмірі 333333,0 грн.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 22.04.08 р. адміністративний позов ПП «ПАП-Сервіс» до СДПІ по роботі з великими платниками податків у м. Харкові про визнання недійсними податкові повідомлення-рішення був задоволений в повному обсязі.

Відповідач не погодився з зазначеною постановою суду та подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Харківського окружного адміністративного суду від 22.04.08 р. по справі № 2-а-2762/08 та прийняти нову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог ПП «ПАП-Сервіс», посилаючись на обставини, викладені в скарзі.

Позивач надав до суду письмові заперечення на апеляційну скаргу, в яких просить залишити без задоволення апеляційну скаргу, а оскаржувану постанову –без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги та заперечення на неї, постанову суду першої інстанції, вислухавши осіб, які прибули в судове засідання, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції було встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що підставою для прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішення є акт № 3046/47-0/31799042 від 11.10.07 р. виїзної позапланової перевірки з питань правомірності декларування від’ємного значення різниці між сумою податкового зобов’язання та сумою податкового кредиту, достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування ПДВ на рахунок платника у банку за липень 2007 р.

При проведенні даної перевірки перевіряючими були виявлені порушення платником податку вимог п. 7.4.1, п. 7.4.4 ст. 7 Закону України «Про ПДВ», пов’язанні з безпідставним віднесенням до складу податкового кредиту за червень 2007 р. ПДВ в сумі 333333,3 грн. по комісійній винагороді, що спричинило завищення податкового кредиту за червень 2007 р. на вказану суму.

За твердженнями перевіряючих, ПП «ПАП-Сервіс»(комітент) був укладений з ВАТ «Ольга»(комісіонер) договір комісії № 107 від 01.01.06 р., в межах якого комітентом були передані комісіонеру ТМЦ (продукти харчування в широкому асортименті) на загальну суму 10000000,0 грн., у тому числі ПДВ в сумі 1666666,67 грн. для подальшої реалізації, що підтверджується видатковою накладною № L337.01.06.2007/рр1/1/а від 01.06.07 р.

В акті зроблений висновок, що ТМЦ, які отримані по вказаній накладній, були реалізовані на ВАТ «Ольга» на умовах комісії. Відповідно до звіту комісіонера від 30.06.07 р. зазначені товари за період з 01.06.07 р. по 30.06.07 р. були реалізовані в повному обсязі на суму 10000000,0 грн., в т.ч. ПДВ у сумі 1666666,67 грн., що знайшло своє відображення в регістрах обліку по рахунку 3691 "Розрахунки з агентом по товарам з ПДВ" і позивачем дана операція була включена при розрахунку податкових зобов’язань.

Перевіряючими вказано, що ТМЦ, що були предметом договору комісії № 107 від 01.01.06 р., позивач придбав у ТОВ фірма «Пранк»за договором № 7 від 24.03.07 р. на загальну суму 9000000,0 грн., в т.ч. ПДВ 1500000,0 грн., що підтверджується наведеними в акті перевірками видатковими накладними від 30.05.07 р. та від 31.05.07 р., податковою накладною № 153/5 від 31.05.07 р.

На підставі наведених даних відповідачем був зроблений висновок, що позивач отримав від даних операцій чистий доход (прибуток) в сумі 1000000,0 грн., в т.ч. ПДВ –166666,67 грн.

Але згідно акту здачі-прийому наданих послуг від 30.06.07 р. до договору комісії № 107 від 01.01.06 р. вартість наданих комісіонером комітенту комісійних послуг за 2 квартал 2007 р. становить 3000000,0 грн., в т. ч. ПДВ 500000,0 грн. (податкова накладна № 279 від 30.06.07 р. на загальну суму 3000000,0 грн., в т. ч. ПДВ 500000,0 грн., оформлена ВАТ "Ольга" на адресу ПП «ПАП-Сервіс»). На підставі вказаної податкової накладної ПП «ПАП-Сервіс»включило до податкового кредиту з ПДВ за червень 2007 р. ПДВ в сумі 500000,0 грн.

Також при перевірці правильності визначення податкового кредиту за липень 2007 р. перевіряючими були досліджені операції в межах укладеного позивачем (комітент) з ТОВ фірма «Пранк»(комісіонер) договору комісії № 4 від 25.03.04 р., за яким «чистий доход»позивача складає 1000000,0 грн., в т.ч. ПДВ –166723,77 грн., і зроблено зауваження, що відповідно акту прийому-передачі наданих послуг від 30.06.07 р. вартість наданих послуг за червень 2007 р. становить 6000000,0 грн., в т.ч. ПДВ –1000000,0 грн.

На підставі наведених фактів перевіряючими зроблений висновок, що позивач отримав збиток від здійснення операцій по комісійній торгівлі у сумі 4999657,41 грн. (в т.ч. ПДВ –833276,24 грн.), що значно перевищує «чистий доход»від реалізації цих товарів.

Оскільки податкова накладна № 148/5 від 30.06.07 р. на суму 6000000,0 грн., в т.ч. ПДВ –1000000,0 грн., яка була отримана позивачем від ТОВ фірма «Пранк», була внесена до реєстру отриманих податкових накладних від 30.06.07 р. і включена до податкового кредиту по ПДВ за липень 2007 р., перевіряючими був зроблений висновок про порушення підприємством вимог п. 7.4.1 ст. 7 Закону України «Про ПДВ»і завищення податкового кредиту за липень 2007 р. на 833276,24 грн.

З урахуванням обставин формування податкового кредиту за червень та липень 2007 р., встановлених перевіряючими при проведенні перевірки, ними був зроблений висновок про завищення суми бюджетного відшкодування по ПДВ з бюджету за липень 2007 р. на суму 333333,0 грн.

Колегія суддів вважає доцільним відмітити, що у вступній частині акту перевірки відповідач вказує, що вона була проведена на підставі наказу керівника СДПІ по роботі з великими платниками податків м. Харкова і відповідно положенням п. 7.7.5 ст. 7 Закону України «Про ПДВ», яка встановлює, що протягом 30 днів, наступних за днем отримання податкової декларації, податковий орган проводить документальну невиїзну перевірку (камеральну) заявлених у ній даних. За наявності достатніх підстав вважати, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право протягом такого ж строку провести позапланову виїзну перевірку (документальну) платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування.

Як вбачається з наданих до матеріалів справи документів, після подачі позивачем податкової декларації по ПДВ за липень 2007 р. відповідачем не була проведена документальна невиїзна перевірка (камеральна) заявлених у ній даних. Даний факт представниками відповідача не спростовувався.

Оскільки проведення документальної невиїзної перевірки (камеральної) поданої податкової декларації по ПДВ є обов’язковою передумовою для проведення в подальшому у встановлені строки позапланову перевірку при наявності відповідних підстав вважати, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, то у відсутності самої невиїзної перевірки і встановлених при її проведенні якихось невідповідностей при заповненні показників податкової декларації по ПДВ, у відповідача не було законних підстав призначати і проводити позапланову документальну перевірку у жовтні 2007 р., керуючись приписами п. 7.7.5 ст. 7 Закону України «Про ПДВ».

Також слід відмітити, що в ст. 11-1 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»встановлено, що позаплановою виїзною перевіркою вважається перевірка, яка не передбачена в планах роботи органу державної податкової служби і проводиться, зокрема, якщо платником подано декларацію з від'ємним значенням з ПДВ, яке становить більше 100 тис. гривень.

Зважаючи на те, що представниками сторін не заперечувалося того, що фактично мають місце саме такі обставини, то слід зробити висновок, що перевірка повинна була призначатися з урахуванням положень наведеної норми.

Також слід відмітити, що у вступній частині акту перевірки вказано, що її метою було з’ясування правомірності декларування позивачем від’ємного значення різниці між сумою податкового зобов’язання та сумою податкового кредиту, достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування ПДВ на рахунок платника податку у банку за липень 2007 р. Але, як встановлено і судом першої інстанції, і судом апеляційної інстанції, фактично перевірка проводилася не тільки за липень 2007 р., а і за червень 2007 р.

В судовому засіданні в суді апеляційної інстанції представник відповідача підтвердив той факт, що в направленні на перевірку та наказі про її призначення було вказано, що період, що перевіряється, - липень 2007 р. Таким чином, у перевіряючих не було законних підстав здійснювати перевірку підприємства позивача за межами періоду, визначеному керівником органу ДПС у виданому наказі та направленні на перевірку, а тому, досліджуючи господарські операції та роблячи висновки щодо неправомірності включення до податкового кредиту червня 2007 р. ПДВ в сумі 333333,0 грн., відповідач діяв всупереч приписам ст. 19 Конституції України, яка зобов’язує суб’єктів владних повноважень діяти на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Як свідчать залучені до матеріалів справи документи, виявленні порушення стали підставою для прийняття відповідачем податкового повідомлення-рішення № 0005160847/0 від 23.10.07 р., яким позивачу було зменшено бюджетне відшкодування з ПДВ за липень 2007 р. на суму 333333,0 грн.

Скориставшись своїм правом на адміністративне оскарження, позивач направив скарги на податкове повідомлення-рішення до відповідач (первинна скарга від 31.10.07 р.) та до ДПА Харківської області (повторна скарга від 26.11.07 р.). Рішеннями за результатами розгляду первинної та повторної скарг вони були залишені без задоволення, а оскаржене податкове повідомлення-рішення без змін.

З урахуванням рішень за результатами розгляду скарг відповідачем були прийняті нові податкові повідомлення-рішення № 0005160847/1 від 23.11.07 р. та № 0005160847/2 від 17.01.08 р. тотожного змісту з податковим повідомленням-рішенням № 0005160847/0 від 23.10.07 р.

Слід відмітити, що підстави та порядок прийняття нового податкового повідомлення-рішення в разі застосування платником податків процедури адміністративного оскарження, визначені в ст. 6 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»і дана норма не передбачає прийняття нового податкового повідомлення-рішення у випадку, коли за результатами розгляду скарг платника не було здійснено додаткове визначення податкового зобов’язання та/або застосування фінансових санкцій.

Оскільки за результатами розгляду повторної скарги позивача вона не була задоволена і ДПА Харківської області не визначив додаткові зобов’язання (фінансові санкції), у відповідача не було законних підстав приймати нові податкові повідомлення-рішення № 0005160847/1 від 23.11.07 р. та № 0005160847/2 від 17.01.08 р.

Як вказано вище, підставою для прийняття податкового повідомлення-рішення № 0005160847/0 від 23.10.07 р. стало встановлення відповідачем фактів порушення позивачем вимог п. 7.4.1 ст.7 Закону України «Про ПДВ», який визначає, що податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. При цьому право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Слід відмітити, що в акті перевірки, на підставі якого було прийняте оскаржене податкове повідомлення-рішення, не вказано в чому саме перевіряючі вбачають порушення вимог п. 7.4.1 ст. 7 Закону України «Про ПДВ».

В акті перевірки та подальших поясненнях відповідача вказано, що порушення вимог вказаної норми пов’язується із збитковістю здійснених підприємством господарських операцій.

Проте, слід відмітити, що вказана норма жодним чином не пов’язує складові податкового кредиту з тим, чи були отримані прибутки (доходи) від проведених господарських операцій, а лише вимагає, щоб придбані товари (роботи, послуги) були використані або підлягали використанню у власній господарській діяльності.

Зважаючи на те, що всі досліджені відповідачем операції у липні 2007 р. проводилися в межах укладених договорів і були спрямовані на здійснення власної статутної діяльності, то понесені витрати на оплату комісійної винагороди є невід’ємною частиною господарської діяльності підприємства. Необхідність здійснення тих або інших витрат, а так само їх зв'язок із власною господарською діяльністю визначає сам платник податку - суб'єкт підприємництва, якщо інше не встановлено законами України.

Зважаючи на встановлені колегією суддів обставини, слід зробити висновок, що оскаржені податкові повідомлення-рішення прийняті відповідачем на підставі неправомірно проведеної перевірки господарських операцій за червень 2007 р., з порушенням приписів Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», з довільним трактуванням фактичних обставин, тобто не на підставі, не у межах повноважень та не у спосіб, що передбачені Конституцією України, законів України «Про державну податкову службу в Україні»та «Про ПДВ».          

Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Але в даному провадженні відповідач не довів належним чином правомірність прийнятих ним рішень (оскаржених податкових повідомлень-рішень).

Зважаючи на встановлені обставини справи, колегія суддів дійшла до висновку стосовно того, що постанова Харківського окружного адміністративного суду від 22.04.08 р. по справі № 2-а-2762/08 прийнята з дотриманням норм чинного процесуального та матеріального права і підстав для її скасування не виявлено.

Керуючись ст. ст. 160, 165, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 209, 254 КАС України колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу СДПІ по роботі з великими платниками податків у м. Харкові на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 22.04.08 р. по справі № 2-а-2762/08 - залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 22.04.08 р. по справі № 2-а-2762/08 за позовом Приватного підприємства «ПАП-Сервіс» до СДПІ по роботі з великими платниками податків у м. Харкові про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень –залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили негайно з моменту її проголошення і може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України шляхом подання касаційної скарги протягом одного місяця з моменту виготовлення повного тексту.

Головуючий                                         Ю.М. Філатов

Судді                                                                                           Н.С. Водолажська

                                                                                                     М.І. Гуцал

Повний текст ухвали виготовлений 17.03.2009 р.