Рішення № 4389075, 17.06.2009, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

17.06.09р.

Справа № 33/247-09

За позовом Дочірнього підприємства "Ланквітцер-Україна", м.Львів

до Відкритого акціонерного товариства "Верхньодніпровський авторемонтний завод", м. Верхньодніпровськ

про стягнення 154 328 грн. 60 коп.

Суддя Рудовська І.А.

Представники:

Від позивача: Бур'янський А.В., довіреність б/н від 09.04.2009 року

Від відповідача: не з’явився (про день, час та місце судового засідання повідомлений належним чином)

СУТЬ СПОРУ:

Дочірнє підприємство "Ланквітцер-Україна" звернулось до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Відкритого акціонерного товариства "Верхньодніпровський авторемонтний завод" про стягнення 123 478 грн. 50 коп. - основної заборгованості за договором № 9 від 05.03.2008р., 13 953 грн. 48 коп. –пені, 12 569 грн. 53 коп. –інфляційних витрат, 2 327 грн. 04 коп. –3% річних, 2000 грн. 00 коп. витрат на юридичні послуги та витрат по справі.

Представник позивача підтримав свої позовні вимоги та просив суд задовольнити позов у повному обсязі.

Відповідач в судове засідання не з’явився, відзив на позов та документи не представив, про день, час та місце судового засідання повідомлений належним чином, про що свідчить поштове повідомлення № 6611.

На підставі ст. 75 ГПК України справу було розглянуто за наявними в ній матеріалами та оригіналами документів наданих позивачем на вимогу суду в судове засідання.

В судовому засіданні 17.06.2009 року за згодою представника позивача оголошена вступна та резолютивна частина судового рішення згідно до ст. 85 ГПК України.

Розглянувши наявні матеріали справи, дослідивши надані докази, заслухавши представника позивача, оцінивши докази в сукупності, суд, -

ВСТАНОВИВ:

05 березня 2008 року між позивачем (постачальник) та відповідачем (покупець) був укладений договір поставки товарів №9 (далі –Договір).

Відповідно до п.1.2. Договору зобов’язується поставити товари у власність покупця в кількості і в термін згідно із цим Договором та Специфікаціями або рахунками, що є невід’ємною частиною цього Договору, а покупець зобов’язується сплатити і прийняти товари.

Відповідно до п.4.2. Договору приймання (приймання-здача) товару за кількістю та якістю здійснюється в порядку, визначеному законодавством.

Відповідно до п.7.2. Договору розрахунки між сторонами здійснюються в безготівковому порядку шляхом перерахування грошей на поточний рахунок постачальника на протязі 15 днів після отримання товару.

Позивач, на виконання своїх зобов’язань здійснив поставку, що підтверджується видатковими накладними, які містяться в матеріалах справи (а.с.16-33), рахунками-фактурами. Факт отримання відповідачем товару підтверджується підписом повноважного представника відповідача на видаткових накладних та довіреністю на отримання ТМЦ серії ЯОМ № 443272.

Відповідач, свої зобов’язання в частині оплати товару на суму 123 478 грн. 50 коп. не виконав.

Майнові зобов’язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Стаття 193 ГК України встановлює, що суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно п.1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Стаття 598 Цивільного кодексу України встановлює, що зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Відповідно до ст.599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Таким чином, заборгованість відповідача перед позивачем складає 123 478 грн. 50 коп. та підлягає стягненню.

Водночас, порушення зобов’язання є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

За вимогами статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, у вигляді сплати неустойки.

Відповідно до статті 549 названого Кодексу неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Відповідно до п.11.3. Договору з покупця за порушення термінів оплати поставленого товару стягується неустойка в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення. Розмір пені складає 13 953 грн. 48 коп. та підлягає стягненню.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, повинен сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом, інфляційні витрати складають 12 569 грн. 53 коп., 3% річних складає 2 327 грн. 04 коп. та підлягають задоволенню.

З огляду на викладене, позовні вимоги підтверджені матеріалами справи і підлягають задоволенню у сумі –123 478 грн. 50 коп. - основної заборгованості за договором №9 від 05.03.2008р., 13 953 грн. 48 коп. –пені, 12 569 грн. 53 коп. –інфляційних витрат, 2 327 грн. 04 коп. –3% річних.

Позивачем на підставі ст. 33 ГПК України документально було доведено ті обставини, на які він посилався в позовній заяві, як підставу своїх позовних вимог.

Відповідно до ст.44 ГПК України, до складу судових витрат входять також витрати на адвоката. Згідно ст.2 Закону України „Про адвокатуру” адвокатом може бути особа, яка одержала в Україні свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю та прийняла Присягу адвоката України, оскільки до договору про надання юридичних послуг від 26.03.2009р. не додано належних доказів, а саме: свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю, а тому не має підстав для задоволення суми 2000 грн. 00 коп. - витрат пов’язаних з наданням юридичних послуг.

Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (ст. 16 Цивільного кодексу України).

Відповідач не скористався наданим йому правом на судовий захист, наведених позивачем обставин не спростував.

Згідно ст. 49 ГПК України судові витрати по справі віднести на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись, ст.ст. 47, 33, 44, 49, 82-85, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства "Верхньодніпровський авторемонтний завод" (51600, м. Верхньодніпровськ, вул. Пальохи, буд.109, МФО 305965, код ЄДРПОУ 05461390) на користь Дочірнього підприємства "Ланквітцер-Україна" (79040, м. Львів, вул. Городецька, 357, МФО 325718, код ЄДРПОУ 31290674) 123 478 (сто двадцять три тисячі чотириста сімдесят вісім) грн. 50 коп. –основної заборгованості, 13 953 (тринадцять тисяч дев’ятсот п’ятдесят три) грн. 48 коп. –пені, 12 569 (дванадцять тисяч п’ятсот шістдесят дев’ять) грн. 53 коп. –інфляційних витрат, 2 327 (дві тисячі триста двадцять сім) грн. 04 коп. - 3% річних, 1 533 (одна тисяча п’ятсот тридцять три) грн. 86 коп. –державного мита, 116 (сто вісімнадцять) грн. 47 коп. –витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

В решті позовних вимог - відмовити.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного терміну з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст. 84 ГПК України.

Суддя І.А.Рудовська

Рішення підписано 31.07.2009 року