Рішення № 4389074, 17.06.2009, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

17.06.09р.

Справа № 33/245-09

За позовом Іноземного підприємства "Надежда", смт. Кіровське, Дніпропетровська область

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Соколівське", с. Новочорноглазівське, Юріївський район, Дніпропетровська область

про стягнення 162 456 грн. 38 коп.

Суддя Рудовська І.А.

Представники:

Від позивача: Афанасьєв Р.Г., довіреність №131/Д від 13.11.2007 року

Від відповідача: не з’явився (про день, час та місце судового засідання повідомлений належним чином)

СУТЬ СПОРУ:

Іноземне підприємство "Надежда" звернулось до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Соколівське" про стягнення 132 621 грн. 23 коп. - основної заборгованості за договором поставки №23/04-08 від 23.04.2008 року, 15 499 грн. 29 коп. –пені, 1 937 грн. 41 коп. –3% річних, 12 398 грн. 45 коп. –інфляційних втрат та витрат по справі.

В судове засідання 17.06.2009 року з'явився представник позивача, який підтримав свої позовні вимоги та просив суд задовольнити позов у повному обсязі.

Відповідач в судове засідання не з’явився, відзив на позов та документи витребувані ухвалами суду не представив, про день, час та місце судового засідання повідомлений належним чином, про що свідчить поштове повідомлення № 12005950.

На підставі ст. 75 ГПК України справу було розглянуто за наявними в ній матеріалами та оригіналами документів наданих позивачем на вимогу суду в судове засідання.

В судовому засіданні 17.06.2009 року за згодою представника позивача оголошена вступна та резолютивна частина судового рішення згідно до ст. 85 ГПК України.

Розглянувши наявні матеріали справи, дослідивши надані докази, заслухавши представників позивача, оцінивши докази в сукупності, суд, -

ВСТАНОВИВ:

23 квітня 2008 року між позивачем (постачальник) та відповідачем (покупець) був укладений договір поставки №23/04-08 (далі – Договір).

Відповідно до п.1.1. Договору постачальник зобов’язується поставити та передати у власність покупця товар, вказаний в Специфікаціях, які є невід’ємною частиною даного Договору. Покупець зобов’язаний прийняти товар для посіву на своїх площах та оплатити його на умовах визначених даним Договором.

Відповідно до п.5.1. Договору покупець здійснює 20% оплати за кожну партію товару до 30 травня 2008р. Згідно п.5.2. Договору оплата суми, що залишалася здійснюється покупцем по такій схемі: 40% за кожну партію товару до 15 серпня 2008р.; та 40% за кожну партію товару до 01 листопада 2008р.

Позивач, на виконання своїх зобов’язань здійснив поставку товару на загальну суму 104 312 грн. 91 коп., що підтверджується видатковими накладними № РН-0000120 від 05.05.2008 року, №РН-0000147 від 02.06.2008 року. Факт отримання відповідачем товару підтверджується підписами повноважного представника відповідача на видаткових накладних та довіреностями на отримання ТМЦ серії ЯЗЕ № 921426 від 05.05.2008 року та серії ЯОИ №002883 від 08.09.2008р.

Відповідач, свої зобов’язання в частині оплати поставки не виконав.

Відповідач направляв позивачеві лист №147/Д від 26.09.2008р. та №191/Д від 26.11.2008р., з вимогою погасити заборгованість, відповідач надіслав позивачеві лист №123 від 26.09.2008р., в якому обіцяв розрахуватися повністю за отриманий товар до кінця жовтня 2008р., але оплату не здійснив.

Майнові зобов’язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Стаття 193 ГК України встановлює, що суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно п.1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Стаття 598 Цивільного кодексу України встановлює, що зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Відповідно до ст.599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Таким чином, заборгованість відповідача перед позивачем складає 132 621 грн. 23 коп. та підлягає задоволенню.

Водночас, порушення зобов’язання є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

За вимогами статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, у вигляді сплати неустойки.

Відповідно до статті 549 названого Кодексу неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пунктом 9.1. Договору передбачено, що у випадку несвоєчасної оплати товару в строк, який вказаний в Договорі, покупець сплачує постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період прострочення. Розмір пені складає 15 499 грн. 29 коп.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, повинен сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом, інфляційні втрати складають 12 398 грн. 45 коп., 3% річних складає 1 937 грн. 41 коп. та підлягають задоволенню.

З огляду на викладене, позовні вимоги підтверджені матеріалами справи і підлягають задоволенню у сумі –132 621 грн. 23 коп. - основної заборгованості, 15 499 грн. 29 коп. –пені, 1 937 грн. 41 коп. –3% річних, 12 398 грн. 45 коп. –інфляційних втрат.

Позивачем на підставі ст. 33 ГПК України документально було доведено ті обставини, на які він посилався в позовній заяві, як підставу своїх позовних вимог.

Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (ст. 16 Цивільного кодексу України).

Відповідач не скористався наданим йому правом на судовий захист, наведених позивачем обставин не спростував.

Згідно ст. 49 ГПК України судові витрати по справі покладаються на відповідача.

Керуючись, ст.ст. 47, 33, 44, 49, 82-85, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Соколівське" (51312, с.Новочорноглазівське, Юріївський район, Дніпропетровська область, вул.Нова, 1, МФО 305653, код ЄДРПОУ 32685222) на користь Іноземного підприємства "Надежда" (52030, смт.Кіровське, Дніпропетровська область, вул.Центральна, 61, МФО 305299, код ЄДРПОУ 20308349) 132 621 (сто тридцять дві тисячі шістсот двадцять одна) грн. 23 коп. –основної заборгованості за договором поставки №23/04-08 від 23.04.2008 року, 15 499 (п’ятнадцять тисяч чотириста дев’яносто дев’ять) грн. 29 коп. –пені, 1 937 (одна тисяча дев’ятсот тридцять сім) грн. 41 коп. - 3% річних, 12 398 (дванадцять тисяч триста дев’яносто вісім) грн. 45 коп. –інфляційних витрат, 1 624 (одна тисяча шістсот двадцять чотири) грн. 56 коп. –державного мита, 312 (триста дванадцять) грн. 50 коп. –витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного терміну з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст. 84 ГПК України.

Суддя І.А.Рудовська

Рішення підписано 31.07.2009 року