Ухвала суду № 43885160, 17.05.2011, Житомирський апеляційний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

____________

______________

10002, м.Житомир, майдан Путятинський, 3/65 тел.(0412) 48-16-02

УХВАЛА

іменем України

"17" травня 2011 р. Справа № 2а-5768/10/1770

номер рядка статистичного звіту 8.2.3

Колегія суддів Житомирського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді Малахової Н.М.

суддів: Котік Т.С.

ОСОБА_1,

при секретарі Лабунській Ю.В. ,

за участю за участю прокурора, представників ОСОБА_2

об'єднаної державної податкової інспекції, ПАТ "Волинь -Цемент"

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі апеляційну скаргу ОСОБА_2 об'єднаної державної податкової інспекції Рівненської області на постанову Рівненського окружного адміністративного суду від "24" березня 2011 р. у справі № 2а-5768/10/1770 за позовом Публічного акціонерного товариства "Волинь-Цемент" до ОСОБА_2 об'єднаної державної податкової інспекції Рівненської області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення -рішення ,

ВСТАНОВИЛА:

У грудні 2010 року публічне акціонерне товариство "Волинь-Цемент"(далі ПАТ "Волинь-Цемент") звернулося до суду з вказаним позовом. Просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ОСОБА_2 ОДПІ №0000662340/0 від 19.11.2010 року про зменшення бюджетного відшкодування на суму 4702000,00 грн. Посилалося на те, що податковий кредит, на підставі якого виникло бюджетне відшкодування сформовано у відповідності до вимог п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість".

Постановою Рівненського окружного адміністративного суду від 24.03.2011 року позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення ОСОБА_2 об'єднаної державної податкової інспекції № 0000662340/0 від 19.11.2010 року. Стягнуто на користь позивача з Державного бюджету судовий збір у розмірі 3,40 грн.

У апеляційній скарзі відповідач, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати вказану постанову та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволені позову. Зазначає, що згідно приписів п.7.4.5 Закону України "Про податок на додану вартість" не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями.

У судовому засіданні прокурор та представник ОСОБА_2 обєднаної державної податкової інспекції підтримали вимоги апеляційної скарги.

Представник позивача щодо задоволення апеляційної скарги заперечував.

Колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з наступних підстав.

Встановлено, що в березні 2010 року ПАТ "Волинь-Цемент" направило на адресу ОСОБА_2 ОДПІ податкову декларацію з податку на додану вартість за лютий 2010 року з розрахунком суми бюджетного відшкодування на розрахунковий рахунок платника податку в розмірі 9020981,00 грн.

За наслідками позапланової виїзної перевірки ОСОБА_2 ОДПІ від 13.05.2010 року, оформленої актом №561/23-00293054 від 13.05.2010 року відповідач дійшов до висновку, що не можливо підтвердити заявлену суму бюджетного відшкодування в розмірі 4702000,00 грн. за лютий 2010 року, так як станом на 13.05.2010 року не надійшли відповіді від органів ДПС до яких були надіслані запити щодо проведення перевірок підтвердження відомостей стосовно правовідносин контрагентів ПАТ "Волинь-Цемент" та дотримання податкового законодавства.

Зауваження щодо формування податкового кредиту за січень та лютий 2010 року у цьому акті відсутні.

19.11.2010 року ОСОБА_2 ОДПІ складено акт №1305/2340-00293054 про результати документальної невиїзної перевірки податкової декларації з податку на додану вартість ПАТ «Волинь-Цемент» за лютий 2010 року з врахуванням матеріалів зустрічних перевірок постачальників по ланцюгу та автоматизованого співставлення податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України.

На підставі вказаного акту було прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення №0000662340/0 від 19.11.2010 року.

Відповідно до п. 1.8 ст. 1 Закону України "Про податок на додану вартість" бюджетне відшкодування це сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у звязку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом.

Згідно п.п.7.7.1 п.7.7 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

При відємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Враховуючи похідний характер бюджетного відшкодування від правомірності формування платником податків податкового кредиту при перевірці правильності його визначення слід враховувати вимоги пп.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" відповідно до якого податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у звязку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у звязку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Як вбачається з матеріалів справи до складу податкового кредиту на підставі якого визначено ПАТ "Волинь-Цемент" бюджетне відшкодування за лютий 2010 року позивачем включено податкові накладні від ТОВ "Ренейссанс Констракшн", ТОВ "Холдинг Пожежна безпека", ТОВ "Торгова база"Укрбуд"" у звязку з придбанням в останніх товарів, робіт та послуг.

Факт придбання вказаних робіт та послуг позивачем підтверджується наявними в матеріалах справи копіями первинних документів та податкових накладних. Зокрема, на актах прийомки виконаних робіт наданих ТОВ "Ренейссанс Констракшн" є підпис шеф-монтажної організації "Хоффмайер Індустріеанланген (Німеччина), яка контролювала виконання робіт. Оплата проведена шляхом перерахування коштів на розрахункові рахунки ТОВ "Ренейссанс Констракшн", ТОВ "Холдинг Пожежна безпека", ТОВ "Торгова база "Укрбуд"".

Наявність вказаних обставин не заперечувалася представником відповідача.

З акту перевірки №1305/2340-00293054 від 19.11.2010 року вбачається, що посадові особи ОСОБА_2 ОДПІ дійшли висновку про завищення ПАТ "Волинь-Цемент" податкового кредиту, оскільки під час автоматизованого співставлення податкових зобовязань в розрізі контрагентів на рівні ДПА України встановлено, що в ланцюгах постачальників ТОВ "Ренейссанс Констракшн", ТОВ "Холдинг Пожежна безпека", ТОВ "Торгова база "Укрбуд" наявні контрагенти, що не виконували вимоги Закону України "Про податок на додану вартість" щодо декларування результатів фінансово-господарської діяльності та наступної сплати до бюджету податку на додану вартість.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції дійшов обґрунтованих висновків, що із приписів Закону України "Про податок на додану вартість" слідує, що у разі невиконання контрагентом платника податків зобовязань по сплаті податку до бюджету негативні наслідки (відповідальність) настають лише для нього. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення добросовісного платника податків права на його відшкодування у разі якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо отримання такого відшкодування і має документальне підтвердження розміру податкового кредиту.

ПАТ "Волинь-Цемент" дотримано вимоги Закону України "Про податок на додану вартість" необхідні для отримання бюджетного відшкодування за лютий 2010 року. Зменшення останньому бюджетного відшкодування у звязку з неможливістю підтвердити фактичне надходження податку на додану вартість до бюджету по ланцюгу постачальників є необґрунтованим.

Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують і не впливають на правильність судового рішення. Позивач не може нести відповідальність за правовідносини укладені між ТОВ "Ренейссанс Констракшн" та ТОВ "С.Дж. Груп". Тому, суд надав правильну оцінку поясненням відповідача щодо фіктивності господарських операцій між ТОВ "Ренейссанс Констракшн" ТОВ «С.Дж.Р.Груп» та визнання ризиковими операцій між ПАТ "Волинь-Цемент" та ТОВ "Ренейссанс Констракшн»"в загальному на суму 500000,00 грн. податку на додану вартість.

Є правильним висновок суду першої інстанції, що обставини наведені в акті перевірки державної податкової інспекції у Шевченківському районі м.Києва № 4826/2307/32254160 від 12.11.2010 є підставою для притягнення до відповідальності лише контрагентів, які не виконали обовязки передбачені Законом України Про податок на додану вартість і не впливають на право ПАТ "Волинь-Цемент" по формуванню податкового кредиту з наступним отриманням бюджетного відшкодування.

Згідно із частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. Відповідно до частини другої статті 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Проте, відповідач не довів правомірності прийнятого податкового повідомлення рішення від 19.11.2010 року №0000662340/0.

Постанова суду першої інстанції прийнята з дотриманням норм матеріального та процесуального права, підстави для її скасування відсутні.

Керуючись ст.ст. 196, 198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 об'єднаної державної податкової інспекції Рівненської області залишити без задоволення, а постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 24 березня 2011 року без зміни.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання її в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Н.М. Малахова

судді: Є.М. Мацький

ОСОБА_3

Роздруковано та надіслано:

1- в справу

2 - позивачу ОСОБА_4 акціонерне товариство "Волинь-Цемент" вул. Шевченка, 1,м.Здолбунів,Рівненська область,35700

3- відповідачу ОСОБА_2 об'єднана державна податкова інспекція Рівненської області вул.Приходька,1а,м.Здолбунів,Рівненська область