Рішення № 43878409, 30.04.2015, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"30" квітня 2015 р.Справа № 916/445/14

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Поіск-Ніка"

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю „Ексімер-Оптикс"

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Управління обласної ради з майнових відносин

про зобов'язання вчинити певні дії

Головуючий суддя Власова С.Г.

судді Оборотова О.Ю.

Никифорчук М.І.

Представники:

Від Позивача: Соболєва О.К. за довіреністю № б/н від 24.02.2015р.

Від Відповідача: Сабліна Ю.С. за довіреністю №б/н від 22.01.2015р.

Від третьої особи: не з`явився

СУТЬ СПОРУ: 11.02.2014р. за вх.№433/14 ТОВ „Поіск-Ніка" звернулось до Господарського суду Одеської області із позовною заявою до ТОВ „Ексімер-Оптикс", яку уточнило 27.03.2015р. та виклало зміст позовних вимог у наступній редакції: про зобов`язання ТОВ „Ексімер-Оптикс" не чинити перешкод ТОВ „Поіск-Ніка" у вільному доступі до власних не житлових приміщень, розташованих на 6, 7, 8 поверхах будівлі (№42-А по вул. Балківська у м.Одесі), шляхом надання вільного, безперешкодного, цілодобового доступу до власних приміщень; про зобов`язання ТОВ „Ексімер-Оптикс" не чинити перешкод ТОВ „Поіск-Ніка" у вільному користуванні приміщеннями загального користування в будівлі (№42-А по вул. Балківська у м. Одесі), а саме: сходами 1, 2, 3, 4, 5, 6, 8 поверхів, технічним поверхом зі сходами, підвалом, приміщенням першого поверху загальною площею 77,9 кв.м., ліфтами (пасажирський та вантажний), шляхом надання вільного, безперешкодного, цілодобового користування приміщеннями загального користування.

Відповідно до Довідки про автоматичний розподіл справ між суддями дану справу призначено до розгляду судді Власовій С.Г. з присвоєнням справі № 916/445/14.

Ухвалою суду від 13.02.2014р. порушено провадження у даній справі та призначено до розгляду у судовому засіданні на 26.02.2014р.

11.02.2014р. за вх.№2-567/14 ТОВ „Поіск-Ніка" звернувся до суду із заявою у порядку ст.ст.66, 67 ГПК України про вжиття заходів до забезпечення позову шляхом заборону ТОВ „Ексімер-Оптікс" чинити перешкоди у користуванні майном - технічним поверхом зі сходами, загальною площею 332,4кв.м., приміщенням першого поверху загальною площею 77,9кв.м., двома ліфтами - пасажирським і вантажним, не житловими приміщеннями 6, 7, 8 поверхів, що знаходяться за адресою м. Одеса, вул. Банківська,42-А, шляхом надання повного безперешкодного доступу до приміщень та цілодобового користування сходами 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8 поверхів і двома ліфтами - пасажирським і вантажним; про заборону ТОВ „Ексімер-Оптикс" чинити перешкоди у користуванні власністю ТОВ „Поіск-Ніка" (у вигляді не житлових приміщень 1, 2, 6, 7, 8 поверхів) та не заважати використовувати цілодобово сходи 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8 поверхів, два ліфта - пасажирський і вантажний та інші місця загального користування, що безпосередньо пов'язані з технічним поверхом зі сходами, загальною площею 332,4кв.м., приміщеннями першого поверху загальною площею 77,9кв.м., двома ліфтами - пасажирським і вантажним, приміщеннями 6, 7, 8 поверхів, підвалу та технічного поверху.

Відповідач заперечує проти задоволення заяви позивача про вжиття заходів до забезпечення позову, про що виклав у відповідних запереченнях від 15.03.2014р. за вх.№6361/14, де вказав на можливість порушення його права власності у розрізі виду запропонованих позивачем заходів забезпечення позову.

14.03.2014р. позивач звернувся до суду із заявою про уточнення позовних вимог за вх.№6386/14, де виклав позовні вимоги у наступній редакції: про визнання договору оренди майна від 28.04.2012р., укладеного між Управлінням обласної ради з майнових відносин та ТОВ „Поіск-Ніка" чинним та обов'язковим для виконання ТОВ „Ексімер-Оптикс", як правонаступником Управління обласної ради з майнових відносин; про вселення ТОВ „Поіск-Ніка" в нежитлові приміщення 6, 7, 8 поверхів будівлі, розташованої за адресою: м. Одеса, вул. Балківська,42-А, які належать йому на праві власності; про вселення ТОВ „Поіск-Ніка" до приміщень 1-го поверху, площею 73кв.м., та в дві частини технічного поверху, площею 292кв.м., будівлі, розташованої за адресою: м. Одеса, вул. Балківська,42-А, які знаходяться у нього в користуванні відповідно договору оренди від 28.04.2012р.; про зобов'язання ТОВ „Ексімер-Оптикс" повернути в користування ТОВ „Поіск-Ніка", відповідно договору оренди від 28.02.2012р., 2 ліфти (пасажирський та вантажний) та їх обладнання; про зобов'язання ТОВ „Ексімер-Оптикс" не чинити перешкод ТОВ „Поіск-Ніка" у вільному користуванні власним та орендованим майном - технічним поверхом зі сходами, загальною площею 332,4кв.м., приміщенням першого поверху, загальною площею 77,9кв.м., двома ліфтами, нежитловими приміщеннями 6, 7, 8 поверхів, що знаходяться в будівлі №42-А по вул. Балківській у м. Одесі, шляхом надання вільного, безперешкодного, цілодобового доступу до приміщень та користування сходами 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8 поверхів і двома ліфтами - пасажирськими та вантажними.

У судових засіданнях у порядку ст.77 ГПК України, за умови присутності у судовому засіданні представників сторін, оголошувались перерви з 26.02.2014р. до 14.03.2014р., з 14.03.2014р. по 31.03.2014р., з 12.05.2014р. по 23.05.2014р.

Ухвалою суду від 31.03.2014р., з врахуванням клопотання позивача від 31.03.2014р. за вх.№2-124/14, було продовжено строк розгляду справи до 28.04.2014р. із одночасним відкладенням розгляду справи на 16.04.2014р.

07.04.2014р. за вх.№8178/14 до суду надійшло клопотання відповідача про витребування у позивача витягів з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень станом на 01.04.2014р. щодо права власності на приміщення 6, 7, 8 поверху спірної будівлі, яке було задоволено ухвалою суду від 22.04.2014р.

08.04.2014р. за вх.№8801/14 відповідач подав до суду заперечення щодо залучення до матеріалів справи висновку №425 судової будівельно-технічної експертизи по кримінальній справі №120141760490001168, складеного 24.03.2014р. ТОВ ОФ „Інюг-Експертиза", посилаючись на те, що цей доказ не є належним доказом по справі, оскільки згідно журналів фіксації осіб, що входили до спірного житлового приміщення, відсутній експерт Петрова І.І., яка проводила експертизу, висновок складено не фахівцем державної експертної установи.

Клопотання позивача від 16.04.2014р. за вх.№2-146/14 про залучення до участі у справі Управління обласної ради з майнових відносин в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача, було задоволено ухвалою суду від 16.04.2014р.

16.04.2014р. позивач збільшив позовні вимоги та змінив підставу позову, у зв'язку з чим виклав позовні вимоги у наступній редакції: про зобов`язання ТОВ „Ексімер-Оптикс", як правонаступника Управління обласної ради з майнових відносин за договором оренди майна, виконувати умови договору оренди майна від 28.04.2012р., укладеного між Управлінням обласної ради з майнових відносин та ТОВ „Поіск-Ніка"; про зобов'язання ТОВ „Ексімер-Оптикс" повернути в користування ТОВ „Поіск-Ніка", відповідно до умов договору оренди майна від 28.04.2012р., приміщення 1-го поверху площею 73кв.м., дві частини технічного поверху площею 292кв.м. та два ліфти (пасажирський та вантажний), розташовані в будівлі за адресою: м. Одеса, вул. Балківська,42-А; про зобов'язання ТОВ „Ексімер-Оптикс" не чинити перешкод ТОВ „Поіск-Ніка" у вільному користуванні власним та орендованим майном - технічним поверхом зі сходами, загальною площею 332,4кв.м., приміщенням першого поверху загальною площею 77,9кв.жм., двома ліфтами, нежитловими приміщеннями 6, 7, 8 поверхів, що знаходяться в будівлі №42-А по вул. Балківській у м. Одесі, шляхом надання вільного, безперешкодного, цілодобового доступу до приміщень та користування сходами 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8 поверхів і двома ліфтами - пасажирським та вантажним.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 16.04.2014 р. справу № 916/445/14 призначено до колегіального розгляду у складі трьох суддів Господарського суду Одеської області.

Відповідно до розпорядження голови господарського суду Одеської області від 17.04.2014р. визначено наступний склад колегії суддів для колегіального розгляду справи №916/445/14: головуючий суддя Власова С.Г., судді Мостепаненко Ю.І., Гуляк Г.І., з підстав чого ухвалою від 22.04.2014р. справу прийнято до провадження визначеною колегією суддів.

Приймаючи до уваги перебування судді Гуляк Г.І. на лікарняному з 21.05.2014р., враховуючи, що слухання справи призначено на 23.05.2014р., згідно з розпорядженням керівника апарату господарського суду Одеської області від 23.05.2014р. визначено наступний склад колегії суддів для колегіального розгляду справи № 916/445/14: головуючий суддя Власова С.Г., судді Мостепаненко Ю.І., Цісельський О.В., якими справу прийнято до провадження згідно ухвали від 23.05.2014р. та відкладено розгляд справи на 11.06.2014р.

Ухвалою суду від 11.06.2014р., з врахуванням клопотання третьої особи від 11.06.2014р. за вх.№2-2354/14, строк розгляду справи продовжено до 07.08.2014р. та розгляд справи відкладено на 25.07.2014р.

Приймаючи до уваги перебування судді Мостепаненко Ю.І. на лікарняному, згідно з розпорядженням заступника керівника апарату господарського суду Одеської області від 25.07.2014р. призначено повторний автоматичний розподіл справи № 916/445/14 та визначено наступний склад колегії суддів для колегіального розгляду даної справи: головуючий суддя Власова С.Г., судді Оборотова О.Ю., Цісельський О.В., якими справу прийнято до провадження ухвалою від 25.07.2014р. та призначено розгляд справи на 25.07.2014р.

Ухвалою суду від 25.07.2014р. задоволено клопотання позивача 15.07.2014р. за вх.№2-2902/14 про зупинення провадження у справі №916/445/14 до розгляду пов'язаної з нею іншої справи №916/2473/14.

Ухвалою суду від 23.02.2015р. провадження у справі №916/445/14 поновлено, справу призначено до розгляду на 10.03.2015р.

Судове засідання, призначене на 10.03.2015р. не відбулось з підстав, зазначених у довідці про таку подію, у зв'язку з чим ухвалою суду від 12.03.2015р. було призначено справу до розгляду у судовому засіданні на 02.04.2015р.

27.03.2015р. за вх.№7994/15 позивач уточнив позовні вимоги та просить суд: зобов`язати ТОВ „Ексімер-Оптикс" не чинити перешкод ТОВ „Поіск-Ніка" у вільному доступі до власних не житлових приміщень, розташованих на 6, 7, 8 поверхах будівлі (№42-А по вул. Балківська у м.Одесі), шляхом надання вільного, безперешкодного, цілодобового доступу до власних приміщень; зобов`язати ТОВ „Ексімер-Оптикс" не чинити перешкод ТОВ „Поіск-Ніка" у вільному користуванні приміщеннями загального користування в будівлі (№42-А по вул. Балківська у м. Одесі), а саме: сходами 1, 2, 3, 4, 5, 6, 8 поверхів, технічним поверхом зі сходами, підвалом, приміщенням першого поверху загальною площею 77,9кв.м., ліфтами (пасажирський та вантажний), шляхом надання вільного, безперешкодного, цілодобового користування приміщеннями загального користування.

30.03.2015р. відповідач подав до суду заяву про відвід в цілому складу суду, що розглядає справу №916/445/14, в задоволенні якої йому ухвалою суду від 30.04.2015р. відмовлено.

Судове засідання, призначене на 02.04.2015р. не відбулось з підстав, зазначених у довідці про таку подію, у зв'язку з чим ухвалою суду від 14.04.2015р. було призначено справу до розгляду у судовому засіданні на 21.04.2015р.

13.03.2015р. член колегії суддів по розгляду даної справи - суддя Цісельський О.В. заявив про самовідвід від її розгляду, з підстав чого ухвалою суду від 21.04.2015р. заяву про самовідвід судді Цісельського О.В. від розгляду справи №916/445/14 задоволено колегією суддів, у зв'язку з чим на підставі п. 1.1. рішення Зборів суддів господарського суду Одеської області (протокол №17-8/2014 від 17.04.2014р.) та п.2.3.49. Положення про автоматизовану систему документообігу суду призначено повторний автоматичний розподіл справи №916/445/14 для внесення змін до складу колегії суддів, відповідно до розпорядження керівника апарату суду від 21.04.2015р. Згідно з Протоколом про автоматичний розподіл справ між суддями (повторний розподіл) справу №916/445/14 призначено до розгляду колегією суддів у складі головуючого судді Власової С.Г., суддів Оборотової О.Ю. та Никифорчука М.І., якими справу згідно ухвали від 22.04.2015р. прийнято до розгляду.

Клопотання відповідача від 02.04.2015р. за вх.№2-1697/14 про витребування у позивача доказів права власності на 6, 7, 8 поверхи у спірному майні задоволенню судом не підлягає, оскільки такі докази надано позивачем за супровідним листом від 27.03.2015р. за вх.№7995/15.

Ухвалою суду від 23.04.2015р. повернуто зустрічну позовну заяву ТОВ „Ексімер-Оптикс" від 21.04.2015р. за вх.№1779/15 на підставі п.4 ст.63 ГПК України.

Ухвалою суду від 29.04.2014р. повернуто без розгляду зустрічну позовну заяву ТОВ „Ексімер-Оптикс" від 27.04.2015р. за вх.№1850/15 на підставі п.6 ст.63 ГПК України.

Позивач позовні вимоги підтримує з підстав, викладених у позовній заяві та уточненні до неї від 27.03.2015р., та просить їх задовольнити у повному обсязі.

Відповідач проти позову заперечує за мотивами, викладеними у відзиві на позов, поданому до суду 15.03.2014р. (вх.№6362/14), у відзиві на уточнення до позову від 31.03.2014р. за вх.№8055/14 та від 12.05.2014р. за вх.№11952/14, просить суд у позові відмовити повністю.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Управління обласної ради з майнових відносин із позовними вимогами не погоджується за наявності підстав, про які виклала у письмових поясненнях від 22.05.2014р. за вх.№13236/14, від 16.03.2015р. за вх.№6727/15.

На підставі ст. 85 ГПК України у судовому засіданні за участю представників позивача та відповідача оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін, суд, у порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, встановив наступне:

Відповідно до свідоцтва про право власності №007405 від 20.04.2000р. будівля по вул. Банківській,42А, загальною площею 7501,5кв.м. належала в цілому територіальній громаді Одеської області на праві комунальної власності в особі Одеської обласної ради, на підставі рішення Одеської обласної ради народних депутатів №266-ХХI від 25.11.1991р. При цьому, як свідчить зворотній бік названого свідоцтва поступово вказане майно частинами відчужувалось, шляхом приватизації, на користь інших осіб. Так, зокрема, ТОВ „Поіск-Ніка" отримало у власність частину майна, що складає 6, 7, 8 поверхи означеної будівлі.

24.07.2001р. між Управління обласної ради у справах майна та ТОВ „Поіск-Ніка" було укладено договір купівлі-продажу, згідно з умовами якого позивач придбав у власність 81/1000 спірної будівлі, що становить приміщення 8 поверху, площею 784кв.м. (технічний паспорт від 03.02.2005р.).

За договором купівлі-продажу майна спільної власності територіальних громад сіл, селищ та міст області шляхом викупу, укладеного 11.06.2003р. між Управлінням обласної ради з питань використання майна та приватизації та ТОВ „Поіск-Ніка", останнє набуло право власності на 8/100 нежилої будівлі по вул. Балківській,42А, приміщення 6 поверху площею 783,8кв.м., що відображено у технічному паспорті від 03.02.2005р.

На підставі договору купівлі-продажу приміщень будівлі шляхом викупу від 06.11.2008р., укладеного між Управлінням обласної ради у справах майна та інвестиції та ТОВ „Поіск-Ніка", товариство набуло у власність 9/100 частин нежилої будівлі за вищевказаною адресою, 7 поверх площею 821,5кв.м., технічні характеристики якого містяться у технічному паспорті від 03.02.2005р.

В подальшому, згідно розпорядження Суворовської районної адміністрації №719 від 07.06.2004р. приміщенням, які належать ТОВ „Поіск-Ніка" у спірній будівлі, а саме: 8 поверх, 784кв.м., 7 поверх,821,5кв.м., 6 поверх, 783,8кв.м., 2 поверх, 430кв.м., 1 поверх,1256,1кв.м., замість адреси вул. Балківська,42А, присвоєно адреси вул. Балківська №№42В, 42Г, 42Д, 42К, 42Л.

Як вбачається зі свідоцтв про право власності на нежилі приміщення від 25.06.2004р., нежилі приміщення шостого поверху, загальною площею 783,8кв.м., сьомого поверху, загальною площею 821,5кв.м., восьмого поверху, загальною площею 784,0кв.м., у будівлях за адресою: м. Одеса, вул. Балківська, №№42В, 42Г, 42Д, належать на праві приватної власності ТОВ „Поіск-Ніка". Про вказане також свідчать витяги з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію прав та їх обтяжень від 12.05.2014р. №№21458409, 21457479, 21456489.

За договором оренди майна від 29.12.2003р., укладеним між Управлінням обласної ради з майнових відносин (орендодавець) та ТОВ „Поіск-Ніка" (орендар), орендар впродовж терміну з 29.12.2003р. по 30.04.2012р. користувався 1 поверхом, двома ліфтами, двома частинами технічного поверху, будівлею трансформаторної підстанції у будинку по вул. Балківська,42-а, про що сторонами було додатково складено та підписано додаткове узгодження від 29.12.2003р., додаткові угоди від 01.09.2006р., від 01.01.2007р., від 01.08.2007р., від 25.12.2008р., від 30.12.2009р., від 30.12.2010р., від 30.12.2011р., від 30.03.2012р.

Так, п.п.5.3., 5.4., 5.5. договору оренди майна від 29.12.2003р. передбачали, що орендар може за рахунок своїх коштів та після письмового погодження з орендодавцем здійснювати реконструкцію, технічне переобладнання, поліпшення орендованого майна. Орендар має право залишити за собою проведені ним поліпшення орендованого майна, здійснені за рахунок власних коштів, якщо вони можуть бути відокремлені від майна без заподіяння йому шкоди. Якщо орендар за рахунок власних коштів здійснив поліпшення орендованого майна, які неможливо відокремити від майна без заподіяння йому шкоди, орендодавець не зобов'язаний в термін оренди компенсувати йому вказані кошти незалежно від того, чи була отримана згода орендодавця на такі поліпшення.

На підставі договору підряду на виконання робіт №12/1КР від 15.10.2008р., укладеного між ТОВ „Будтехсервіс-Голосіїво" (підрядник) та ТОВ „Поіск-Ніка" (замовник), замовник доручив, а підрядник прийняв на себе зобов'язання по виконанню капітального ремонту, пусконалагоджувальних робіт пасажирських ліфтів г/п 500 на 8, 9 зупинок, встанволених за адресою: вул. Балківська,42а (п.1.1. договору).

05.10.2013р. ТОВ „Поіск-Ніка" (замовник) уклало із ПП „Ліфтстрой" (підрядник) договір на ремонт, пусконалагоджувальні роботи згідно акту виявлених дефектів, наданого замовником, які розташовані за адресою: м. Одеса, вул. Балківська,42А (п.1.1. договору).

Як свідчать подані до матеріалів справи копії паспортів ліфтів, вантажний ліфт був виготовлений на підставі рішення Комітету Держміськтехнагляду Армянської СРСР від 30.12.1980р. №37, пасажирський ліфт виготовлений на підставі дозволу Управління центрального округу Держміськтехнагляду від 30.07.1976р. №117, обидва ліфти виготовлені у 1981 році та періодично проходили технічну повірку. За даними останньої повірки ліфтів від 12.02.2014р. вбачається неналежний технічний стан ліфтів.

28.04.2012р. між Управлінням обласної ради з майнових відносин (орендодавець) та ТОВ „Поіск-Ніка" (орендар) було укладено договір оренди майна, за умовами якого орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування нежитлові приміщення першого поверху, дві частини технічного поверху, 2 ліфти загальною площею 370,6кв.м., а також сходи до технічного поверху цієї ж будівлі загальною площею 34,8кв.м., балансоутримувачем яких є орендодавець та які розташовані за адресою: м. Одеса, вул. Балківська,42-А, з метою розміщення складів (п.1.1. договору).

У п.9.1. договору оренди майна від 28.04.2012р. сторони обумовили, що він діє з 01.05.2012р. по 31.03.2015р.

Також, до договору оренди майна від 28.04.2012р. орендар та орендодавець підписали розрахунок орендної плати та акт приймання-передачі майна від 30.04.2012р.

Так, відповідно до договорів купівлі-продажу майна спільної власності територіальних громад сіл, селищ та міст області шляхом продажу на аукціоні від 06.12.2012р. та від 23.12.2013р. Управління обласної ради з майнових відносин, що діяло від імені Одеської обласної ради, продало ТОВ „Ексімер-Оптикс" 383/1000 та 51/1000 частин нежилої будівлі під №42а, зокрема, у власність передано всі наявні у будівлі технічні приміщення, сходові клітини, на що вказують також Витяги з реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію прав та їх обтяжень №14552622 від 13.12.2013р., №15192563 від 23.12.2013р., №21316015 від 06.05.2014р., Витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень від 23.12.2013р. №15192563, із якого вбачається, що реєстрація ліфтів не відбувалась. При цьому, згідно ст.210 ЦК України правочин підлягає державній реєстрації, яка встановлена законодавством, отже, такий правочин є вчиненим з моменту його державної реєстрації.

Так як позивач вважав, що до ТОВ „Ексімер-Оптикс" після набуття права власності на частину орендованого за договором від 28.04.2012р. майна перейшли права орендодавця, - він листом №52 від 07.02.2014р. звернувся до ТОВ „Ексімер-Оптикс" з проханням повідомити про рахунки, на які слід сплачувати орендну плату. Вказаний лист був отриманий відповідачем, але залишений без відповіді.

З питання відключення та опломбування ліфтів у будівлі під №42а з підстав відсутності будь-яких документів на них та їх можливої несправності відповідач звернувся до ТУ Державної служби гірничого нагляду та промислової безпеки України. Також, листом від 03.02.2014р. ТОВ „Ексімер-Оптикс" просило ПП „Ліфтстрой" провести перевірку і призупинити роботу ліфтів у будинку по Балківській,42А.

Листами від 17.01.2014р., від 21.01.2014р., від 31.01.2014р., від 20.02.2014р. ТОВ „Ексімер-Оптикс" вимагало від ТОВ „Поіск-Ніка" припинити незаконну експлуатацію ліфтів, повідомило про відключення з 03.02.2014р. ліфтів, у зв'язку з проведенням ремонтних робіт, а також про організацію, шляхом подання попередніх списків, проходу працівників позивача до належних йому 6, 7, 8 поверхів через вхід із двору будівлі через пост охорони, далі сходами.

З приводу надання безперешкодного доступу до частини об'єктів по вул. Балківській,42а, для забезпечення належного водопостачання будівлі ТОВ „Ексімер-Оптикс" зверталось до ТОВ „Поіск-Ніка" з листами від 06.02.2014р., від 18.03.2014р. оскільки, як вбачається із актів ТОВ „Ексімер-Оптикс" від 11.02.2014р., від 28.02.2014р., такий доступ позивачем йому не надавався. А зафіксовані в актах відповідача від 11.02.2014р., від 28.02.2014р. факти встановлення металевих решіток на 6 та 7 поверхах, як визначено у акті перевірки додержання вимог законодавства у сферах пожежної і техногенної безпеки, цивільного захисту, складного ГУ ДСНС України в Одеській області 21.02.2014р. за №67, є порушенням Правил пожежної безпеки, затверджених Наказом Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій від 19.10.2004р. №126. Також, відповідачем складено акти від 20.06.2014р., від 26.08.2014р. про не допуск його позивачем до приміщень технічного поверху через встановлення решіток.

Позивач наполягає на тому, що намагався у позасудовому порядку вирішити наявні у нього суперечності щодо користування спільним майном, в підтвердження чого подав до матеріалів справи скарги, адресовані ГУ Держсанепідемслужби в Одеській області від 30.01.2014р. №44, Суворовського РВ ГУ ДСНС України в Одеській області №42 від 30.01.2014р., Управління обласної ради з майнових відносин №48 від 05.02.2014р., Витяг з кримінального провадження №12014160490000588 по розгляду заяви з підстав блокування ліфтів та сходів невстановленими особами, лист-відмову Відділу загальної безпеки ОМУ ГУМВС України в Одеській області №31/5-273-К від 06.09.2013р. у задоволенні звернення за фактом перешкоджання у користуванні загальними приміщеннями у спільній будівлі, талон-повідомлення Хаджибеївського ВМ Суворовського РВ ОМУ ГУМВС України в Одеській області №000064 від 26.02.2014р. про прийняття заяви про виведення з ладу пасажирського ліфта, довідку ПП „Ліфтстрой" від 26.02.2014р. про виведення спірних ліфтів з ладу, витяги з кримінального провадження №12014160490001168 від 15.03.2014р., №12014160490001224 від 19.03.2014р. щодо розгляду заяв про пошкодження та викрадення невстановленими особами обладнання ліфтів.

За результатами вчинення невстановленими особами у камуфляжній формі у супроводі представника ТОВ „Ексімер-Оптикс" Сиротою В.В. спроби пошкодити замки та проникнути у приміщення позивача на 6, 7, 8 поверхах, блокування сходів, які ведуть до цих поверхів, блокування ліфтів, позивачем складено акти від 05.02.2014р. Про перешкоджання доступу працівників ТОВ „Поіск-Ніка" до приміщень 6, 7, 8 поверхів та орендованого майна свідчать також доповідні записки від 02.09.2013р., від 30.08.2013р., від 29.10.2013р. Згідно наданим доказам, доступу до власних приміщень та орендованого майна у позивача не відбувається з січня 2014р.

Як вбачається із висновку №425 судової будівельно-технічної експертизи по кримінальній справі №120141760490001168, складеного 24.03.2014р. ТОВ ОФ „Інюг-Експертиза", згідно Державного класифікатора будівель та споруд, затвердженого Наказом Держстандарту України від 17.08.2000р. №507, будівля по вул. Блаківській,42-А відноситься до не житлових та найбільш порівняна з класифікацією по коду 1220.5 „Адміністративно-побутові будівлі промислових підприжмств". Також, експерт зазначив, що доступ в приміщення верхніх поверхів будівлі, у т.ч. технічного поверху, у відповідності до поверхових планів, передбачений по елементам будівлі, які забезпечують вертикальне сполучення між поверхами: двом клітковим сходам у західній та східній частинах будівлі, двом пасажирським та одному вантажному ліфтам у центральній частині та далі по поверховим коридорам. Згідно висновку експертизи на дату обстеження об'єкту доступ в приміщення 6, 7, 8 поверхів, а також технічного поверху здійснюється через віконний пройом сьомого поверху, шляхом підняття до нього за допомогою будівельної люльки по зовнішній стіні будівлі з даху двоповерхової прибудови, оскільки входи по вертикальним клітковим сходинам заблоковані на першому поверсі власником даних приміщень ТОВ „Ексімер-Оптикс", а ліфти виведені з ладу ПП „Ліфтстрой" 26.02.2014р.

08.04.2014р. за вх.№8801/14 відповідач подав до суду заперечення щодо залучення до матеріалів справи висновку №425 судової будівельно-технічної експертизи по кримінальній справі №120141760490001168, складеного 24.03.2014р. ТОВ ОФ „Інюг-Експертиза", посилаючись на те, що цей доказ не є належним доказом по справі, оскільки згідно журналів фіксації осіб, що входили до спірного житлового приміщення, відсутній експерт Петрова І.І., яка проводила експертизу, висновок складено не фахівцем державної експертної установи.

З цього приводу, суд зазначає, що як і вказаний висновок, так і подані відповідачем журнали фіксації осіб, що входили до спірного житлового приміщення, є доказами у даній справі, які судом оцінюються у сукупності для встановлення фактичних обставин справи, при цьому, суд не надає перевагу жодному із доказів поодинці.

На підтвердження позовних вимог позивач також подав лист ПАТ „Марфін Банк" №161/01 від 13.01.2014р., із якого вбачається, що банк відмовив позивачу у кредитуванні під заставу належної останньому на праві власності нерухомості по вул. Балківська,42Д, так як не встановлено сервітути на приміщення загального користування.

Так, в постанові Одеського апеляційного господарського суду від 07.09.2010р. у справі №20-30/113-09-2954 зазначено, що суд, виходячи з наявних у матеріалах справи свідоцтва про право власності від 20 квітня 2000 року № 007405 та технічного паспорту вважає встановленим той факт, що технічний поверх нежитлової будівлі, що розташована за адресою м. Одеса вул. Балківська 42-а належить на праві власності територіальним громадам Одеської області в особі Одеської обласної ради і складається, зокрема, з 2-х сходових клітин площею 18,3 кв.м та 16,5 кв.м. При цьому в постанові зазначено, що апеляційний господарський суд, виходячи з доведеності матеріалами справи права власності на сходові клітини до технічного поверху нежитлової будівлі, що розташована за адресою м. Одеса вул. Балківська 42-а, вважає в даному випадку недоречним посилання суду першої інстанції за аналогією закону на норми Закону України „Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку".

Рішенням Господарського суду Одеської області від 14.05.2014р., залишеним без змін постановами Одеського апеляційного господарського суду від 03.07.2014р., Вищого господарського суду України від 01.10.2014р., у справі №916/3184/13 за позовом ТОВ „Поіск-Ніка" до Управління обласної ради з майнових відносин, за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Одеської обласної ради, ТОВ „Ексімер-Оптикс", про визнання недійсним аукціону, - у позові відмовлено повністю.

Так, по справі №916/3184/13 рішенням Господарського суду Одеської області встановлено: „...04 липня 2013 року Одеською обласною радою прийнято рішення № 861-VI "Про внесення змін до Переліку об'єктів спільної власності територіальних громад області, що підлягають приватизації". Згідно з цим рішенням, перелік доповнено пунктом 16, за яким продажем на аукціоні підлягає частка обласної ради в нежитловій будівлі, розташованій за адресою: м. Одеса, вул. Балківська, 42-а.

Зазначене нерухоме майно є об'єктом спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст області в особі Одеської обласної ради на підставі свідоцтва про право власності від 20 квітня 2000 року № 007405, виданого виконавчим комітетом Одеської міської ради.

Протягом 2000-2013 років Одеською обласною радою, в порядку передбаченому Законом України „Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)" відчужено певні частки нерухомості. За результатами укладених правочинів, у спільній власності територіальних громад залишилася частка в нежитловій будівлі, якій в натурі відповідають приміщення технічного поверху зі сходами, загальною площею 332,4 кв.м, приміщення другого поверху, загальною площею 132,7 кв.м, приміщення першого поверху, загальною площею 77,9 кв.м, а також два ліфти - пасажирський і вантажний. Вказану частку було включено до Переліку об'єктів спільної власності територіальних громад області, що підлягають приватизації згідно рішення вищевказаного рішення Одеської облради № 861-VI.

На виконання цього рішення обласної ради в порядку, передбаченому законодавством, відповідно до покладених на нього завдань Управлінням обласної ради з майнових відносин оголошено та проведено аукціон щодо цього майна.

За результатами аукціону переможцем визначено товариство з обмеженою відповідальністю „Ексімер-Оптикс" як учасника, що запропонував найбільшу ціну.".

Крім того, місцевий господарський суд у справі №916/3184/13 встановив відсутність проведеним аукціоном, за результатами якого відчужено приміщення технічного поверху зі сходами, приміщення другого поверху, приміщення першого поверху, а також два ліфти - пасажирський і вантажний на користь ТОВ „Ексімер-Оптикс", порушень майнових прав позивача як власника окремих приміщень у спірній будівлі, з підстав чого - відмовив у визнанні цього аукціону недійсним.

У справі №916/2473/14 постановою Одеського апеляційного господарського суду від 25.09.2014р., залишеною без змін постановою Вищого господарського суду України від 27.01.2015р., відмовлено у позові ТОВ „Поіск-Ніка" до Управління обласної ради з майнових відносин, ТОВ „Ексімер-Оптикс", Реєстраційної служби Одеського міського управління юстиції, за участю третьої особи на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Одеської обласної ради про визнання недійсними договорів купівлі-продажу, укладених 06.12.2012р., 23.12.2013р. між ТОВ „Ексімер-Оптикс" і Управлінням обласної ради з майнових відносин.

Так, Одеським апеляційним господарським судом у постанові від 25.09.2014р. по справі №916/2473/14 було встановлено, що „...Відповідно до ч.2 ст.26 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" та пункту 9.4 вищевказаного договору оренди майна дія останнього припиняється в разі приватизації об'єкта оренди орендарем (за участю орендаря). Враховуючи, що ТОВ "Ексімер-Оптикс" приймало участь у приватизації (аукціоні) орендованого майна, то дія договору оренди припинилася, а тому право позивача як орендаря не порушено...". „...апеляційна інстанція доходить висновку про те, що, виходячи з підстав заявленого позову, укладені між Управлінням обласної ради з майнових відносин та ТОВ "Ексімер-Оптикс" договори купівлі-продажу від 06.12.2012р. та від 23.12.2013р. відповідають встановленим статтею 203 Цивільного кодексу України загальним вимогам, додержання яких є необхідним для чинності правочину, а тому відсутні передбачені статтею 215 Цивільного кодексу України підстави для визнання їх недійсними...".

Крім того, у постанові Вищого господарського суду України від 27.01.2015р. у справі №916/2473/14 зазначено про наступне: „...незважаючи на те, що сходові клітки та ліфти було придбано саме ТОВ "Ексімер-Оптикс", останній не має права перешкоджати співвласнику будівлі в доступі до його власності. Вказані приміщення є приміщеннями загального користування. Зміна власника приміщень загального користування не впливає на право позивача користуватися вказаними приміщеннями у передбаченому законом порядку. Апеляційним господарським судом помилково зазначено про припинення договору оренди та не враховано приписи ст.770 ЦК України... ...Позивач не позбавлений права звернутися до суду із позовом про усунення перешкод в користуванні майном.".

Постановою Вищого господарського суду України від 17.11.2014р. по справі №916/2557/14 за позовом ТОВ "Поіск-Ніка" до ТОВ "Ексімер-Оптикс", за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Управління обласної ради з майнових відносин, про зобов'язання виконувати умови договору оренди та вчинити певні дії, залишено у цій справі без змін постанову Одеського апеляційного господарського суду від 25.09.2014р., якою позов залишено без розгляду на підставі п.2 ч.1 ст.81 ГПК України з підстав перебування у провадженні господарського суду справи №916/445/14.

Відповідно до ч.3 ст.35 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Отже, суд, враховуючи положення ч.3 ст.35 ГПК України, визнає вищенаведені обставини, такими, що встановлені судовими рішеннями у справах №20-30/113-09-2954, №916/3184/13, №916/2473/14, №916/2557/14.

Досліджуючи матеріали справи, аналізуючи норми чинного законодавства, що стосується суті спору, суд дійшов наступних висновків.

Положення ст.ст.15, 16 ЦК України визначають, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення.

Відповідно до ч.ч.1, 4, 7 ст.41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним. Використання власності не може завдавати шкоди правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію і природні якості землі.

З врахуванням того, що позивач у позові та уточненнях до нього послався на рішення КСУ від 02.03.2004р. справа №4-рп/2004 за конституційним зверненням Ярового С.І. та ін. про офіційне тлумачення положень п. 2 ст. 10 Закону України "Про приватизацію державного житлового фонду" та за конституційним поданням 60 народних депутатів України про офіційне тлумачення положень статей 1, 10 цього Закону (справа про права співвласників на допоміжні приміщення багатоквартирних будинків), положення ст.ст.1, 19 Закону „Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку", суд вважає за необхідне зазначити, що вказані нормативні акти, як такі, що регулюють правовідносини щодо житлового фонду, не можуть бути застосовані до спірних правовідносин, оскільки будівля по вул. Балківській,42-А є нежитловою.

Так, згідно ч.ч.1, 2, 4 ст.355 ЦК України майно, що є у власності двох або більше осіб (співвласників), належить їм на праві спільної власності (спільне майно). Майно може належати особам на праві спільної часткової або на праві спільної сумісної власності. Спільна власність вважається частковою, якщо договором або законом не встановлена спільна сумісна власність на майно.

Власність двох чи більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності є спільною частковою власністю (ч.1 ст.356 ЦК України).

За положеннями ч.ч.1, 2, 3 ст.358 ЦК України право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою. Співвласники можуть домовитися про порядок володіння та користування майном, що є їхньою спільною частковою власністю. Кожен із співвласників має право на надання йому у володіння та користування тієї частини спільного майна в натурі, яка відповідає його частці у праві спільної часткової власності.

Як вище встановлено судом, позивач - ТОВ "Поіск-Ніка" є власником приміщень шостого, сьомого та восьмого поверхів будівлі, розташованої по вул. Балківській, 42-А, з присвоєнням самостійних поштових адрес. Власником решти приміщень у названій будівлі є ТОВ "Ексімер-Оптикс". Таким чином, приміщення у будівлі по вул.Балківській, 42-А, належать ТОВ "Поіск-Ніка" та "Ексімер-Оптикс" на праві спільної часткової власності.

Власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. При здійсненні своїх прав та виконанні обов'язків власник зобов'язаний додержуватися моральних засад суспільства. Усім власникам забезпечуються рівні умови здійснення своїх прав. Власність зобов'язує. Власник не може використовувати право власності на шкоду правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію та природні якості землі. Діяльність власника може бути обмежена чи припинена або власника може бути зобов'язано допустити до користування його майном інших осіб лише у випадках і в порядку, встановлених законом. (ч.ч.1, 2, 3, 4, 5, 7 ст.319 ЦК України).

Наявні у матеріалах справи докази підтверджують той факт, що діями ТОВ "Ексімер-Оптикс", які виразились у виведенні з ладу ліфтів та блокуванні сходів, створено перешкоди у користуванні ТОВ "Поіск-Ніка" належними йому на праві власності шостого, сьомого та восьмого поверхів будівлі та орендованого майна, що є порушенням положень ч.5 ст.319 ЦК України.

Таким чином, працівники позивача можуть дістатись власних приміщень на 6-8 поверхах лише за допомогою будівельної люльки, що розташована на зовнішній стіні будівлі, так як інших сходів, крім заблокованих, що ведуть до приміщень позивача, у будівлі не має.

Приписи ст.391 ЦК України надають право власнику майна вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Отже, є правомірними позовні вимоги ТОВ "Поіск-Ніка" про зобов'язання ТОВ „Ексімер-Оптикс" не чинити перешкод ТОВ „Поіск-Ніка" у вільному доступі до власних не житлових приміщень, розташованих на 6, 7, 8 поверхах будівлі (№42-А по вул. Балківська у м.Одесі), шляхом надання вільного, безперешкодного, цілодобового доступу до власних приміщень.

Необхідно зазначити, що такої ж позиції дотримується Вищий господарський суд України у постанові від 27.01.2015р. у справі №916/2473/14, який, до речі, зазначив про правомірність такого способу захисту прав позивача від неправомірних дій відповідача.

Крім того, позивач на підставі договорів оренди від 29.12.2003р., від 28.04.2012р., укладених між позивачем та Управлінням обласної ради з майнових відносин (орендодавець), користувався нежитловими приміщеннями першого поверху, двома частинами технічного поверху, 2 ліфтами, загальною площею 370,6кв.м., а також сходами до технічного поверху, загальною площею 34,8кв.м., будівлі за адресою м.Одеса, вул. Балківська, 42-А, до січня 2014р.

Позивач, обґрунтовуючи позовні вимоги щодо зобов`язання ТОВ „Ексімер-Оптикс" не чинити перешкод ТОВ „Поіск-Ніка" у вільному користуванні приміщеннями загального користування в будівлі (№42-А по вул. Балківська у м. Одесі), у т.ч., технічним поверхом зі сходами, підвалом, приміщенням першого поверху загальною площею 77,9кв.м., ліфтами (пасажирський та вантажний), шляхом надання вільного, безперешкодного, цілодобового користування приміщеннями загального користування, послався на те, що відповідач не приймає від нього орендну плату, позаяк, не визнає договір оренди діючим. Відповідач у запереченнях на позов зазначив, що договір оренди попереднім власником майна йому не передавався, ніяких договорів оренди між позивачем та відповідачем щодо спірних приміщень не укладалось. Крім того, відповідач вважає, що зі зміною власника відбулось припинення дії договору оренди від 28.04.2012р., що не узгоджується з наступними положеннями чинного законодавства.

Так, згідно ч.1 ст.770 ЦК України у разі зміни власника речі, переданої у найм, до нового власника переходять права та обов'язки наймодавця.

Відповідно до ч.2 ст.15 Закону України „Про оренду державного та комунального майна" у разі зміни власника майна, переданого в оренду, до нового власника переходять права і обов'язки за договором оренди.

В разі переходу права власності до інших осіб договір оренди зберігає чинність для нового власника (ч.1 ст.23 Закону України „Про оренду державного та комунального майна").

Наразі, положення ч. ст.26 Закону України „Про оренду державного та комунального майна" містять визначений перелік підстав для припинення договору оренди, а саме: закінчення строку, на який його було укладено; приватизації об'єкта оренди орендарем (за участю орендаря); банкрутства орендаря; загибелі об'єкта оренди; ліквідації юридичної особи, яка була орендарем або орендодавцем.

Відтак, зміна власника орендованого позивачем майна, не є підставою для припинення договору оренди від 28.04.2012р., тому твердження відповідача про припинення цього договору з моменту придбання ним вказаного майна у власність, не ґрунтуються на законі.

Одночасно, позивач зазначив про здійснення ним поліпшення орендованого майна, що виразилось у ремонті ліфтів, однак, не надав доказів ремонтування ліфтів за власні кошти, як і не подав доказів надання орендодавцем погодження на здійснення такого поліпшення, з врахуванням чого його висновки про набуття ним права власності на ліфти, або на їх частину, є неспроможними. Такий висновок суду супроводжується аналізом наступних положень законодавства.

Так, відповідно до ч.4 ст. 23 Закону України „Про оренду державного та комунального майна", якщо в результаті поліпшення, зробленого орендарем за згодою орендодавця, створена нова річ, орендар стає її власником у частині необхідних витрат на поліпшення, якщо інше не передбачено договором оренди.

Наймач може поліпшити річ, яка є предметом договору найму, лише за згодою наймодавця. Якщо поліпшення можуть бути відокремлені від речі без її пошкодження, наймач має право на їх вилучення. Якщо поліпшення речі зроблено за згодою наймодавця, наймач має право на відшкодування вартості необхідних витрат або на зарахування їх вартості в рахунок плати за користування річчю. Якщо в результаті поліпшення, зробленого за згодою наймодавця, створена нова річ, наймач стає її співвласником. Частка наймача у праві власності відповідає вартості його витрат на поліпшення речі, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо наймач без згоди наймодавця зробив поліпшення, які не можна відокремити без шкоди для речі, він не має права на відшкодування їх вартості. ч.ч.1, 2, 3, 4, 5 ст.778 ЦК України).

Отже, права власності на ліфти позивач не набув, натомість, він є їх орендарем.

За таких обставин, враховуючи вищенаведені обставини справи, проаналізоване законодавство, суд доходить висновку про часткову доведеність та обґрунтованість позовних вимог позивача в частині зобов'язання ТОВ „Ексімер-Оптикс" не чинити перешкод ТОВ „Поіск-Ніка" у вільному користуванні приміщеннями загального користування в будівлі (№42-А по вул. Балківська у м. Одесі), а саме: сходами 1, 2, 3, 4, 5, 6, 8 поверхів, технічним поверхом зі сходами, підвалом, ліфтами (пасажирський та вантажний), шляхом надання вільного, безперешкодного, цілодобового користування приміщеннями загального користування.

Одночасно, позовна вимога позивача в частині зобов'язання ТОВ „Ексімер-Оптикс" не чинити перешкод ТОВ „Поіск-Ніка" у вільному користуванні приміщеннями загального користування в будівлі (№42-А по вул. Балківська у м. Одесі) першого поверху, загальною площею 77,9кв.м., шляхом надання вільного, безперешкодного, цілодобового користування приміщеннями загального користування, є недоведеною позивачем за наступних умов. Так, приміщення першого поверху загальною площею 77,9кв.м., належить відповідачу та при цьому, позивачем не доведено, що незабезпечення доступу позивача до приміщення першого поверху унеможливлює користування ліфтами.

При цьому, обставини не допуску позивачем відповідача до приміщень, що розташовані на 6, 7, 8 поверхах, зафіксовані у відповідних актах, не впливають на зроблені судом висновки щодо обставин справи по суті позову, що розглядається у даній справі. Та у разі віднайдення відповідачем фактів порушення позивачем його прав та інтересів в частині користування позивачем своєю власністю, такі факти можуть бути викладені відповідачем у відповідному позові, поданому до суду у загальному порядку.

Одночасно, суд розглянувши клопотання ТОВ „Поіск-Ніка" від 11.02.2014р. за вх.№2-567/14, подане у порядку ст.ст.66, 67 ГПК України про вжиття заходів до забезпечення позову, встановив, що, наразі, зміст забезпечувальних вимог майже дублює зміст позовних вимог, з огляду на що клопотання про вжиття заходів до забезпечення позову задоволенню судом не підлягає.

Відповідно до вимог ст.ст. 32, 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. При цьому, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно положень ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно зі ст.43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи вищевикладене, оцінюючи докази у справі в їх сукупності, законодавство, що регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку щодо обґрунтованості та підтверджені належними доказами та наявними матеріалами справи позовних вимог ТОВ „Поіск-Ніка", які підлягають задоволенню частково.

Відповідно до ст.ст.44,49 ГПК України витрати позивача по сплаті судового збору покладаються на відповідача у справі у зв'язку з неправомірністю дій внаслідок яких виник спір.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Зобов`язати ТОВ „Ексімер-Оптикс" не чинити перешкод ТОВ „Поіск-Ніка" у вільному доступі до власних не житлових приміщень, розташованих на 6, 7, 8 поверхах будівлі (№42-А по вул. Балківська у м.Одесі), шляхом надання вільного, безперешкодного, цілодобового доступу до власних приміщень.

3. Зобов`язати ТОВ „Ексімер-Оптикс" не чинити перешкод ТОВ „Поіск-Ніка" у вільному користуванні приміщеннями загального користування в будівлі (№42-А по вул. Балківська у м. Одесі), а саме: сходами 1, 2, 3, 4, 5, 6, 8 поверхів, технічним поверхом зі сходами, підвалом для розміщення обладнання та інших інженерних комунікацій, необхідних для функціонування власного майна, ліфтами (пасажирський та вантажний), шляхом надання вільного, безперешкодного, цілодобового користування приміщеннями загального користування.

4. Стягнути з ТОВ „Ексімер-Оптикс" на користь ТОВ „Поіск-Ніка" 1218 (одна тисяча двісті вісімнадцять) грн. 00 коп. судового збору.

5. В решті позову відмовити.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Одеського апеляційного господарського суду, яка подається через місцевий господарський суд протягом 10-денного строку з моменту складення та підписання повного тексту рішення.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 30 квітня 2015 р.

Головуючий суддя С.Г. Власова

Суддя О.Ю. Оборотова

Суддя М.І. Никифорчук