Рішення № 43874882, 16.04.2015, Апеляційний суд Одеської області

Номер провадження: 22-ц/785/2789/15

Головуючий у першій інстанції Чебан Н. В.

Доповідач Таварткіладзе О. М.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.04.2015 року м. Одеса

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області в складі:

головуючого - Таварткіладзе О.М.

суддів: Троїцької Л.Л., Фальчука В.П.

при секретарі: Швець В.Ф.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі цивільну справу за апеляційною скаргою представника ОСОБА_2, ОСОБА_3 - ОСОБА_4 на рішення Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 10 грудня 2014 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_2, ОСОБА_3 до ОСОБА_5, третя особа, що не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору - Білгород-Дністровська міська рада про усунення перешкод у здійсненні права користування, розпорядження своїм майном та стягнення моральної шкоди, -

В С Т А Н О В И Л А:

У грудні 2013 року ОСОБА_2, ОСОБА_3 звернулися до суду до ОСОБА_5 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Білгород-Дністровська міська рада Одеської області з позовом про усунення перешкод у здійсненні права користування, розпорядження своїм майном та стягнення моральної шкоди, мотивуючи це тим, що ОСОБА_2 є власником 17/100 частин житлового будинку АДРЕСА_1, ОСОБА_3 є власником 83/100 частин житлового будинку АДРЕСА_1, ОСОБА_5 є власником будинку АДРЕСА_2. Стверджують, що відповідач навмисно створює перешкоди в користуванні та розпорядженні належним їм на праві власності будинком АДРЕСА_1, а саме: складуванням будівельних матеріалів та самочинним будівництвом. У зв'язку із вищевикладеним просять суд: визнати дії ОСОБА_5 по складуванню будівельних матеріалів, а саме фундаментних блоків, самочинного будівництва, самозахвату земель громади м.Білгород-Дністровського - незаконними, зобов'язати ОСОБА_5 звільнити проїздну частину АДРЕСА_1 від будівельних матеріалів, а саме фундаментних блоків, знести самочинно збудовану будівлю по АДРЕСА_1, а також стягнути з ОСОБА_5 моральну шкоду в розмірі 10000 грн.

Рішенням Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 10 грудня 2014 року в задоволенні позову ОСОБА_2, ОСОБА_3 відмовлено.

Не погоджуючись з таким рішенням суду, представник ОСОБА_2, ОСОБА_3 - ОСОБА_4 звернувся до апеляційного суду Одеської області з апеляційною скаргою, в якій просить рішення Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 10 грудня 2014 року скасувати та ухвалити нове, яким позовні вимоги позивачів задовольнити у повному обсязі, посилаючись на порушення судом першої інстанції при ухваленні рішення норм матеріального і процесуального права.

Заслухавши суддю-доповідача, доводи апеляційної скарги та заперечень на неї, перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення в межах позовної заяви та доводів апеляційної скарги, судова колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню на таких підставах.

Відповідно до ст. 303 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції.

Відповідно до ст. 309 ЦПК України підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення є:

1) неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи;

2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими;

3) невідповідність висновків суду обставинам справи;

4) порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права, а також розгляд і вирішення справи неповноважним судом; участь в ухваленні рішення судді, якому було заявлено відвід на підставі обставин, що викликали сумнів у неупередженості судді, і заяву про його відвід визнано судом апеляційної інстанції обґрунтованою; ухвалення чи підписання постанови не тим суддею, який розглядав справу.

Норми матеріального права вважаються порушеними або неправильно застосованими, якщо застосовано закон, який не поширюється на ці правовідносини, або не застосовано закон, який підлягав застосуванню.

Порушення норм процесуального права можуть бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи.

Згідно ст. 213 ЦПК України, рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із Законом. Обгрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються, як на підставу своїх вимог або заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені у судовому засіданні.

Судом першої інстанції встановлено, матеріалами справи підтверджується, що:

- Згідно свідоцтва про право власності на житловий будинок від 02 серпня 1993 року ОСОБА_3 є власником ? частин житлового будинку по АДРЕСА_1 (т.1 а.с.32).

- Договором від 26 жовтня 1993 року укладеного ОСОБА_3,та ОСОБА_6, діючого від імені ОСОБА_7 встановлений порядок користування житловим будинком по АДРЕСА_1 між співвласниками. ОСОБА_3 у користування перейшло 83/100 частини житлового будинку.(а.с.33)

- Згідно витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно від 27.11.2013р. ОСОБА_2 є власником 17/100 частин житлового будинку по АДРЕСА_1 на підставі рішення суду, серія та номер: 2-6733/11 (т.1 а.с.27).

- ОСОБА_5 є власником будинку АДРЕСА_2.

- Відповідно до складеного акту № 6 робочої комісії щодо порушення правил добросусідства ОСОБА_5 за адресою АДРЕСА_1 від 23.12.2013 року, через прибудови ще півтора метри добудови в бік АДРЕСА_1, повністю перекрито доступ до труби вигрібної ями сусідів ОСОБА_2 по АДРЕСА_2.

Ухвалюючи рішення про відмову у задоволенні позову про усунення перешкод у здійсненні права користування, розпорядження своїм майном та стягнення моральної шкоди, суд першої інстанції виходив з того, що у зв`язку із відсутністю підтвердженого права власності чи користування на земельну ділянку захист права власності ОСОБА_2, ОСОБА_3 від порушень може розглядатися лише щодо домоволодіння. Позивачі не довели в чому саме полягає порушення належного їм на праві власності житлового будинку АДРЕСА_1 через неправомірні дії ОСОБА_5 Зокрема, в акті № 6 робочої комісії щодо порушення правил добросусідства гр.ОСОБА_5 за адресою АДРЕСА_1 від 23.12.2013 року не вказано чим саме порушується право власності позивачів, які саме порушення ДБН 360-92 стосовно споруди позивача порушенні, якщо перекритий доступ до труби, чи можливо користування вигрібною ямою взагалі чи у будь який інший спосіб, тощо. Земельна ділянка на якій розташовані будівельні матеріали та добудовано нову стінку до сараю є комунальною власністю територіальної громади м. Білгород-Дністровського в особі Білгород-Дністровської міської ради Одеської області, яка маючи компетенцію реагувати на самочинне зайняття земельної ділянки, відповідних вимог не заявила. Не знайшли свого підтвердження підстави для стягнення моральної шкоди, оскільки позивачами не доведено факту заподіяння такої шкоди, моральних страждань, втрат немайнового характеру позивачам зі сторони відповідача ОСОБА_5

Обґрунтовуючи вимоги первісного позову, позивачі посилалися на те, що внаслідок складування відповідачкою будівельних матеріалів на проїзній частині АДРЕСА_2 в м. Білгород-Дністровський Одеської області та здійснення самочинного будівництва із захопленням частини провулку, вони позбавлені можливості обслуговувати належне позивачам майно (заштукатурити стіну будівлі, залити відмостку, користуватися дорогою, як проїздом (проходом), вирішувати питання щодо вивозу сміття та нечистот, що порушує їх право на безперешкодне користування належним позивачам домоволодінням з надвірними спорудами, таємницю приватного життя, оскільки він з родиною вимушений проживати під постійним наглядом відповідачів.

Як вбачаться з матеріалів справи сарай ОСОБА_3 під літ. "Д" впритул межує із сараєм ОСОБА_5

Згідно із листом Інспекції ДАБК в Одеській області від 20.09.2012 року вбачається, що будівництво сараю за адресою: АДРЕСА_1 здійснено ОСОБА_3 з порушенням чинного законодавства, за що останнього притягнуто до адміністративної відповідальності у 2010 році. У 2012 році рішенням Білгород-Дністровського міськвиконкому даний об`єкт було узаконено (т. 2 а. с. 27)

Як вже зазначалося зі змісту акту № 06 робочої комісії щодо порушення правил добросусідства ОСОБА_5 за адресою АДРЕСА_1 від 23.12.2013 року вбачається, що до колишньої будівлі сараю за вказаною адресою прибудовано півтора метри добудови вбік вул. Білгород чим повністю перекрито доступ до труби вигрібної ями сусідів ОСОБА_3 про АДРЕСА_2. Також в акті вказано, що незважаючи на складання адміністративного протоколу 12.06.2012 року на ОСОБА_5 за самовільне розміщення залізобетонних блоків між будинками АДРЕСА_1 вказані блоки до цього часу не прибрані. ОСОБА_5 будучи вдома не вийшла за отриманням припису. Рекомендовано ОСОБА_2 звернутися за захистом своїх прав до суду (т.1 а. с. 81).

В акті № 01 робочої комісії щодо порушення правил добросусідства ОСОБА_5 за адресою АДРЕСА_1 від 16.01.2014 року зазначено, що згідно документів наданих БТІ рішення виконавчого комітету від 1979 року та технічного паспорту ОСОБА_5 існує паркан між домоволодіннями про АДРЕСА_2 та АДРЕСА_1. Залізобетонних блоків самовільно встановлені ОСОБА_5 на території АДРЕСА_2 до теперішнього часу не прибрані. Заінтересованим сторонам рекомендовано звернутися до суду (т. 1 а. с. 188).

Відповідно до листа Виконкому Білгород-Дністровської міської ради від 03.03.2010 року вбачається, що факти самочинного будівництва ОСОБА_3 за адресою: АДРЕСА_1, викладені в заяві ОСОБА_5 підтвердилися. Виїздом на місце працівника Управління містобудування та архітектури встановлено самочинне будівництво будівлі розміром 6,00м. * 3,00 м. по межі з домоволодіння по АДРЕСА_1 (т.1 а. с. 105).

З листа заступника Білгород-Дністровського міжрайонного прокурора від 20.03.2014 року вбачається, що постановою від 17.07.2012 року № 09/14-12 адмінкомісії виконавчого комітету Б-Дністровської міськради ОСОБА_5 притягнуто до адміністративної відповідальності за ст.. 152 КпАП України та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 1360 грн. Рішенням виконавчого комітету Б-Дністровської міськради від 21.03.2013 року № 155 за результатами розгляду скарги ОСОБА_5 вказану постанову адміністративної комісії скасовано, справу про адміністративне правопорушення закрито (т. 2 а. с. 14).

Відповідно до листа КП "Білгород-Дністровське бюро технічної інвентаризації" виконавчого комітету Білгород-Дністровської міської ради від 04.03.2010 року вбачається, що у лютому 2010 року при проведенні технічної інвентаризації жилого будинку по АДРЕСА_1 (за замовленням ОСОБА_6.) виявлено самочинне будівництво сараю літ. "Д" та самочинне захоплення земельної ділянки площею 17 кв. м. (т. 1 а. с. 106).

Відповідно до листа КП "Білгород-Дністровське бюро технічної інвентаризації" виконавчого комітету Білгород-Дністровської міської ради від 11.11.2014 року при обмірах будівельного кварталу № 134 в 1979 році було зафіксовано огорожу між житловими будинками по АДРЕСА_2 та АДРЕСА_1. Рішенням виконкому Білгород-Дністровської мської ради від 27.08.1979 року за № 682 було затвердженно зафіксовану при обмірах конфігурацію садибних ділянок та відповідно зареєстровано за землекористувачем будівельного кварталу № 134 садибну ділянку за нормою. Станом на останню інвентаризацію 11.07.2012 року працівниками КП "Білгород-Дністровське бюро технічної інвентаризації" було зафіксовано встановлення залізобетонних блоків замість вищевказаної огорожі за зазначеною адресою (т. 2 а. с. 9).

Відповідно до акту узгоджувальної комісії щодо вирішення земельних спорів за адресою: АДРЕСА_2 та АДРЕСА_1 з участю заступника міського голови ОСОБА_8, начальника управління комунальної власності ОСОБА_9, начальника юридичного відділу ОСОБА_10, головного спеціаліста управління містобудування та архітектури ОСОБА_11, головного спеціаліста управління комунальної власності ОСОБА_12, депутата міської ради ОСОБА_13, головного спеціаліста КП "МБТІ" ОСОБА_14, депутата міської ради ОСОБА_15 встановлено, що конфлікт між сусідами суміжних домоволодінь полягає в тому, що ОСОБА_5 не узгоджує межі земельної ділянки ОСОБА_6 мотивуючи це тим, що у ОСОБА_6 наявне самозахоплення землі. Рішенням виконкому Білгород-Дністровської мської ради від 27.08.1979 року за № 682 за домоволодінням по АДРЕСА_1 закріплено 0,0280 га. землі, а на даний час ОСОБА_6 користуються земельною ділянкою площею 0,0322 га., тобто на 42 кв. м. більше. ОСОБА_6 в свою чергу звернулися до суду з приводу, що ОСОБА_5 закрила доступ до отвору, через який викачувалася вигрібна яма, побудувавши сарай впритул до отвору. Вигрібна яма введена в експлуатацію, всередині забетонована, однак отвір для її викачування виходить на територію ОСОБА_5 Проаналізувавши ситуацію комісія дійшла наступного висновку: по межам та розмірам домоволодінь - межі та площа земельних ділянок повинні відповідати рішенню виконкому Білгород-Дністровської мської ради від 27.08.1979 року за № 682; рекомендовано ОСОБА_6 перенести отвір для викачування вигрібної ями на свою територію. Інших претензій до ОСОБА_6 ОСОБА_5 немає і після перенесення ними отвору вона погодить межі суміжної земельної ділянки (т. 1 а. с. 172).

Згідно акту санітарно-епідеміологічного обстеження від 30 грудня 2013 року Білгород-Дністровського міськрайонного управління Держсанепідемслужби в Одеській області проведено обстеження подвір`я у ОСОБА_5 за адресою: АДРЕСА_2 Обстеженням встановлено, що сарай ОСОБА_3 знаходиться на межі ділянки ОСОБА_5 в стіні зроблений отвір та виведена пластикова труба. Також виявлено наявність рідких стоків за сараєм ОСОБА_3 на земельній ділянці ОСОБА_5 які стікають до огорода та двору ОСОБА_5 Під час обстеження стікання з труби рідких нечистот безпосередньо не зафіксовано (т.1 а. с. 126).

З матеріалів справи також вбачаються численні скарги та заяви ОСОБА_5 протягом 2010-2014 років до санепідемслужби, Білгород-Дністровської міської ради, органів ДАБК з приводу самочинного захоплення частини провулку через будівництво капітального паркану, самочинного будівництва ОСОБА_6 сараю впритул до її будівлі, невідповідності місця фактичного знаходження каналізаційної ями з місцем її розташування за матеріалами технічної інвентаризації, здійснення у самочинно зведеному сараї овору для випуску рідких нечистот на земельну ділянку ОСОБА_5 (т. 1 а. с. 128, 133, 136, 138, 141).

Також ОСОБА_5 зверталася до ГУМВС України в Одеській області із заявою про вжиття заходів до ОСОБА_3 і окрім обставин, зазначених вище, також вказала, що сусід ОСОБА_3 розвалив її старий дерев`яний паркан а потім і паркан із залізобетонних блоків, встановлених на закріпленій за нею території, постійно заходить на її ділянку, знущається над нею та погрожує їй розправою та рушить її майно (т.1 а. с. 140).

Частинами 1 та 4 ст. 60 ЦПК передбачено, що кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Судовою колегією на виконання вимог ч. 4 ст.10 ЦПК України під час апеляційного провадження роз`яснено представникам сторін про наслідки вчинення або не вчинення процесуальної дії щодо подання доказів на підтвердження та заперечення проти позовних вимог, зокрема клопотання про призначення судової будівельно-технічної експертизи з винесенням питань про те чи має місце захоплення ОСОБА_5 частини АДРЕСА_2 та чи є можливість відкачування нечистот з вигрібної ями через трубу в отворі стіни сараю "Д", що розташований на земельній ділянці при домолодінні ОСОБА_3 з можливості формулювання власних запитань, що стосуються предмету спору.

Проте представники сторін після оголошеної апеляційним судом перерви тривалістю один тиждень для обговорення даних процесуальних питань безпосередньо зі своїми довірителями та клієнтами, не виявили бажання подати належні докази на підтвердження своїх вимог або заявити про їх забезпечення судом шляхом призначення судової будівельно-технічної експертизи.

Представник ОСОБА_3 послався на те, що із документів інвентарної справи по домоволодінню НОМЕР_1 вбачається, що вигрібна яма не переносилася і з фотокарток вбачається, що у 2013 році ОСОБА_5 таким чином добудувала нову стіну до свого сараю, що захопила частину провулку і цією стіною перекрила саму можливість відкачувати нечистоти з вигрібної ями та ще й перед стіною на території провулку зробила складування фундаментних блоків.

Представник ОСОБА_5 послався на відсутність фінансової можливості зробити експертизу і просив вирішити справу на підставі наявних доказів.

Оглянувши матеріали справи, встановивши зазначені обставини, судова колегія приходить до наступного.

Відповідно до ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Згідно зі ст. 119 ЦПК України підставами позову, які відповідно до ст. ст. 31 цього Кодексу суд не може змінити без згоди позивача, є обставини, якими останній обґрунтовує вимоги.

Позивачі обґрунтовують заявлені вимоги тим, що вони не можуть належним чином обслуговувати вигрібну яму, яка розташована на земельній ділянці при належному їм на праві власності домоволодінні АДРЕСА_1

З оглянутих документів, що є в матеріалах цивільної справи, матеріалів інвентарних справ Білгород-Дністровського БТІ домоволодінь АДРЕСА_1 та фотокарток з датами вбачається, що:

- Домолодіння НОМЕР_2 та НОМЕР_1 не облаштовані централізованою каналізацією.

- Вигрібна яма, що розташована по АДРЕСА_1 не переносилася, проте над нею ОСОБА_6 самочинно зведений сарай під літ. "Д", в стіні якого, що проходить вздовж АДРЕСА_2, зроблено отвір та із вигрібної ями виведена труба для відкачування каналізаційних нечистот. (т.1 а. с. 234-235) Захоплення земель Білгород-Дністровської міської ради не встановлено;

- Провулок Білгород закінчується тупіком, тобто провулок по всій ширині примикає до земельної ділянки, яка знаходиться у користуванні ОСОБА_5 ;

- Земельна ділянка, якою користується ОСОБА_5 також межує із земельною ділянкою, користувачами якої є ОСОБА_6, проте спільна межа проходить за тупіком, яким закінчується провулок Білгород;

- У місці прикання провулку до земельної ділянки ОСОБА_5 на фотокартці датованій 16.09.2012 року вбачається стіна дерев`яного сараю із старих дошок. Перед стіною сараю вбачаються складені фундаментні блоки (т.1 а. с. 237). Отвір каналізаційної труби зроблений в стіні сараю ОСОБА_6 , позначеного під літ. "Д", був доступний для відкачування нечистот із вигрібної ями;

- З фотокарток датованих 24.10.2013 року вбачається, що замість старої стіни сараю ОСОБА_5 зведена нова стіна, яка передвинута вбік провулку таким чином, що закрила отвір з трубою в стіні сараю ОСОБА_6, через який відкачувалися нечистоти із вигрібної ями. Перед стіною сараю складені фундаментні блоки.

Судова колегія не приймає до уваги лист КП "Білгород-Дністровське бюро технічної інвентаризації" виконавчого комітету Білгород-Дністровської міської ради від 11.11.2014 року відповідно до якого станом на останню інвентаризацію 11.07.2012 року працівниками КП "Білгород-Дністровське бюро технічної інвентаризації" було зафіксовано встановлення залізобетонних блоків замість вищевказаної огорожі за зазначеною адресою, оскільки з оглянутої інвентарної справи домоволодіння АДРЕСА_2 вбачається, що інвентаризація у липні 2012 року, на яку посилається у відповіді БТІ, проведена не була у зв`язку із заявою ОСОБА_5 від 16.07.2012 року з проханням закрити замовлення у зв`язку із непотрібністю.

В засіданні судової колегія преставник ОСОБА_2 ОСОБА_16 пояснила, що вона особисто розмовляла з техніком БТІ, який на замовлення ОСОБА_5 оглядав її домоволодіння. Даний працівник повідомив ОСОБА_16, що ОСОБА_5 просить в акті інвентаризації зазначити, що бетонні блоки є парканом, який зруйнований ОСОБА_6. Коли вона пояснила техніку БТІ, що бетонні блоки складені на території провулку і з цього приводу у них з ОСОБА_5 конфлікт, той одразу ж казав, що не буде вносити те що просила ОСОБА_5 в акт інвентаризації і він про це сам повідомить замовника. Після цього ОСОБА_5 відмовилася від інвентаризації. Проте через 2 роки таки змогла отримати потрібну їй відповідь в БТІ з посиланням на інвентаризацію 2012 року, незважаючи на те, що ця інвентаризація проведена не була. Стіна сараю, яка видвинута вглиб провулка і заважає у доступі до відкачування нечистот із вигрібної ями, зведена без фундаменту (не вкопана в землю).

Судова колегія не приймає до уваги пояснення представника ОСОБА_5 про те, що ОСОБА_5 частину АДРЕСА_2 не захоплювала, що на думку представника вбачається зі схеми розбивки з підрахунком площі самозахоплення земельної ділянки при домолодінні АДРЕСА_2 (а с. 76 інвентарної справи домоволодіння АДРЕСА_2). Судова колегія засновує свою позицію на тому, що датою складання даної схеми є 08.11.2010 року, в той час, як з матеріалів справи вбачається, що фундаменні блоки на території провулку були складовані у 2012 році.

Також судова колегія вважає необґрунтованими пояснення представника ОСОБА_5 про те, що викопіювання та експлікація домоволодіння та земельної ділянки від 11.11.1993 року, що міститься на а. с. 150 в інвентарній справі по АДРЕСА_1 (т 1 а. с. 234 цивільної чсправи), є підробленим (штучно виправленим), оскільки дані ствердження представника носять характер припущення і не підтверджені належними доказами.

Судова колегія проаналізувавши всі встановлені обставини і зібрані докази, вважає, що права ОСОБА_6 щодо усунення їх від можливості відкачувати нечистоти з вигрібної ями, є порушеними. До того ж будинок ОСОБА_6 не підключений до централізованої каналізації.

Тому порушені права ОСОБА_6 підлягають судовому захисту через визнання дій ОСОБА_5 щодо складування фундаментних блоків на території загального користування - АДРЕСА_2 - незаконними, зобов`язання ОСОБА_5 звільнити від фундаментних блоків територію загального користування - АДРЕСА_2.

Як вбачається із обставин, встановлених в суді апеляційної інстанції, стіна сараю ОСОБА_5, знаходиться на території АДРЕСА_2 і перешкоджає у доступі до труби для відкачування вигрібної ями ОСОБА_6.

Разом з тим, судова колегія приймає до уваги пояснення представника позивачів ОСОБА_16, що дана стіна, зведена без фундаменту. В розпорядження суду не представлено точного місця розташування стіни сараю до її перенесення. Тому для захисту прав ОСОБА_16 і для запобігання ілюзорності рішення, тобто з метою можливості реального виконання судового рішення, дана стіна підлягає демонтажу.

В частині заявлених вимог ОСОБА_16 про стягненні моральної шкоди, судова колегія приходить до наступного.

Відсутність бажання кожної сторони йти на будь-які поступки одна одній, безкомпромісність, не намагання порозумітися, ухилення від дотримання принципів добросусідства, призвели до тривалого конфлікту між сторонами, який невичерпаний і досі.

Самочинне бадіництво сараю, здійснене позивачами без погодження із сусідкою ОСОБА_5, спричинили у відповідь дії щодо перешкоди у користуванні вигрібною ямою та можливості обслуговувати стіну сараю, що межує з земельною ділянкою ОСОБА_5

При таких обставинах, судова колегія вважає за справедливе відмовити у задоволенні вимог про стягнення з ОСОБА_5 моральної шкоди.

При таких обставинах рішення суду першої інстанції не може залишатися в силі і підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про часткове задоволення позову на підставах, що викладені у мотивувальній частині рішення суду апеляційної інстанції.

Ухвалюючи власне рішення, судова колегія стягує судові витрати у вигляді судового збору, сплаченого позивачами за подання позову до суду в сумі 114 грн. 70 коп. пропорційно задоволеним вимогам.

На підставі викладеного і керуючись ст. ст. 303, 307, 308, 313, 317 ЦПК України, судова колегія -

В И Р І Ш И Л А:

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_2, ОСОБА_3 ОСОБА_4 - задовольнити частково.

Рішення Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 10 грудня 2014 року - скасувати та ухвалити нове рішення.

Позов ОСОБА_2, ОСОБА_3 - задовольнити частково.

Визнати дії ОСОБА_5 щодо складування фундаментних блоків на території загального користування - АДРЕСА_2 - незаконними.

Зобов`язати ОСОБА_5 звільнити від фундаментних блоків територію загального користування - АДРЕСА_2.

Демонтувати стіну будівлі сараю, що знаходиться на території АДРЕСА_2, яка перешкоджає у доступі до труби для обслуговування ОСОБА_2, ОСОБА_3 вигрібної ями за адресою: АДРЕСА_1

В решті вимог - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_2, ОСОБА_3 судові витрати у вигляді судового збору в сумі 114 грн. 70 коп.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, проте може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом 20 днів з дня набрання законної сили ухвалою суду.

Головуючий О.М. Таварткіладзе

Судді: Л.Л. Троїцька

В.П. Фальчук