Рішення № 43872544, 29.04.2015, Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області

Справа № 686/2762/15-ц

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 березня 2015 року Хмельницький міськрайонний суд в складі:

головуючої - судді Демінської А.А.,

з участю секретаря судового засідання Підвальної Є.З.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Хмельницький цивільну справу за позовом Приватного підприємства «Банкір» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

В лютому 2015 року позивач звернувся до суду, вказавши, що 01.12.2011 року ОСОБА_2 та відповідач ОСОБА_1 уклали договір позики строком до 15.02.2012 р., згідно якого відповідач отримав 191597,80 грн., що сторони договору за курсом 7,9899 грн. за 1 долар США визначили еквівалентом 23980,00 доларів США. Відповідач своїх зобов'язань належним чином не виконав, позики не повернув. 05.01.2015 року між ОСОБА_2 та ПП «Банкір» було укладено договір про відступлення права вимоги № 001, внаслідок чого позивач є новим кредитором щодо відповідача. Просить, з урахуванням остаточно уточнених позовних вимог, стягнути з відповідача на його користь 678394,20 грн., що еквівалентно 23980 доларів США, згідно курсу долара США 28,29 грн. за 1 долар США (станом на 25.02.2015 року).

Представник позивача, будучи повідомленим про час та місце судового розгляду справи в установленому законом порядку, подав до суду заяву про розгляд справи за його відсутності, наполягаючи на задоволенні позовних вимог і не заперечуючи проти заочного розгляду справи.

Відповідач в судове засідання не з'явився, про час та місце судового розгляду справи повідомлявся в установленому законом порядку, в силу ч. 3 ст. 76 ЦПК України вважається повідомленим належним чином. Будь-яких заяв від нього до суду не надходило.

За таких обставин суд вважає за можливе справу по суті розглянути за відсутності представника позивача та відповідача в судовому засіданні на підставі наявних у справі доказів, постановивши заочне рішення, без фіксування технічними засобами звукозапису відповідно до ч. 2 ст. 97 ЦПК України.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов слід задовольнити частково з наступних мотивів.

Встановлено, що 01.12.2011 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 було укладено договір позики, відповідно до якого відповідач отримав 191597,80 грн., що сторони договору за курсом 7,9899 грн. за 1 долар США визначили еквівалентом 23980,00 доларів США і обумовили, що суму коштів в національній валюті, еквівалентну на день розрахунку вказаній сумі в доларах США за курсом НБУ, відповідач зобов'язаний повернути до 15.02.2012 року, однак у вказаний строк позики не повернув.

Згодом 19.08.2013 року відповідач склав розписку про визнання свого боргу перед ОСОБА_2, в якій зобов'язався повернути позику до 30.11.2013 року, однак і до цієї дати коштів не повернув.

05.01.2015 року між позичальником та приватним підприємством «Банкір» було укладено договір № 001 про відступлення права вимоги, за яким ОСОБА_2 передав позивачу своє право вимоги як позикодавця за укладеним з відповідачем договором позики від 01.12.2011 року.

При поданні заяви про збільшення позовних вимог позивачем визначено суму заборгованості, виходячи із офіційного курсу НБУ станом на 25.02.2015 року 28,29 грн. за 1 долар США. Станом на дату розгляду справи офіційний курс змінився і становить 2344,2625 грн. за 100 доларів США. Як вбачається із роз'яснень, викладених в абз. 2 п. 14 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 18.12.2009 року N 14 «Про судове рішення у цивільній справі», у мотивувальній частині рішення суду належить наводити розрахунки з переведенням іноземної валюти в українську за курсом, встановленим Національним банком України на день ухвалення рішення.

Таким чином, станом на 31.03.2015 року заборгованість відповідача перед позивачем становить: 23980 доларів США х 2344,2625 грн. : 100 доларів США = 562154,15 грн.

В зазначеній сумі позов слід задовольнити, в задоволенні решти позовних вимог відмовивши.

Судовий збір в сумі 3654,00 грн. сплачений позивачем і в силу ст. 88 ЦПК України підлягає стягненню на його користь з відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 5, 8, 10, 11, 60, 88, 97, 212 - 215, 224 - 226 ЦПК України, ст. ст. 512, 514, 525, 526, 611, 625, 1054 ЦК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Приватного підприємства «Банкір» заборгованість в сумі 562154,15 грн. (еквівалент - 23980 доларів США) за договором позики від 01.12.2011 р., укладеним між ОСОБА_2 та ОСОБА_1.

В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Приватного підприємства «Банкір» судовий збір в сумі 3654,00 грн.

Рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана позивачем до Апеляційного суду Хмельницької області через Хмельницький міськрайонний суд протягом десяти днів з дня його проголошення.

Суддя: