Ухвала суду № 43845911, 28.04.2015, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 квітня 2015 р.м.ОдесаСправа № 815/7036/14

Категорія: 8.3.3 Головуючий в 1 інстанції: Бжассо Н. В.

Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду

у складі:

головуючого - Ступакової І.Г.

суддів - Бітова А.І.

- Милосердного М.М.

(у зв'язку з неприбуттям у судове засідання сторін, справа

розглядається в порядку п.2 ч.1 ст.197 КАС України)

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 10 березня 2015 року по справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Будмісткомплекс" до Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

В С Т А Н О В И Л А :

Товариство з обмеженою відповідальністю "Будмісткомплекс" звернулось до суду з адміністративним позовом до ДПІ у Приморському районі м. Одеси ГУ Міндоходів в Одеській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0001842208 від 20 листопада 2014 року, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 30 562, 50 грн. за порушення п.198.1, п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст. 198 Податкового Кодексу України.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 10 березня 2015 року задоволено адміністративний позов ТОВ "Будмісткомплекс". Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення ДПІ у Приморському районі м. Одеси ГУ Міндоходів в Одеській області від 20 листопада 2014 року за №0001842208.

В апеляційній скарзі Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області ставиться питання про скасування судового рішення в зв'язку з тим, що воно постановлено з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що в період з 17 жовтня 2014 року по 23 жовтня 2014 року податковим органом була проведена позапланова невиїзна документальна перевірка ТОВ "Будмісткомплекс" з питання документального підтвердження господарських відносин із ТОВ "Мікатрейд" за період травень 2014 року.

За результатом проведеної перевірки податковим органом були зроблені висновки, що правочини, укладені з контрагентами порушують публічний порядок, суперечать інтересам держави та суспільства, вчинені удавано з метою ухилення від сплати податків третіх осіб; перевіркою ТОВ "Будмісткомплекс" не підтверджено реальність проведених господарських операцій з ТОВ "Мікатрейд" за період з 01 травня 2014 року по 31 травня 2014 року з урахуванням їх виду, обсягу, якості та розрахунків; порушено п.198.1, п.198.2, п.198.3 та п.198.6 ст. 198 Податкового Кодексу України, в результаті чого завищено суму податкового кредиту по дослідженим операціям на суму 24 450 грн., про що було складений акт перевірки від 30 жовтня 2014 року №6088/15-53-22-8/33566429.

На підставі вказаного акта ДПІ у Приморському районі м. Одеси ГУ Міндоходів в Одеській області прийнято податкове повідомлення-рішення №0001842208 від 20 листопада 2014 року про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 24 450 грн. за основним платежем 6 112, 50 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями.

За результатами проведеної перевірки, податковий орган зазначив про неможливість зробити висновок про реальність постачання товару на адресу ТОВ "Будмісткомплекс", у зв'язку з відсутністю у постачальника ТОВ "Мікатрейд" трудових ресурсів, складських приміщень, а також за наявною відсутністю придбання цього товару по попередньому ланцюгу постачання для подальшої реалізації на адресу ТОВ "Будмісткомплекс".

Зазначені висновки, податковий орган обґрунтовує податковою інформацією, отриманою від ДПІ у Шевченківському районі м. Києва ГУ Міндоходів у Київській області, а саме актом від 11 липня 2014 року №1598/26-59-22-09/39055764 "Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ "Мікатрейд" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01 травня 2014 року по 31 травня 2014 року", згідно якого встановлено відсутність на підприємстві ТОВ "Мікатрейд" трудових ресурсів, складських приміщень, виробничих потужностей для здійснення будь-якого виду діяльності, вбачається проведення обриву постачання придбаного товару, спрямованих на здійснення операцій з надання податкової вигоди переважно з контрагентами, які не виконують свої податкові зобов'язання, зокрема, у випадках, коли операції здійснюються через посередників з метою штучного формування валових витрат та податкового кредиту та не мають реального товарного характеру.

Задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем не було доведено, що позивач був обізнаним у можливості дефектів правового статусу його контрагенту в майбутньому, та навмисно скористався його послугами з метою штучної мінімізації податкових зобов'язань, а отже відповідачем не доведено порушення позивачем вимог податкового законодавства.

Колегія суддів погоджується з вказаними вище висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Згідно висновків акта перевірки, сума, яка визначена податковим органом в спірному повідомленні-рішенні ґрунтується на висновках щодо завищення податкового кредиту з ПДВ по взаємовідносинах з ТОВ "Мікатрейд", оскільки перевіркою не підтверджено реальність проведених господарських операцій за період з 01 травня 2014 року по 31 травня 2014 року.

Відповідно до пп.14.1.181 п.14.1 ст. 14 Податкового Кодексу України, податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Положеннями п.198.3 ст. 198 Податкового Кодексу України визначено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст. 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п.193.1 ст. 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до п.198.1 ст. 198 Податкового Кодексу України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України ) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Згідно з п.198.2 ст. 198 Податкового Кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до п.198.6 ст. 198 Податкового Кодексу України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з п.201.11 ст. 201 цього Кодексу). У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

Законом України "Про бухгалтерський обік та фінансову звітність в Україні" передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні" первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Згідно з ч.2 ст. 3 Закону України "Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні" бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Згідно з ст. 9 Закону України "Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Таким чином, для включення до складу податкового кредиту сум податку, сплачених у складі ціни за придбаний товар (роботи, послуги), необхідні первинні документи (податкові накладні, видаткові накладні, тощо), оформлені відповідно до вимог Закону України "Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні", а відсутність таких документів безспірно позбавляє платника податку права на включення сплачених (нарахованих) сум за проведеними господарськими операціями до податкового кредиту.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, між ТОВ "Будмісткомплекс" та ТОВ "Мікатрейд" було укладено договір поставки матеріалів для виконання будівельно-монтажних робіт №01/15/05 від 15 травня 2014 року (а.с.57).

На підтвердження реального здійснення зазначеної господарської операції позивачем було надано під час проведення перевірки та долучено до матеріалів справи, зокрема, податкові накладні (№413 від 26 травня 2014 року, №442 від 27 травня 2014 року, №475 від 28 травня 2014 року), видаткова накладна №РН-МП01257 від 28 травня 2014 року, рахунок-фактура №СФ-МП00949 від 26 травня 2014 року, довіреність на отримання цінностей №91 від 28 травня 2014 року.

При дослідженні долучених позивачем до матеріалів справи документів, колегія суддів дійшла до висновку, що господарські операції між позивачем та ТОВ "Мікатрейд" підтверджується первинними документами, які повністю відповідають вимогам до первинних документів, передбачених п.2 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні".

Також, дійсність правочину підтверджується тим, що всі розрахунки між позивачем та вказаним контрагентом мають реальний грошовий характер та підтверджені платіжними дорученнями (№165 від 26 травня 2014 року, №169 від 27 травня 2014 року, №174 від 28 травня 2014 року).

Колегія суддів не приймає до уваги твердження апелянта щодо непідтвердження факту перевезення придбаних будівельних матеріалів, а саме відсутність товарно-транспортних накладних, оскільки сама по собі наявність або відсутність товарно-транспортних накладних, а так само недоліки у їх оформленні не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається фактичний рух активів або зміни у зобов'язаннях платника податків.

З урахуванням того, що наведені первинні документи містять необхідну для цілей оподаткування інформацію щодо змісту спірної операції та мають усі необхідні реквізити первинних документів, що дозволяють ідентифікувати учасників цієї операції та встановити факт надання послуг, колегія суддів приходить до висновку, що факт дотримання позивачем спеціальних вимог щодо документального підтвердження сум податкового кредиту з податку на додану вартість по операцією з вказаним контрагентом є доведеним, що вірно було встановлено судом першої інстанції.

При цьому, поставлені будівельні матеріали були використані для виконання укладеного ТОВ "Руні ком Стройінвест" з ТОВ "Будмісткомплекс" договору підряду №030314 від 03 березня 2014 року на будівництво КЛ-10 кВ від ПС "Таїрова" до РП Радужний-2.

Посилання апелянта на акт ДПІ у Шевченківському районі м. Києва ГУ Міндоходів у м. Києві №1598/26-59-22-09/39055764 від 11 липня 2014 року "Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ "Мікатрейд" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01 травня 2014 року по 31 травня 2014 року" колегія суддів вважає безпідставними, оскільки акт про неможливість проведення зустрічної звірки не є належним доказом в підтвердження доводів податкового органу про нереальність виконання господарських операцій, оскільки за умови складення акту про неможливість проведення зустрічної звірки фіксується факт наявності перешкод для здійснення податкового контролю органом ДПС щодо платника, і реальність господарських операції такого платника не є предметом звірки.

Також, посилання податкового органу на відсутність у ТОВ "Мікатрейд" основних фондів та трудових ресурсів само собою не свідчить про не вчинення господарських операцій, адже підприємство не позбавлено права залучати матеріально-технічні та трудові ресурси для здійснення господарської діяльності.

Окрім цього, колегія суддів не приймає до уваги посилання апелянта на нікчемність правочинів укладених ТОВ "Будмісткомплекс" з ТОВ "Мікатрейд", які не спричиняють реального настання правових наслідків, оскільки жодним нормативно-правовим актом не визначено право податкового органу самостійно надавати оцінку укладеним (вчиненим) договорам з визначенням їх нікчемними, недійсними із застосуванням відповідних наслідків в результаті вчинення таких правочинів оскільки правочини, що мають ознаки оспорюваності, визнаються недійсними в судовому порядку та за рішенням суду.

За таких обставин, колегія суддів вважає правильним висновок суду першої інстанції, який, встановивши факт реального здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентом, не знайшов підстав вважати обґрунтованими доводи контролюючого органу щодо наявності встановлених актом перевірки порушень позивачем вимог податкового законодавства.

Таким чином, судом першої інстанції, на підставі наявних в матеріалах справи доказів зроблений правильний висновок про недоведеність податковим органом, на якого в силу норми ч.2 ст. 71 КАС України покладається обов'язок доказування правомірності прийнятих податкових повідомлень-рішень, у зв'язку з чим вимоги щодо їх скасування підлягають задоволенню.

Враховуючи все вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи, порушень матеріального та процесуального права при вирішенні справи не допустив, а наведені в скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують. За таких обставин апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 195, 197, п.1 ч.1 ст. 198, ст. 200, п.1 ч.1 ст. 205, ст. 206, ч.5 ст. 254 КАС України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області залишити без задоволення, постанову Одеського окружного адміністративного суду від 10 березня 2015 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий: І.Г. Ступакова

Судді: А.І. Бітов

М.М. Милосердний