Ухвала суду № 43845010, 07.04.2015, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

07 квітня 2015 року

справа № П/811/772/14

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Баранник Н.П.

суддів: Мельника В.В. Щербака А.А.

за участю секретаря судового засідання: Спірічева Я.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області на постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 08 травня 2014 року у справі № П/811/772/14 за адміністративним позовом Приватного акціонерного товариства "Креатив" до Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області про скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Приватне акціонерне товариство "Креатив" (далі - позивач) звернулося до суду з позовом до Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області (далі - відповідач), про скасування податкового повідомлення-рішення № 001321502 від 27.02.2014 р., яким позивачу зменшено розмір від’ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 326 041,00 грн., в частині зменшеного розміру від’ємного значення суми з податку на додану вартість у розмірі 217 903,48 грн..

Постановою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 08 травня 2014 року позовні вимоги Приватного акціонерного товариства "Креатив" задоволено у повному обсязі.

Відповідач з прийнятим судовим рішенням не погодився і подав апеляційну скаргу. В скарзі, посилаючись на невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, порушення норм матеріального права, відповідач просить скасувати постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 08 травня 2014 року та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог повністю.

Представник позивача у судовому засіданні заперечував проти задоволення вимог апеляційної скарги. Зазначив, що суд першої інстанції прийняв законне та обґрунтоване рішення і підстави для його скасування відсутні.

Відповідач не направив свого представника для участі у судовому засіданні, про час, дату та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Заслухавши представника позивача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість судового рішення, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що відповідачем проведено документальну позапланову виїзну перевірку правомірності нарахування позивачем від’ємного значення різниці між сумою податкового зобов’язання та сумою податкового кредиту податку на додану вартість у сумі 4575306,00 грн., відображеного в податковій декларації з ПДВ за лютий 2013 року з урахуванням уточнюючих розрахунків податкових зобов’язань з ПДВ у зв’язку з виправленням самостійно виявлених помилок до податкової декларації з ПДВ за лютий 2013 року та у сумі 11 350 444,00 грн., відображеного в податковій декларації з ПДВ за березень 2013 року.

За результатами перевірки складено акт №284/11-23-15-02/31146251 від 23.09.2013р., висновками якого, є порушення позивачем, пп.198.1, 198.2, 198.3, 198.6 ст.198 Податкового кодексу України, у результаті чого завищено суму від’ємного значення різниці між сумою податкового зобов’язання та сумою податкового кредиту податку на додану вартість за березень 2013 року в розмірі 5141678,00 грн..

На підставі акта перевірки винесено податкове повідомлення-рішення №1321502 від 30.09.2013р..

З огляду на рішення Міністерства доходів і зборів України №3080/6/94-99-10-01-15 від 17.02.2014 р. про результати розгляду повторної скарги, яким скасовано податкове повідомлення-рішення відповідача від 30.09.2013 р. №1321502 та рішення Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області від 04.12.2013 р. №5784/10/11-28-10-01-08, прийнятого за результатом розгляду первинної скарги, в частині зменшення розміру від’ємного значення суми податку на додану вартість, яке виникло за результатами взаємовідносин з ТОВ “Зернопром “Дніпро”, ФГ “Литвин Іван Віталійович”, ТОВ “Актив-Груп”, ТОВ “Агро-Самара”, ТОВ “Прометей” Зерноторгова компанія”, відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення №001321502 від 27.02.2014 р., яким позивачу зменшено розмір від’ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 326 041,00 грн., у тому числі за лютий 2013 року – 97 335,00 грн., за березень 2013 року – 228 706,00 грн..

Позивач, вважаючи податкове повідомлення-рішення №001321502 від 27.02.2014р. протиправним, звернувся до суду з позовом про його скасування.

Суд першої інстанції, з висновками якого погоджується колегія суддів апеляційної інстанції, задовольняючи позовні вимоги та скасовуючи оскаржене рішення відповідача, виходив з наступного.

Так, судом встановлено, що 29 березня 2013 року за господарською операцією з поставки насіння соняшника ТОВ “Аграрна фірма “Колос” видало позивачу податкову накладну №20 від 29.03.2013 р. на загальну суму 1 307 420,86 грн., у тому числі ПДВ – 217 903,48 грн., яка не була включена до Єдиного реєстру податкових накладних.

Податковим органом ні в акті перевірки, ні під час розгляду справи, не заперечувалася реальність здійснення зазначеної господарської операції.

Відповідно до п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів /послуг, на вимогу покупця, та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку – продавець товарів/послуг зобов’язаний надати покупцю податкову накладну та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Відсутність факту реєстрації платником податку – продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних та/або порушення порядку заповнення податкової накладної не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов’язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов’язань за відповідний звітний період.

У разі відмови продавця товарів/послуг надати податкову накладну або в разі порушення ним порядку її заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі покупець таких товарів/послуг має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву із скаргою на такого постачальника, яка є підставою для включення сум податку до складу податкового кредиту. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку у зв’язку з придбанням таких товарів/послуг або копії первинних документів, складених відповідно до Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні”, що підтверджують факт отримання таких товарів/послуг.

Надходження такої заяви із скаргою є підставою для проведення документальної позапланової виїзної перевірки зазначеного продавця для з’ясування достовірності та повноти нарахування ним зобов’язань з податку за такою операцією.

Як встановлено судом першої інстанції, 08.05.2013 р. позивачем подано до податкового органу заяву, у якій відповідно до п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України, заявлено про те, що продавцем ТОВ “АФ “Колос” не зареєстровано в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №20 від 29.03.2013 р., обсяг поставки без ПДВ – 1089517,38, ПДВ – 217 903,48 грн.. Водночас під час заповнення вказаної заяви позивачем допущено помилку в індивідуальному податковому номері постачальника, а саме зазначено 11-значний цифровий код ТОВ “АФ “Колос”, помилково не вказавши останньої цифри індивідуального податкового номера контрагента-постачальника.

Оскільки подана платником податку заява про відмову постачальника надати податкову накладну (порушення ним порядку заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних) надає йому право формування податкового кредиту за відповідними господарськими операціями, а податковому органу – проводити документальні позапланові виїзні перевірки контрагента-постачальника, то зазначена у заяві інформація та додані до неї докази повинні надавати можливість ідентифікувати господарську операцію та відповідного контрагента-постачальника, а також підтверджувати реальність такої господарської операції.

Приймаючи до уваги, що до заяви платником податків додаються первинні бухгалтерські документи, які також містять інформацію про постачальника товару, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що відповідач не був позбавлений можливості ідентифікувати як відповідну господарську операцію, так і контрагента-постачальника.

Помилка допущена позивачем у заяві, не пов’язана із сумами задекларованого ним податкового зобов’язання чи податкового кредиту, а тому не призвела до завищення його податкового зобов’язання з податку на додану вартість, та як наслідок, завищення розміру від’ємного значення суми податку на додану вартість за березень 2013р. у розмірі 217 903,48грн..

З огляду на не доведеність відповідачем правомірності прийнятого податкового повідомлення-рішення, заявлені позивачем вимоги про його скасування підлягали задоволенню.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, доводами апеляційної скарги висновки, викладені в судовому рішенні, не спростовуються і підстав для його скасування не вбачається.

Керуючись п.1 ч.1 ст. 198, ст.ст. 200, 205, 206 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області - залишити без задоволення.

Постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 08 травня 2014 року у справі № П/811/772/14 – залишити без змін.

Ухвала Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в порядку та строки, визначені ст. 212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст ухвали виготовлено 17.04.2015р..

Головуючий: Н.П. Баранник

Суддя: В.В. Мельник

Суддя: А.А. Щербак