Постанова № 43830607, 23.04.2015, Харківський апеляційний господарський суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" квітня 2015 р. Справа № 922/384/15

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Істоміна О.А., суддя Барбашова С.В. , суддя Білецька А.М.

при секретарі - Полубояриній Н.В.

за участю представників сторін:

позивача - Тіторенка І.А. (дов. № 174/13 від 15.02.2013р.)

відповідача - не з'явився

третьої особи - не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" в особі Харківської обласної дирекції "Райффайзен Банк Аваль", м. Харків (вх. №1973 Х/3) на ухвалу господарського суду Харківської області від 16.03.2015р. у справі № 922/384/15

за позовом Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" в особі Харківської обласної дирекції "Райффайзен Банк Аваль", м. Харків

до Приватного акціонерного товариства "Автосервіс - АТП 16327", м. Харків

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Марченко Геннадій Володимирович, м. Харків

про стягнення 855 137,01 дол. США та 1 412 989,09 грн., -

ВСТАНОВИЛА:

У січні 2015 року Публічне акціонерне товариство "Райффайзен Банк Аваль" в особі Харківської обласної дирекції "Райффайзен Банк Аваль" (позивач) звернулось до господарського суду Харківської області із позовною заявою до відповідача - Приватного акціонерного товариства "Автосервіс АТП 16327", в якій позивач просить суд стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 855137,01 доларів США та 1412989,09 грн., з яких: заборгованість за кредитним договором №010-2/07-01-0678-08 від 15.08.2008р. в сумі 479909,57 доларів США; заборгованість за процентами та пеня за кредитним договором № 010-2/02/3-1677-06 від 29.12.2006р. станом на 08.12.2014р. в сумі 375227,44 доларів США; заборгованість за процентами та пеня за кредитним договором №010-2/07/1-1281-07 від 30.11.2007р. станом на 08.12.2014р. в сумі 1412989,09 грн. Крім того, позивач просить стягнути з відповідача судовий збір у розмірі 73080,00 грн.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 16.03.2015р. по справі № 922/384/15 (суддя Светлічний Ю.В.) у задоволенні клопотання відповідача про зупинення провадження у даній справі до вирішення пов'язаної з нею цивільної справи №2-574/11, що розглядається апеляційним судом Харківської області - відмовлено. Клопотання третьої особи про зупинення провадження у справі - задоволено. Провадження у справі № 922/384/15 зупинено до розгляду по суті та набрання законної сили рішенням Московського районного суду м. Харкова з цивільної справи № 643/3626/15-ц за позовом Марченко Геннадія Володимировича до ПАТ "Райффайзен банк Аваль" в особі Харківської обласної дирекції "Райффайзен банк Аваль" та ЗАТ "Автосервіс-АТП 16327" про визнання недійсними договорів кредиту та припиненнями договорів поруки. Зобов'язано сторони повідомити про набрання законної сили рішенням Московського районного суду м. Харкова у справі №643/3626/15-ц.

Позивач з даною ухвалою господарського суду першої інстанції не погодився, подав апеляційну скаргу, в якій просить відмовити третій особі у задоволенні клопотання про зупинення провадження у справі, скасувати ухвалу господарського суду Харківської області від 16.03.2015р. по справі № 922/384/15 та стягнути з Марченко Г.В на користь АТ "Райффайзен Банк Аваль" сплачений судовий збір за подачу апеляційної скарги.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 27.03.2015р. апеляційну скаргу позивача прийнято до провадження та призначено справу № 922/384/15 до розгляду на 14.04.2015р. о 12:00 год. Запропоновано відповідачу та третій особі надати суду апеляційної інстанції відзиви на апеляційну скаргу з посиланням на відповідні норми чинного законодавства в обґрунтування своєї позиції у справі та докази на підтвердження своїх заперечень.

Дану ухвалу суду направлено всім учасникам даного судового процесу у відповідності до вимог статті 87 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до частини 2 статті 99 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

Відповідно до пункту 3.9.1. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України", особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 Господарського процесуального кодексу України. Відповідно до п. п. 3.9.2, 3.9.3 зазначеної Постанови Пленуму у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору. Якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців) і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

На адресу суду апеляційної інстанції повернулась копія ухвали про прийняття апеляційної скарги позивача до провадження і призначення її до розгляду, що була надіслана на адресу третьої особи - Марченко Г.В. (пр-т Тракторобудівників, 83, кв. 18, м. Харків, 61000), з відміткою органу поштового зв'язку «За закінченням терміну зберігання» (форма ф.20).

Таким чином, колегія суддів вважає повідомленою належним чином третю особу у даній справі про розгляд апеляційної скарги Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" в особі Харківської обласної дирекції "Райффайзен Банк Аваль", м. Харків у Харківському апеляційному господарському суді.

10.04.2015р. уповноваженим представником ПрАТ "Автосервіс-АТП 16327" Шушаріним О.О. (за довіреністю б/н від 04.04.2015р.) через канцелярію суду надано клопотання (вх. № 5902), в якому відповідач просив продовжити строк розгляду справи на 15 днів, а розгляд справи відкласти, у зв'язку з необхідністю надання зазначеному представникові можливості ознайомитись із матеріалами справи та надання суду письмових заперечень по апеляційній скарзі. В обґрунтування даного клопотання відповідач зазначив про те, що: він не отримував копію апеляційної скарги, а тому не зміг підготувати свою правову позицію у справі, а новий представник відповідача Шушарін О.О. не приймав участь при розгляді справи у суді першої інстанції, в зв'язку з чим не мав можливості належним чином ознайомитись із доводами скарги.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 14.04.2015р. задоволено клопотання Приватного акціонерного товариства "Автосервіс - АТП 16327", м. Харків про продовження строку розгляду справи. Продовжено строк розгляду апеляційної скарги на 15 днів до 29 квітня 2015 року. Розгляд справи відкладено на 23.04.15р. о 9:30 год. Відповідачу та третій особі знову запропоновано надати суду апеляційної інстанції відзиви на апеляційну скаргу з посиланням на відповідні норми чинного законодавства в обґрунтування своєї позиції у справі та докази на підтвердження своїх заперечень.

Дану ухвалу суду направлено всім учасникам даного судового процесу в установленому законом порядку на належні адреси, що вказані сторонами у їх письмових правових позиціях та містяться в матеріалах справи.

Відповідач та третя особа письмових пояснень або заперечень по апеляційній скарзі не надали.

Уповноважений представник ПрАТ "Автосервіс-АТП 16327" для ознайомлення з матеріалами справи до суду не звертався та в судове засідання 23.04.2015р. не з'явився.

Марченко Г.В. (третя особа у справі) в дане судове засідання 23.04.2015р. не з'явився.

Згідно зі статтею 4 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд вирішує господарські справи на підставі Конституції України, Господарського процесуального кодексу.

У відповідності до статті 4-2 Господарського процесуального кодексу України правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Статтею 4-3 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Господарський суд створює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.

Стаття 22 Господарського процесуального кодексу України зобов'язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами. Оскільки явка в судове засідання представників сторін - це право, а не обов'язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.

Відповідно до положень статті 77 Господарського процесуального кодексу України передбачена можливість відкладення розгляду справи за умови наведення обставин, які перешкоджають розгляду справи в даному судовому засіданні, але можуть бути усунуті до наступного судового засідання.

Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Враховуючи те, що судом апеляційної інстанції належним чином створено всі необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства, зокрема вжито заходи для належного повідомлення сторін про час та місце розгляду справи, а також з огляду на те, що явка представників сторін у судові засідання суду апеляційної інстанції не визнавалась обов'язковою, і неявка представників відповідача та третьої особи в засідання суду не перешкоджає перегляду прийнятої у даній справі ухвали в апеляційному порядку, тому колегія суддів вважає за можливе розглянути справу за відсутності представників відповідача та третьої особи за наявними у ній матеріалами.

Перевіривши наявні у справі документальні матеріали, правильність застосування господарським судом норм процесуального права, а також розглянувши доводи, що викладені в апеляційній скарзі, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга позивача підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, предметом даного судового розгляду є вимога про стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 855137,01 доларів США та 1412989,09 грн., з яких:

- заборгованість за кредитним договором №010-2/07-01-0678-08 від 15.08.2008р. в сумі 479909,57 доларів США;

- заборгованість за процентами та пенею за кредитним договором №010-2/02/3-1677-06 від 29.12.2006р. станом на 08.12.2014 р. в сумі 375227,44 доларів США;

- заборгованість за процентами та пенею за кредитним договором №010-2/07/1-1281-07 від 30.11.2007р. станом на 08.12.2014 р. в сумі 1412989,09 грн.

При винесенні оскаржуваної ухвали господарським судом встановлено, що рішенням апеляційного суду Харківської області від 28.02.2013 р. у справі №2-7810/10, яке набрало законної сили, з Марченко Г.В. та ЗАТ "Автосервіс - АТП 16327" солідарно стягнуто на користь Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" в особі Харківської обласної дирекції "Райффайзен Банк Аваль" дострокову заборгованість за двома кредитними договорами №010-2/02/3-1677-06 від 29.12.2006р. та №010-2/07/1-1281-07 від 30.11.2007р. У матеріалах справи міститься належним чином засвідчена копія даного рішення суду (том 1 аркуші справи 72-79).

Матеріали справи свідчать про те, що стягнення заборгованості за процентами та пені за цими ж договорами станом на 08.12.2014р., є предметом даного судового провадження у господарській справі № 922/384/15.

Звертаючись до господарського суду першої інстанції із клопотанням (вх. № 9420 від 11.03.2015р.) третя особа - Марченко Г.В. в якості підстав для зупинення провадження у справі зазначив, що Московським районним судом міста Харкова розглядається справа № 643/3626/15-ц за позовом Марченко Г.В. до ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" і ПАТ "Автосервіс - АТП 16327" про визнання недійсними кредитних договорів: №010-2/02/3-1677-06 від 29.12.2006 р. та №010-2/07/1-1281-07 від 30.11.2007р., укладених між Марченко Геннадієм Володимировичем та ПАТ "Райффайзен банк Аваль" в особі ХОД "Райффайзен банк Аваль", а також припинення зобов'язань по забезпеченню недійсних договорів, зокрема договорів іпотеки та договорів поруки. Дана справа ухвалою суду від 12.03.2015р. призначена до розгляду на 16 квітня 2015 року о 11:00. Враховуючи те, що предметом оскарження у справі №643/3626/15-ц є кредитні договори, які визначені підставою позову у даній господарській справі, тому третя особа - Марченко Г.В. вважає, що встановлені факти відносно визнання недійсними кредитних договорів та договорів поруки будуть мати силу преюдиції для суду при вирішенні питання щодо стягнення заборгованості за процентами та пені у даній господарській справі № 922/384/15 і на його думку можуть істотно вплинути на оцінку доказів по даній справі. На підтвердження обставин, що викладені в даному клопотанні, третьою особою до вказаного клопотання надані: копія позовної заяви з відміткою про її прийняття канцелярією Московського районного суду міста Харкова, а також належним чином засвідчену копію ухвали цього суду від 12.03.2015р. по справі № 643/3626/15-ц (провадження № 2/643/2282/15).

Ухвалою господарського суду Харківської області від 16.03.2015р. дане клопотання третьої особи про зупинення провадження у справі задоволено. Провадження у справі № 922/384/15 зупинено на підставі частини 1 статті 79 Господарського процесуального кодексу України до розгляду по суті та набрання законної сили рішенням Московського районного суду м. Харкова по цивільній справі №643/3626/15-ц за позовом Марченко Геннадія Володимировича до ПАТ "Райффайзен банк Аваль" в особі Харківської обласної дирекції "Райффайзен банк Аваль" та ЗАТ "Автосервіс-АТП 16327" про визнання недійсними договорів кредиту № 010-2/02/3-1677-06 від 29.12.2006р. та №010-2/07/1-1281-07 від 30.11.2007р. і припиненням договорів поруки. Зобов'язано сторони повідомити про набрання законної сили рішенням Московського районного суду м. Харкова у справі №643/3626/15-ц.

Ухвала господарського суду першої інстанції про зупинення провадження у справі мотивована посиланням та пункт 2.17. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними" від 29.05.2013 № 11. При цьому місцевий господарський суд виходив із того, що якщо спір про визнання недійсним правочину (господарського договору) вирішується одночасно з розглядом іншої справи, позовні вимоги в якій ґрунтуються на цьому ж правочині, то наведене згідно з частини 1 статті 79 Господарського процесуального кодексу України може з урахуванням обставин конкретної справи бути підставою для зупинення провадження у такій іншій справі до закінчення розгляду справи про визнання правочину (господарського договору) недійсним.

Крім того, обґрунтовуючи висновки щодо зупинення провадження у даній справі господарський суд Харківської області зазначив, що при розгляді справи Московського районного суду м. Харкова цивільної справи №643/3626/15-ц буде вирішуватися питання про недійсність кредитних договорів та договорів поруки саме на підставі яких заявлено позов про стягнення боргу з ЗАТ "Автосервіс-АТП 16327" у справі № 922/384/15, а отже встановленні за позовом Марченко Геннадія Володимировича до ПАТ "Райффайзен банк Аваль" в особі ХОД "Райффайзен банк Аваль" та ЗАТ "Автосервіс-АТП 16327" факти про визнання недійсними кредитних договорів та договорів поруки можуть мати преюдиціальне значення для суду при вирішенні питання щодо стягнення заборгованості по процентах та пені у цій господарській справі та істотно вплинуть на оцінку доказів у господарській справі.

Однак, колегія суддів апеляційної інстанції не може погодитись з таким висновком суду першої інстанції та вважає його помилковим, оскільки в даному випадку з урахуванням всіх обставин справи в їх сукупності правові підстави для зупинення провадження у даній справі, з підстав наведених у клопотанні третьої особи та в оскаржуваній ухвалі, - відсутні.

Відповідно до частини 1 статті 79 Господарського процесуального кодексу України господарський суд зупиняє провадження у справі у разі неможливості розгляду справи, що знаходиться в провадженні господарського суду, до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, яка розглядається іншим судом.

Отже, враховуючи вимоги закону, для вирішення питання про зупинення провадження у справі господарський суд у кожному випадку повинен з'ясовувати, як пов'язана справа, яка розглядається даним судом із справою, що розглядається іншим судом, а також чим обумовлюється неможливість розгляду даної справи. Сама по собі взаємопов'язаність двох справ ще не свідчить про неможливість розгляду та прийняття рішення у іншій справі.

При цьому пов'язаною з даною справою є така інша справа, у якій інший суд встановлює обставини, що впливають чи можуть вплинути на подання і оцінку доказів у даній справі; в тому числі йдеться про факти, які мають преюдиціальне значення (частини друга - четверта статті 35 Господарського процесуального кодексу України). Під неможливістю розгляду даної справи слід розуміти неможливість для даного господарського суду самостійно встановити обставини, які встановлюються іншим судом в іншій справі, - у зв'язку з непідвідомчістю або непідсудністю іншої справи даному господарському суду, одночасністю розгляду двох пов'язаних між собою справ різними судами або з інших причин.

Зі змісту роз'яснення Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними" від 29.05.2013 № 11 (пункт 2.17) вбачається, що ним не встановлено обов'язкове зупинення судом розгляду справи у даній правові ситуації, а надано суду таке право з урахуванням наявності обставин конкретної справи.

Отже, зупинення провадження у справі про стягнення коштів до вирішення справи, предметом якої є визнання договору недійсним, на підставі якого заявлена вимога про стягнення коштів, є правом, а не обов'язком суду, і вирішуючи питання про зупинення провадження у справі, суд має враховувати обставини конкретної справи.

Колегія суддів вважає, що в даному випадку третьою особою не доведено жодним чином та обставина, що без очікування результатів розгляду справи про визнання кредитних договорів недійсними, неможливо вирішити дану справу про стягнення коштів за цими договорами.

З цих обставин, дане клопотання третьої особи про зупинення провадження у справі № 922/384/15 не підлягає задоволенню.

В свою чергу місцевим господарським судом при винесенні ухвали не обґрунтовано, яким чином без з'ясування обставин по цивільній справі № 643/3526/15-ц неможливо розглянути заявлені позовні вимоги у господарській справі № 922/384/15, та яким чином встановлені у цивільній справі обставини можуть вплинути на оцінку доказів, якими сторони обґрунтовують свої доводи у даній господарській справі, виходячи із заявлених позивачем (Банком) предмету та підстав позову і з урахуванням презумпції правомірності правочину (стаття 204 Цивільного кодексу України).

Так, статтею 204 Цивільного кодексу України закріплено презумпцію правомірності правочину. Відповідно до даної статті правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Зі змісту наведеної правової норми випливає, що презумпція правомірності правочину може бути спростована нормою закону, яка містить відповідну заборону, а у випадках, прямо не передбачених у законодавстві, презумпція правомірності правочину може бути спростована судом.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 83 Господарського процесуального кодексу України господарський суд, приймаючи рішення, має право визнати недійсним повністю або у певній частині пов'язаний з предметом спору договір, який суперечить законодавству.

Отже, вказана норма процесуального права, передбачає право господарського суду визнати недійсним повністю чи в певній частині пов'язаний із предметом спору договір, який суперечить законодавству, тобто, мається на увазі ситуація, коли визнання недійсним договору не є предметом позову, і позовна вимога не полягає у визнанні договору недійсним, а лише ґрунтується на договорі, який суд може визнати недійсним в силу наведеної вимоги. При цьому, вказана норма не містить умови про її застосування, виключно за наявності тотожності суб'єктного складу сторін спору зі сторонами оспорюваного договору.

Застосування даної статті господарським судом при прийнятті рішення можливе у разі одночасної наявності таких умов: пов'язаність оспорюваного договору з предметом спору та невідповідність (суперечність) вказаного договору законодавству.

Таким чином, розглядаючи позовні вимоги, що випливають з договору, суд, у будь-якому випадку, має перевірити правомірність цього договору, що ще раз підтверджує безпідставність зупинення судом першої інстанції провадження у даній справі до розгляду іншої справи, предметом якої є вимоги про визнання недійсним договору.

Встановивши, що зміст договору суперечить чинному законодавству, господарський суд, керуючись частиною 1 статті 83 Господарського процесуального кодексу України, може за власною ініціативою визнати цей договір недійсним повністю або частково. Вказаної правової позиції дотримується Верховний Суд України у своїх постановах від 09.12.2003 у справі №32/206 та від 20.01.2004 у справі №8/113-2003.

Отже, розгляд Московським районним судом м. Харкова цивільної справи №643/3626/15-ц за позовом Марченко Геннадія Володимировича до ПАТ "Райффайзен банк Аваль" в особі Харківської обласної дирекції "Райффайзен банк Аваль" та ЗАТ "Автосервіс-АТП 16327" про визнання недійсними договорів кредиту № 010-2/02/3-1677-06 від 29.12.2006р. та №010-2/07/1-1281-07 від 30.11.2007р. і припиненням договорів поруки не може бути перешкодою для встановлення відповідно до статті 43 Господарського процесуального кодексу України істотних обставин у даній справі № 922/384/15 при її розгляді господарським судом.

Підсумовуючи вищевикладене і з огляду на те, що відповідно до статті 79 Господарського процесуального кодексу України окрім взаємопов'язаності справ необхідною умовою для зупинення провадження у справі є неможливість її розгляду до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку про відсутність правових підстав для зупинення провадження у даній господарській справі № 922/384/15 до вирішення Московським районним судом м. Харкова цивільної справи № 643/3626/15-ц.

Частиною 7 статті 106 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що у випадках скасування апеляційною інстанцією ухвали про зупинення провадження у справі, справа передається на розгляд місцевого господарського суду.

Оскільки, при прийнятті оскарженої ухвали місцевий суд неправильно застосував норму процесуального права, тому ухвалу господарського суду Харківської області від 16.03.2015р. слід скасувати, а справу № 922/384/15 передати на розгляд господарського суду Харківської області для розгляду по суті позовних вимог.

В апеляційній скарзі позивачем також ставиться питання щодо стягнення з Марченко Г.В. на користь Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" сплаченого судового збору за подання апеляційної скарги.

Проте вказана вимога скаржника задоволенню не підлягає з огляду на те, що у разі якщо судом апеляційної інстанції скасовано ухвалу місцевого господарського суду з числа зазначених у частині сьомій статті 106 Господарського процесуального кодексу України, то розділ судових витрат, пов'язаних із розглядом відповідних апеляційних скарг, здійснюється судом першої інстанції за результатами розгляду ним справи згідно із загальними нормами статті 49 Господарського процесуального кодексу України (п. 3 Інформаційного листа ВГСУ від 23.05.2012р. № 01-06/704/2012 «Про деякі питання практики застосування Закону України «Про судовий збір», п. 4.8. Постанови Пленуму ВГСУ № 7 від 21.01.2013р. "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України").

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 99, 101, 102, п. 2 ст.103, п. 4 ч. 1 ст. 104, ст. ст. 105, 106, 110 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" в особі Харківської обласної дирекції "Райффайзен Банк Аваль", м. Харків задовольнити частково.

Ухвалу господарського суду Харківської області від 16.03.2015р. у справі № 922/384/15 скасувати.

Клопотання третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Марченка Геннадія Володимировича, м. Харків про зупинення провадження у справі № 922/384/15 залишити без задоволення.

Справу № 922/384/15 передати на розгляд господарського суду Харківської області.

Постанова набирає чинності з дня її проголошення і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом 20-ти днів.

Повний текст постанови складено 27.04.15

Головуючий суддя Істоміна О.А.

Суддя Барбашова С.В.

Суддя Білецька А.М.