Ухвала суду № 43823499, 27.04.2015, Львівський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 квітня 2015 р. Справа № 876/10462/13

Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі :

головуючого судді: Ліщинського А.М.,

суддів: Довгої О.І., Запотічного І.І.

при секретарі судового засідання: Керод Х.І.

з участю представника відповідача: Холявки І.Я.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові апеляційну скаргу

Державної податкової інспекції у Яворівському районі Львівської області на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 12 липня 2013 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «БЛАГО-БУД» до Державної податкової інспекції у Яворівському районі Львівської області про скасування податкових повідомлень-рішень,-

В С Т А Н О В И Л А:

10.04.2013 року позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до відповідача про скасування податкового повідомлення-рішення № 0000192200 від 28.03.2013 року та податкового повідомлення-рішення № 0000182200 від 28.03.2013 року.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що у них наявні всі підтверджуючі документи пов'язані із здійсненням господарської діяльності, а висновки податкового органу щодо відсутності реальних господарських операцій з приватним підприємством «Сана Прим» є помилковими та необґрунтованими.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 12 липня 2013 року адміністративний позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Яворівському районі Львівської області Державної податкової служби №0000192200 від 28.03.2013 року. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Яворівському районі Львівської області Державної податкової служби №0000182200 від 28.03.2013 року.

Відповідач постанову оскаржив, не погодившись із зазначеним судовим рішенням, подав апеляційну скаргу, зазначивши, що оскаржувана постанова винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права та є незаконною, просить оскаржувану постанову скасувати та прийняти нову, якою відмовити в задоволенні позову.

В апеляційній скарзі покликається на те, що перевіркою встановлено порушення ТОВ «Благо-Буд»: ч. 1,5 ст. 203, ч. 1,2 ст. 215, ст. 216 Цивільного кодексу України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених ТОВ «Благо-Буд» при придбанні товарів (послуг). Товар (послуги) по вказаних правочинах не був переданий в порушення вимог ст. 662, 655, 656 ЦК України; та ч. 4 ст. 228, ст.216 ЦК України, п.п.198.1, 198.2, 198.3, 198.6 ст.198 Податкового кодексу України, що призвело до завищення податкового кредиту на загальну суму 22293,00 грн., в тому числі за червень 2012 року на суму 19952,00 грн., за липень 2012 року на суму 2341,00 грн., внаслідок чого завищено залишок від'ємного значення з податку на додану вартість за червень 2012 року на суму 1205,00 грн. та занижено податкове зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 21088,00 грн., в тому числі за червень 2012 року на суму 18747,00 грн., за липень 2012 року на суму 2341,00 грн. (із врахуванням рядка 24 Декларації).

Вказані порушення, згідно Акта перевірки, полягають у тому, що господарські операції позивача з ПП «Сана-Прим» є безтоварними, внаслідок чого позивачем завищено податковий кредит на суму 22293,00 грн.

Відповідно до Акту перевірки ДПІ у Печерському районі м. Києва №3967/22-9/33927607 від 27.09.2012 року, яким встановлено неможливість проведення зустрічної звірки ПП «Сана Прим» (ЄДРПОУ 33927607) щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків за період з 01.06.2012 року по 31.07.2012 року.

У ході апеляційного розгляду представник апелянта Холявко І.Я. надав пояснення та просить задовольнити апеляційну скаргу.

Інші особи які беруть участь у справі, в судове засідання на виклик суду не з'явилися, що не перешкоджає розгляду справи в їх відсутності згідно з ч.4 ст. 196 КАС України.

Судова колегія заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши підстави апеляційної скарги, вважає за необхідне її відхилити з наступних підстав.

Задовольняючи позовні вимоги позивача, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач не навів жодних обставин та доказів, які б свідчили про невідповідність господарських операцій цілям та завданням статутної діяльності позивача, незвичності цієї операції для учасників операції, збитковості спірної операції, або інших обставин, які окремо або в сукупності могли б свідчити про безтоварність (фіктивність) вчинених операцій, а також про те, що вчинення зазначених операцій не було обумовлено розумними економічними причинами (цілями ділового характеру), а дії позивача та його контрагента були спрямовані на отримання необґрунтованої податкової вигоди.

Розглядаючи спір, судова колегія вважає, що місцевий суд повно і всебічно дослідив і оцінив обставини по справі, надані сторонами докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює.

Згідно ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, добросовісно.

Частиною 1 ст. 195 КАС України встановлено, що суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Правильність вирішення справи відповідно до вимог ст.13 КАС України забезпечується системою: апеляційною та касаційною. Можливість апеляційного та касаційного оскарження судових рішень є принципом адміністративного судочинства, що спрямований на забезпечення прав осудності (законності та обґрунтованості) судових рішень.

Як встановлено судом та підтверджено матеріалами справи, що ДПІ у Яворівському районі Львівської області ДПС проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТзОВ «Благо-Буд» (ЄДРПОУ 37161914) з питань дотримання вимог податкового законодавства при господарських взаємовідносинах з приватним підприємством «Сана-Прим» (ЄДРПОУ 33927607) за період з 01.06.2012 року по 31.07.2012 року, за результатами якої складено акт № 436/22-00/37161914.

Перевіркою встановлено порушення ТОВ «Благо-Буд»: ч. 1,5 ст. 203, ч. 1,2 ст. 215, ст. 216 Цивільного кодексу України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених ТОВ «Благо-Буд» при придбанні товарів (послуг). Товар (послуги) по вказаних правочинах не був переданий в порушення вимог ст. 662, 655, 656 ЦК України; 4 ст. 228, ст. 216 ЦК України, п.п. 198.1, 198.2, 198.3, 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, що призвело до завищення податкового кредиту на загальну суму 22293,00 грн., в тому числі за червень 2012 року на суму 19952,00 грн., за липень 2012 року на суму 2341,00 грн., внаслідок чого завищено залишок від'ємного значення з податку на додану вартість за червень 2012 року на суму 1205,00 грн. та занижено податкове зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 21088,00 грн., в тому числі за червень 2012 року на суму 18747,00 грн., за липень 2012 року на суму 2341,00 грн. (із врахуванням рядка 24 Декларації).

За результатами перевірки та на підставі складеного акта, відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000192200 від 28.03.2013, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем: податок на додану вартість в сумі 26360,00 грн., в т.ч. за основним платежем 21088,00 грн. та за штрафними санкціями 5272,00 грн.; податкове повідомлення-рішення № 0000182200 від 28.03.2013, яким позивачу зменшено розмір суми від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 1205,00 грн..

Вказані порушення, згідно Акта перевірки, полягають у тому, що господарські операції позивача з ПП «Сана-Прим» є безтоварними, внаслідок чого позивачем завищено податковий кредит на суму 22293,00 грн.

До таких висновків відповідач дійшов використавши Акт ДПІ у Печерському районі м. Києва № 3967/22-9/33927607 від 27.09.2012 року про неможливість проведення зустрічної звірки ПП «Сана Прим» (ЄДРПОУ 33927607) щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків за період з 01.06.2012 року по 31.07.2012 року.

Виходячи з вимог Закону України від 16.07.1999 р. № 996-ХIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (далі - Закон № 966-ХІV) обґрунтування відображення господарських операцій в податковому обліку здійснюється на підставі даних бухгалтерського обліку.

У статті 2 Закону № 966-ХІV визначено, що сфера дії Закону поширюється на всіх юридичних осіб, створених відповідно до законодавства України, незалежно від їх організаційно-правових форм і форм власності, а також на представництва іноземних суб'єктів господарської діяльності (далі - підприємства), які зобов'язані вести бухгалтерський облік та подавати фінансову звітність згідно з законодавством.

Відповідно до вимог п. 3.2 ст. 3 Закону № 966-ХІV, бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Крім того, Наказом ДПА України № 143 від 29.03.2003 року «Про затвердження форми декларації з податку на прибуток підприємства та порядку її складання», передбачено, що дані, наведені в декларації, повинні підтверджуватись первинними документами обліку та відповідати податковому обліку (звітності).

Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначена пп. 1.2 п. 1, пп. 2.1 п. 2 Положення про документальне збереження записів у бухгалтерському обліку, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України № 88 від 24.05.1995 року та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 р. за № 168/704.

Відповідно до пп. 1.2 п. 1 вказаного Положення, господарські операції відображаються у бухгалтерському обліку методом їх суцільного і безперервного документування. Записи в облікових регістрах провадяться на підставі первинних документів, створених відповідно до вимог цього Положення.

Первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення (пп. 2.1 п. 2 Положення).

Відповідно до п. 1 ст. 9 Закону № 966-ХІV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, що фіксують факт здійснення господарської операції. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю й упорядкування оброблених даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні і зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати обов'язкові реквізити: назва документа; дату і місце складання; назва підприємства, від імені якого складається документ; зміст і обсяг господарської операції; одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що мають можливість ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції (п. 2 ст. 9 Закону № 966-ХІV).

Частиною 5 ст. 8 Закону № 966-ХІV передбачено, що підприємство самостійно визначає облікову політику; обирає форму бухгалтерського обліку як певну систему регістрів обліку, порядку і способу реєстрації та узагальнення інформації в них з додержанням єдиних засад, встановленим цим Законом, та з урахуванням особливостей своєї діяльності і технології обробки облікових даних; розробляє систему і форму внутрішньогосподарського (управлінського) обліку, звітності і контролю господарських операцій, визначає права працівників на підписання бухгалтерських документів.

Отже, господарські операції повинні підтверджуватися належними первинними документами і лише ті документи, які відповідають зазначеним вище вимогам, можуть бути визнані допустимими засобами доказування відповідної господарської операції.

На підтвердження дотримання вимог п. 198.1, 198.3, 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України щодо правовідносин з ПП «Сана-Прим» позивачем надано:

- договір № 14-06-12 від 14.06.2012 року укладений між Мостиською районною радою Львівської області та ТОВ «Благо-Буд» про виконання капітального ремонту головного фасаду адмінбудинку районної ради у м. Мостиська Львівської області по вул. Грушевського, 22 (п. 1.2); ціна Договору становить 21446,00 грн., в т.ч. ПДВ 3574,33 грн. (п. 3.1);

- договірна ціна на капітальний ремонту головного фасаду адмінбудинку районної ради у м. Мостиська Львівської області по вул. Грушевського, 22 на суму 21446,00 грн., в т.ч. ПДВ 3574,33 грн.;

- довідка про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за червень-липень 2012 року на загальну суму 21446,00 грн., в т.ч. ПДВ 3574,33 грн.;

- виписки з банку про проведення Мостиською районною радою оплати за відповідною угодою на загальну суму 21446,00 грн..

На виконання Договору № 14-06-12 від 14.06.2012 року між Мостиською районною радою Львівської області та ТОВ «Благо-Буд» позивач уклав Договір № 19-06 від 19.06.2012 року з ТОВ «Сана Прим» предметом якого є капітальний ремонт головного фасаду адмінбудинку районної ради у м. Мостиська Львівської області по вул. Грушевського, 22 (п. 1.1) /а.с.37/; вартість договору складає 19571,62 грн. в т.ч. ПДВ 3261,94 грн. та надав наступні документи договірну ціну на капітальний ремонт фасаду в загальній сумі 19571,62 грн., в т.ч. ПДВ 3261,94 грн.; довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за червень-липень 2012 року на загальну суму 19571,62 грн., в т.ч. ПДВ 3261,94 грн.; акти приймання виконаних будівельних робіт за червень-липень 2012 року; податкові накладні виписані ТОВ «Сана-Прим» № 595 від 29.06.2012 року та № 586 від 27.07.2012 року; виписки з банку на доказ оплати за роботи виконані ТОВ «Сана-Прим».

Також на підтвердження вимог п. 198.1, 198.3, 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України щодо правовідносин з ПП «Сана-Прим» " позивачем надано позивачем надано:

- договір № 15-06-12 від 15.06.2012 року укладений між Мостиською районною радою та ТОВ «Благо-Буд» за яким підрядник зобов'язується виконати капітальний ремонт приміщення навчального корпусу (школа) дитячого будинку в с. Лаврів Старосамбірського району (п. 1.1-1.2); вартість Договору складає 124688,00 грн., в т.ч. ПДВ 20781,34 грн. (п. 3.1); розрахунок вартості визначається згідно зі складеною проектно-кошторисною документацією, яка затверджується замовником (п. 4.1);

- договірну ціну на капітальний ремонт приміщення до Договору № 15-06-12 від 15.06.2012 року на загальну суму 124688,00 грн., в т.ч. ПДВ 20781,34 грн.;

- довідку про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за червень 2012 року на загальну суму 124688,00 грн., в т.ч. ПДВ 20781,34 грн.;

- виписки з банку про оплату Лаврівським дитячим будинком капітального ремонту приміщення навчального корпусу (школа) дитячого будинку.

Для виконання робіт по капітальному ремонту приміщення навчального корпусу (школа) дитячого будинку в с. Лаврів Старосамбірського району Львівської області позивачем на підставі договору № 18-06-12 від 18.06.2012 року залучено ТОВ «Сана-Прим», яке зобов'язалося виконати відповідні ремонтні роботи (п. 1.1); вартість договору складає 114188,00 грн., в т.ч. ПДВ 19031,33 грн. /а.с.62-63/.

На доказ реальності цієї господарської операції позивач подав договірну ціну на капітальний ремонт приміщення навчального корпусу (школа) дитячого будинку в с. Лаврів Старосамбірського району Львівської області на загальну суму 114188,00 грн., в т.ч. ПДВ 19031,33 грн.; довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за червень 2012 року на загальну суму 114188,00 грн., в т.ч. ПДВ 19031,33 грн.; акти приймання виконаних будівельних робіт; податкові накладні виписані ТОВ «Сана Прим» № 469 від 26.06.2012 року, № 495 від 27.06.2012 року та № 529 від 29.06.2012 року; виписки з банку про оплату послуг наданих ТОВ «Сана Прим».

З матеріалів справи судом встановлено, що ТОВ «Благо-Буд» володіє ліцензією № 15-Л від 10.08.2011 року на право здійснення господарської діяльності пов'язаної із створенням об'єкта архітектури (за переліком робіт згідно з додатком).

ТОВ «Сана-Прим», яке було контрагентом позивача в поставлених під сумнів податковим органом господарських операціях, теж володіє ліцензією № 4-Л від 22.02.2011 року на право здійснення господарської діяльності, пов'язаної із створенням об'єкта архітектури (за переліком робіт згідно з додатком).

Також, позивачем представлено опис матеріально-технічної бази ТОВ «Благо-буд» та довідку про професійну структуру та рівень кваліфікації ІТП ТОВ «Благо-Буд», з якої вбачається, що в період червня-липня 2012 року на підприємстві працювали директор, бухгалтер, головний інженер і виконроб та не було інших працівників, які б могли виконувати ремонтно-будівельні роботи. Саме тому, як пояснив представник позивача, вони мали потребу в залученні субпідрядника.

Колегія суддів погоджується з думкою суду першої інстанції, що господарські операції позивача у червні-липні 2012 року підтверджені належними первинними документами, що відповідають вимогам бухгалтерського обліку, на даних якого ґрунтуються фінансова, податкова, статистична та інші види звітності.

Відповідно до п. 14.1.181 ст. 14 Податкового кодексу України (далі - ПК України), податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Згідно з п. 198.1 ст. 198 ПК України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту, згідно з п. 198.2 ст. 198 ПК України, вважається дата тієї події, що відбулася раніше; дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Як зазначено у п. 198.3 ст. 198 ПК України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

У п. 201.8 ст. 201 ПК України визначено, що право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Відповідно до п. 201.10 ст. 201 ПК України, податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надається покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг). Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом (п. 201.6 ПК України).

Не дозволяється включення до податкового кредиту будь-яких витрат по сплаті податку, що не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями, а при імпорті робіт (послуг) - актом прийняття робіт (послуг) чи банківським документом, який засвідчує перерахування коштів в оплату вартості таких робіт (послуг). У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами (п. 198.6 ст. 198 ПК України).

Податковим Кодексом України передбачено лише один випадок невключення до складу податкового кредиту витрат по сплаті податку - відсутність податкової накладної.

Як встановлено судом та знайшло своє підтвердження в матеріалах справи, між позивачем та ТОВ «Сана Прим» укладено господарський договір, факт виконання якого підтверджений належним чином оформленими первинними документами.

Згідно з ч. 3 ст. 72 КАС України обставини, визнані судом загальновідомими, не потрібно доказувати.

Оскільки податковий орган не оспорює сам факт проведення капітальний ремонту головного фасаду адмінбудинку районної ради у м. Мостиська Львівської області по вул. Грушевського, 22 та капітальному ремонту приміщення навчального корпусу (школа) дитячого будинку в с. Лаврів Старосамбірського району Львівської області, суд вважає що цю обставину доказувати не потрібно.

Згідно вимог Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого Наказом ДПА України № 984 від 22.12.2010 року, факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, викладаються в акті документальної перевірки чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів. В акті перевірки не допускається відображення необґрунтованих даних, а також суб'єктивних припущень перевіряючими, які не мають підтверджених доказів, та різного роду висновків щодо дій посадових осіб суб'єкта господарювання.

Відтак, суд критично оцінює доводи відповідача, сформовані на підставі згаданого вище акта ДПІ у Печерському районі м. Києва № 3967/22-9/33927607 від 27.09.2012 року про неможливість проведення зустрічної звірки ПП «Сана-Прим» (ЄДРПОУ 33927607) щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків за період з 01.06.2012 року по 31.07.2012 року, оскільки інформація, викладена в зазначеному акті була фактично переписана відповідачем в акт перевірки позивача, без належного дослідження та надання оцінки первинним документам, як того вимагають норми діючого податкового законодавства України

Слід зазначити, що постановою Львівського окружного адміністративного суду від 15.01.2013 року у справі № 2а-10029/12/1370 за позовом ТОВ «Сана Прим» до ДПІ у Печерському районі м. Києва ДПС визнано протиправними дії ДПІ у Печерському районі м. Києва ДПС, що полягають у проведенні зустрічної перевірки ТОВ «Сана Прим» та у відображенні акту № 3967/22-9/33927607 від 27.09.2012 про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Сана Прим» щодо підтвердження господарських відносин із платниками податків за період з 01.06.2012 року по 31.07.2012 року в АІС «Система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість в розрізі контрагентів на рівні ДПА України». Постанова залишена без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 21.06.2013 року у справі № 3672/13 та набрала законної сили.

Колегія суддів погоджується з думкою суду першої інстанції, що відповідач не навів жодних обставин та доказів, які б свідчили про невідповідність господарських операцій цілям та завданням статутної діяльності позивача, незвичності цієї операції для учасників операції, збитковості спірної операції, або інших обставин, які окремо або в сукупності могли б свідчити про безтоварність (фіктивність) вчинених операцій, а також про те, що вчинення зазначених операцій не було обумовлено розумними економічними причинами (цілями ділового характеру), а дії позивача та його контрагента були спрямовані на отримання необґрунтованої податкової вигоди.

Відповідно до статті 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно з статтею 86 КАС України оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Мотивація та докази, наведені у апеляційній скарзі, не дають адміністративному суду апеляційної інстанції підстав для постановлення висновків, які б спростовували правову позицію суду першої інстанції.

За таких обставин справи, колегія суддів приходить до переконання, що суд першої інстанції прийшов до правильного висновку, оскільки вирішуючи даний публічно-правовий спір, правильно встановив фактичні обставини справи та надав їм у оскаржуваному судовому рішенні належну правову оцінку.

Відповідно до ст.200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи і ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судова колегія вважає, що доводи апеляційної скарги не являються суттєвими і не складають підстави для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, які призвели до неправильного вирішення справи.

Керуючись статтями 160 ч.3, 195, 196, 198 п.1, 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,-

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Яворівському районі Львівської області залишити без задоволення, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 12 липня 2013 року у справі №813/2773/13-а - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя А.М.Ліщинський

Судді О.І.Довга

І.І.Запотічний