Постанова № 43823498, 27.04.2015, Львівський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 квітня 2015 року Справа № 876/7812/14

Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі :

головуючого судді: Ліщинського А.М.,

суддів: Довгої О.І., Запотічного І.І.

при секретарі судового засідання: Керод Х.І.

з участю представників позивача: Єжова О.Ю. та Вершиніна А.Г.

та представника відповідача: Водолазького І.Д.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Франківському районі м.Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 22 березня 2012 року по справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Фольга-Центр» до Державної податкової інспекції у Франківському районі м. Львова Львівської області Державної податкової служби про визнання нечинними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

В С Т А Н О В И Л А:

12.01.2012 року позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до відповідача про визнання недійсним та скасування податкового повідомлення-рішення №0002172320 та №0002182320 від 22.07.2011 року.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення прийняті із порушенням вимог законодавства, оскільки право позивача на податковий кредит підтверджується усіма необхідними первинними бухгалтерськими документами, а висновки відповідача стосовно недійсності правочинів, укладених із контрагентами позивача - ПП «Укрметтрейд», ТзОВ «Айрон Проспект», ПП «Юст-А» та ТзОВ «Рент Сталл» є необгрунтованими та не підтвердженими доказами.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 22 березня 2012 року адміністративний позов задоволено. Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Франківському районі м.Львова №0002172320 та №0002182320 від 22.07.2011 року.

Відповідач постанову оскаржив, не погодившись із зазначеним судовим рішенням, подав апеляційну скаргу, зазначивши, що оскаржувана постанова винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права та є незаконною, просить оскаржувану постанову скасувати та прийняти нову, якою відмовити в задоволенні позову.

В апеляційній скарзі покликається на те, що в процесі проведення перевірки, податковим органом встановлено неправомірне відображення ТзОВ «Фольга-центр» у податковому обліку господарських операцій з ПП «Укрмедтрейд», ПП «Юст-А», ТзОВ «Рент Сталл», ТзОВ «Айрон Проспект» у зв`язку із неможливістю вказаними суб'єктами господарювання виконати договірні зобов'язання щодо поставки товарно-матеріальних цінностей.

Згідно рішення Львівського апеляційного адміністративного суду від 11.12.2013 р. апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Франківському районі м.Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області залишено без задоволення, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 22 березня 2012 року по справі № 2а-382/12 - без змін. Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 29.07.2014 р. ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 11 грудня 2013 року - скасовано та справу направлено на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

У ході апеляційного розгляду представник апелянта Водолазький І.Д. надав пояснення та просить задовольнити апеляційну скаргу.

Представники позивача Єжов О.Ю. та Внршинін А.Г. у ході апеляційного розгляду надав пояснення та просять відхилити апеляційну скаргу.

Судова колегія заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши підстави апеляційної скарги, вважає за необхідне її задовольнити з наступних підстав.

Задовольняючи позовні вимоги позивача, суд першої інстанції виходив з того, що надані позивачем під час розгляду справи податкові та первинно - бухгалтерські документи підтверджують фактичне здійснення господарських операцій між ТОВ «Торговий дім «Фольга-Центр» та його контрагентами - ПП «Укрметтрейд», ТОВ «Айрон Проспект», ПП «Юст-А» та ТОВ «Рент Сталл». Відповідачем під час перевірки та судового розгляду не встановлено і не надано жодних доказів, які б підтверджували те, що укладені позивачем договори поставки продукції, на підставі яких виникли правовідносини між ним та ПП «Укрметтрейд», ТОВ «Айрон Проспект», ПП «Юст-А» та ТОВ «Рент Сталл» не відповідали дійсним намірам щодо набуття цивільних прав і обов'язків. А також всупереч зазначеному, під час перевірки податковим органом не вчинено дій стосовно застосування положень п.44.6 ст.44 ПК України, яка передбачає отримання необхідних документів на підтвердження показників, відображених у звітності платника податків, та стосовно об'єктивного і повного аналізу його господарської діяльності. Отже, господарські операції позивача з вказаним контрагентом не суперечать актам цивільного законодавства, не встановлено фактів, які свідчили б про те, що проведення таких не відповідає дійсним намірам сторін.

Проте, колегія суддів вважає, що даний висновок суду першої інстанції не можна визнати обґрунтованим.

Згідно ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, добросовісно.

Частиною 1 ст. 195 КАС України встановлено, що суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Правильність вирішення справи відповідно до вимог ст.13 КАС України забезпечується системою: апеляційною та касаційною. Можливість апеляційного та касаційного оскарження судових рішень є принципом адміністративного судочинства, що спрямований на забезпечення прав осудності (законності та обґрунтованості) судових рішень.

Як встановлено судом та підтверджено матеріалами справи, що ДПІ у Львівській області проведено планову виїзну перевірку ТзОВ «Торговий дім «Фольга-Центр»з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2010 року по 31.03.2011 року, результати якої відображені в Акті № 139/23-9/32327977 від 06.07.2011 року.

Податковим органом встановлено, що підприємством безпідставно включено до складу податкового кредиту податок на додану вартість в сумі 2639767 грн. згідно податкових накладних, виписаних ПП «Укрметтрейд» на суму 494325,06 грн., ТзОВ «Айрон Проспект» на суму 764879,06 грн., ПП «Юст-А»на суму 591324,24 грн. та ТзОВ «Рент Сталл» на суму 789239,44 грн., витрати по поставці товару по яких не підтверджено відповідними первинними документами, які б засвідчували зв'язок понесених витрат по таких операціях із господарською діяльністю підприємства. Господарські операції, які відображені у представлених до перевірки ТзОВ «Торговий дім «Фольга-Центр» документах за період з 01.04.2010 року 31.03.2011 року, не мають достатньої доказовості, фактичного здійснення господарських операцій, як наслідок, така діяльність підприємства була спрямована на створення умов для отримання права на формування податкового кредиту та валових витрат.

Відтак, відповідач прийшов до висновку, що ТзОВ «Торговий дім «Фольга-Центр»порушено вимоги п.п. 7.2.1, п.п. 7.2.6 п. 7.2, п.п. 7.4.1, п.п. 7.4.4, п.п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», п. 198.2, п. 198.3, п.198.4, п. 198.6 ст. 198 Податкового Кодексу України.

На підставі висновків зазначеного Акту перевірки відповідачем прийняті податкові повідомлення-рішення № 0002172320 від 22.07.2011 року, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток на суму 4056217,50 грн., з них за основним платежем - 3 299709 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 756508,5 грн., та № 0002182320 від 22.07.2011 року, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість на суму 3244974 грн., з них за основним платежем 2639767 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 605207 грн.

Згідно ст.1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

З урахуванням викладеного, для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Згідно зі статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності.

Витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток, а також податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Водночас за відсутності факту придбання товарів чи послуг або в разі, якщо придбані товари чи послуги не призначені для використання у господарській діяльності платника податку відповідні суми не можуть включатися до складу витрат для цілей оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів.

Таким чином, надання податковому органу належним чином оформлених документів, передбачених законодавством про податки та збори, з метою одержання податкової вигоди є підставою для її одержання, якщо податковий орган не встановив та не довів, що відомості, які містяться в цих документах, неповні, недостовірні та (або) суперечливі, є наслідком укладення нікчемних правочинів або коли відомості ґрунтуються на інших документах, недійсність даних в яких установлена судом.

Про необґрунтованість податкової вигоди можуть свідчити підтверджені доказами доводи податкового органу, зокрема про наявність таких обставин:

- неможливість реального здійснення платником податків зазначених операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна або обсягу матеріальних ресурсів, економічно необхідних для виробництва товарів, виконання робіт або послуг, нездійснення особою, яка значиться виробником товару, підприємницької діяльності;

- відсутність необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності у зв'язку з відсутністю управлінського або технічного персоналу, основних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів;

- облік для цілей оподаткування тільки тих господарських операцій, які безпосередньо пов'язані з виникненням податкової вигоди, якщо для такого виду діяльності також потрібне здійснення й облік інших господарських операцій;

- здійснення операцій з товаром, що не вироблявся або не міг бути вироблений в обсязі, зазначеному платником податків у документах обліку;

- відсутність первинних документів обліку.

Як свідчать матеріали справи, під час розгляду справи в апеляційному порядку ДПІ було заявлено клопотання про необхідність дослідження доказів та долучення їх до матеріалів справи (т.3 а.с.8-25).

В даному клопотанні податковий орган посилається на те, що після оголошення судом першої інстанції рішення на адресу ДПІ надійшли письмові пояснення від власників інших транспортних засобів, державні номерні знаки яких зазначені у товарно-транспортних накладних.

Так, зокрема, суб'єкт владних повноважень вказує на те, що згідно пояснень ОСОБА_5, які були відібрані працівниками податкової міліції Феодосівської ОДПІ АРК, автомобіль марки Volkswagen з державним номерним знаком НОМЕР_1 (а не автомобіль Мерседес як про це зазначено у товарно-транспортній накладній від 01.06.10 №823), власником якого вона є, ніколи і нікому не надавався для перевезення товарно-матеріальних цінностей, господарських відносин з ПП «Юст-А», ПП «Укрбудсервіс», ТОВ «Фольга-центр» не існувало.

Також, згідно пояснень ОСОБА_6, які були відібрані працівниками ДПС у Одеській області, автомобіль марки International 9400 з державним номерним знаком НОМЕР_2 (а не автомобіль Сканія як про це зазначено у товарно-транспортній накладній від 02.08.10 №16254), власником якого вона є, в оренду ПП «Юст-А», ПП «Укрбудсервіс», ТзОВ «Фольга-центр» не надавався.

Згідно пояснень ОСОБА_7 транспортний засіб марки КАМАЗ 54112 (а не автомобіль ДАФ як про це зазначено у товарно-транспортній накладній від 01.07.10 №38826) із державним номерним знаком НОМЕР_3 які були відібрані у нього працівниками Жовтневої МДПІ Миколаївської області, на підставі генеральної довіреності від 30.12.06 знаходиться у власності гр.ОСОБА_8, який в свою чергу повідомив, що з 2009р. автомобіль КАМАЗ 54112 знаходиться у довгостроковому ремонті та ніяких перевезень з 2009р. не здійснює.

Згідно пояснень, які були відібрані працівниками податкової міліції ДПС у Тернопільській області в гр. ОСОБА_9, якому автомобіль марки ДАФ з державним номерним знаком НОМЕР_4 був переданий у користування його власником, в оренду ПП «Юст-А», ПП «Укрбудсервіс», ТОВ «Фольга-центр», ПП «Укрмедтрейд» не надавався, з 10.11.09 по 26.01.11 використовувався для перевезення зерна в межах Тернопільської та Хмельницької областей, а з червня 2010р. по січень 2011р. взагалі нікуди не їздив, оскільки знаходився на ремонті, що виключає можливість здійснення транспортування продукції ПП «Укрбудсервіс» згідно товарно-транспортної накладної від 02.08.10 №16256.

Колегія суддів зазначає, що зазначені докази є свідченням того що товар на адресу позивача не транспортувався взагалі, цивільно-правові зобов'язання його контрагентів щодо поставки товарів фактично не виконані, що свідчить про неправомірність відображення ТзОВ «Фольга-центр» у податковому обліку господрських операцій, які фактично не відбувалися.

Відповідно до статті 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно з статтею 86 КАС України оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Мотивація та докази, наведені у апеляційній скарзі, дають адміністративному суду апеляційної інстанції підстав для постановлення висновків, які спростовують правову позицію суду першої інстанції.

За таких обставин справи, колегія суддів приходить до переконання, що суд першої інстанції прийшов до помилкового висновку, оскільки не грунтуються на всебічному, повному і об'єктивному розгляді обставин справи у їх сукупності.

Відповідно до ст. 202 КАС України суд апеляційної інстанції скасовує судове рішення та ухвалює нове, коли має місце неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, недоведеність таких обставин, невідповідність висновків суду обставинам справи та порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи чи питання.

Судова колегія вважає, що доводи апеляційної скарги являються суттєвими і складають підстави для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, які призвели до неправильного вирішення справи.

Керуючись статтями 160 ч.3, 195, 196, 198 п.3, 202, 205, 207, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,-

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Франківському районі м.Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області задовольнити, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 22 березня 2012 року у справі №2а-382/12/1370 скасувати та прийняти нову, якою в позові відмовити.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя А.М.Ліщинський

Судді О.І.Довга

І.І.Запотічний