Постанова № 43821498, 27.04.2015, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

27 квітня 2015 р. №812/4055/14

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Полях Н.А., розглянувши у порядку скороченого провадження адміністративну справу за позовом Сєвєродонецького міського центру занятості Луганської області до ОСОБА_1 про стягнення суми, -

В С Т А Н О В И В:

До Харківського окружного адміністративного суду звернувся Сєвєродонецький міський центр зайнятості Луганської області з клопотанням про розгляд справи №812/4055/14, провадження у якій відкрито Луганським окружним адміністративним судом.

В позовній заяві, Сєвєродонецький міський центр зайнятості Луганської області просить стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь Сєвєродонецького міського центру зайнятості Луганської області суму виплаченого забезпечення та вартість наданих соціальних послуг у розмірі 630,57 грн.

В обґрунтування позову зазначив, що відповідач, під час перебування на обліку у Сєвєродонецькому міському центрі зайнятості Луганської області як безробітний, відповідач працював в СК "Хімік" у період з 01.06.2013 року по 28.06.2013р. та 30.08.2013 р., про що складений відповідний акт №150 від 25.03.2014 року розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення, а тому відносився до категорії зайнятого населення і не мав права допомогу по безробіттю у сумі 630,57 грн.

Судом встановлено, що Луганським окружним адміністративним судом 20 червня 2014 року відкрито провадження по адміністративній справі №812/4055/14 за позовом Сєвєродонецького міського центру зайнятості Луганської області до ОСОБА_1 про стягнення суми виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг безробітному в розмірі 630,57 грн.

Відповідно до ст.1 Закону України "Про здійснення правосуддя та кримінального провадження у зв'язку з проведенням антитерористичної операції" від 12.08.2014р. за №1632-VII (далі за текстом - Закон №1632) змінено територіальну підсудність судових справ, підсудних розташованим у районі проведення антитерористичної операції адміністративним судам, та встановлено забезпечити розгляд цих справ адміністративними судами, що визначаються головою Вищого адміністративного суду України стосовно адміністративних справ, підсудних адміністративним судам, розташованим в районі проведення антитерористичної операції.

На виконання зазначених вимог та відповідно до приписів частини першої статті 3 цього Закону Головою Вищого адміністративного суду України 2 вересня 2014 року видано розпорядження № 193 "Про забезпечення розгляду адміністративних справ, підсудних адміністративним судам, розташованим у районі проведення антитерористичної операції".

Згідно з цим розпорядженням розгляд адміністративних справ, підсудних адміністративним судам, розташованим у районі проведення антитерористичної операції, здійснюється, зокрема, Харківським окружним адміністративним судом - адміністративних справ, підсудних Луганському окружному адміністративному суду.

Положеннями ч.3 ст.1 Закону №1632 передбачено, що справи, розгляд яких не закінчено і які перебувають у провадженні місцевих, апеляційних судів, розташованих в районі проведення антитерористичної операції, в разі неможливості здійснювати правосуддя передаються судам відповідно до встановленої згідно з цим Законом підсудності протягом десяти робочих днів з дня прийняття розпорядження головою відповідного вищого спеціалізованого суду. У разі неможливості передачі матеріалів справи відповідно до встановленої згідно з цим Законом підсудності вчинення необхідних процесуальних дій здійснюється за документами і матеріалами, поданими учасниками судового процесу, за умови, що такі документи і матеріали є достатніми для ухвалення відповідного судового рішення.

На підставі викладеного суд дійшов висновку про необхідність прийняття справи №812/4055/14 до провадження та продовжити її розгляд у порядку скороченого провадження.

Згідно ч.4 ст.183-2 КАС України, суддя розглядає справу в порядку скороченого провадження одноособово, без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі.

Відповідно до положень ч.1 статті 41 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Ухвалу суду про прийняття адміністративної справи до розгляду разом з інформацією про процесуальні права та обов'язки було надіслано за адресою місцезнаходження відповідача, що зареєстрована у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. Зазначене поштове відправлення не було отримано, у зв'язку із закінченням терміну зберігання, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення, яке повернулося до суду 06.04.2015 р.

Таким чином, відповідач є належним чином повідомлений про наслідки неподання заперечень проти позову та необхідних документів або заяви про визнання позову до суду, з огляду на що суд, оцінивши повідомлені позивачем обставини, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку про задоволення позову, виходячи з наступного.

З матеріалів справи вбачається, що 31.08.2012 року ОСОБА_1 звернувся до Сєвєродонецького міського центру зайнятості у пошуках роботи.

За особистою заявою відповідача останньому було надано статус безробітного, з призначенням допомоги по безробіттю, як застрахованій особі з урахування страхового стажу понад 10 років, відповідно до п.п.1,3,4 ст.22, п.1 ст.23 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" та п.п.2.1 Порядку надання допомоги по безробіттю, у тому числі одноразової її виплати для організації безробітним підприємницької діяльності, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 20.11.2000р. №307, у розмірі 70 відсотків заробітної плати (доходу) залежно від тривалості безробіття у відсотках до визначеного розміру: 100%- 90 к.д., 80% - 90 к.д., 70% - 180 к.д. Наказом від 07.09.2012 року №НТ 120907 призначено та розпочати виплату допомоги по безробіттю.

Наказом №НТ130812 від 12.08.2013р. реєстрацію безробітного припинено, виплати допомоги по безробіттю припинено у зв'язку із відмовою безробітного від послуг центру зайнятості.

На підставі даних Державної податкової адміністрації, наданих у відповідності до Порядку розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення безробітним, затвердженого спільним наказом Міністерства праці та соціальної політики України, Державної податкової адміністрації України від 13.02.2009р. №60/62, постановою правління Пенсійного фонду України від 13.02.2009р. №232/16248 встановлено, що відповідачем отримані виплати за цивільно-правовим договором в Спортивну клубі "Хімік" у період з 01.06.2013 року по 28.06.2013р. та з 01.08.2013р. по 30.08.2013 р.

23.12.2013 року відповідачу було направлено лист №1304-3634 з вимогою надання документів, що підтверджують факт працевлаштування ОСОБА_1. 25.03.2014 року на адресу центру зайнятості надійшли копії цивільно-правового договору від 01.08.2013 року та копії актів прийомки-здавання виконаних робіт від 28.06.2013 року та 30.08.2013 року.

Відповідно до акту №150 розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення відповідно до Закону України "Про зайнятість населення" від 25.03.2014 року вбачається, що під час перебування на обліку як безробітного у Сєвєродонецькому міському центрі зайнятості Луганської області, відповідач відносився до категорії зайнятого населення і не міг бути визнаний безробітним. Кошти, нараховані та перераховані на особистий рахунок ОСОБА_1 як допомога по безробіттю за період за період у період з 01.06.2013 року по 28.06.2013р. та з 01.08.2013р. по 30.08.2013 р. в сумі 630,57 грн. підлягають поверненню.

Директором Сєвєродонецького міського центру зайнятості Луганської області прийнято наказ від 04.04.2014р. за №НТ140409 "Про повернення коштів, виплачених як допомога по безробіттю", відповідно до положень якого фахівцям позивача необхідно вжити заходів щодо повернення коштів виплачених ОСОБА_1 як допомога по безробіттю у період з 01.06.2013 року по 28.06.2013р. та з 01.08.2013р. по 30.08.2013 р. в сумі 630,57 грн.

На момент розгляду справи незаконно отриману допомогу по безробіттю у сумі 630,57грн. відповідачем не повернуто.

По суті заявлених вимог суд зазначає наступне.

Згідно ч.1 ст.7 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" від 02.03.2000р. №1533-III (в редакції чинній на момент призначення допомоги по безробіттю, далі за текстом - Закон №1533), одним із видів забезпечення на випадок безробіття є допомога по безробіттю, у тому числі одноразова її виплата для організації безробітним підприємницької діяльності.

Відповідно до ч.1,3,4 ст.22 Закону №1533, застраховані особи, визнані у встановленому порядку безробітними, які протягом 12 місяців, що передували початку безробіття, працювали на умовах повного або неповного робочого дня (тижня) не менше 26 календарних тижнів та сплачували страхові внески, мають право на допомогу по безробіттю залежно від страхового стажу. Допомога по безробіттю виплачується з 8 дня після реєстрації застрахованої особи в установленому порядку в державній службі зайнятості. Загальна тривалість виплати допомоги по безробіттю не може перевищувати 360 календарних днів протягом двох років. Для осіб передпенсійного віку (за 2 роки до настання права на пенсію) тривалість виплати допомоги по безробіттю не може перевищувати 720 календарних днів.

Застрахованим особам, зазначеним у частині першій статті 22 цього Закону, розмір допомоги по безробіттю визначається у відсотках до їх середньої заробітної плати (доходу), визначеної відповідно до порядку обчислення середньої заробітної плати (доходу) для розрахунку виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, затвердженого Кабінетом Міністрів України, залежно від страхового стажу: до 2 років - 50 відсотків; від 2 до 6 років - 55 відсотків; від 6 до 10 років - 60 відсотків; понад 10 років - 70 відсотків. Допомога по безробіттю виплачується залежно від тривалості безробіття у відсотках до визначеного розміру: перші 90 календарних днів - 100 відсотків; протягом наступних 90 календарних днів - 80 відсотків; у подальшому - 70 відсотків. (ч.1 ст.23 Закону №1533)

Згідно положень п.п.2.1 розділу 2 Порядку надання допомоги по безробіттю, у тому числі одноразової її виплати для організації безробітним підприємницької діяльності, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 20.11.2000р. №307 (далі за текстом - Порядку №307) застрахованим особам, які втратили роботу з не залежних від них обставин і визнані в установленому порядку безробітними та протягом 12 місяців, що передували початку безробіття, працювали на умовах повного або неповного робочого дня (тижня) не менше 26 календарних тижнів та сплачували страхові внески, допомога по безробіттю визначається у відсотках до їх середньої заробітної плати (доходу) залежно від страхового стажу: до 2 років - 50 відсотків; від 2 до 6 років - 55 відсотків; від 6 до 10 років - 60 відсотків; понад 10 років - 70 відсотків. Залежно від тривалості безробіття допомога по безробіттю зменшується і виплачується у відсотках до визначеного розміру: перші 90 календарних днів - 100 відсотків; протягом наступних 90 календарних днів - 80 відсотків; надалі - 70 відсотків.

Згідно п.2.9 розділу 2 Порядку №307, загальна тривалість виплати допомоги по безробіттю для осіб, зазначених у цьому розділі, не може перевищувати 360 календарних днів протягом двох років з дня призначення допомоги по безробіттю. Для осіб передпенсійного віку (за 2 роки до настання права на пенсію) тривалість виплати допомоги по безробіттю не може перевищувати 720 календарних днів. Для зазначених осіб передпенсійний вік визначається на день їх реєстрації як безробітних у державній службі зайнятості.

Відповідно до положень ч.2 ст.36 Закону, застраховані особи, зареєстровані в установленому порядку як безробітні, зобов'язані своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг.

Сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов'язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг (ч.3 ст.36 Закону).

З матеріалів справи вбачається, що відповідачем порушено умови по отриманню забезпечення на випадок безробіття, а саме на момент отримання допомоги по безробіттю відповідач відповідно до цивільно-правових договорів фактично відносився до зайнятого населення і не мав законних підстав перебувати на обліку безробітних.

Відповідно до положень ч.3 ст.1 Закону України "Про зайнятість населення" №804-ХІІ від 01.03.1991р. (який діяв на момент призначення та виплати допомоги по безробіттю) в Україні до зайнятого населення належать громадяни, що проживають на території держави на законних підставах, зокрема, громадяни, які самостійно забезпечують себе роботою, включаючи підприємців.

Рішення позивача про повернення коштів, виплачених відповідачу як допомога по безробіттю, не було оскаржено ні в адміністративному, ні в судовому порядку.

Сума виплаченої допомога по безробіттю у розмірі 630,57 грн. підтверджується довідкою про виконані платежі.

Таким чином, позивачем підтверджено існування у відповідача заборгованості по поверненню коштів, виплачених як допомога по безробіттю, у розмірі 630,57 грн., з огляду на що, позовні вимоги про стягнення з відповідача суми заборгованості у розмірі 630,57 грн. є обґрунтованими.

Відповідно до частини 4 статті 94 КАС України, у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.8-14, 41, 71, 86, 94, 159, 160-163, 167, 183-2, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Сєвєродонецького міського центру занятості Луганської області до ОСОБА_1 про стягнення суми - задовольнити у повному обсязі.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2 (РНОКПП НОМЕР_1, АДРЕСА_1) вартість матеріального забезпечення на випадок безробіття у сумі 630.57 (шістсот тридцять гривень п'ятдесят сім копійок) на користь Сєвєродонецького міського центру занятості Луганської області (код ЄДРПОУ 13391634, вул. Гагаріна, буд. 116, м. Сєвєродонецьк, Луганська обл.).

Постанова, крім випадків її оскарження в апеляційному порядку, є остаточною та підлягає негайному виконанню.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги в десятиденний строк з дня отримання копії постанови.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строків для подачі апеляційної скарги, в порядку встановленому ст. 254 КАС України.

Суддя Полях Н.А.