Постанова № 43819762, 20.04.2015, Дніпропетровський апеляційний господарський суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.04.2015 року Справа № 904/9521/13

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Пруднікова В.В. -доповідача

суддів:Широбокової Л.П., Орєшкіної Е.В.

Секретар судового засідання Герун Т.О.

Зміна складу судової колегії відбулась на підставі розпорядження секретаря судової палати Кузнецовой І.Л. від 03.04.15р.

Представники сторін:

від відповідача: ОСОБА_4, довіреність №б/н від 27.01.15, представник;

представник позивача у судове засідання не з'явився, про час та місце наступного судового засідання повідомлений належним чином.

Розглянувши апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_5 на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 18.11.14р. у справі № 904/9521/13

за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_5, АДРЕСА_1

до Рекламно-поліграфічного приватного підприємства „ОФСЕТ", м. Дніпропетровськ

про стягнення 14222 грн. 00 коп.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 18.11.2014 року у справі №904/9521/14 (суддя Загинайко Т.Н.) позов задоволено частково. Стягнуто з Рекламно-поліграфічного приватного підприємства „ОФСЕТ" на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_5 1 000 грн. 00 коп. - заборгованості. В решті позову відмовлено.

Не погодившись з зазначеним рішенням, Фізична особа-підприємець ОСОБА_5 звернулась до Дніпропетровського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати оскаржуване рішення та задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 16.01.15р. прийнято апеляційну скаргу до розгляду у судовому засіданні.

Апеляційним господарським судом задоволено клопотання фізичної особи-підприємця ОСОБА_5 про проведення судового засідання в режимі відеоконференції. Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 25.03.15р. зобов»язано Марганецький міський суд 20.04.15р. забезпечити підготовку та проведення судового засідання в режимі відеоконференції за участтю фізичної особи-підприємця ОСОБА_5 по справі № 904/9521/14. Фізичною особою - підприєицем ОСОБА_5 отримано ухвалу Дніпропетрвоського апеляційного господарскього суду від 25.03.15р., що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с.62).

20.04.15р. судове засідання в режимі відеоконференції не відбулось, у зв"язку з неявкеою фізичної особи-підприємеця ОСОБА_5 на призначений час та дату до приміщення Марганецького міського суду .

В матеріалах справи достатньо доказів для вирішення спору по суті, тому колегія суддів вважає за можливе розглянути справу за відсутністтю представника позивача.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши в судовому засіданні представника відповідача, колегія суддів підстав для задоволення апеляційної скарги не не знаходить, виходячи з наступного.

14.01.13р. Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_5 по товарно - транспортній накладній № 14/01 відповідно до замовлення рекламно-поліграфічного приватного підприємства „ОФСЕТ" здійснено перевезення вантажу - 884 ящиків загальною вагою 8 тон. за маршрутом: м. Дніпропетровськ, вул.. Курсанта Скоробагатька, 1 -Київ пр. Науки, 1 (вантажоотримувач ДП «Кондитерська корпорація «Рошен»). Факт надання послуг з перевезення вантажу підтверджується доданою до матеріалів справи ТТН № 14/01 від 14.01.13р. (т. 1 а.с. 10) та не заперечується відповідачем. Виставлений позивачем рахунок на оплату наданих послуг на суму 14222, 00 грн. відповідачем не сплачено, претензію б/н від 04.02.13р. не задоволено.

Заперечуючи проти позовних вимог відповідач зазначає, що він не погоджується з сумою 14222, 00 грн., оскільки позивачем значно завищена вартість наданих послуг. Рекламно-поліграфічне приватне підприємство „ОФСЕТ" має тривалі договірні стосунки з ДП «Кондитерська корпорація «Рошен», здійснює поставки продукції на адресу цього підприємства. При доставці товару ДП «Кондитерська корпорація «Рошен» користується послугами різних перевізників, зокрема ФОП ОСОБА_6, ФОП ОСОБА_7, ФОП ОСОБА_8, ФОП ОСОБА_5 Протягом 2012-2013р.р. вартість перевезення вантажу за спірним маршрутом складала 1000, 00 грн, зазначена сума сплачувалась і позивачу за надані аналогічні послуги - 05.11.12р., 15.11.12р., 02.01.13р. на підставі укладених договорів.

Статтею 11 Цивільного кодексу України встановлено , що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

За статтею 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно положень ст. 173 Цивільного кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до 909 Цивільного кодексу України за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату. Договір перевезення вантажу укладається у письмовій формі. Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням транспортної накладної (коносамента або іншого документа, встановленого транспортними кодексами (статутами).

Як вбачається з матеріалів справи по накладній № 14/01 від 14.01.13р. позивачем на замовлення відповідача здійснено перевезення вантажу за маршрутом м. Дніпропетровськ вул. Курсанта Скоробагатька, 1 -Київ пр. Науки, 1. Договір між сторонами у письмовій формі на перевезення вантажу не укладався. Відповідно до статті 11 ЦК України цивільні права та обов»язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні прав та обов»язки. Сторони по справі своїми діями , а саме позивач шляхом подачі транспортного засобу під завантаження, перевезення вантажу за узгодженим в усній формі маршрутом, а відповідач, шляхом здійснення завантаження поданих транспортних засобів, прийняття виконаних позивачем послуг, породили певні права та обов»язки. Зокрема, у відповідача виникло зобов»язання по оплаті спожитих послуг, а у позивача право вимагати здійснення відповідачем їх оплати.

Відповідно до статті 916 ЦК України за перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти стягується провізна плата у розмірі, що визначається за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено законом або іншими нормативно-правовими актами. Якщо розмір провізної плати не визначений, стягується розумна плата.

Сторонами по справі у встановленому порядку не було узгоджено вартість перевезення вантажу.

Судом першої інстанції за клопотанням позивача було призначено у справі судову експертизу, проведення якої доручено Дніпропетровському науково-дослідному інституту судових експертиз. Перед експертною установою поставлено наступні витання: яка вартість (собівартість) перевезення вантажу за маршрутом від пункту завантаження: м.Дніпропетровськ, вул.Курсанта Скоробагатька, 1 до пункту розвантаження: м.Київ, пр.Науки, 1: автомобільним транспортом: автомобільним транспортом під керуванням одного водія; строк перевезення - один день; перевезення в один кінець; час перевезення 14.01.2013р.; маса вантажу - 8 тон; вартість вантажу - 197 397 грн. 37 коп.; вид вантажу - ящик у кількості 884 шт.?

Дніпропетровським науково-дослідним інститутом судових експертиз до господарського суду Дніпропетровської області подано клопотання (вх. №21077/14 від 02.04.2014р.) про надання додаткових матеріалів, щодо встановлення собівартості перевезення вантажу. Ухвалою господарського суду від 15.07.2014р. зобов'язано позивача подати до господарського суду Дніпропетровської області для подальшого спрямування до Дніпропетровського науково-дослідного інституту судових експертиз оригінали документів, зазначених експертом у клопотанні (вх. №21077/14 від 02.04.2014р.), зобов'язано позивача сплатити вартість експертного дослідження.

26.09.2014р. Дніпропетровським науково-дослідним інститутом судових експертиз до господарського суду Дніпропетровської області було повернено матеріали справи №904/9521/13 та повідомлено, що в об'ємі наданих документів не вбачається за можливе встановити вартість перевезення вантажу автомобільним транспортом (Повідомлення від 10.09.2014р. №667-14 про неможливість надання висновку судово-економічної експертизи по справі №904/9521/14);

Відповідно до ч.ч. 1, 4 статті 632 ЦК України, ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. Якщо ціна в договорі не встановлена і не може бути визначена, виходячи з його умов, вона визначається, виходячи із звичайних цін, що склались на аналогічні товари, роботи або послуги на момент укладення договору.

Апеляційним господарським судом надіслано запити до Торгівельно-промислової палати Дніпропетровської області, Торгівельно-промислової палати м. Київа та Торгівельно-промислової палати України, в яких суд просив надати інформацію щодо середньої вартості послуг на перевезення 8 тон вантажу (ящики у кількості 884 штук), вартістю 197397, 37 грн. автомобілем "MAN NUTZFAHRZEUGE F19" з причепом "SCHIER" за маршрутом: м.Дніпропетрвоськ - м. Київ (520 км) станом на 14.01.13р.

На запит суду надійшли повідомлення, згідно яких, в довідково-інформаційних фондах палат відсутня інформація відносно середньої вартості послуг на перевезення вантажу станом на 14.01.13р.

Як зазначалось вище до матеріалів справи відповідачем долучено договори на перевезення вантажу за аналогічним маршрутом, укладені з ФОП ОСОБА_7 (договори №№ 03/09/1від 03.09.12р.; 02/10 від 02.10.12р.; 06/02 від 06.02.13р.; 04/03/02 від 04.03.13р.; 01/04/13 від 01.04.13р.), ФОП ОСОБА_6(договір № 10/09 від 10.09.12р.); ФОП ОСОБА_8 (договір № 10/10 від 10.10.12р.), а також з відповідачем - ФОП ОСОБА_5 (договори №№ 05/11 від 05.11.12р.; 15/11 від 15.11.12р.; 02/10 від 02.01.12р.), відповідно до яких, вартість послуг складала 1000, 00 грн. Крім того, відповідачем надано підписані сторонами акти виконаних робіт та рахунки на їх оплату (т. 1 а.с. 24-53). Останній із підписаних між позивачем та відповідачем договорів на перевезення аналогічного товару за аналогічним маршрутом датований - 02.01.12р. Як зазначалось вище сума цього договору складала 1000, 00грн., договір було сторонами виконано, підписано відповідний акт на виконання робіт (т. 1 а.с. 44). Позивачем було виставлено рахунок на оплату послуг № 02/01 від 02.01.13р. на суму 1000, 00 грн. Будь-яких заперечень у позивача щодо виконання сторонами цього договору не було. Спірне перевезення вантажу було здійснено через 12 днів після виконання сторонами договору № 02/01 від 02.01.13р., позивачем не доведено які обставини змінились, що зумовило зростання ціни за надані послуги з 1000, 00 грн. до 14222, 00 грн., яку позивач просить стягнути з відповідача.

За даних обставин колегія суддів вважає, що суд першої інстанції обгрунтвоано зазначив в оскаржуваному рішенні про те, що з огляду на відносини, які склались між сторонами протягом попереднього періоду, розумною платою за здійснення позивачем перевезення спірного вантажу є саме - 1000, 00 грн.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 18.11.14р. відповідає матеріалам справи та нормам діючого законодавства, тому колегія суддів підстав для його зміни чи скасування не знаходить.

Керуючись ст.ст. 103-105 ГПК України, апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_5 на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 18.11.14р. у справі № 904/9521/13 - залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 18.11.14р. у справі № 904/9521/13 - залишити без змін.

Постанова може бути оскаржена до Вищого господарського суду України у порядку і строки визначені ст. 110 Господарського процесуального кодексу України.

Головуючий В.В. Прудніков

Судді Е.В. Орєшкіна

Л.П. Широбокова

27.04.15