Постанова № 43819761, 20.04.2015, Дніпропетровський апеляційний господарський суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.04.2015 року Справа № 904/10457/14

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Пруднікова В.В. -доповідача

суддів:Орєшкіної Е.В., Широбокової Л.П.

Секретар судового засідання Герун Т.О.

Представники сторін:

від позивача: Чирва В.В., довіреність №б/н від 03.11.14, представник;

представник відповідача у судове засідання не з'явився, про час та місце наступного судового засідання повідомлений належним чином.

Розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтерпайп Ніко Тьюб" на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 03.02.15р. у справі № 904/10457/14

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтерлізінвест", м. Підгороднє, Дніпропетровська обл.

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтерпайп Ніко Тьюб", м. Нікополь, Дніпропетровська обл.

про стягнення заборгованості в сумі 613 780, 39 грн.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 03.02.15р. у справі № 904/10457/14 (суддя Мельниченко І.Ф..) позовні вимоги задоволено. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю „Інтерпайп Ніко Тьюб" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Інтерлізінвест" 497 728 67 коп. основного боргу, 8 352 84 коп. річних, 48 529 31 коп. інфляції, 59 136 03 коп. пені за договором надання послуг з організації перевезення вантажів.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, просить суд скасувати оскаржене рішення та відмовити в задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтерлізінвест".

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 18.03.15р. прийнято апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтерпайп Ніко Тьюб" на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 03.02.15р. у справі № 904/10457/14 до розгляду в судовому засіданні.

Представник ТОВ "Інтерпайп Ніко Тьюб" в судове засідання не з»явився, про час та місце судового засідання повідомлений належним чином.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши в судовому засіданні представника позивача, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Між ТОВ "Інтерлізінвест" (експедитор) та ТОВ "Інтерпайп Ніко Тьюб" (клієнт) укладено договір № 137 від 17.01.14 р.

Відповідно до п.1.1 договору експедитор приймає на себе зобов'язання за винагороду (плату) та за рахунок клієнта надати послуги з організації перевезення вантажів у власних (орендованих) вагонах експедитора територією України, зазначених у договорі або погоджених сторонами в додатках до договору, які після підписання та скріплення печатками сторін є невід'ємною частиною договору, а клієнт приймає на себе зобов'язання прийняти та оплатити послуги, що надаються за договором, та винагороду (плату) експедитору за рахунок клієнта.

Згідно з п. 4.1 договору документом, що засвідчує факт надання послуг експедитором є акт приймання-передачі наданих послуг.

Порядок проведення розрахунків за надані послуги визначено п. 3.1 договору. Розрахунки за організацію перевезень вантажів клієнта у власних (орендованих) вагонах експедитора здійснюються клієнтом шляхом перерахування грошових коштів банківським переказом у розмірі 100% від суми, зазначеної в рахунку, впродовж 30 календарних днів з моменту надання клієнту акту приймання-передачі наданих послуг.

Згідно зі ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов'язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення.

Згідно зі статтею 929 Цивільного кодексу України за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов'язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов'язаних з перевезенням вантажу. Договором транспортного експедирування може бути встановлено обов'язок експедитора організувати перевезення вантажу транспортом і за маршрутом, вибраним експедитором або клієнтом, зобов'язання експедитора укласти від свого імені або від імені клієнта договір перевезення вантажу, забезпечити відправку і одержання вантажу, а також інші зобов'язання, пов'язані з перевезенням. Умови договору транспортного експедирування визначаються за домовленістю сторін, якщо інше на встановлено законом, іншими нормативно-правовими актами. Аналогічні приписи містить ст. 9 Закону України "Про транспортно-експедиторську діяльність".

На виконання умов укладеного договору позивачем у квітні-травні 2014р. надано відповідачу послуги на суму 497728, 67 грн., що підтверджується актами здачі-приймання робіт №№212,217 від 30.04.14р., №№,298,314 від 31.05.14р., підписаними сторонами без заперечень. Факт надання послуг у зазначений період на суму 497728, 67 грн. відповідач не заперечує, але посилається на те, що позивачем при подачі позову не було враховано часткове погашення боргу у сумі 100000, 00 грн. по платіжному дорученню № 15114 від 21.11.14р. (а.с. 15 )

В судовому засіданні представник позивача визнав той факт що позовні вимоги були пред»явлені без урахування суми 100000, 00 грн., яка відповідачем була перерахована 21.11.14р., тобто до подачі позову.

З урахуванням проведення відповідачем часткової оплати заборгованість відповідача за надані послуги у квітні- травні 2014р. складає 397728, 67 грн. Докази оплати зазначеної суми боргу відповідач не надав. За даних обставин вимоги позивача, щодо стягнення заборгованості у сумі 397728, 67 грн. є обґрунтованими та судом першої інстанції задоволені правомірно.

Згідно статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Пунктом 5.2 договору передбачено, що у разі невчасного перерахування клієнтом плати за послуги та інших платежів експедитору, клієнт сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла у період за який сплачується пеня від суми заборгованості за кожен день затримки платежу у відповідності до ЗУ «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов»язань». Нарахування пені за цим договором не припиняється через шість місяців від дня коли відповідне зобов»язання мало бути виконано

Оскільки про строчка оплати наданих позивачем послуг мала місце вимоги позивача в частині стягнення пені, річних та інфляційних втрат також є обґрунтованими.

Позивачем на вимогу суду здійснено перерахування суми штрафних санкцій, річних та інфляційних втрат з урахуванням проведеної відповідачем часткової оплати боргу. Пеня за прострочку оплати наданих позивачем послуг в період квітень-травень 2014р. складає - 58368,91 грн., інфляційні витрати - 48376, 40грн., річні - 7329,74 грн.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судовий збір покладається при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 103-105 ГПК України, апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтерпайп Ніко Тьюб" на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 03.02.15р. у справі № 904/10457/14- задовольнити частково.

Рішення господарського суду Дніпропетровської від 03.02.15р - змінити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтерпайп Ніко Тьюб" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтерлізінвест" - 397728, 67 грн. - основного боргу, 58368,91 грн грн. пені, 48376, 40грн. інфляційних втрат, 7329,74 грн. річних, 9211, 91 грн. судового збору.

В решті позову - відмовити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтерлізінвест" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтерпайп Ніко Тьюб" 1019, 43 грн. судового збору за подання апеляційної скарги.

Зобов"язати Господарський суд Дніпропетровської області видати наказ.

Наказ господарського суду Дніпропетровської області від 20.02.15р., виданий на виконання рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 03.02.15р. по справі № 904/10457/14 про стягнення 497 728, 67 грн. основного боргу, 8352, 84 грн. річних, 48 529, 31 грн. інфляційних, 59 136, 03 грн. пені, 12275, 61 грн. судового збору - визнати таким, що не підлягає виконанню.

Постанова може бути оскаржена до Вищого господарського суду України у порядку і строки визначені ст. 110 Господарським процесуальним кодексом України.

Головуючий В.В. Прудніков

Судді Е.В. Орєшкіна

Л.П. Широбокова

27.04.15