Ухвала суду № 43795464, 26.03.2015, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26.03.2015р. м. Київ К/800/55280/14

Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів:

Олендера І.Я. (доповідача), Карася О.В., Рибченка А.О.,

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_4 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Першотравенський ремонтно-механічний завод», Державної інспекції з нагляду у металургії та машинобудуванні, Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Першотравенську, Товариства з обмеженою відповідальністю «Донбаська топливно - енергетична компанія», Дніпропетровської організації професійної спілки працівників вугільної промисловості, Територіального управління Держгірпромнагляду у Дніпропетровській області про скасування пунктів рішення, провадження в якій відкрито за касаційною скаргою ОСОБА_4 на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28 листопада 2013 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 7 жовтня 2014 року, -

В С Т А Н О В И В:

У жовтні 2013 року ОСОБА_4 звернулася до суду першої інстанції з позовом в якому, з урахуванням уточнених позовних вимог, просила визнати протиправним та скасувати:

- пункт 2 абзацу третього п. 6 акту проведення спеціального розслідування нещасного випадку з тяжким наслідком, що стався ІНФОРМАЦІЯ_1 об 11 годині 05 хвилин;

- пункт 2 абзацу четвертого п. 6 акту проведення спеціального розслідування нещасного випадку з тяжким наслідком, що стався ІНФОРМАЦІЯ_1 об 11 годині 05 хвилин;

- п. 4.2.2. акту проведення спеціального розслідування нещасного випадку з тяжким наслідком, що стався ІНФОРМАЦІЯ_1 об 11 годині 05 хвилин;

- абзац 2 п. 10 акту № 1 форми Н 1 про нещасний випадок, пов'язаний з виробництвом з ОСОБА_5, який був затверджений 08.02.2013 року начальником територіального управління Держгірпромнагляду Іванко B.Л. в частині вказання позивача як особи, що допустила порушення вимог законодавства про охорону праці.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28 листопада 2013 року, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 7 жовтня 2014 року:

- в задоволенні позовних вимог ОСОБА_4 до Територіального управління Держгірпромнагляду у Дніпропетровській області - відмовлено;

- провадження у справі в частині позовних вимог до ТОВ «Першотравенський ремонтно-механічний завод», Державної інспекції нагляду у металургії та машинобудуванні, Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Першотравенську, Товариства з обмеженою відповідальністю «Донбаська топливно-енергетична компанія», Дніпропетровської організації професійної спілки працівників вугільної промисловості - закрито.

Суди попередніх інстанцій мотивували свої рішення тим, що висновки розслідування, які викладені в оскаржених позивачем пунктах актів Н-5 і Н-1, щодо встановлення порушення вимог законодавства про охорону праці майстром цеху ОСОБА_4 є обґрунтованими, а тому в задоволенні позовних вимог необхідно відмовити. ТОВ «Першотравенський ремонтно-механічний завод», Державна інспекція нагляду у металургії та машинобудуванні, Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Першотравенську, ТОВ «Донбаська топливно-енергетична компанія», Дніпропетровська організація професійної спілки працівників вугільної промисловості, не приймали будь-яких рішень при розслідувані нещасних випадків, а тому не можуть бути відповідачами у справі.

У поданій касаційній скарзі позивач заявив вимоги про скасування рішень судів попередніх інстанцій, як таких, що ухвалені із порушенням норм матеріального і процесуального права, ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог.

У доводах касаційної скарги, скаржник зазначає, що висновки судів попередніх інстанцій про обрання неналежного способу захисту помилкові, оскільки позивач мала право оскаржити результати спеціального розслідування незалежно від проведення повторного (додаткового) розслідування.

Справу розглянуто в порядку письмового провадження, відповідно до пункту першого частини першої статті 222 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судами попередніх інстанцій встановлено наступні обставини.

17.01.2013 року о 7 год 30 хв. майстер цеху литва, поковок та виготовлення точного кріплення ОСОБА_4 отримала наряд допуск № 22 на виконання робіт підвищеної небезпеки від начальника цеха ТОВ «Першотравенський ремонтно-механічний завод». Згідно наряду-допуску ОСОБА_4 вказана відповідальною за виконання робіт підвищеної небезпеки бригадою у складі ОСОБА_5 та ОСОБА_7

Об 11 год. 05 хв. стропальник ОСОБА_5 при виконанні робіт отримала виробничу травму.

Наказом територіального управління Держгірпромнагляду у Дніпропетровській області від 22.01.2013 року № 8-Р створено комісію зі спеціального розслідування нещасного випадку з тяжким наслідком з робітником ТОВ «Першотравенський ремонтно-механічний завод» ОСОБА_5

За результатами розслідування нещасного випадку, що стався з ОСОБА_5, складені акти за формою Н-5 від 04.02.2013 року та акт за формою Н-1 від 04.02.2013 року.

Перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, судова колегія дійшла висновку про те, що касаційна скарга не підлягає задоволенню виходячи з наступних підстав.

Відповідно ст. 22 Закону України «Про охорону праці» роботодавець повинен організовувати розслідування та вести облік нещасних випадків, професійних захворювань і аварій відповідно до положення, що затверджується Кабінетом Міністрів України за погодженням з всеукраїнськими об'єднаннями профспілок. За підсумками розслідування нещасного випадку, професійного захворювання або аварії роботодавець складає акт за встановленою формою, один примірник якого він зобов'язаний видати потерпілому або іншій заінтересованій особі не пізніше трьох днів з моменту закінчення розслідування. У разі відмови роботодавця скласти акт про нещасний випадок чи незгоди потерпілого з його змістом питання вирішуються посадовою особою органу державного нагляду за охороною праці, рішення якої є обов'язковим для роботодавця. Рішення посадової особи органу державного нагляду за охороною праці може бути оскаржене у судовому порядку.

Процедуру проведення розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій, що сталися з працівниками на підприємствах, в установах та організаціях незалежно від форми власності або в їх філіях, представництвах, інших відокремлених підрозділах визначає Порядок проведення розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві, затверджений Постановою Кабінету міністрів України № 1232 від 30.11.2011 року (далі - Порядок).

Відповідно п. 36 Порядку спеціальному розслідуванню підлягають зокрема нещасні випадки, що спричинили тяжкі наслідки, у тому числі з можливою інвалідністю потерпілого.

Спеціальне розслідування нещасних випадків, що спричинили тяжкі наслідки, у тому числі з можливою інвалідністю потерпілого, проводиться за рішенням Держгірпромнагляду або його територіальних органів залежно від характеру і ступеня тяжкості травми.

Пунктом 40 Правил передбачено, що затверджені акти за формою Н-5 і Н-1 (у разі, коли нещасний випадок визнано таким, що пов'язаний з виробництвом) надсилаються відповідним органам в установленому порядку.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що Територіальним управлінням Держгірпромнагляду у Дніпропетровській області при здійсненні розслідування нещасного випадку, що стався з працівником на ТОВ «Першотравенський ремонтно-механічний завод» дотриманого вимог Порядку та Закону України «Про охорону праці».

Крім того, позивачем не спростовано висновків службового розслідування щодо порушення ОСОБА_4 вимог законодавства про охорону праці, які полягали у не забезпеченні створення безпечних умов праці в цеху, яким вона керує; недостатній контроль дотримання вимог безпеки, вимог «Правил будови і безпечної експлуатації вантажопідйомних кранів» та «Інструкції з охорони праці», підлеглими робітниками; пп. 2.3. 2.8. 2.11, 2.17. 2.22 «Посадової інструкції майстра литва, поковок та виготовлення арочного кріплення», затвердженої директором ТОВ «Першотравенський ремонтно-механічний завод» 01.04.2008 року.

Згідно з ч. 2 ст. 17 КАС України компетенція адміністративних судів поширюється на: 1) спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Таким чином, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка правильності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб) відповідно до прийнятих або вчинених при здійсненні ними владних управлінських функцій.

Згідно пункту 1 частини 1 статті 157 Кодексу адміністративного судочинства України суд закриває провадження у справі, якщо справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

Судами попередніх інстанцій не допущено порушень норм процесуального права в частині закриття провадження у справі щодо позовних вимог до ТОВ «Першотравенський ремонтно-механічний завод», Державної інспекції нагляду у металургії та машинобудуванні, Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Першотравенську, Товариства з обмеженою відповідальністю «Донбаська топливно-енергетична компанія», Дніпропетровської організації професійної спілки працівників вугільної промисловості, оскільки вказані особи не приймали будь-яких рішень при розслідувані нещасного випадку, що стався з ОСОБА_5, а тому вказані особи не є суб'єктами владних повноважень у розумінні ст. 17 КАС України.

Доводи касаційної скарги спростовуються викладеними вище нормами права та установленими обставинами справи, у зв'язку з чим відсутні підстави для її задоволення та скасування оскаржуваних судових рішень.

За змістом ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, обґрунтованим - ухвалене судом на підставі повного та всебічного з'ясування обставин в адміністративній справі, підтверджених доказами, дослідженими в судовому засіданні.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 223 КАС України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право залишити касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що з оскаржуваних судових рішень вбачається, що при їх ухвалені, суди попередніх інстанцій не допустили порушень норм матеріального та процесуального права, які могли б бути підставою для скасування чи зміни судового рішення.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 220, 222, 223, 224, 231, 254 КАС України, суд -

У Х В А Л И В:

Касаційну скаргу ОСОБА_4 залишити без задоволення, а постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28 листопада 2013 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 7 жовтня 2014 року у справі № 804/13730/13-а - без змін.

Ухвала набирає законної сили протягом п'яти днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі та оскарженню не підлягає.

Судді І.Я. Олендер

О.В. Карась

А.О. Рибченко