Ухвала суду № 43793459, 14.04.2015, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 квітня 2015 р. Справа № 140016/11/9104

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Заверухи О.Б.,

суддів - Ніколіна В.В., Старунського Д.М.,

за участю секретаря судового засідання Андрушківа І.Я.,

представника відповідача Гурняк О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційні скарги Приватного підприємства «Ефективна відгодівля тварин - Захід» та Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Львова на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 14 жовтня 2011 року у справі за позовом Приватного підприємства «Ефективна відгодівля тварин - Захід» до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Львова про скасування податкового повідомлення-рішення,-

ВСТАНОВИВ:

25.05.2011 року Приватне підприємство «Ефективна відгодівля тварин - Захід» звернулося в суд з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Львова в якому просило скасувати податкове повідомлення-рішення відповідача від 12.05.2011 року № 0001142300/11921.

На обґрунтування позовних вимог зазначає, що оскаржуване податкове повідомлення рішення прийняте з порушенням норм законодавства, право на податковий кредит з податку на додану вартість підтверджується усіма необхідними первинними документами, а висновки відповідача стосовно нікчемності правочинів з контрагентами позивача, вказаними у акті перевірки, є необґрунтованими та не підтвердженими доказами. Відтак позивач вважає оскаржуване податкове повідомлення рішення протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 14 жовтня 2011 року адміністративний позов задоволено частково. Скасовано податкове повідомлення рішення Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Львова № 0001142300/11921 від 12.05.2011 р. в частині визначення податкового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 14770,84 грн., у тому числі: основний платіж 11816,67 грн., штрафні (фінансові) санкції 2954,17 грн. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Постанова суду першої інстанції мотивована тим, що обставини, викладені в Акті перевірки № 641/97/23-118/33420204 від 11.04.2011 року стосовно порушення позивачем п. п. 7.4.1., п. п. 7.4.5. п. 7.4., п. п. 7.5.1. п. 7.5. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»в частині господарських відносин із контрагентами ПП «Монотекс», ПП «Луганське охоронно-сискне агенство»та ТзОВ «Автопаритет-Д» відповідачем належними та допустимими доказами підтверджені не були.

Не погодившись з вищенаведеною постановою, Приватне підприємство «Ефективна відгодівля тварин - Захід» подало апеляційну скаргу в якій просить скасувати оскаржувану постанову в частині відмови в задоволенні позовних вимог та прийняти нову, якою адміністративний позов задовольнити повністю.

Доводи апеляційної скарги обгруновує тим, що суд першої інстанції, відмовляючи в задоволенні позовних вимог, не дослідив поданих позивачем доказів та не надав їм належної оцінки, відтак прийшов до помилкового висновку про відмову в задоволенні позову.

Також, не погодившись з вищенаведеною постановою, Державна податкова інспекція у Шевченківському районі м. Львова подала апеляційну скаргу в якій просить скасувати оскаржувану постанову в частині задоволення позовних вимог та прийняти нову, якою в задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Доводи апеляційної скарги обґрунтовує тим, що оскаржувана постанова частині задоволення позовних вимог є незаконною та необґрунтованою, оскільки суд першої інстанції порушив норми матеріального і процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, а висновки суду в частині задоволення позовних вимог не відповідають обставинам справи.

Відповідно до ст. 55 Кодексу адміністративного судочинства України суд за клопотанням відповідача замінив відповідача Державну податкову інспекцію у Шевченківському районі м. Львова на його правонаступника - Державну податкову інспекцію у Шевченківському районі м. Львова Головного управління ДФС у Львівській області.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника відповідача, обговоривши доводи апеляційних скарг, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційні скарги слід залишити без задоволення з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції, Приватне підприємство «Ефективна відгодівля тварин Захід» зареєстроване 23.02.2005 року, що підтверджується копією Довідки з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України НОМЕР_1 від 27.11.2009 року(1-й том а.с.68).

В період з 29.03.2011 року по 04.04.2011 року Державною податковою інспекцією у Шевченківському районі м. Львова проведено позапланову виїзну перевірку приватного підприємства «Ефективна відгодівля тварин Захід», про що складено Акт № 641/97/23-118/33420204 від 11.04.2011 року про результати позапланової виїзної перевірки з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2008 року по 31.12.2010 року(1-й том а.с.15-66).

Перевіркою встановлено порушення позивачем вимог п. п. 7.4.1., п. п. 7.4.4. п. 7.4. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», в результаті чого занижено податок на додану вартість всього в сумі 90 026, 00 грн., в тому числі за лютий 2009 року в сумі 4000, 00 грн., за березень 2009 року в сумі 1625, 00 грн., за травень 2010 року в сумі 8749, 00 грн., за червень 2010 року в сумі 46 337, 00 грн., за липень 2010 року в сумі 11 966, 00 грн., за серпень 2010 року в сумі 17 349, 00 грн.

На підставі акта перевірки № 641/97/23-118/33420204 від 11.04.2011 року відповідачем 12.05.2011 року прийнято податкове повідомлення рішення форми «Р»№ 0001142300/11921, яким відповідно до вимог п. п. 7.4.1., п. п. 7.4.5. п. 7.4. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» збільшено суму грошового зобовязання за платежем податок на додану вартість в сумі 112 532,50 грн., у тому числі основний платіж 90 026, 00 грн., штрафні (фінансові) санкції (штрафи) 22 506,50 грн.(1-й том а.с.67).

Відповідно до п. 1.3. ст. 1 Закону України «Про податок на додану вартість», платник податку - особа, яка згідно з цим Законом зобов'язана здійснювати утримання та внесення до бюджету податку, що сплачується покупцем, або особа, яка імпортує товари на митну територію України.

Пунктом 1.7. ст. 1 цього ж Закону передбачено, що податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Відповідно до п. п. 7.2.3. п. 7.2. ст. 7 цього ж Закону податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надаються покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг). Платники податку повинні зберігати податкові накладні протягом строку, передбаченого законодавством для зобов'язань із сплати податків.

Підпунктом 7.2.6. п. 7.2. ст. 7 цього ж Закону встановлено, що податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

Відповідно до п. п. 7.4.1. п. 7.4. ст. 7 цього ж Закону податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до п. п. 7.4.4. п. 7.4. ст. 7 цього ж Закону якщо платник податку придбаває (виготовляє) матеріальні та нематеріальні активи (послуги), які не призначаються для їх використання в господарській діяльності такого платника, то сума податку, сплаченого у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не включається до складу податкового кредиту.

Підпунктом 7.4.5. п. 7.4. ст. 7 цього ж Закону передбачено, що не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо неправомірних висновків відповідача щодо порушення позивачем п. п. 7.4.1., п. п. 7.4.5. п. 7.4., п. п. 7.5.1. п. 7.5. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» в частині господарських відносин із контрагентами ПП «Монотекс», ПП «Луганське охоронно-сискне агенство» та ТзОВ «Автопаритет-Д» виходячи з наступного.

З матеріалів справи слідує, що ПП «Ефективна відгодівля тварин - Захід» на підтвердження господарських відносин з контрагентами ПП «Монотекс», ПП «Луганське охоронно-сискне агенство» та ТзОВ «Автопаритет-Д» надав копії наступних документів: податкової накладної № 447 від 31.08.2010 року на суму 33600 грн., у т. ч. ПДВ 5600 грн.(1-й том а.с.166); ліцензії Міністерства транспорту та зв'язку України, виданої ПП «Монотекс» на право здійснення внутрішніх перевезень вантажів вантажними автомобілями, причепами та напівпричепами від 26.08.2010 року(1-й том а.с.169); товарно-транспортних накладних на перевезення товару за серпень 2010 року(1-й том а.с.148, 150, 152-153, 155, 157, 159, 161, 163, 165); актів прийняття виконаних робіт (послуг) за серпень 2010 року(1-й том а.с.147, 149, 151, 154, 156, 158, 160, 162, 164); виписок за лицевими рахунками за 15.09.2010 року(3-й том а.с.20-24); договору № ЕВТ-П3 про перевезення вантажів автомобільним транспортом від 01.07.2010 року, згідно якого ПП «Луганське охоронно-сискне агенство»(виконавець) виконує для замовника перевезення вантажів, а ПП «Ефективна відгодівля тварин Захід»(замовник) зобов'язується надавати для перевезення вантажі та оплачувати послуги перевезення(1-й том а.с.167-168); ліцензії Міністерства транспорту та зв'язку України, виданої ПП «Луганське охоронно-сискне агенство» на право здійснення внутрішніх перевезень вантажів вантажними автомобілями, причепами та напівпричепами від 09.04.2008 року(1-й том а.с.169); податкової накладної № 445 від 30.07.2010 року на суму 19 300, 00 грн., у т. ч. ПДВ 3216, 67 грн.(1-й том а.с.171); ліцензійних карток на вантажний автомобіль МАЗ 543208 та напівпричіп МАЗ 9758, що перебувають у власності ПП «Луганське охоронно-сискне агенство»(1-й том а.с.170); товарно-транспортних накладних на перевезення товару за липень 2010 року(1-й том а.с.173, 175, 177, 179, 181, 183, 185, 187, 189, 191-192, 194); актів прийняття виконаних робіт (послуг) за липень 2010 року(1-й том а.с. 172, 174, 176, 178, 180, 182, 184, 186, 188, 190, 193); виписок за лицевими рахунками за 11.08.2010 року(3-й том а.с.16-19); податкової накладної № 334 від 18.08.2010 року на суму 18 000, 00 грн., у т. ч. ПДВ 3000, 00 грн.(1-й том а.с.196); розхідної накладної від 18.08.2010 року на суму 18 000, 00 грн., у т. ч. ПДВ 3000, 00 грн.(1-й том а.с.195); акта № НА-000010 приймання-здачі відремонтованих, реконструйованих та модернізованих обєктів від 18.08.2010 року(1-й том а.с.197); договору найму (оренди) транспортних засобів від 04.09.2009 року,згідно якого фізична особа підприємець ОСОБА_3 (наймодавець) передає приватному підприємству «Ефективна відгодівля тварин Захід»у строкове платне користування транспортний засіб марки Renault Premium 400 2000 року випуску д. н. з. НОМЕР_2; довідок повітової комендатури поліції у Ніско Республіка Польща, страхової компанії ПЗУ, компанії INTERNATIONALE CONTINER SPEDYTION про те, що транспортний засіб марки Renault Premium 400 2000 року випуску д. н. з. НОМЕР_2 15.05.2010 року потрапив у дорожню аварію, страховою компанією перераховано кошти за пошкодження транспортного засобу та що вказаний транспортний засіб пройшов ремонт в період з 15.05.2010 року по 05.08.2010 року(1-й том а.с.198-201); виписок за лицевими рахунками за 18.08.2010 року (2-й том а. с.240-243).

Всі вищевказані документи відповідають вимогам первинних документів, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку та які вказують на товарність господарських операцій між позивачем та його контрагентами ПП «Монотекс», ПП «Луганське охоронно-сискне агенство» та ТзОВ «Автопаритет-Д», та відповідають основній меті господарської діяльності контрагентів.

Наведеними документами, які, як вбачається з їх змісту, відповідають вимогам до первинних документів, встановленим Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», підтверджується фактичне отримання позивачем товарів та послуг від контрагентів ПП «Монотекс», ПП «Луганське охоронно-сискне агенство» та ТзОВ «Автопаритет-Д».

Також зазначені податкові накладні не мали недоліків, а порядок їх заповнення відповідає чинному на момент їх виписки законодавству.

Щодо тверджень податкового органу про нікчемність договорів, укладених між ПП «Ефективна відгодівля тварин - Захід» та ПП «Монотекс», ПП «Луганське охоронно-сискне агенство» та ТзОВ «Автопаритет-Д», колегія суддів зазначає наступне.

Статтею 204 Цивільного кодексу України встановлена презумпція правомірності правочину.

Загальні вимоги чинності правочину передбачені статтею 203 Цивільного кодексу України, у разі порушення яких настають правові наслідки, передбачені параграфом 2 глави 16 Кодексу.

Відповідно до приписів статті 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 ЦК України. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Згідно зі статтею 228 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

Відповідно до пункту 18 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.2009 р. №9 "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними" при кваліфікації правочину за статтею 228 Цивільного кодексу України має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі, щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним тощо.

Частиною 4 статті 70 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, не надано доказів про умисність укладення угоди між позивачем та ПП «Монотекс», ПП «Луганське охоронно-сискне агенство» та ТзОВ «Автопаритет-Д» з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, а саме рішення суду у цивільній чи господарській справі, вироку суду у кримінальній справі або іншого належного доказу на підтвердження «безтоварності» здійснених позивачем господарських операцій. Висновок відповідача про «безтоварність» господарських операцій носить характер припущення, яке не підтверджено належними доказами.

Твердження відповідача про те, що придбаний у ТзОВ «Автопаритет-Д» рульовий механізм протиправно не внесено до переліку основних засобів позивача є помилковим, оскільки рульовий механізм самостійно не використовується в господарській діяльності підприємства та є запасною частиною, а з моменту встановлення на автомобіль вважається його елементом та не може самостійно обліковуватися.

Таким чином, колегія суддів вважає вірним висновок суду першої інстанції про те, що реальність господарських операцій, вчинених між позивачем та ПП «Монотекс», ПП «Луганське охоронно-сискне агенство» та ТзОВ «Автопаритет-Д» підтверджується належним чином оформленими документами первинного бухгалтерського обліку, які стали підставою для формування показників сум податкового кредиту.

Також, колегія суддів вважає вірним висновок суду першої інстанції щодо відмови в задоволенні позовних вимог, що стосуються господарських операцій з ПП «Колгри».

Судом першої інстанції встановлено, що згідно акту перевірки між позивачем та ПП «Колгри» було укладено договір про надання маркетингових послуг від 20.02.2009 року, на виконання умов якого позивачем отримано акт виконаних робіт № Л-0203 від 20.02.2009 року на суму 24000 грн., в тому числі ПДВ 4000 грн. -консультаційно-інформаційні послуги (м'ясопереробна промисловість України та сировинна база), податкова накладна від 25.02.2009 року № 74 на суму 24000 грн., в тому числі ПДВ 4000 грн.

Колегія суддів зазначає, що за своєю суттю маркетинг для підприємства - це система організації його праці, за якою виробничі рішення приймаються на основі спеціального вивчення ринку, прогнозування та управління ним. До системи маркетингу входять: вивчення кон'юнктури та динаміки платоспроможного попиту на продукцію, що виробляється (збувається) підприємством; аналіз змін цін на продукцію та її замінники; прогнозування доходів потенційних споживачів і їх потреб у певному товарі; використання реклами як основного способу нецінової боротьби з конкуруючими фірмами, стимулювання збуту продукції; планування товарного асортименту з урахуванням соціально-психологічних настанов різних груп споживачів; спеціальна організація обслуговування споживачів, яка передбачає максимальне наближення товару до потенційного споживача.

З матеріалів справи слідує, що на підтвердження позовних вимог стосовно контрагента ПП «Колгри» позивачем надано копію Звіту про сировинну базу м'ясопереробної промисловості України, однак такий не містить підписів замовника та виконавця та зазначення дати виконання, а також декларацію з податку на прибуток підприємства ПП «Колгри» за 2010 рік.

Разом з тим, в процесі судового розгляду справи судом першої інстанції не здобуто, а позивачем не надано договору про надання маркетингових послуг від 20.02.2009 року, акту виконаних робіт № Л-0203 від 20.02.2009 року, доказів оплати наданих послуг.

Колегія суддів враховує, що, як правильно зазначає податковий орган, позивач не надав доказів, що отримані маркетингові послуги були використані в його господарській діяльності, оскільки ні з акту прийому-передачі послуг, ні з інших матеріалів справи не вбачається, в якому обсязі були виконані зазначені послуги, у чому вони полягали, так само як і не встановлено наявності економічної доцільності витрат на спірні послуги, а саме, доказів направлення таких витрат на максимізацію доходів чи мінімізацію витрат, тобто на отримання прибутку в цілому, що відповідає сутності господарської діяльності, у зв'язку з чим дії податкового органу щодо визначення ПП «Ефективна відгодівля тварин - Захід» податкового зобов'язання з податку на додану вартість є правомірними.

Щодо порушень позивачем вимог п. п. 7.4.1., п. п. 7.4.5. п. 7.4. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» стосовно господарських відносин з контрагентами ТзОВ «ТПГ «Дилема», ПП «Ареолл», ТзОВ «Антраль» колегія суддів зазначає наступне.

З матеріалів справи слідує, що 01.07.2010 року позивачем укладено з ТзОВ «ТПГ «Дилема» договір на виготовлення зовнішньої реклами, згідно якого ТзОВ «ТПГ «Дилема» (виконавець) зобов'язується виготовити 9 (дев'ять) рекламних плакатів для розміщення зовнішньої реклами на білбордах, а ПП «Ефективна відгодівля тварин -Захід» (замовник) зобов'язується прийняти і оплатити послугу на умовах даного договору.

01.07.2010 року позивачем укладено з ТзОВ «ТПГ «Дилема» договір оренди рекламного щита, згідно якого ТзОВ «ТПГ «Дилема» (орендодавець) зобов'язується надати у тимчасове використання рекламні щити (білборди) у кількості 9 штук на термін 90 календарних днів, а ПП «Ефективна відгодівля тварин -Захід» (орендар) зобов'язується виплачувати орендну плату у розмірі та строки, встановлені договором.

На виконання зазначених вище договорів надано акти прийому-передачі робіт (надання послуг) № 52 від 05.07.2010 року та № 453 від 30.07.2010 року, складені ТзОВ «ТПГ «Дилема»та ПП «Ефективна відгодівля тварин -Захід» про проведення робіт -виготовлення рекламних щитів у кількості 9 (дев'ять) штук на суму 2700, 00 грн. з ПДВ та розміщення рекламних плакатів на орендованих білбордах на суму 50 000, 00 грн. з ПДВ відповідно; податкові накладних № 52 від 05.07.2010 року на суму 2700, 00 грн. та № 453 від 30.07.2010 року на суму 50 000, 00 грн.

01.08.2010 року позивачем укладено з ПП «Ареолл» договір на виготовлення зовнішньої реклами, згідно якого ПП «Ареолл» (виконавець) зобов'язується виготовити 9 (дев'ять) рекламних плакатів для розміщення зовнішньої реклами на білбордах, а ПП «Ефективна відгодівля тварин -Захід» (замовник) зобов'язується прийняти і оплатити послугу на умовах даного договору.

01.08.2010 року позивачем укладено з ПП «Ареолл» договір оренди рекламного щита, згідно якого ПП «Ареолл»(орендодавець) зобов'язується надати у тимчасове використання рекламні щити (білборди) у кількості 9 штук на термін 60 календарних днів, а ПП «Ефективна відгодівля тварин -Захід»(орендар) зобов'язується виплачувати орендну плату у розмірі та строки, встановлені договором.

На виконання зазначених вище договорів надано акти прийому-передачі робіт (надання послуг) № 102 від 03.08.2010 року та № 235 від 31.08.2010 року, складені ПП «Ареолл» та ПП «Ефективна відгодівля тварин -Захід»про проведення робіт -виготовлення рекламних щитів у кількості 9 (дев'ять) штук на суму 2700, 00 грн. з ПДВ та розміщення рекламних плакатів на орендованих білбордах на суму 50 000, 00 грн. з ПДВ відповідно; податкові накладні № 102 від 03.08.2010 року на суму 2700 грн. та № 235 від 31.08.2010 року на суму 50 000, 00 грн.

04.05.2010 року позивачем укладено з ТзОВ «Антраль» договір на виготовлення зовнішньої реклами, згідно якого ТзОВ «Антраль» (виконавець) зобов'язується виготовити 9 (дев'ять) рекламних плакатів для розміщення зовнішньої реклами на білбордах, а ПП «Ефективна відгодівля тварин -Захід» (замовник) зобов'язується прийняти і оплатити послугу на умовах даного договору.

04.05.2010 року позивачем укладено з ТзОВ «Антраль» договір оренди рекламного щита, згідно якого ТзОВ «Антраль» (орендодавець) зобов'язується надати у тимчасове використання рекламні щити (білборди) у кількості 9 штук на термін 90 календарних днів, а ПП «Ефективна відгодівля тварин -Захід»(орендар) зобов'язується виплачувати орендну плату у розмірі та строки, встановлені договором.

На виконання зазначених вище договорів надано акти прийому-передачі робіт (надання послуг) № 060501 від 06.05.2010 року, № 300616 від 30.06.2010 року та № 310520 від 31.05.2010 року, складені ТзОВ «Антраль» та ПП «Ефективна відгодівля тварин -Захід»про проведення робіт -виготовлення рекламних щитів у кількості 9 (дев'ять) штук на суму 2700, 00 грн. з ПДВ та розміщення рекламних плакатів на орендованих білбордах на суму 50 000, 00 грн. з ПДВ відповідно; податкові накладні № 060508 від 06.05.2010 року на суму 2700, 00 грн., № 300642 від 30.06.2010 року на суму 50 000, 00 грн., № 310520 від 31.05.2010 року на суму 50 000, 00 грн.

Проаналізувавши наявні в матеріалах справи документи надані позивачем на підтвердження реальності здійснення господарських операцій з контрагентами ТзОВ «ТПГ «Дилема», ПП «Ареолл», ТзОВ «Антраль», колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що такі не є належними доказами з таких підстав.

Згідно умов договорів, укладених позивачем та названими постачальниками, передбачено надання Пiдприємству рiзних видiв рекламних; у цих договорах наведено перелiки послуг, що мають бути наданi виконавцем на їх виконання.

У поданих ПП «Ефективна відгодівля тварин -Захід» актах прийому-передачі робіт зазначено факт надання послуг, їх вартiсть та вiдсутнiсть будь-яких взаємних претензiй сторiн з приводу надання цих послуг.

В той же час, вказанi акти мають неперсоніфікований характер та не мiстять конкретної iнформацiї про розробленi виконавцями рекламнi матерiали, проведенi рекламнi кампанiї, а тому не можуть бути належним доказом факту здiйснення вiдповiдних господарських операцiй.

Крiм того, змiст розглядуваних послуг передбачає матерiалiзацiю їх результату, зокрема, у виглядi складених звiтiв, оформлених документiв, розроблених матерiалiв та продуктiв. Втiм вiдповiднi документи (носiї) у матерiалах справи вiдсутнi.

При цьому,колегія суддів зазначає, що виключно обставини щодо розрахунку за надання послуг не можуть братися судом як доказ реального виконання господарської операції.

Також слід зазначити, що в процесі апеляційного розгляду, відповідачем надано суду докази про відсутність дозволів у вищезгаданих контрагентів на встановлення рекламних щитів та розміщення реклами за адресами, які були передбачені вищезгаданими договорами(3-й том, а.с.100-106).

Наведенi факти у сукупностi з викладеними в актi перевiрки обставинами пiдтверджують висновок податкового органу про невiдповiднiсть сформованих позивачем витрат та податкового кредиту критерiям реальностi господарської операцiї та її документальної пiдтвердженостi, якi є основними умовами для формування даних податкового облiку.

Крім того, Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» визначено правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні. Згідно ст.3 названого Закону, податкова звітність ґрунтується на даних бухгалтерського обліку.

Водночас статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

З урахуванням викладеного, для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Згідно зі статтею 1 Закону України від 16.07.1999 № 996-ХІV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності.

Таким чином, витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Водночас за відсутності факту придбання товарів чи послуг або в разі, якщо придбані товари чи послуги не призначені для використання у господарській діяльності платника податку відповідні суми не можуть включатися до складу витрат для цілей оподаткування податком на додану вартість навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів.

При цьому, про відсутність факту здійснення господарської операції та необґрунтованість податкової вигоди можуть свідчити підтверджені доказами доводи податкового органу, зокрема, про наявність таких обставин:

- неможливість реального здійснення платником податків зазначених операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна або обсягу матеріальних ресурсів, економічно необхідних для виробництва товарів, виконання робіт або послуг, нездійснення особою, яка значиться виробником товару, підприємницької діяльності;

- відсутність необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності через відсутність управлінського або технічного персоналу, основних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів;

- облік для цілей оподаткування лише тих господарських операцій, які безпосередньо пов'язані з виникненням податкової вигоди, якщо для цього виду діяльності також потрібне здійснення й облік інших господарських операцій;

- здійснення операцій з товаром, що не вироблявся або не міг бути вироблений в обсязі, зазначеному платником податків у документах обліку.

Тобто, відсутність фізичних, технічних та технологічних можливостей певної особи до вчинення тих чи інших дій, що становлять зміст господарської операції: наявність майна, трудових ресурсів, виробничо-складських приміщень, технічного персоналу, основних фондів, виробничих активів, складських приміщень як платника, так і контрагента, які б свідчили про наявність товарного характеру операцій, унеможливлюють висновок щодо реальності придбанням товарів (робіт, послуг), фактичного та обґрунтованого понесення позивачем витрат з їх придбання, наявності правових та фактичних підстав для віднесення сум до складу податкового кредиту.

З матеріалів справи також слідує, що між позивачем та ТзОВ «Віктор Ко» було укладено договір №01/06-1 від 01.06.2010 року про виготовлення промислових підлог птичника ПП «Ефективна відгодівля тварин -Захід» за адресою Львівська область, Жидачівський район, с. Чорний острів.

На виконання умов договору до матеріалів справи долучені копії довідки про вартість виконаних робіт за червень 2010 року, акт № 0046 приймання виконаних робіт за червень 2010 року, підсумкова відомість ресурсів за червень 2010 року, податкова накладна № 0139 від 18.06.2010 року, на підставі яких позивачем сформовано податковий кредит, роздруківок банківських виписок.

Разом з тим, як вбачається з акту перевірки, місцезнаходження ТзОВ «Віктор Ко» не встановлено, отже неможливо підтвердити факт здійснення фінансово-господарської діяльності контрагентом позивача.

Також податковим органом встановлено, що за даними системи автоматизованого співставлення сума податкового кредиту ПП «Ефективна відгодівля тварин -Захід» по взаємовідносинах з ТзОВ «Віктор Ко» становить 38037,64 грн, за даними інформаційної бази «Контрагенти» сума податкових зобов'язань по ПДВ вказаного контрагента становить 0 грн.

Крім цього, як встановлено постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 06.03.2012 року згідно з листом СВ ПМ ДПА у Львівській області № 3977/09-1 від 27.05.2011 року, адресованого начальникам ДПІ у Сихівському та Залізничному районах м. Львова повідомлено, зокрема, що у провадженні СВ ПМ ДПА у Львівській області перебували кримінальні справи № 179-0467 - про обвинувачення ОСОБА_5 у вчиненні злочинів, передбачених, ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 28, ч. 2 ст. 205, ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 212 КК України, ОСОБА_6 - у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 27, ч. 3 ст. 28, ч. 2 ст. 205, ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 28 ч. 3 ст. 212, ч. 2 ст. 27, ч. 2 ст. 366 КК України, ОСОБА_7 - у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 27, ч. 2 ст. 205 КК України, ОСОБА_8 - у вчиненні злочинів, передбачених ч. 3 ст. 212, ч. 2 ст. 366 КК України, № 139-0071 - про обвинувачення ОСОБА_9 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 27, ч. 3 ст. 28, ч. 2 ст. 205, ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 28 ч. 3 ст. 212, ч. 2 ст. 27, ч. 2 ст. 366 КК України, № 139-0100 - про обвинувачення ОСОБА_10 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 27, ч. 3 ст. 28, ч. 2 ст. 205 КК України, досудове слідство у них завершено, а справи направлено в Сихівський районний суд м. Львова для розгляду по суті. Також зазначено, що розслідуванням встановлено, що вказані вище особи упродовж 2009-2010 років організували реєстрацію, придбання та перереєстрацію суб'єктів господарювання на малозабезпечених "підставних" осіб за грошову винагороду, а саме ТОВ "Віктор Ко", ТОВ "Екопласт Львів", ТОВ "Іртас", ПП "Універсалбуд", ПП "Західпрестижтрейд", ПП БФ "Віалекс", ПП "МААБ", ТОВ "Маюн", ТОВ "Львівський спеціалізований комбінат № 2", ТОВ "Миколаїв Авто". Від імені цих підприємств документально оформлювали неіснуючі операції купівлі-продажу товарно-матеріальних цінностей, послуг, робіт, після чого дані документи передавались замовникам цих послуг - реально діючим підприємствам для їх відображення в бухгалтерському та податковому обліку з метою незаконного формування податкового кредиту і валових витрат, заниження своїх податкових зобов'язань з податку на додану вартість та податку на прибуток, а також здійснення операцій щодо незаконного переказу безготівкових коштів, перерахованих з рахунків цих підприємств на рахунки фіктивних суб'єктів підприємницької діяльності для зняття готівкою.

Постановою Сихівського районного суду м. Львова від 29.12.2011 року у справі № 1-104/11 усіх вищевказаних осіб, крім ОСОБА_8, звільнено від кримінальної відповідальності на підставі ст.ст. 1, 6 Закону України "Про амністію у 2011 році" за злочин, передбачений ч. 2 ст. 205 КК України, а ОСОБА_8 - за злочин, передбачений ч. 2 ст. 367 КК України із закриттям кримінальної справи у вказаних частинах.

Закриття кримінальної справи з нереабілітуючих підстав свідчить про доведеність вини вказаних осіб в організації реєстрації, придбанні та перереєстрації суб'єктів господарювання на малозабезпечених "підставних" осіб за грошову винагороду, а саме ТОВ "Віктор Ко", ТОВ "Екопласт Львів", ТОВ "Іртас", тобто у фіктивному підприємництві.

Таким чином, вищевказане свідчить про фіктивний характер господарських операцій між позивачем та ТОВ "Віктор Ко", тому такі правочини відповідно до частини 1 статті 208 ГК України визнано апеляційним судом недійсними як такі, що завідомо суперечать інтересам держави і суспільства. Водночас зазначені правочини порушують публічний порядок, у зв'язку з чим є нікчемними згідно зі статтею 228 ЦК України.

Колегія суддів зазначає, що наявність укладеного між учасниками господарської операції цивільно-правового договору або відсутність визнання такого договору недійсним або нікчемним сама собою не свідчить про реальність вчинення відповідної операції.

Установлення факту недійсності, в тому числі нікчемності цивільно-правового правочину, який опосередковує відповідну господарську операцію, не є необхідною умовою для визначення контролюючим органом грошових зобов'язань платнику податків у разі, якщо буде встановлено відсутність реального вчинення цієї господарської операції або відсутність зв'язку між такою операцією та господарською діяльністю платника податків. Відсутність реально вчиненої господарської операції та, як наслідок, юридична дефектність відповідних первинних документів, не дозволяє формувати дані податкового обліку незалежно від спрямованості умислу платників податку-учасників відповідної операції.

Щодо взаємовідносин позивача з ПП «Львівметал», то з матеріалів справи слідує, що за даними системи автоматизованого співставлення сума податкового кредиту ПП «Ефективна відгодівля тварин -Захід» по взаємовідносинах з ПП «Львівметал» становить 1625, 00 грн., за даними інформаційної бази «Контрагенти» сума податкових зобов'язань по ПДВ вказаного контрагента становить 0 грн. Розбіжність становить 1625, 00 грн.

Оглянувши матеріали справи, колегія суддів апеляційного суду погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що позивачем не надано суду жодних первинних документів чи будь-яких інших доказів на підтвердження здійснення господарських операцій із контрагентом ПП «Львівметалбуд».

Судом першої інстанції вірно встановлено, що позивачем надано до перевірки первинні документи бухгалтерського обліку, які є формально складеними та не підтверджують фактичне здійснення господарських операцій між позивачем та контрагентами.

За наведених обставин колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та прийняв постанову з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційних скарг не спростовують висновків суду, тому оскаржувану постанову слід залишити без змін.

Керуючись ст. ст. 160, 195, 196, п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200, п. 1 ч. 1 ст. 205, ст. ст. 206, 254 КАС України, суд -

УХВАЛИВ:

Апеляційні скарги Приватного підприємства «Ефективна відгодівля тварин - Захід» та Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Львова залишити без задоволення, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 14 жовтня 2011 року у справі № 2а-5962/11/1370 - без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання ухвалою законної сили.

Головуючий: О.Б. Заверуха

Судді: В.В. Ніколін

Д.М. Старунський