Рішення № 43777415, 21.04.2015, Апеляційний суд Полтавської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 554/7847/14-ц Номер провадження 22-ц/786/824/15Головуючий у 1-й інстанції Материнко М. О. Доповідач ап. інст. Чічіль В. А.

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 квітня 2015 року м. Полтава

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Полтавської області у складі:

Головуючого: судді Чічіля В.А.,

Суддів: Мартєва С.Ю., Хіль Л.М.,

За участю секретаря: Самойлової М.Д.,

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві цивільну справу за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства "ОТП Банк" на рішення Октябрського районного суду м. Полтави від 29 вересня 2014 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства "ОТП Банк", приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу, за участю третьої особи - Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Полтавській області, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню,-

в с т а н о в и л а :

У червні 2014 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом, у якому прохав визнати виконавчий напис №1272 від 15 квітня 2014 року, вчинений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Чуприною Г.О. таким, що не підлягає виконанню. Свої позовні вимоги обґрунтовував тим, що 27 травня 2014 року отримав постанову про відкриття провадження щодо виконання зазначеного вище виконавчого напису нотаріуса, яким запропоновано звернути стягнення на належне йому житло по АДРЕСА_1, що передавалась ним на підставі договору іпотеки №PML-D00/063/2007 від 18 липня 2007 року в іпотеку ЗАТ «ОТП Банк» у забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором №СNL-D00/045/2007 від 18 липня 2007 року.

Вважає виконавчий напис нотаріуса таким, що вчинений з порушенням вимог Закону України «Про іпотеку», Закону України «Про нотаріат», Закону України «Про захист прав споживачів», та з порушенням норм Порядку №296/5 Про вчинення нотаріальних дій нотаріусами України від 21 лютого 2012 року у частині недотримання банком 30 денного строку надіслання письмових вимог про усунення порушень кредитного договору, забезпеченого іпотекою, та відсутності у нотаріуса відомостей щодо безспірності вимог банку стосовно стягнення кредитної заборгованості.

З цих підстав, просив визнати виконавчий напис таким, що не підлягає виконанню.

Рішенням Октябрського районного суду м. Полтави від 29 вересня 2014 року позов задоволено частково, визнано виконавчий напис №1272 від 15 квітня 2014 року, вчинений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Чуприною Г.О. таким, що не підлягає виконанню.

У решті позовних вимог відмовлено.

В апеляційному порядку рішення місцевого суду оскаржено представником ПАТ «ОТП Банк», посилаючись на порушення і неправильне застосування судом норм матеріального та процесуального права, просить зазначене рішення суду першої інстанції скасувати, та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі.

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення місцевого суду в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів приходить до висновку, що скаргу слід задовольнити.

Виходячи з п. 4 ч. 1 ст. 309 ЦПК України, підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення є, зокрема, порушення або неправильне застосування норм матеріального та процесуального права.

Як убачається з матеріалів справи та встановлено місцевим судом, що 18 липня 2007 року між Закритим акціонерним товариством «ОТП Банк» (правонаступником якого є ПАТ «ОТП-Банк») та ОСОБА_2 було укладено кредитні договори №ML-D00/063/2007 та №CNL-D0/045/2007, за умовами яких останнім отримано кредит у загальному розмірі 201980,00 доларів США.

Для забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором, між Закритим акціонерним товариством «ОТП Банк» (правонаступником якого є ПАТ «ОТП-Банк») та ОСОБА_2 укладено іпотечний договір №PML-D00/063/2007 від 18 липня 2007 року, у відповідності до якого в якості забезпечення виконання позичальником зобов'язань за вищезазначеними кредитними договорами, ОСОБА_2 передав в іпотеку банку квартиру АДРЕСА_1.

15 квітня 2014 року приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Чуприною Г.О. вчинено виконавчий напис на договорі іпотеки від 18 липня 2007 року за №PML-D00/063/2007, яким запропоновано звернути стягнення на вищевказане нерухоме майно - квартиру АДРЕСА_1, за рахунок коштів, отриманих від реалізації якого, пропонувалось задовольнити вимоги ПАТ «ОТП Банк» у розмірі заборгованості за кредитними договорами №ML-D00/063/2007 та №CNL-D0/045/2007 у сумі 263 160,31 доларів США, що еквівалентно за курсом НБУ станом на 14 квітня 2014 року 3415820,82 грн., а саме: заборгованість за кредитним договором №CNL-D0/045/2007 від 18 липня 2007 року становить 124095,27 доларів США, що еквівалентно за курсом НБУ станом на 14 квітня 2014 року 1610756,60 грн. (з яких: 91 739,61 доларів США тіло кредиту та 32 355,66 доларів США заборгованість за відсотками за період з 11 липня 2011 року по 31 березня 2014 року) та заборгованість за кредитним договором №ML-D00/063/2007 від 18 липня 2007 року становить 139065,04 доларів США, що еквівалентно за курсом НБУ станом на 14 квітня 2014 року 1805064,21 грн., з яких: 103972,02 доларів США - по тілу кредиту, та 35093,02 доларів США - заборгованість по відсоткам за період з 21 червня 2011 року по 31 березня 2014 року.

Задовольняючи позов, місцевий суд виходив з того, що приватним нотаріусом при вчиненні виконавчого напису на договорі іпотеки порушено порядок вчинення нотаріальних дій згідно Закону України «Про нотаріат» та Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій, не надано доказів направлення банком вимоги на адресу позивача про дострокове погашення заборгованості, визначення способу звернення стягнення на іпотечне майно у непередбачений договором іпотеки спосіб та не перевірено безспірності заборгованості за кредитним договором.

Проте з такими висновками суду колегія суддів не може погодитись, оскільки вони не відповідають обставинам справи та суперечать нормам матеріального права.

Згідно з ч. 1 ст. 12 Закону України «Про іпотеку», у разі порушення іпотекодавцем обов'язків, встановлених іпотечним договором, іпотекодержатель має право вимагати дострокового виконання основного зобов'язання, а в разі його невиконання - звернути стягнення на предмет іпотеки.

З огляду на положення ч. 3 ст. 33 Закону України «Про іпотеку» звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.

Між тим, п. 6.3 ст. 6 договору іпотеки №PML-D00/063/2007 від 18 липня 2007 року передбачено, що жодне положення цього договору не може тлумачитись як таке, що обмежує права іпотекодержателя звернутися до уповноважених органів за захистом своїх прав в порядку, встановленому законодавством, права сторін встановити договірний порядок звернення стягнення на предмет іпотеки.

23 листопада 2010 року між ПАТ «ОТП Банк» та ОСОБА_2 укладено додатковий договір №2 до договору іпотеки №PML-D00-063/2007 від 18 липня 2007 року, за яким сторони цього договору домовились внести зміни і доповнення в договір іпотеки, виклавши, зокрема, п. 6.3 статті 6 договору іпотеки в наступній редакції, що звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на вибір іпотекодержателя за рішенням суду, на підставі виконавчого напису нотаріуса, в позасудовому порядку та/або і іншому порядку, передбаченому чинним законодавством України.

Дана обставина спростовує висновок місцевого суду, що договором іпотеки не передбачено випадку звернення стягнення на предмет іпотеки на підставі виконавчого напису нотаріуса, оскільки такий спосіб визначений як у Законі України «Про іпотеку» (вищезазначена редакція ст. 33 Закону була чинна й на момент підписання договору іпотеки), так і у змінах, що вносились сторонами шляхом укладення додаткового договору №2 до договору іпотеки №PML-D00-063/2007 від 18 липня 2007 року.

Відповідно до ст. 35 Закону України «Про іпотеку» у разі порушення основного зобов'язання та/або умов іпотечного договору іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмову вимогу про усунення порушення. В цьому документі зазначається стислий зміст порушених зобов'язань, вимога про виконання порушеного зобов'язання у не менш ніж тридцятиденний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги. Якщо протягом встановленого строку вимога іпотекодержателя залишається без задоволення, іпотекодержатель вправі прийняти рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору.

У пункті 2.3 Глави 16 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 року № 296/5, передбачено, що вчинення виконавчого напису в разі порушення основного зобов'язання та (або) умов іпотечного договору здійснюється нотаріусом після спливу тридцяти днів з моменту надісланих іпотекодержателем повідомлень - письмової вимоги про усунення порушень іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця. Повідомлення вважається надісланим, якщо є відмітка іпотекодавця на письмовому повідомленні про його отримання або відмітка поштового відділення зв'язку про відправлення повідомлення на вказану в іпотечному договорі адресу.

У п. 6.4 додаткового договору №2 до договору іпотеки №PML-D00/063/2007 від 18.07.07 року визначено, що у разі порушення іпотекодавцем боргових зобов'язань та/або умов цього договору, іпотекодержатель направляє/надсилає іпотекодавцю письмову вимогу про усунення порушення. У такій вимозі про усунення порушення зазначається стислий зміст порушення зобов'язання/умов, вимога про виконання порушення зобов'язання/умов у не менш ніж 30 денний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання вимоги про усунення порушення. Якщо протягом встановленого у цьому пункті строку вимога про усунення порушення залишиться без задоволення, іпотекодержатель вправі розпочати звернення стягнення на предмет іпотеки.

Колегія суддів не може погодитись з висновком місцевого суду, що вимога про дострокове виконання зобов'язань за кредитними договорами направлялась банком на поштову адресу, відмінну від тієї, що вказана у договорі іпотеки, оскільки такий висновок суду не в повній мірі відповідає обставинам справи, з огляду на наступне.

Дійсно, у договорі іпотеки №PML-D00-063/2007 від 18 липня 2007 року вказано, що іпотекодавець - ОСОБА_2, мешкає у АДРЕСА_2.

Між тим, як убачається з матеріалів справи, що у подальшому між ПАТ «ОТП Банк» та ОСОБА_2 укладались додатковий договір №5 від 13 лютого 2012 року до кредитного договору №CNL-D00/045/2007 від 18 липня 2007 року та додатковий договір №5 від 13 лютого 2012 року до кредитного договору №ML-D00/063/2007 від 18 липня 2007 року, у яких у преамбулі договору та частині договору, де містяться реквізити та підписи сторін, адресою ОСОБА_2 зазначено: АДРЕСА_3.

Таким чином, на момент направлення вимоги про дострокове виконання зобов'язань за кредитними договором, ПАТ «ОТП Банк» було відомо про зміну адреси позичальника (іпотекодавця). Тому, направлення листа за останньою відомою банку адресою ОСОБА_2 є обґрунтованим.

Разом з тим, за змістом п.п. 2.1.5.2 додаткового договору №5 від 13 лютого 2012 року до кредитного договору №CNL-D00/045/2007 від 18 липня 2007 року та додаткового договору №5 від 13 лютого 2012 року до кредитного договору №ML-D00/063/2007 від 18 липня 2007 року банк має право вимагати дострокове виконання боргових зобов'язань у цілому або у визначеній банком частині у випадку невиконання позичальником своїх боргових зобов'язань за кредитним договором. При цьому, зобов'язання позичальника щодо дострокового виконання боргових зобов'язань у цілому настає з дати отримання позичальником відповідної письмової вимоги та повинно бути проведено позичальником протягом 60 календарних днів з дати отримання вимоги. Для цілей відправки вимоги за допомогою засобів поштового зв'язку сторони дійшли згоди, що у випадку неотримання позичальником вимоги, відправленої банком рекомендованим листом на адресу позичальника, зазначену у Кредитному договорі чи іншу відому банку адресу позичальника, то у випадку повернення до банку відповідного документу поштової організації з відміткою про неотримання позичальником листа з вимогою, з будь-яких причин, зокрема, ухилення позичальника від належного отримання вимоги, з інших причин, тощо, вимога вважається отриманою позичальником на 7 календарний день з дати відправлення вимоги. Виконання боргових зобов'язань у цілому, у випадку неотримання позичальником вимоги, повинно бути проведено позичальником протягом 60 календарних днів з моменту, коли вимога вважається отриманою. (а.с. 38).

26.06.2013 року за вих. №89-89-6-12-4-3/1465 на адресу ОСОБА_2 направлявся лист-вимога про дострокове виконання зобов'язань за кредитними договорами, яка повернулася до банку без вручення адресату з відміткою «за закінченням терміну зберігання» (а.с. 32, 33, 34).

У свою чергу, виконавчий напис нотаріуса на договорі іпотеки вчинений 15 квітня 2014 року, тобто, через 9 місяців після повернення до банку листа-вимоги без вручення, що узгоджується з вимогами пункту 2.3 Глави 16 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України та положеннями укладених між сторонами договорами.

Відповідно до ст. 88 Закону України «Про нотаріат» нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року.

Заборгованість або інша відповідальність боржника визнається безспірною і не потребує додаткового доказування у випадках, якщо для вчинення виконавчого напису подані документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року №1172: оригінал нотаріально посвідченої угоди; документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов'язання.

На підтвердження того, що на момент вчинення виконавчого напису нотаріуса розмір заборгованості за кредитним договором не був безспірним, ОСОБА_2 посилається на розгляд судом іншого позову ПАТ «ОТП Банк», пред'явленого до нього про стягнення заборгованості.

Між тим, жодною сторін не заперечується, що ухвалою судді Октябрського районного суду м. Полтави від 12 травня 2014 року відкрито провадження у справі №554/6493/14-ц за позовом ПАТ «ОТП Банк» до ОСОБА_2, ОСОБА_4 про стягнення заборгованості (а.с. 17). Даний позов пред'явлено до суду 12 травня 2015 року.

Таким чином, звернення банку до суду з позовом про стягнення заборгованості за кредитними договорами мало місце вже після вчинення приватним нотаріусом виконавчого напису на договорі іпотеки.

Слід також звернути увагу на те, що у справі №554/6493/14-ц банк просив солідарно стягнути з ОСОБА_2 (боржника), ОСОБА_4 (поручителя) заборгованість станом на 1 квітня 2014 року у розмірі 124 095,27 доларів США за кредитним договором №CNL-D00/045/2007 від 18 липня 2007 року та 139 065,04 доларів США за кредитним договором №ML-D00/063/2007 від 18 липня 2007 року (а.с. 86, 87), що відповідає точному розміру заборгованості, зазначеному у оспорюваному виконавчому написі нотаріуса.

Тому, підстав вважати, що нотаріусом вчинено виконавчий напис за наявності спору між кредитором та іпотекодавцем не вбачається. Крім того, ОСОБА_2 не обґрунтував відсутності заборгованості за кредитними договорами або наявності боргу у меншому розміру, та не підтвердив факт погашення ним заборгованості повністю чи частково.

Висновок місцевого суду щодо нікчемності договору іпотеки №PML-D00/063/2007 від 18 липня 2007 року через відсутність номеру державної реєстрації цього договору не може вважатися вірним, оскільки чинність нотаріально посвідченого приватним нотаріусом Полтавського міського нотаріального округу Медвєдєвою В.І. договору іпотеки PML-D00/063/2007 від 18 липня 2007 року жодною зі сторін встановленому законом порядку не оскаржувалось, вимога про встановлення нікчемності правочину не заявлялась.

Крім того, у матеріалах справи наявні витяги про реєстрацію в Державному реєстрі іпотек та Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, з яких вбачається що 18 липня 2007 року відносно квартири АДРЕСА_1 встановлено обтяження на підставі договору іпотеки від 18 липня 2007 року, посвідченого приватним нотаріусом Медвєдєвою В.І.

Будь-які відомості, що цього ж дня між ЗАТ «ОТП Банк» та ОСОБА_2 укладався інший договір іпотеки, відмінний від договору №PML-D00/063/2007 від 18 липня 2007 року, у справі відсутні.

Ураховуючи встановлені вище обставини, колегія суддів дійшла висновку щодо відсутності підстав для визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню.

За таких обставин, рішенням місцевого суду не відповідає нормам матеріального й процесуального права, тому підлягає скасуванню, з ухвалення нового, яким у задоволенні позову слід відмовити.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 303, 304, 307 ч. 1 п. 2, 309 ч. 4, 314, 315, 317 ЦПК України, колегія суддів,-

в и р і ш и л а :

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "ОТП Банк" задовольнити.

Рішення Октябрського районного суду м. Полтави від 29 вересня 2014 року скасувати, ухвалити нове, яким у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства "ОТП Банк", приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу, за участю третьої особи - Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Полтавській області, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню,- відмовити.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржено протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий у справі: В.А. Чічіль

Судді: С.Ю. Мартєв

Л.М. Хіль

З оригіналом згідно:

суддя В.А. Чічіль