Рішення № 43763172, 20.04.2015, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.04.2015 р. Справа№ 914/572/15

Господарський суд Львівської області у складі судді Бортник О.Ю. при секретарі судових засідань Бобаку Т.О., розглянув у відкритому судовому засіданні справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю (надалі - ТзОВ) «Онур Конструкціон Інтернешнл», м.Яготин,

до відповідача Дочірнього підприємства (надалі - ДП) «Львівський облавтодор» Відкритого акціонерного товариства (надалі - ВАТ) «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України», м. Львів,

за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Служби автомобільних доріг у Львівській області, м. Львів,

про стягнення 16 946 197,7 грн.

За участю представників:

від позивача - Балобанов О.В. - представник,

від відповідача - Рісний М.Б., Бабух М.Б. - представники,

від третьої особи - не з'явився.

Суть спору: ТзОВ «Онур Конструкціон Інтернешнл», м. Яготин, звернулось до господарського суду Львівської області з позовом про стягнення з ДП «Львівський облавтодор» ВАТ «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України», м. Львів, 12244288 грн. заборгованості, 3057149,59 грн. інфляційних, 1323724,94 грн. пені та 321035,17 грн. трьох процентів річних. Позовні вимоги мотивовано невиконанням відповідачем умов Договору на надання послуг (виконання робіт) з поточного ремонту автомобільних доріг загального користування державного та місцевого значення Львівської області (Поточний ремонт автомобільної дороги Т-14-02 КПП Смільниця-Старий Самбір, км 0+000-км 14+000, Львівської області) від 28 серпня 2012 р., а також нормами ст.ст. 525, 526, 549, 611, 625, 882 ЦК України, ст.ст. 193, 216, 217, 218, 231 ГК України.

Ухвалою суду від 23.02.2015 р. залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Службу автомобільних доріг у Львівській області, м. Львів.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав повністю.

Відповідач у відзиві проти задоволення позову заперечив, посилаючись на норми п.п. 6.1., 6.1.1. Договору, а також на те, що державні кошти для оплати виконаних робіт на його рахунки не надходили. За таких обставин, на думку відповідача, строки виконання грошового зобов'язання з оплати виконаних позивачем робіт ним не порушено. Правові підстави для нарахування пені відсутні. Крім цього, відповідач посилається на те, що Тарасович Ю.М., який підписав довідку про вартість виконаних робіт та акт приймання виконаних робіт, на момент складення Довідки та акта на підприємстві відповідача уже не працював. У клопотанні від 17.04.2015 р. відповідач просить призначити судову будівельно-технічну експертизу, на вирішення якої пропонує поставити питання: чи відповідають обсяги фактично виконаних робіт з поточного ремонту автомобільної дороги обсягам та вартості робіт, зазначеним у довідці про вартість виконаних робіт і акті приймання виконаних будівельних робіт. При цьому відповідач посилається на те, що ані у довідці, ані у акті не вказано реквізитів правочину, на підставі якого виконувались роботи, підписи представників замовника не скріплені печаткою третьої особи, не зазначено період (місяць), в якому виконувались роботи, оригінали довідки та акту у відповідача відсутні.

Служба автомобільних доріг у Львівській області у своїх поясненнях від 16.03.2015 р. № 01п-633/18-05 зазначає, що між нею та відповідачем у справі, як підрядником, 15.02.2012 р. укладено договір № 03-02/12 від 15.02.2012 р. на надання послуг з поточного ремонту та експлуатаційного утримання автомобільних доріг загального користування державного та місцевого значення Львівської області. До переліку робіт за договором входила й ділянка дороги Т-14-02 КПП Смільниця - Старий Самбір 0+000 км-14+000 км). На цій ділянці дороги відповідачем проведено роботи з поточного ремонту.

Розгляд справи відкладався з підстав, наведених у наявних в матеріалах справи ухвалах суду.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні у справі докази, господарський суд Львівської області дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню частково, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 525, 526, 549, 611, 625, 629, 692, 837, 838, 853, 854 Цивільного кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. Одностороння відмова від зобов'язання не допускається. Договір є обов'язковим до виконання сторонами. У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові. До окремих видів договорів підряду, встановлених параграфами 2 - 4 глави 61 ЦК України, застосовуються положення параграфа 1 глави 61 ЦК України, якщо інше не встановлено положеннями ЦК України про ці види договорів. Замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково. Підрядник має право вимагати виплати йому авансу лише у випадку та в розмірі, встановлених договором.

Між сторонами у справі 28 серпня 2012 р. укладено договір на надання послуг (виконання робіт) з поточного ремонту автомобільних доріг загального користування державного та місцевого значення Львівської області (Поточний ремонт автомобільної дороги Т-14-02 КПП Смільниця-Старий Самбір, км 0+000-км 14+000, Львівської області). Згідно з умовами цього договору (п.п. 1, 3, 4) позивач зобов'язувався надати послуги (виконати роботи) з поточного ремонту вищезгаданої автомобільної дороги, а відповідач - прийняти і оплатити такі послуги в межах фактично отриманих державних коштів від Замовника (Служби автомобільних доріг у Львівській області) на поточний ремонт автомобільних доріг загального користування державного та місцевого значення у Львівській області. Ціна договору становила 20179733 грн. з врахуванням ПДВ. У пункті 4.1. Договору сторони погодили, що розрахунки проводяться шляхом оплати відповідачем після пред'явлення позивачем рахунка на оплату послуг (робіт) або після підписання Сторонами акта наданих послуг (виконаних робіт) або поетапної оплати Замовником наданих послуг (виконаних робіт) в порядку встановленому даним Договором. З наявних у матеріалах справи належним чином завірених копій Довідки про вартість виконаних будівельних робіт за 2013 р. та Акту приймання виконаних будівельних робіт за 2013 р. з поточного ремонту автомобільної дороги Т-14-02 КПП Смільниця-Старий Самбір, км 0+000-км 14+000, Львівської області, оригінали яких оглянуто у судовому засіданні 15.04.2015 р. у присутності представників відповідача, вбачається, що позивачем виконано для відповідача робіт з поточного ремонту вищезгаданої дороги на суму 12244288 грн. Вказані довідка та акт скріплені печатками відповідача без зауважень та застережень щодо їхньої якості, вартості та кількості. Позивач 28 березня 2014 р. направив відповідачу вимогу у строк, встановлений ст. 530 ЦК України, оплатити роботи, вказані у згаданих вище довідці та акті. Відповідач вимогу отримав 31.03.2014 р., що підтверджується відповідною відміткою на рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення, проте вимогу позивача залишив без відповіді та задоволення. У матеріалах справи відсутні та на вимоги ухвал суду не подані докази, які б свідчили про добровільну сплату відповідачем заборгованості або спростовували позовні вимоги в цій частині. За таких обставин, 12244288 грн. підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

З огляду на викладене, позивачем обґрунтовано заявлено до стягнення на підставі ст.. 625 ЦК України 3057149,59 грн. інфляційних за період з квітня 2014 р. по лютий 2015 р., а також 320028,79 грн. трьох процентів річних за період прострочення виконання грошових зобов'язань з 08.04.2014 р. по 19.02.2015 р. Решта позовних вимог в частині стягнення трьох процентів річних задоволенню не підлягають з огляду на те, що першим днем порушення відповідачем виконання грошового зобов'язання в силу приписів ст. 530 ЦК України є 08.04.2014 р., а не 07.04.2014 р.

Позовні вимоги в частині стягнення пені задоволенню не підлягають з огляду на норми ст. 547 ЦК України, так як у матеріалах справи відсутні та позивачем суду не надані докази вчинення сторонами в письмовій формі правочину щодо забезпечення виконання зобов'язання з оплати спірних у справі робіт пенею.

Заперечення відповідача проти позову судом до уваги не беруться, виходячи з такого.

У судовому засіданні, за участі представників відповідача, судом оглянуто оригінали довідки про вартість виконаних за 2013 р. будівельних робіт та акту приймання виконаних за грудень 2013 р. будівельних робіт. Вказані оригінали документів від імені відповідача скріплені підписами та відбитками круглої печатки відповідача. Зауважень щодо справжності відбитків круглої печатки представниками відповідача не висловлено. У матеріалах справи відсутні та відповідачем суду не надані докази того, що печатка, відтиском якої скріплені вказані документи, вкрадена у відповідача або втрачена ним, чи незаконно використовувалась і з цього приводу проводилось відповідне службове розслідування. З аналізу норм ч. 2 ст. 207 ЦК України в редакції, яка діяла станом на 2013 р., та ч. 1 ст. 181 ГК України вбачається, що підпис сторони на правочині підтверджує лише форму правочину, в якій його вчинено (письмово), а відповідно сам факт вчинення правочину юридичними особами підтверджується наявністю печатки на документі, що має письмову форму. Наявність печатки на правочині свідчить про скріплення відповідачем самого документа, а не підпису особи. Такий висновок суду відповідає висновкам Вищого господарського суду України, викладеним у його постанові, опублікованій у Віснику господарського судочинства № 6 за 2012 р. (стор. 111-113). Закон України від 15.04.2014 р. N 1206-VII, яким внесено зміни у зміст ч. 2 ст. 207 ЦК України набрав чинності лише з 30.10.2014 р. Крім цього, з пояснень Служби автомобільних доріг у Львівській області вбачається, що поточний ремонт ділянки дороги Т-14-02 КПП Смільниця-Старий Самбір, км 0+000-км 14+000, Львівської області виконано. З аналізу змісту вказаних пояснень, положень Договору № 03-02/12 на надання послуг від 15 лютого 2012 р., у тому числі й його п. 6.4.4., з Договору на надання послуг (виконання робіт) від 28 серпня 2012 р. вбачається, що відповідач у справі виступав генеральним підрядником, а позивач - субпідрядником з виконання робіт по ремонту згаданої ділянки дороги. За наведеного вище, суд не вбачає підстав для призначення судової будівельно-технічної експертизи у справі. Крім цього, згідно з ст. 838 ЦК України підрядник має право, якщо інше не встановлено договором, залучити до виконання роботи інших осіб (субпідрядників), залишаючись відповідальним перед замовником за результат їхньої роботи. У цьому разі підрядник виступає перед замовником як генеральний підрядник, а перед субпідрядником - як замовник. Генеральний підрядник відповідає перед субпідрядником за невиконання або неналежне виконання замовником своїх обов'язків за договором підряду, а перед замовником - за порушення субпідрядником свого обов'язку. Замовник і субпідрядник не мають права пред'являти один одному вимоги, пов'язані з порушенням договорів, укладених кожним з них з генеральним підрядником, якщо інше не встановлено договором або законом.

Посилання відповідача на ті положення договору від 28 серпня 2012 р., згідно з якими він зобов'язувався прийняти і оплатити послуги лише в межах фактично отриманих державних коштів від Замовника - третьої особи у справі, на поточний ремонт автомобільних доріг загального користування державного та місцевого значення у Львівській області та за умови фактичного отримання таких державних коштів, судом до уваги не беруться, оскільки такі положення Договору суперечать нормам ст. 511 та, ч. 2 ст. 530 ЦК України. Вказані події не є такими, які мають неминуче настати. Крім цього, їхнє настання не залежить від волі сторін договору (зокрема від волі відповідача) і пов'язанне з виконанням обов'язку третьою особою, яка має перерахувати грошові кошти на рахунок відповідача. Тоді як зобов'язання не може створювати обов'язку для третьої особи, яка не є стороною договору від 28 серпня 2012 р. У випадках, встановлених договором, зобов'язання може породжувати для третьої особи лише права щодо боржника та (або) кредитора. Такий висновок суду відповідає висновкам Львівського апеляційного господарського суду, викладеним у його постанові від 24.11.2010 р. у справі № 20/121(10).

На підставі ст. 49 ГПК України судові витрати у справі покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 33, 43, 49, 82, 83, 84, 85, 116 ГПК України, господарський суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

Стягнути з Дочірнього підприємства «Львівський облавтодор» відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» (79053, м. Львів, вул. Володимира Великого, 54, ідентифікаційний код 31978981) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Онур Конструкціон Інтернешнл» (07700, Київська область, Яготинський район, м.Яготин, вул.Незалежності, будинок 67-А, кімната 41, ідентифікаційний код 32851616) 12244288 грн. заборгованості, 3057149,59 грн. інфляційних, 320028,79 грн. трьох процентів річних та 67367,13 грн. судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

2. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

3. Рішення набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 85 ГПК України.

4. Рішення може бути оскаржене до Львівського апеляційного господарського суду в порядку, встановленому розділом ХІІ ГПК України.

Повне рішення складено 24.04.2015 р.

Суддя Бортник О.Ю.