Постанова № 43740092, 09.02.2010, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 лютого 2010 року 16 год. 04 хв. Справа № 2а-7112/09/0870

Запорізький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Лазаренко М.С.

при секретарі Гончаренко Н.А.

за участю представників

від позивача: Бордюг Т.Є. (довіреність б/н від 23.03.2009р.)

від відповідача: Каськової І.Є. (довіреність №29845/10-014 від 23.12.2009р.)

розглянув в відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Деа Рома ЛТД»

до: Державної податкової інспекції у Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя

про скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю фірма «Деа Рома, ЛТД» звернулося з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя про визнання нечинним та скасування податкового повідомлення-рішення 28692 від 10 грудня 2009 року №0015331503/0, винесеного Державною податковою інспекцією у Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя відносно Товариства з обмеженою відповідальністю фірма «Деа Рома, ЛТД» про зобов'язання сплатити штраф в розмірі 50% в сумі 126 083,98 грн. за платежем податок на додану вартість.

Позивач підтримав адміністративний позов у повному обсязі, з підстав, зазначених у позовній заяві. Зокрема зазначив, що Державна податкова інспекція у Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя здійснила донарахування позивачеві зобов'язання по сплаті штрафу за несвоєчасну оплату податку на додану вартість по деклараціях, поданих останнім в 2000-2001, 2004 роках. В податковому повідомлення-рішення відповідачем визначено термін затримки оплати податкового боргу з моменту його узгодження, тобто подання податкових декларацій, - 2049 днів. З огляду на вимоги Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», нарахування штрафів після 1095 днів з моменту подання декларацій з податку на додану вартість є неправомірним. 13.12.2006 року прокуратурою м Запоріжжя в інтересах відповідача було подано позовну заяву про стягнення активів позивача в рахунок погашення податкового боргу. В позовній заяві було визначено та судовими рішеннями, що набрали законної сили, встановлено наявність на момент подання позовної заяви податкового боргу позивача в розмірі 252 880 грн. 55 коп., і жодних штрафних санкцій донараховано в рахунок загальної суми не було. Крім того, позивач вказує на той факт, що позивач не проводив фактичного погашення суми податкового зобов'язання, а виконував рішення суду про звернення стягнення на активи, яке продовжує оскаржувати в касаційному порядку. Погашення заборгованості в розмірі 252880 грн. 55 коп. було здійснено позивачем не в порядку, передбаченому податковим законодавством, а на підставі законодавства про виконання судових рішень, тому застосовувати ст. 17 Закону України №2181 в даному випадку неможливо. Також позивач звертає увагу суду на те, що при проведенні невиїзної планової перевірки податковим органом допущено численні порушення Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства.

Відповідач заперечив проти позовних вимог з підстав, зазначених у запереченнях від 26.01.2010р. за № 1277/10-014. Зокрема зазначив, що порушень при проведенні перевірки позивача допущено не було, оскільки заступник генерального директора ТОВ фірма «Деа Рома, ЛТД» не має повноважень згідно статутних документів на отримання та підписання матеріалів перевірок органів державної податкової служби. Вказує на те, що перевіркою встановлено порушення п.п. 7.7.1 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997р. №168/97-ВР зі змінами та доповненнями, п.п. 5.3.1 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000р. №2181-ІІІ, а саме несвоєчасна сплата узгоджених сум податкових зобов'язань по деклараціях з податку на додану вартість. 29.11.2006 року прокуратура м. Запоріжжя в інтересах держави в особі ДПІ у Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя звернулась до господарського суду Запорізької області з позовом до ТОВ фірма «Деа Рома, ЛТД» про стягнення податкового боргу з податку на додану вартість у сумі 252 880,55 (з урахуванням уточнення позовних вимог), який виник станом на 03.10.2006р. За результатами розгляду та перегляду справи №23/87/07-АП-9/121/08-АП позовні вимоги задоволені. На виконання постанови Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 27.05.2009р. у справі №№23/87/07-АП-9/121/08-АП позивачем самостійно сплачений податковий борг у сумі 252167 грн. 95 коп. 09.09.2009р. Відповідач вважає, що штрафні (фінансові) санкції, визначені відповідно до п.п. 17.1.7 п. 17.1 ст. 17 Закону №2181-ІІІ, застосовуються у відсотках від погашеної суми податкового боргу, де строк, визначений статтею 15 цього Закону, обраховується саме з дати погашення податкового боргу. Тобто, для визначення розміру штрафних (фінансових) санкцій за несплату узгодженої суми податкових зобов'язань протягом граничних строків, визначених цим Законом, має бути наявним факт погашення податкового боргу. Таким чином відповідач вважає, що податкове повідомлення-рішення відповідає фактичним обставинам справи та чинному законодавству, є законним та обґрунтованим.

Вислухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши обставини справи та перевіривши їх доказами, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як свідчать матеріали справи, Державною податковою інспекцією у Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя проведено невиїзну документальну перевірку в приміщенні ДПІ Орджонікідзевського району Товариства з обмеженою відповідальністю фірма «Деа Рома, ЛТД» з питання повноти і своєчасності сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків і зборів (обов'язкових платежів), встановлених законодавством. За результатом проведеної перевірки складено Акт №1099/15-1/13608387 від 27.11.2009р. про результати невиїзної документальної перевірки з повноти і своєчасності сплати до бюджету податків і зборів встановлених законодавством. Зазначений Акт отриманий Товариством з обмеженою відповідальністю фірма «Деа Рома, ЛТД» 30.11.2009 року поштою.

Товариство з обмеженою відповідальністю фірма «Деа Рома, ЛТД» надало заперечення на акт перевірки від 03.12.2009р. вих. №16. В зазначених запереченнях Товариство з обмеженою відповідальністю фірма «Деа Рома, ЛТД» просило скасувати акт перевірки та скласти довідку. Відповіддю на заперечення до акту невиїзної документальної перевірки №1099/15-/13608387 від 27.11.2009р. за №28501/10/15-1 від 08.12.2009р. податковий орган залишив заперечення без задоволення.

10 грудня 2009 року Державною податковою інспекцією у Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя винесено податкове повідомлення-рішення 28692 від 10.12.2009р. №0015331503/0. В податковому повідомленні рішенні відповідно до акта перевірки №1099/15-1/13608387 від 27.11.2009р. встановлено порушення граничного строку сплати узгодженого податкового зобов'язання з податку на додану вартість та на підставі підпункту 17.1.7 пункту 17.1 статті 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» за затримку на 2049 календарних днів граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання в розмірі 252167 грн. 95 коп. та позивача зобов'язано сплатити штраф у розмірі 50% у сумі 126083 грн. 98 коп. за платежем: податок на додану вартість. Податкове повідомлення-рішення отримано Товариством з обмеженою відповідальністю «Деа Рома, ЛТД» 15.12.2009р.

Не погоджуючись із винесеним податковим повідомленням-рішенням позивач оскаржив його у судовому порядку.

Розглянувши матеріали справи та документи, надані сторонами додатково, заслухавши пояснення представників сторін, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, виходячи з наступного:

Відповідно до ст.9 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Суд вирішує справи на підставі Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

Суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно до ст.19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Згідно преамбули Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» саме цей Закон є спеціальним законом з питань оподаткування, який установлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), включаючи збір на обов'язкове державне пенсійне страхування та внески на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, та визначає процедуру оскарження дій органів стягнення.

П.п. 15.1.1 п. 15.1 ст. 15 зазначеного Закону передбачає, що за винятком випадків, визначених підпунктом 15.1.2 цього пункту, податковий орган має право самостійно визначити суму податкових зобов'язань платника податків у випадках, визначених цим Законом, не пізніше закінчення 1095 дня, наступного за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, а у разі, коли така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання.

В свою чергу ст. 17 цього ж Закону встановлює випадки нарахування штрафних санкцій. При цьому виділяє два випадки нарахування: податковим органом (п.17.1) та власне платником податків (п. 17.2). При винесенні податкового повідомлення-рішення відповідач посилається на п.п. 17.1.7 п. 17.1 ст.17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», якою встановлено, що у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання протягом граничних строків, визначених цим Законом, такий платник податку зобов'язаний сплатити штраф у таких розмірах:

- при затримці до 30 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі десяти відсотків погашеної суми податкового боргу;

- при затримці від 31 до 90 календарних днів включно, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі двадцяти відсотків погашеної суми податкового боргу;

- при затримці, що є більшою 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі п'ятдесяти відсотків погашеної суми податкового боргу.

Таким чином, законодавство передбачає, що донарахування штрафних санкцій на підставі зазначеного підпункту та у зазначених розмірах здійснюється податковим органом.

Порядок нарахування штрафних санкцій та повідомлення про цей факт платника податків регулюється наказом Державної податкової адміністрації України «Про затвердження Інструкції про порядок застосування та стягнення сум штрафних (фінансових) санкцій органами державної податкової служби» №110 від 17.03.2001р., зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 23.03.2001р. за №268/5459, а також наказом Державної податкової адміністрації України «Про затвердження Порядку направлення органами державної податкової служби України податкових повідомлень платникам податків та рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій» №253 від 21.06.2001р., зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 06.07.2001р. за №567/5758. Зазначені нормативні документи визначають, що податкове зобов'язання - зобов'язання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів (податків, зборів, обов'язкових платежів, неподаткових доходів, штрафних (фінансових) санкцій, у т.ч. пені за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності) у порядку та у строки, визначені чинним законодавством України. Податкове повідомлення-рішення складається і направляється платнику податків саме для визначення такого зобов'язання.

З огляду на п.п. 15.1.1 п. 15.1 ст. 15 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» податковий орган при вирішенні питання про необхідність застосування штрафних санкцій за несвоєчасну сплату узгодженого податкового зобов'язання у відповідному розмірі, в залежності від кількості днів затримки сплати, мав враховувати строки визначення податкових зобов'язань, встановлені законом, тобто 1095 днів з дня, наступного за останнім днем граничного строку подання податкової декларації.

Як встановлено судом та підтверджено матеріалами справи в оскаржуваному податковому повідомленні-рішенні відповідачем визначено, що позивачем допущено затримку на 2049 календарних днів від граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання. Відповідно, штрафні санкції, нараховані позивачеві без врахування граничних строків, визначені податковим органом всупереч вимогам закону.

Така позиція, щодо необхідності враховувати при вирішенні питання про застосування штрафних санкцій за несвоєчасну сплату узгодженого податкового зобов'язання приписи п.п. 15.1.1 п. 15.1 ст. 15 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» щодо строків визначення податкових зобов'язань, повністю підтримується Вищим адміністративним судом України (Ухвала від 25.05.2008 року у справі № 29/16 а).

Крім того, наказ Державної податкової адміністрації України «Про затвердження Інструкції про порядок застосування та стягнення сум штрафних (фінансових) санкцій органами державної податкової служби» №110 від 17.03.2001р., зареєстрований в Міністерстві юстиції України 23.03.2001р. за №268/5459, передбачає, що повідомлення про застосування штрафів, зазначених у цьому підпункті, складається в залежності від терміну затримки сплати (погашення) узгодженого податкового зобов'язання:

1) при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем граничного строку сплати (погашення) узгодженої суми податкового зобов'язання, на наступний день після закінчення зазначених 30 календарних днів повідомлення про застосування штрафу приймається у розмірі десяти відсотків від суми фактично сплаченого (погашеного) за цей період податкового боргу.

Тобто, повідомлення приймається одне на всю суму сплаченого (погашеного) податкового боргу за період з 1 до 30 календарного дня незалежно від кількості випадків сплати за вказаний період;

2) при затримці від 31 до 90 календарних днів включно, наступних за останнім днем граничного строку сплати (погашення) узгодженої суми податкового зобов'язання, на наступний день після закінчення зазначених 90 календарних днів повідомлення про застосування штрафу приймається у розмірі двадцяти відсотків від суми фактично сплаченого (погашеного) за цей період податкового боргу.

Аналогічно до попереднього повідомлення приймається одне повідомлення за весь період;

3) при затримці, що є більшою 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати (погашення) узгодженої суми податкового зобов'язання, повідомлення приймається у розмірі п'ятдесяти відсотків від суми фактично сплаченого (погашеного) податкового боргу.

Податкове повідомлення приймається одне на всю суму сплаченого (погашеного) податкового боргу за період від 91 календарного дня до дня фактичного погашення всієї суми податкового зобов'язання, незалежно від кількості випадків сплати за цей період.

У разі несплати узгодженої суми штрафу в установлений термін така сума визнається сумою податкового боргу і до неї застосовуються процедури стягнення на загальних підставах.

Викладене свідчить про те, що законодавство пов'язує момент нарахування штрафних санкцій з терміном затримки сплати узгодженого податкового зобов'язання, а не з фактом погашення податкового боргу, оскільки податковим боргом такий штраф стає лише у випадку його узгодження, чого у випадку з позивачем не сталося. Терміни ж сплати податкових зобов'язань встановлені спеціальними законами про оподаткування, та розраховуються з дати самостійного подання платником податків податкової декларації, а не з дати сплати коштів на рахунок податкового органу.

Оскільки відповідач прострочив термін донарахування штрафних санкцій, відповідно, податкове повідомлення-рішення підлягає визнанню нечинним та скасуванню.

На користь позивача також свідчить додана до матеріалів справи постанова №609/6 про відкриття виконавчого провадження від 21.08.2009р. Орджонікідзевського відділу Державної виконавчої служби Запорізького міського управління юстиції, яким відповідно до ст..ст. 3, 18, 24 Закону України «Про виконавче провадження» відкрито виконавче провадження з виконання виконавчого листа №23/87/07-АП-9/121/08-АП, виданого 05.08.2009 року господарським судом Запорізької області про стягнення з ТОВ фірма «Деа Рома, ЛТД» податкового боргу по податку на додану вартість в сумі 252 880,55 грн. та залишок несплаченої пені у сумі 17 грн. 73 коп. на користь держави, боржникові наданий строк для виконання у добровільному порядку. На виконання зазначеної постанови позивач у добровільному порядку перерахував всю суму - 252 898 грн. 28 коп. платіжним дорученням №92 від 09.09.2009р. з призначенням платежу: «податковий борг по податку на додану вартість згідно виконавчого листа №23/87/07-АП-9/121/08-АП та пеня у сумі 17,73 грн.».

Зазначені документи свідчать про те, що позивач виконував рішення суду у порядку передбаченому ст.. 124 Конституції України та Законом України «Про виконавче провадження», а не погашав податковий борг в порядку Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», як на це вказує відповідач.

Відповідно, у відповідача були відсутні законні підстави донараховувати штрафні санкції в порядку, передбаченому Законом України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

Крім цього, розмір податкового боргу позивача станом на 03.10.2006 року повністю (враховуючи і штрафні санкції, і пені, як це передбачено податковим законодавством) було визначено та врегульовано в процесі судового розгляду відповідачем при розгляді справи №23/87/07-АП-9/121/08-АП про звернення стягнення на активи позивача. Постанова Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду по цій справі набрала чинності і суд з огляду на ст. 72 КАС України зобов'язаний приймати до уваги обставини, встановлені зазначеним судовим рішенням.

Відповідно до ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.2, 4 ст.71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Згідно ч.1 ст.87 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Частиною ч. 1 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, встановлено, що у разі, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа). Отже, обґрунтовані та підтверджені судові витрати слід присудити з Державного бюджету України на користь позивача.

Відповідно до ст.162 КАС України у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про визнання протиправним рішення субєкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень.

На підставі вищевикладеного суд дійшов висновку, що відповідач не довів обґрунтованості та законності винесення оскаржуваного позивачем податкового повідомлення-рішення, а тому позов підлягає задоволенню в повному обсязі.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. 4, п. 1 ст. 17, ст. ст. 94, 158, 162, 163, 167, 256, 257 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Деа Рома ЛТД» до Державної податкової інспекції у Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя про скасування податкового повідомлення-рішення задовольнити.

Визнати нечинним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 10 грудня 2009року №0015331503/0, винесене Державною податковою інспекцією у Орджонікідзевському район м. Запоріжжя.

Судові витрати у розмірі 3 грн. 40 коп. присудити на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Деа Рома ЛТД» з Державного бюджету України.

Постанова набирає законної сили після закінчення строків подання заяви про апеляційне оскарження та апеляційної скарги, якщо вони не були подані у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова , якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення постанови, а у разі складання постанови в повному обсязі - з дня складання в повному обсязі, заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанову в повному обсязі буде виготовлено відповідно до ч.3 ст. 160 КАС України.

Суддя М.С. Лазаренко

Постанову виготовлено у повному обсязі 15 лютого 2010 року.