Ухвала суду № 43736815, 25.03.2015, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25.03.2015р. м. Київ К/9991/37587/12

К/9991/37587/12

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідача:Усенко Є.А.,суддів: Веденяпіна О.А., Зайцева М.П., розглянувши у попередньому судовому засіданні

касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства (ПАТ) «Орджонікідзевський гірничо-збагачувальний комбінат»

на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23.09.2010

та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 31.05.2012

у справі № 2а-15157/09/0470 Дніпропетровського окружного адміністративного суду

за позовом Публічного акціонерного товариства (ПАТ) «Орджонікідзевський гірничо-збагачувальний комбінат»

до Нікопольської об`єднаної державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби (ОДПІ)

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23.09.2010, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 31.05.2012, у задоволенні позову відмолено.

В касаційній скарзі ПАТ «Орджонікідзевський гірничо-збагачувальний комбінат» просить скасувати ухвалені у справі судові рішення та постановити нове рішення, яким позов задовольнити, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права.

Заперечуючи проти касаційної скарги, відповідач просить залишити її без задоволення як безпідставну.

Перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.

У судовому процесі встановлено, що Орджонікідзевською ОДПІ проведено перевірку дотримання ВАТ ««Орджонікідзевський гірничо-збагачувальний комбінат» податкового законодавства при визначення податкових зобов'язань з орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності в податкових деклараціях за 2009 рік від 10.03.2009 № 638 та № 639, результати якої оформлено актом перевірки № 68/46/1501-00190928 від 27.04.2009.

В акті перевірки зазначено, що в порушення вимог пункту 1 Порядку проведення індексації грошової оцінки земель, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.05.2000 № 783 (далі - Порядок № 783), позивач задекларував податкові зобов'язання з орендної плати за землю комунальної власності за 2009 рік без урахування середньорічного індексу інфляції за 2008 рік, що призвело до заниження податкового зобов'язання з орендної плати за землю за 2009 рік на 158039,52 грн.

За наслідками перевірки та процедури адміністративного оскарження ОДПІ прийняла податкові повідомлення-рішення № 0000251501/00 від 14.05.2009, № 0000251501/1 від 15.06.2009, якими позивачу визначено податкове зобов'язання з орендної плати за землю у сумі 173843,47 грн. ( у т.ч. 158039,52 грн. - основний платіж та 31930,22 грн. - штрафні (фінансові) санкції та № 0000521501/2 від 25.08.2009, № 0000521501/3 від 09.11.2009, якими позивачу визначено податкове зобов'язання з орендної плати за землю у сумі 124212,36 грн. ( у т.ч. 92282,14 грн. - основний платіж та 31930,22 грн. - штрафні (фінансові) санкції.

У судовому процесі встановлено, що 20.02.2009 ВАТ «Орджонікідзевський гірничо-збагачувальний комбінат» уклав з Орджонікідзевською міською радою договори оренди 23-х земельних ділянок, податкові зобов'язання з оренди за які за 2009 рік задекларував в податкових деклараціях № 638 та № 639, які подав до Орджонікідзевської ОДПІ 10.03.2009. При цьому податкові зобов'язання визначені без застосування коефіцієнту індексації, розрахованого станом на 1 січня 2009 року в порядку, встановленому нормою пункту 1 Порядку №783.

Відповідно до статті 2 Закону України «Про плату за землю» (Закон № 2535-ХII) (втратив чинність з 1 січня 2011 року у зв'язку з набранням чинності Податковим кодексом України) плата за землю справляється у вигляді земельного податку або орендної плати, що визначається залежно від грошової оцінки земель.

Статтею 13 цього Закону передбачено, що підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру, а орендної плати на земельну ділянку, яка перебуває у державній або комунальній власності, - договір оренди земельної ділянки.

Платники земельного податку, а також орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності (крім громадян) самостійно обчислюють суму земельного податку та орендної плати щороку станом на 1 січня, і до 1 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою центральним податковим органом, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій (стаття 14 цього ж Закону).

Грошова оцінка земельної ділянки відповідно до вимог частини другої статті 23 Закону № 2535-ХII щороку станом на 1 січня уточнюється на коефіцієнт індексації, порядок проведення якої затверджується Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 12.05.2000 № 783 (втратила чинність згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 31.01.2011 № 56) затверджено Порядок проведення індексації грошової оцінки земель. Пунктом 1 цього Порядку встановлено, що грошова оцінка сільськогосподарських угідь, земель населених пунктів та інших земель несільськогосподарського призначення індексується станом на 1 січня поточного року на коефіцієнт, що визначається за формулою: Кі = [І - 10] : 100, де І - середньорічний індекс інфляції року, за результатами якого проводиться індексація.

Якщо значення Кі не перевищує одиниці, індексація не проводиться.

Середньорічний індекс інфляції 2008 року склав 125,2% (а.с.9).

Згідно з частинами першою - третьою ст. 21 Закону України «Про оренду землі» від 06.10.1998 № 161-ХІУ, із змінами, внесеними Законом України від 25.03.2005 № 2505-ІУ, орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою.

Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Закону України "Про плату за землю").

Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди.

Як свідчать приєднана до справи копія договору оренди землі від 21.08.2008, укладеного між Орджонікідзевською міською радою та ВАТ ««Орджонікідзевський гірничо-збагачувальний комбінат», додана позивачем до позовної заяви із застереженням щодо ідентичності цьому договору договорів оренди землі від 20.02.2009, орендна плата сплачується в розмірі, затвердженому рішенням ХХVІІІ сесії п'ятого скликання Орджонікідзевської міської ради від 28.03.2008 «Про внесення змін до порядку нарахування орендної плати за користування земельними ділянками»; обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексу інфляції (пункти 8, 9 договору) (а.с.6, 38-40).

Враховуючи умову договору оренди щодо обчислення розміру орендної плати за землю з урахуванням індексу інфляції, який згідно з положеннями частини другої ст. 23 Закону № 2535-ХII, пункту 1 Порядку № 783 приймається до розрахунку індексації грошової оцінки землі, правильним є висновок судів першої та апеляційної інстанцій про правомірне донарахування позивачу суми податкових зобов'язань згідно із податковим повідомленням-рішенням від № 0000251501/1 від 15.06.2009, оскільки позивач визначив податкові зобов'язання з орендної плати за землю за 2009 рік без застосування коефіцієнт індексації.

З цих же підстав не є такими, що можуть вплинути на результат вирішення спору посилання позивача на те, що додаткові угоди до договорів оренди землі з визначенням нової нормативної грошової оцінки земельних ділянок були підписані в листопаді 2009 року.

Доводи, викладені в касаційній скарзі, не спростовують правильність висновку судів попередніх інстанцій, а відтак відсутні підстави для скасування оскаржуваних судових рішень.

Відповідно до статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись ст. ст. 220, 220-1, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, Вищий адміністративний суд України

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Орджонікідзевський гірничо-збагачувальний комбінат» залишити без задоволення, а постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23.09.2010 та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 31.05.2012 - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та в порядку, передбачених статтями 236-2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя:Є.А. Усенко Судді: О.А. Веденяпін М.П. Зайцев