Ухвала суду № 43736813, 25.03.2015, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25.03.2015р. м. Київ К/9991/3751/12

К/9991/3751/12

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідача:Усенко Є.А.,суддів: Веденяпіна О.А., Зайцева М.П., розглянувши у попередньому судовому засіданні

касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Богодухівському районі Харківської області

на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 05.07.2011

та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 13.12.2011

у справі № 2-а-5184/11/2070 Харківського окружного адміністративного суду

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю (ТОВ) «Індіго груп»

до Державної податкової інспекції у Богодухівському районі Харківської області (ДПІ)

про скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 05.07.2011, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 13.12.2011, позов задоволено: скасовано податкове повідомлення-рішення № 0000061800/0 від 27.04.2011.

В касаційній скарзі ДПІ просить скасувати ухвалені у справі судові рішення та постановити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права.

Позивач не реалізував процесуальне право надати заперечення проти касаційної скарги.

Перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Фактичною підставою для донарахування позивачу податкових зобов`язань з податку на додану вартість та застосування штрафних (фінансових) санкцій згідно з податковим повідомленням-рішенням, з приводу правомірності якого виник спір, стали висновки контролюючого органу, викладені в акті перевірки від 18.04.2011 № 253/180/35408021, про порушення ТОВ «Індіго груп» норм підпункту 3.1.1 пункту 3.1 статті 3, пункту 4.1 статті 4, підпункту 7.3.1 пункту 7.3, підпунктів 7.4.1, 7.4.5 пункту 7.4, підпункту 7.5.1 пункту 7.5 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» (далі - Закон № 168/97-ВР), а саме: завищено податкові зобов'язання з податку на дану вартість за жовтень-грудень 2010 року на загальну суму 135852,00 грн. та податковий кредит у податковому обліку за жовтень-грудень 2010 року на 259997,00 грн. у зв`язку з включенням податку на додану вартість у цій сумі за податковими накладними, виписаними ТОВ «Промспецконсалтинг», ТОВ «Технобудальянс», ТОВ «Промбуд-монтажінвест», за наслідками перевірки яких встановлено, що за юридичною адресою вони відсутні; фактичне місцезнаходження невідомо; відсутні достатні матеріальні ресурси для ведення підприємницької діяльності.

У зв'язку із цим контролюючим органом зроблено висновок, що вказані суб'єкти підприємницької діяльності діють поза межами правового поля із здійсненням операцій по проведенню транзитних фінансових потоків з метою незаконної податкової мінімізації, що свідчить про безтоварність операцій між ними та позивачем, а відтак і про безтоварність операцій з поставки у подальшому придбаних у цих постачальників товарів та послуг з виконання ремонтних робіт між позивачем і ЗАТ «Інститут «Укроргверстатінпром» та ВАТ «Трест Житлобуд-1» в жовтні-грудні 2010 року.

За наслідками перевірки ДПІ прийнято податкове повідомлення-рішення від 27.04.2011 № 0000061800/0 про донарахування грошового зобов`язання з податку на додану вартість у сумі 155181,00 грн. (у т.ч. 124145,00 грн. - основний платіж та 31036,00 грн. - штрафні (фінансові) санкції)

У судовому процесі встановлено, що між позивачем (покупець) та ТОВ «Промспецконсалтинг» (постачальник) укладені договори поставки від 01.12.2010 № 01/12-10-19; від 01.12.2010 01/12-10-20; від 01.11.2010 № 01/11-10-1; від 01.10.2010 № 01/10-10-2; від 01.10.2010 № 01/10-10-1; від 01.12.2010 за № 01/12-10-13; від 01.12.2010 № 01/12-10-12; від 01.12.2010 № 01/12-10-14; від 01.12.2010 № 01/12-10-17; від 01.12.2010 № 01/12-10-18.

Згідно із цими договорами постачальник зобов'язується передати у власність покупця товар (будівельні матеріали) , а покупець - прийняти та оплатити поставлений товар.

01.12.2010 між позивачем (замовник) та ТОВ «Промбуд-монтажінвест» (підрядник) укладено договір № 01/12-10-16 на виконання підрядних робіт за адресою: вул. Центральна 37-а, с. Крісіно, Богодухівський район, Харківська область.

Крім того, між позивачем (замовник) та ТОВ «Технобудальянс» (підрядник) укладено договори від 01.12.2010 № 01/12-10-5 та від 01.11.2010 № 01/11-10-7, згідно яких підрядник зобов'язується виконати будівельні роботи, а замовник, в свою чергу, зобов'язується прийняти та оплатити вказані роботи.

Підпунктом 1.7 ст.1 Закону № 168/97-ВР визначено, що податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Відповідно до підпункту 7.4.1 пункту 7.4 ст. 7 вказаного Закону у редакції Закону України від 25.03.2005 № 2505-IV податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту) (підпункт 7.4.5 пункту 7.4 цієї статті).

На підставі досліджених у судовому процесі доказів (копій договорів, податкових накладних, видаткових накладних, рахунків-фактур, платіжних доручень, актів прийому-передачі товарно-матеріальних цінностей, актів цільового використання матеріалів, довідок про вартість виконаних підрядних робіт, актів прийому-передачі виконаних підрядних робіт, відомості ресурсів до акту прийому-передачі виконаних підрядних робіт, кошторисів (ф. № КБ-2в)), суди попередніх інстанцій встановили факт поставки позивачу товару (будівельні матеріали) від ТОВ «Промспецконсалтинг» та послуг (виконання будівельних робіт) від ТОВ «Промбуд-монтажінвест», ТОВ «Технобудальянс».

Факт подальшого використання придбаних у ТОВ «Промспецконсалтинг», ТОВ «Промбуд-монтажінвест», ТОВ «Технобудальянс» товарів та послуг з виконання ремонтних робіт на користь ЗАТ «Інститут «Укроргстанкінпром» та ВАТ «Трест Жилбуд-1» в жовтні-грудні 2010 року підтверджується приєднаними до справи доказами: а саме договорами підряду від 10.09.2010 №10/09-10, від 20.12.2010 №20/12-10-7, від 01.12.2010, протоколами погодження договірної вартості робіт, кошторисами, довідками про вартість виконаних підрядних робіт, актами приймання - передачі виконаних робіт, актами прийому - передачі матеріалів в роботу, актами цільового використання матеріалів, податковими накладними та платіжними дорученнями.

Оцінка доказів у справі відповідає нормам ст. 86 КАС України. За встановлення вказаних обставин суди зробили юридично обґрунтований висновок про правомірність формування позивачем податкового кредиту за наслідками операцій з придбання товару та послуг у ТОВ «Промспецконсалтинг», ТОВ «Промбуд-монтажінвест», ТОВ «Технобудальянс».

Доводи, викладені в касаційній скарзі, не спростовують правильність цих висновків, а відтак відсутні підстави для скасування оскаржуваних судових рішень.

Відповідно до статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись ст. ст. 220, 220-1, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, Вищий адміністративний суд України

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Богодухівському районі Харківської області залишити без задоволення, а постанову Харківського окружного адміністративного суду від 05.07.2011 та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 13.12.2011 - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та в порядку, передбачених статтями 236-2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя:Є.А. Усенко Судді: О.А. Веденяпін М.П. Зайцев