Ухвала суду № 43735373, 14.04.2015, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14.04.2015р. м. Київ К/800/68432/14

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого: Маринчак Н.Є.

Суддів: Вербицької О.В., Муравйова О.В.

розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Основа»

на постанову Окружного адміністративного суду м.Києва від 28 жовтня 2014 року

на ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 18 грудня 2014 року

у справі №826/15116/14

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Основа» (надалі - ТОВ «Основа»)

до Міжрегіонального Головного управління Міндоходів - Центрального офісу з обслуговування великих платників (надалі - МГУ Міндоходів - Центральний офіс з обслуговування ВП)

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

встановив:

У жовтні 2014 року позивач звернувся до суду з позовом, в якому поставлено питання про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 05.09.2014 року №0002124230 та №0002134230.

Постановою Окружного адміністративного суду м.Києва від 28 жовтня 2014 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 18 грудня 2014 року, в задоволенні позовних вимог відмовлено.

Приймаючи рішення про відмову у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції, з висновками якого погодилась колегія апеляційного суду, виходив з того, що позивачем прострочено сплату самостійно узгодженого грошового зобов'язання з податку на додану вартість; заяви про зарахування переплати авансовим внескам на прибуток в рахунок сплати грошових зобов'язань з податку на додану вартість подані після допущення платником податків самого факту порушення.

Не погодившись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, вказуючи на порушення норм процесуального права та неправильне застосування судом норм матеріального права, позивач звернувся з касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, в якій ставить питання про скасування оскаржуваних судових рішень та прийняття нового, яким позовні вимоги задовольнити.

Заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи наведені у скарзі, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, контролюючим органом була проведена документальна позапланова невиїзна перевірка своєчасності сплати податку на додану вартість по деклараціях від 19.02.2014 року №9008353944, від 19.03.2014 року №9014638382, від 17.04.2014 року №9021263496, від 19.05.2014 року №902826814, від 19.06.2014 року №9035181254 за період з 03.03.2014 року по 09.07.2014 року ТОВ «Основа», про що складено акт №948/28-10-42-30/13669489.

Під час проведення перевірки, на думку податкового органу, було встановлено порушення позивачем п.203.2 ст.203 ПК України, а саме, порушено терміни сплати самостійно визначеного грошового зобов'язання з податку на додану вартість.

За наслідками проведеної перевірки та апеляційного узгодження МГУ Міндоходів - Центральний офіс з обслуговування ВП прийняті оскаржувані податкові повідомлення-рішення від 05.09.2014 року: №0002124230, яким позивача зобов'язано сплатити штраф у розмірі 10%, що становить 10320,01грн.; №0002134230, яким позивача зобов'язано сплатити штраф у розмірі 20%, що становить 122804,96грн.

Як вбачається з акту перевірки, підставою для висновку про порушення позивачем приписів Податкового кодексу України стало те, що ТОВ «Основа» були самостійно визначені суми грошових зобов'язань у відповідних деклараціях з податку на додану вартість з відповідним граничним терміном сплати, а саме, від 19.02.2014 року №9008353944 - до 02.03.2014 року; від 19.03.2014 року №9014638382 - до 30.03.2014 року; від 17.04.2014 року №9021263496 - до 30.04.2014 року; від 19.05.2014 року №902826814 - до 30.05.2014 року; від 19.06.2014 року №9035181254 - до 30.06.2014 року.

Пунктом 57.1 статті 57 ПК України передбачено, що платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст.203 ПК України податкова декларація подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Платник податку зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пунктом 203.1 цієї статті для подання податкової декларації

Судами попередніх інстанцій встановлено та не заперечується позивачем, що ТОВ «Основа» відповідні грошові зобов'язання у зазначені граничні строки не сплатило.

Отже, пунктом 126.1 статті 126 ПК України передбачено, що у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання та/або авансових внесків з податку на прибуток підприємств протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Обґрунтовуючи вимоги касаційної скарги, так само, як і в судах попередніх інстанцій, позивач вказує на те, що ТОВ «Основа» багаторазово зверталось до МГУ Міндоходів - Центрального офісу з обслуговування ВП про зарахування переплати по авансовому внеску на прибуток приватних підприємств в оплату податку на додану вартість в сумі 344764,00грн. за січень 2014 року, натомість, податковий орган повідомив, що дане питання буде вирішено після закінчення граничного терміну проведення камеральної перевірки та проведення звірки стану рахунків з бюджетом.

У відповідності до ст.43 ПК України помилково та/або надміру сплачені суми грошового зобов'язання підлягають поверненню платнику відповідно до цієї статті та статті 301 Митного кодексу України, крім випадків наявності у такого платника податкового боргу.

Обов'язковою умовою для здійснення повернення сум грошового зобов'язання є подання платником податків заяви про таке повернення протягом 1095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми. Платник податків подає заяву на повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань у довільній формі, в якій зазначає напрям перерахування коштів: на поточний рахунок платника податків в установі банку; на погашення грошового зобов'язання (податкового боргу) з інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, незалежно від виду бюджету; повернення готівковими коштами за чеком у разі відсутності у платника податків рахунку в банку.

Контролюючий орган не пізніше ніж за п'ять робочих днів до закінчення двадцятиденного строку з дня подання платником податків заяви готує висновок про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету та подає його для виконання відповідному органові, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів.

Проаналізувавши зазначену норму права, суди попередніх інстанцій дійшли вірного висновку, що відповідну заяву ТОВ «Основа» повинно було подати до суб'єкта владних повноважень не пізніше, ніж за 20 днів до закінчена граничного строку сплати самостійно узгодженого грошового зобов'язання з ПДВ

Як вбачається з матеріалів справи та було встановлено судами попередніх інстанцій під час її розгляду, відповідну заяву позивач подав 03.03.2014 року за №210/1 (надійшла до суб'єкта владних повноважень - 13.03.2014 року), в той час, як граничний термін сплати грошового зобов'язання з ПДВ за декларацією №9008353944 від 19.02.2014р. становив - 02.03.2014р.

Разом з тим, позивач листом від 04.03.2014р. №216/1 просив контролюючий орган не брати до уваги лист від 03.03.2014р. №210.

Також, ТОВ «Основа» зверталось до податкового органу з листами №216/1 від 04.03.14р., №230/1 від 12.03.14р., №227/1 від 11.03.14р., №224/1 від 07.03.14р., №235/1 від 13.03.14р., №222/1 від 06.03.14р., №218/1 від 05.03.14р. щодо перерахування наявної переплати з авансових внесків з податку на прибуток приватних підприємств на податок на додану вартість з вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) у сумі 344 764 грн.

Однак, за результатами розгляду листів, позивач був повідомлений, що питання про перерахування коштів може бути розглянуто після закінчення граничного терміну проведення камеральної перевірки та проведення звіряння стану розрахунків з бюджетом.

Доводи касаційної скарги не спростовують зазначених висновків суду.

За таких обставин, судами першої та апеляційної інстанцій, виконано всі вимоги процесуального законодавства, всебічно перевірено обставини справи, вирішено справу у відповідності з нормами матеріального права, постановлено обґрунтовані рішення, в яких повно відображені обставини, що мають значення для справи. Висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються доказами, дослідженими у судовому засіданні, а тому підстав для їх перегляду з мотивів, викладених в касаційній скарзі не вбачається.

Керуючись статтями 220, 2201, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ухвалив:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Основа» - залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду м.Києва від 28 жовтня 2014 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 18 грудня 2014 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута з підстав, встановлених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий: ____ Н.Є. Маринчак

Судді: ____ О.В. Вербицька

____ О.В. Муравйов