Ухвала суду № 43735374, 14.04.2015, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14.04.2015р. м. Київ К/800/4199/15

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого: Маринчак Н.Є.

Суддів: Вербицької О.В., Муравйова О.В.

розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Ірпінської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області

на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 14 січня 2015 року

у справі №810/5496/14

за позовом Дочірнього підприємства «Кюне і Нагель» (надалі - ДП «Кюне і Нагель»)

до Ірпінської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області (надалі - Ірпінська ОДПІ ГУ Міндоходів у Київській області)

про скасування вимоги, визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії,-

встановив:

У вересні 2014 року позивач звернувся до суду з позовом, в якому поставлено питання про: скасування податкового боргу з авансових внесків по податку на прибуток у розмірі 324448,80грн., визначеного у податковій вимозі №2781-25 від 04.09.2014 року; скасування податкової вимоги №2781-25 від 04.09.2014 року; визнання протиправними дії відповідача з визначення та обліку податкового боргу ДП «Кюне і Нагель» з авансових внесків з податку на прибуток за серпень 2014 року, а також з винесення податкової вимоги №2781-25 від 04.09.2014 року; зобов'язання відповідача зарахувати позивачу суму наявної переплати з податку на прибуток у розмірі 324448,80грн. в рахунок сплати авансових внесків з податку на прибуток за серпень 2014 року, за яким сформовано та обліковується податковий борг позивача; зобов'язання відповідача утримуватись від дій із визначення ДП «Кюне і Нагель» податкового боргу з авансових внесків по податку на прибуток у рамках періоду, визначеного заявами ДП «Кюне і Нагель» №152 від 27.02.2014 року та №603 від 06.08.2014 року до внесення змін до Податкового Кодексу України стосовно порядку сплати грошових зобов'язань за рахунок переплати податків.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 21 жовтня 2014 року в задоволенні позовних вимог відмовлено.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог суд першої інстанції виходив з того, що оскільки станом на 30.08.2014 року, згідно даних АІС недоїмка у розмірі 324448,80грн. не була сплачена позивачем у строки, встановлені п.3 ст.59 ПК України, податковим органом правомірно сформована та направлена позивачу податкова вимога №2781-25 від 04.09.2014 року у розмірі 324448,80грн.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 14 січня 2015 року рішення суду першої інстанції скасовано, позовні вимоги задоволено частково. Визнано протиправними дії Ірпінської ОДПІ ГУ Міндоходів у Київській області з визначення та обліку податкового боргу ДП «Кюне і Нагель» з авансових внесків з податку на прибуток за серпень 2014 року. Зобов'язано Ірпінську ОДПІ ГУ Міндоходів у Київській області зарахувати ДП «Кюне і Нагель» суму наявної переплати з податку на прибуток у розмірі 324448,80грн. в рахунок сплати авансових внесків з податку на прибуток за серпень 2014 року, за яким сформовано та обліковується податковий борг ДП «Кюне і Нагель». Скасовано податкову вимогу Ірпінської ОДПІ ГУ Міндоходів у Київській області №2781-25 від 04.09.2014 року. В задоволенні інших позовних вимог відмовлено.

Не погодившись з рішенням суду апеляційної інстанції, вказуючи на порушення норм процесуального права та неправильне застосування судом норм матеріального права, відповідач звернувся з касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, в якій ставить питання про скасування постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 14 січня 2015 року в частині задоволення позовних вимог та прийняти нове, яким в задоволенні позову відмовити, в решті рішення суду залишити без змін.

Відповідно до ст.220 КАС України суд касаційної інстанції переглядає рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.

Заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи наведені у скарзі, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

У березні 2014 року позивач подав до контролюючого органу декларацію з податку на прибуток з додатками, в якій у рядку 11 «податок на прибуток від видів діяльності, що не підлягає оподаткуванню» зобов'язання ДП «Кюне і Нагель», нараховані за результатами 2013 року становлять 4040046,00грн.

Разом з тим, в продовж 2013 року позивачем до бюджету було сплачено 7101613,00грн. (рядок 13 вищезазначеної декларації).

Отже, як вбачається з викладеного, переплата ДП «Кюне і Нагель» з податку на прибуток складає 3061567,00грн. (рядок 14 вищезазначеної декларації)

Як вбачається з листа Ірпінської ОДПІ ГУ Міндоходів у Київській області №1216/10/110 від 28.07.2014 року, в ході проведення відділом камеральних перевірок управління податкового аудиту була проведена електронна камеральна перевірка декларації з податку на прибуток за 2013 рік, порушень вимог чинного законодавства не виявлено. По результатам перевірки документу присвоєно статус «перевірений, пройдено камеральну перевірку». Переплата з податку на прибуток у сумі 3061567,00грн. відображено в КОР платника за КБК 11023300 «Авансові внески з податку на прибуток підприємств, створених за участю іноземних інвесторів» (а.с.31).

Заявами №152 від 27.02.2014 року та №603 від 06.08.2014 року позивач звернувся до податкового органу щодо повернення сум надміру сплаченого податку на прибуток шляхом їх перерахування на погашення (сплату) щомісячних авансових внесків з податку на прибуток підприємств за період березень-листопад 2014 року (всього 9 місяців).

Однак, на виконання заяви ДП «Кюне і Нагель» №152 від 27.02.2014 року контролюючим органом було здійснено перерахування переплати з податку на прибуток в рахунок авансових внесків з податку на прибуток за березень-липень 2014 року та частково за серпень 2014 року. Тобто, у погашення щомісячних авансових внесків Ірпінською ОДПІ ГУ Міндоходів у Київській області було враховано 1661455,00грн. наявної у позивача переплати, оскільки, на думку суб'єкта владних повноважень, решта суми переплати, не може бути врахована у погашення щомісячних авансових внесків з огляду на існування певного «алгоритму» перевірки в автоматизованому режимі порядку зменшення податкових зобов'язань з податку на прибуток на суми авансового внеску при виплаті дивідендів.

В результаті не зарахування наявної переплати в рахунок щомісячного авансового внеску за серпень 2014 року в повному обсязі, у суб'єкта господарювання виник податковий борг в розмірі 324448,80грн.

На підставі викладеного Ірпінською ОДПІ ГУ Міндоходів у Київській області була сформована та направлена ДП «Кюне і Нагель» податкова вимога №2781-25 від 04.09.204 року, відповідно до якої у позивача сума податкового боргу станом на 03.09.2014 року становить 324448,80грн.

Частково задовольняючи позовні вимоги суд апеляційної інстанції цілком обґрунтовано виходив з наступного.

Відповідно до п.43.1, п.43.4 ст.43 ПК України помилково та/або надміру сплачені суми грошового зобов'язання підлягають поверненню платнику відповідно до цієї статті та статті 301 Митного кодексу України, крім випадків наявності у такого платника податкового боргу. Платник податків подає заяву на повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань у довільній формі, в якій зазначає напрям перерахування коштів: на поточний рахунок платника податків в установі банку; на погашення грошового зобов'язання (податкового боргу) з інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, незалежно від виду бюджету; повернення готівковими коштами за чеком у разі відсутності у платника податків рахунку в банку.

Згідно п.87.1 ст.87 ПК України сплата грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків з відповідного платежу може бути здійснена також за рахунок надміру сплачених сум такого платежу (без заяви платника).

Абзацами 5 та 6 пункту 57.1 статті 57 ПК України визначено, що на суму сплачених авансових внесків з податку на прибуток при виплаті дивідендів відповідно до пункту 153.3 статті 153 цього Кодексу (в тому числі за наслідками попередніх звітних (податкових) періодів) зменшується сума авансових внесків з податку на прибуток, визначених цим пунктом. Якщо сума авансових внесків з податку на прибуток, сплачена при виплаті дивідендів відповідно до пункту 153.3 статті 153 цього кодексу, перевищує суму авансових внесків з податку на прибуток, визначених цим пунктом, сума перевищення зараховується у зменшення авансових внесків, визначених цим пунктом, у наступних звітних місяцях до повного її погашення.

Відповідно до п.п.153.3.3, п.п.153.3.4 п.153.3 ст.153 ПК України платник податку - емітент корпоративних прав, державне некорпоратизоване, казенне чи комунальне підприємство зменшує суму нарахованого податку звітного періоду на суму авансового внеску, попередньо сплаченого протягом такого звітного періоду у зв'язку з нарахуванням дивідендів згідно з підпунктом 153.3.2 цього пункту. У разі якщо сума авансового внеску, попередньо сплаченого протягом звітного періоду, перевищує суму податкових зобов'язань підприємства - емітента корпоративних прав за податком на прибуток такого звітного періоду, сума такого перевищення переноситься у зменшення податкових зобов'язань наступного податкового періоду, а при отриманні від'ємного значення об'єкта оподаткування такого наступного періоду - на зменшення податкових зобов'язань майбутніх податкових періодів.

Отже, виходячи зі змісту вищевикладених норм права суд апеляційної інстанції дійшов вірного висновку, що платник податків, обчисливши суму нарахованого податку на прибуток за звітний період, повинен зменшити його на суму сплачених авансових внесків у зв'язку з нарахуванням дивідендів. У разі отримання від'ємного значення (сума авансових внесків у зв'язку з виплатою дивідендів перевищує суму нарахованого податку на прибуток (значення рядка 11 декларації) платник податків має право перенести цю різницю на зменшення податкових зобов'язань у наступних звітних періодах.

Згідно форми декларації, сума авансу при виплаті дивідендів, на яку зменшується нарахований за результатами року податок відображається у рядку 13.5.1 додатку ЗП декларації, а сума перевищення; яка переноситься на зменшення податкових зобов'язань наступних звітних періодів, - у рядку 13.5.2 додатку ЗП декларації.

Тобто, податкові зобов'язання позивача, нараховані за результатами 2013 року у рядку 11 декларації зменшуються а суму авансів, сплачених при виплаті дивідендів (рядок 13.5.1 декларації).

Доводи касаційної скарги не спростовують зазначених висновків суду.

За таких обставин, судом апеляційної інстанції, виконано всі вимоги процесуального законодавства, всебічно перевірено обставини справи, вирішено справу у відповідності з нормами матеріального права, постановлено обґрунтоване рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для справи. Висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються доказами, дослідженими у судовому засіданні, а тому підстав для їх перегляду з мотивів, викладених в касаційній скарзі не вбачається.

Керуючись статтями 220, 2201, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ухвалив:

Касаційну скаргу Ірпінської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області - залишити без задоволення.

Постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 14 січня 2015 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута з підстав, встановлених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий: ____ Н.Є. Маринчак

Судді: ____ О.В. Вербицька

____ О.В. Муравйов