Ухвала суду № 43729416, 16.04.2015, Апеляційний суд Миколаївської області

Справа №467/273/15-ц 16.04.2015 16.04.2015 16.04.2015

Провадження №22-ц/784/955/15

Категорія 20 Головуючий у першій інстанції - Кологрива Т.М.

Доповідач апеляційного суду - Шаманська Н.О.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 квітня 2015 року м. Миколаїв

Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Миколаївської області у складі:

головуючого - Шаманської Н.О.,

суддів - Данилової О.О., Лівінського І.В.,

при секретарі судового засідання - Горенко Ю.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, без участі сторін, цивільну справу за апеляційною скаргою

ОСОБА_3

на рішення Арбузинського районного суду Миколаївської області від 5 березня 2015 року за позовом

ОСОБА_3

до

Семенівської сільської ради Арбузинського району

про визнання договору купівлі-продажу дійсним,

в с т а н о в и л а:

У лютому 2015 р. ОСОБА_3 звернулася з позовом до Семенівської сільської ради Арбузинського району про визнання договору купівлі-продажу дійсним.

В обґрунтування своїх позовних вимог зазначала, що 8 квітня 2010 р. придбала за договором купівлі-продажу у голови ліквідаційної комісії сільськогосподарського закритого акціонерного товариства «Добре життя» (далі - СЗАТ «Добре життя») Циноборенка М.О. нежитловий будинок (контору філії «Агро-2»), розташований по АДРЕСА_1, належний СЗАТ «Добре життя» на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно серія НОМЕР_1, виданого 3 квітня 2003 р. виконкомом Семенівської сільради.

У 2014 р. ОСОБА_3 звернулась до приватного нотаріуса з приводу посвідчення договору купівлі-продажу. Проте, їй було відмовлено у вчиненні такої дії, у зв'язку з припиненням 3 вересня 2010 р. юридичної особи СЗАТ «Добре життя» .

Посилаючись на відсутність у неї оригіналів правовстановлюючих документів, необхідних для посвідчення договору купівлі-продажу, та виконання нею всіх істотних умов договору, наявність акту прийому-передачі нерухомості та користування будинком до теперішнього часу, позивачка просила визнати дійсним договір купівлі-продажу нежитлової будівлі (контори філії «Агро-2»), укладений між нею та СЗАТ «Добре життя».

Рішенням Арбузинського районного суду Миколаївської області від 5 березня 2015 р. в задоволенні позову ОСОБА_3 відмовлено.

В апеляційній скарзі позивачка, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення судом норм матеріального та процесуального права, просила скасувати рішення та постановити нове, яким задовольнити його позовні вимоги.

В засідання апеляційного суду сторони не з'явились про час та місце судового розгляду були повідомлені належним чином, у зв'язку з чим справа розглядалась у відсутність сторін на підставі ст. 305 ЦПК України.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши наведені в скарзі доводи та дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 657 ЦК України, в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин, договір купівлі-продажу земельної ділянки , єдиного майнового комплексу, житлового будинку (квартири) або іншого нерухомого майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню та державній реєстрації.

Судом встановлено, що 8 квітня 2010 р. між ОСОБА_3 та головою ліквідаційної комісії Семенівського СЗАТ «Добре життя» Циноборенко М.О. в простій письмовій формі було укладено договір купівлі-продажу нежитлової будівлі (контори філії «Агро-2»), розташованої в АДРЕСА_1

З матеріалів справи вбачається, що згідно квитанцій № 12 від 8 квітня 2010 р. та № 120 від 12 вересня 2008 р. позивачка сплатила до каси товариства 4 300 грн. та 10 500 грн. відповідно.

За актом прийому-передачі майна від 8 квітня 2010 р. Семенівське СЗАТ «Добре життя» в особі голови ліквідаційної комісії передало ОСОБА_3 будівлю контори вартістю 14 800 грн.

Звертаючись до суду з вимогами про визнання договору купівлі-продажу дійсним, позивачка посилалась на те, що сторонами були досягнуті всі істотні умови договору купівлі-продажу і відбулось повне виконання договору, проте можливість нотаріально посвідчити цей договір втрачена у зв'язку з ліквідацією юридичної особи - Семенівського СЗАТ «Добре життя».

В той же час, з ч.1 ст. 220 ЦК України вбачається, що у разі неодержання сторонами вимог закону про нотаріальне посвідчення договору, такий договір є нікчемним.

Нікчемними є тільки ті правочини, які згідно чинного законодавства підлягають обов'язковому нотаріальному посвідченню.

Вирішуючи спір про визнання правочину, який підлягає нотаріальному посвідченню, дійсним, судам необхідно враховувати, що норма ч. 2 ст. 220 ЦК України не застосовується щодо правочинів, які підлягають і нотаріальному посвідченню і державній реєстрації, оскільки момент вчинення таких правочинів відповідно до ст.ст. 210 та 640 ЦК України пов'язується з державною реєстрацією, тому вони не є укладеними і не створюють прав та обов'язків для сторін. (п. 13 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 6 листопада 2009 р. № 9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними»).

Враховуючи, що договір купівлі-продажу нежитлової будівлі, укладений в простій письмовій формі не був нотаріально посвідченим та не пройшов державної реєстрації, він є неукладеним, а тому цей договір не створює прав та обов'язків для сторін.

За такого, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про те, що вимоги щодо визнання договору дійсним, не відповідають можливим способам захисту цивільних прав та інтересів, а тому вірно відмовив у задоволенні позовних вимог.

Доводи апелянта не спростовують висновків суду першої інстанції, а посилання на ч. 2 ст. 220 ЦК України, як підставу для задоволення позову, колегія суддів вважає необґрунтованими, так як такі твердження є наслідком невірного тлумачення норм матеріального права, оскільки норма ч. 2 ст. 220 ЦК України не може бути застосована до правочинів, які підлягають і нотаріальному посвідченню і державній реєстрації.

Таким чином, колегія суддів не вбачає підстав для скасування судового рішення, ухваленого з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст.ст. 303, 308, 314, 315 ЦПК України, колегія суддів

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 відхилити, а рішення Жовтневого районного суду Миколаївської області від 5 березня 2015 р. залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але протягом двадцяти днів з цього часу може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий:

Судді: