Ухвала суду № 43729419, 23.04.2015, Апеляційний суд Миколаївської області

Справа №489/670/15-к 23.04.2015 23.04.2015 23.04.2015

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 11-кп/784/277/15 Головуючий у суді 1-ї інстанції: Олефір М.В.Категорія: ч.1 ст.121 КК України Доповідач апеляційного суду: Пустовар М.Л.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 квітня 2015 року м. Миколаїв

Апеляційний суд Миколаївської області у складі:

головуючого судді Пустовара М.Л.,

суддів: Войтовського С.А., Значок І.С.,

за участю секретаря Пінчука О.І.,

розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали кримінального провадження № 12014150040006666 за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_3 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_4 на вирок Ленінського районного суду м. Миколаєва від 16.02.2015 р., яким:

- ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Миколаєва, громадянина України, раніше не судимого, який зареєстрований та проживає у АДРЕСА_1:

- визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.121 КК України.

Учасники судового провадження:

прокурор Кучеренко Д.С.,

обвинувачений ОСОБА_4,

захисник ОСОБА_3

Короткий зміст вимог апеляційної скарги захисника.

Просить вирок в частині покарання змінити, на підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_4 від призначеного покарання з випробуванням, з іспитовим строком на 3 роки.

Короткий зміст рішення суду 1-й інстанції.

ОСОБА_4 визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.121 КК України та призначено покарання у виді 5 років позбавлення волі.

Постановлено стягнути з обвинуваченого на користь держави відшкодування витрат на лікування потерпілого у розмірі 4720 грн. 81 коп.

Узагальнені доводи апеляційної скарги захисника.

Вважає за необхідне звільнити ОСОБА_4 від відбування покарання з випробуванням з урахуванням обставин кримінального правопорушення та особи обвинуваченого.

Посилається на те, що судом залишені поза увагою обставини, які пом'якшують покарання - відшкодування матеріальної та моральної шкоди потерпілому, щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину, думка самого потерпілого про достатність покарання ОСОБА_4 без позбавлення волі.

Крім того, вказує на позитивні характеристики ОСОБА_4 з місця проживання, навчання, місця проходження військової служби та спортивної школи олімпійського резерву.

Встановлені судом 1-ї інстанції обставини.

ОСОБА_4 визнано винуватим у тому, що 20 грудня 2014 року, близько 13 год. 30 хв., знаходячись поблизу будинку № 39 по пр. Жовтневому в м. Миколаєві, на ґрунті особистих неприязних відносин та раптово виниклої сварки, маючи на меті завдання тілесних ушкоджень, наніс один удар рукою в область живота ОСОБА_5, спричинивши потерпілому тяжке тілесне ушкодження у виді розриву печінки.

Встановлені судом апеляційної інстанції обставини.

Заслухавши доповідача, пояснення захисника та думку обвинуваченого на підтримку апеляційної скарги, думку прокурора про залишення оскаржуваного вироку без зміни, вивчивши матеріали кримінального провадження та додатково надані апеляційному суду документи, обговоривши доводи скарги, апеляційний суд дійшов наступного.

Обставини справи, доведеність вини, кваліфікація скоєного ОСОБА_4, а також вид і розмір призначеного йому покарання захисником в апеляційній скарзі не оспорюються, тому, відповідно до ч.1 ст.403 КПК України, апеляційним судом не перевірялись.

Що стосується покарання обвинуваченого, то воно призначене у межах санкції ч.1 ст.121 КК України, з урахуванням суспільної небезпеки скоєного (тяжкий злочин), даних про особу ОСОБА_4, який позитивно характеризується, раніше не судимий, пом'якшуючих покарання обставини - щирого каяття та активного сприяння розкриттю злочину, відсутності обставин, що обтяжують покарання.

Зваживши на зазначене, районний суд дійшов висновку про необхідність ізоляції ОСОБА_4 від суспільства, однак, своє рішення у цій частині фактично не умотивував.

Проте, апеляційний суд визнає, що судом 1-ї інстанції не в повній мірі дотримані вимоги ст.ст.65-67 КК України, недостатньо враховані обставини справи та характеристика особи обвинуваченого, його поведінка після вчинення злочину, а також взагалі полишено поза увагою, що до постановлення вироку ОСОБА_4 добровільно відшкодував потерпілому майнову шкоду, пов'язану із лікуванням, у розмірі 7000 грн., про що потерпілий повідомив у судовому засіданні, а також думку самого ОСОБА_5 щодо його згоди з прокурором у судовим дебатах про звільнення обвинуваченого від відбування покарання з випробуванням.

Ці обставини, які істотно знижують суспільну небезпеку обвинуваченого та думуа потерпілого, відповідно до ч.2 ст.66 КК України, можна визнати такими, що пом'якшують покарання обвинуваченого.

Крім того, після постановлення вироку ОСОБА_4 повністю відшкодував державі витрати на лікування потерпілого (4720,81 грн.), що підтверджено квитанцією ПриватБанку від 18.02.2015 р., а також відшкодував самому ОСОБА_5 завдану злочином моральну шкоду у розмірі 10000 грн., що вбачається з розписки потерпілого від 21.02.2015 р., де останній також зазначив, що претензій до обвинуваченого в нього немає.

За наявності викладених обставин, виключно позитивної характеристики ОСОБА_4, який до того ж має вищу освіту і постійне місце роботи за фахом, а також відсутності у провадженні обставин, які б обтяжували покарання, апеляційний суд, відповідно до ч.2 ст.65, ч.1 ст.75 КК України, приходить висновку, що ОСОБА_4 не є особою, що становить підвищену суспільну небезпеку, тому може бути звільнений від відбування призначеного судом покарання з випробуванням та покладенням на нього обов'язків, з числа передбачених ч.1 ст.76 КК України.

За такого, апеляційні доводи захисника є прийнятними, отже вирок у частині покарання обвинуваченого підлягає відповідній зміні.

Керуючись ст.ст.405,407,424,426,532 КПК України, апеляційний суд

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_3 задовольнити.

Вирок Ленінського районного суду м. Миколаєва від 16 лютого 2015 року у відношенні ОСОБА_4 в частині покарання змінити.

На підставі ст.75 КК України, звільнити обвинуваченого ОСОБА_4 від відбування призначеного покарання за ч.1 ст.121 КК України у виді 5 років позбавлення волі з випробуванням, з іспитовим строком на 3 роки.

Відповідно до п.п.2,3 ч.1 ст.76 КК України, зобов'язати ОСОБА_4 не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції та повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання і роботи.

Запобіжний захід ОСОБА_4 - особисте зобов'язання - скасувати.

В іншій частині вищевказаний вирок районного суду залишити без зміни.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом трьох місяців з дня її проголошення.

Головуючий

Судді: