Ухвала суду № 43720641, 16.04.2015, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 квітня 2015 року м. Київ К/800/54268/14

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:

головуючої судді - Васильченко Н.В.,

суддів: Калашнікової О. В., Леонтович К.Г.,

провівши попередній розгляд справи за касаційною скаргою Київської міжрегіональної митниці Міндоходів на постанову окружного адміністративного суду міста Києва від 21 серпня 2014 року та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 8 жовтня 2014 року у справі №826/10464/14 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Фідленс-Україна" до Київської міжрегіональної митниці Міндоходів, Головного управління Державної казначейської служби України в м. Києві про скасування рішення, -

в с т а н о в и л а :

У липні 2014 року товариство з обмеженою відповідальністю "Фідленс-Україна" звернулось в суд з позовом до Київської міжрегіональної митниці Міндоходів, Головного управління Державної казначейської служби України в м. Києві, в якому просило визнати протиправними та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів від 25.03.2014 № 100270001/2014/700052/2 та картку відмови в прийнятті митної декларації №100270001/2014/10063, а також стягнути з Державного бюджету України надмірно сплачені кошти в сумі 12685,50 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що у відповідача не було підстав для непогодження із заявленою ним митною вартістю, визначеною за основним методом № 1 (ціною контракту), натомість в порушення норм Митного кодексу України, відповідачем необґрунтовано використаний резервний метод визначення митної вартості товарів, які переміщувались позивачем через митний кордон України, внаслідок чого митна вартість товару була значною мірою збільшена.

Постановою окружного адміністративного суду міста Києва від 21 серпня 2014 року позовні вимоги задоволені частково.

Визнані протиправними та скасовані рішення Київської регіональної митниці Міндоходів від 25.03.2014 № 100270001/2014/700052/2 про коригування митної вартості товару та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № 100270001/2014/10063 від 09.07.2014. В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 8 жовтня 2014 року змінене рішення суду першої інстанції. Визнане протиправним та скасоване рішення Київської міжрегіональної митниці Міндоходів в особі структурного підрозділу Митний пост "Столичний" від 25.03.2014 року №100270001/2014/700052/2 про коригування митної вартості товару та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №100270001/2014/10063 від 09.07.2014. В іншій частині постанова окружного адміністративного суду міста Києва від 21 серпня 2014 року залишена без змін.

Не погоджуючись з ухваленими по справі рішеннями Київська міжрегіональна митниця Міндоходів звернулась до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення судів першої і апеляційної інстанцій та ухвалити нове судове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.

Перевіривши правову оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши матеріали касаційної скарги, проаналізувавши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що відсутні підстави для скасування судових рішень, а касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що ТОВ "Фідленс - Україна" засобами електронного зв'язку була подана до Київської регіональної митниці електронна митна декларація №100270001/2014/249756 від 25.03.2014. На підтвердження заявленої митної вартості товару позивачем надані наступні документи: картка обліку особи, яка здійснює операції з товарами №100/2012/0006858 від 04.11.2013; міжнародна автомобільна накладна (CMR) №1592 від 21.03.2014; коносамент (Bill of Lading) № SZ20140547 від 29.01.2014; банківський платіжний документ № 4 від 20.01.2014; банківський платіжний документ № 6 від 13.03.2014; документ, що підтверджує вартість перевезення товару № TG006078 від 20.03.2014; прейскурант (прайс-лист) виробника товару б/н від 10.10.2013; рахунок-фактура (інвойс) № EPPEN1310LLT021А від 20.01.2014; пакувальний лист б/н від 20.01.2014; зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу товарів № 1-BST від 18.05.2012; додаткова угода № l від 24.12.2014 до зовнішньоекономічного договору (контракту); специфікація №4 від 01.04.2013 до зовнішньоекономічного договору (контракту); ветеринарне свідоцтво форми Ф-1, Ф-2 (ввезення товарів) серії Щ-30 № 235695 від 24.03.2014; реєстраційне посвідчення № АА-04112-04-13 від 12.03.2013; експертний висновок № 517-К/06 від 27.02.2013; екологічна декларація № 19650 від 20.03.2014. Митна вартість товарів була заявлена позивачем за основним методом за ціною договору щодо товарів, які імпортуються (вартість операції).

МП "Столичний" Київської міжрегіональної митниці 25 березня 2014 року прийняте рішення про коригування митної вартості товарів №100270001/2014/700052/2, яким митна вартість товару, що імпортується, скоригована із застосуванням резервного методу визначення митної вартості відповідно до ст. 64 Митного кодексу України. На підставі вказаного рішення про коригування митної вартості МП "Столичний" Київської міжрегіональної митниці прийнята картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску транспортних засобів комерційного призначення № 100270001/2014/10063.

Митна вартість імпортованих товарів не може бути визначена за ціною договору щодо товарів, які імпортуються (вартість операції) через те, що документи, подані декларантом для підтвердження заявленої митної вартості містять розбіжності та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості та відомостей щодо ціни, яка була сплачена або підлягає сплаті за ці товари: відповідно до умов контракту № 1-BST від 18.05.2012 та відомостей, заявлених у графі 28 МД від 25.03.2014 №100270001/2014/249756 фінансовою установою зазначений банк АО "Укрсиббанк", а в платіжних дорученнях від 20.01.2014 № 4 та № 6 фінансовою установою зазначений банк "Райффайзен Банк Аваль".

Задовольняючи позовні вимоги в частині, суд першої інстанції виходив з того, що ненадання декларантом запитуваних митним органом документів, за відсутності обґрунтування неможливості визначення митної вартості товару за першим методом, не є достатнім для висновку про наявність підстав для застосування митним органом іншого методу визначення митної вартості.

Змінюючи рішення суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції виходив з того, що оскаржуване рішення приймалось структурним підрозділом Київської міжрегіональної митниці - митним постом "Столичний".

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджується з висновками судів першої і апеляційної інстанцій виходячи з наступного.

Посилання митного органу на наявність розбіжностей у документах, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару та у відомостях щодо ціни, яка була сплачена або підлягає сплаті за імпортовані товари, є необгрунтованим виходячи з наступного.

Згідно Порядку заповнення митних декларацій на бланку єдиного адміністративного документа, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 30.05.2012 № 651 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 14.08.2012 за № 1372/21684 (далі - Порядок №651), у графі 28 "Фінансові та банківські відомості" наводяться відповідно до умов зовнішньоекономічного договору (контракту) фінансові та банківські відомості про особу, що здійснює розрахунки за зовнішньоекономічним договором (контрактом): код за ЄДРПОУ вповноваженого банку; найменування банку; код (МФО) банку.

Судами встановлено, що графа 28 МД-2 № 100270001/2014/249756 містить необхідні відомості, зокрема код ЄДРПОУ банку, найменування банку - АТ "Укрсиббанк", та код (МФО) банку.

У платіжних дорученнях в іноземній валюті №4 від 20.01.2014 та №6 від 13.03.2014 на які посилається митний орган зазначенй банк платника: "Райффайзен Банк Аваль"

При цьому, колегія суддів погоджується із висновком судів попередніх інстанцій, що до компетенції органів митної служби не відноситься встановлення правил та порядку розрахунків в зовнішньоекономічній діяльності.

Крім того, фінансові та банківські реквізити не є складовою митної вартості товару та жодним чином не впливають на митну вартість товару в бік збільшення або зменшення у разі обрання декларантом, на власний розсуд, банківської установи для здійснення розрахунків з нерезидентом,

Відповідно ч.1 ст. 49, ч.2 ст. 51 МК України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорт, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.

Згідно ч.1 ст.52 МК України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

Відповідно ч.1 ст.53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Згідно ч.2,3 ст.53 Кодексу, документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Враховуючи те, що зазначені Митним органом розбіжності жодним чином не впливають на митну вартість товару та беручи до уваги позицію Верховного Суду України викладену у постановах 6 лютого 2012 року (справа №21-418а11), 11 вересня 2012 року (справа 21-262а12) при визначені митної вартості за резервним методом визначення митної вартості Митниця не обґрунтувала із посиланням на подані декларантом документи неможливість застосування першого методу визначення митної вартості, заявленої Товариством. Ненадання ж декларантом запитуваних митним органом документів, за відсутності обґрунтування неможливості визначення митної вартості товару за першим методом, не є достатнім для висновку про наявність підстав для застосування митним органом іншого методу визначення митної вартості.

З огляду на вищенаведене суди першої та апеляційної інстанцій дійшли до вірних висновків про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог, при цьому колегія суддів зазначає, що справа переглядається в межах касаційної скарги.

Згідно ч.3 ст.220-1 КАС України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Відповідно до ст. 224 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Колегія суддів вважає, що доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судами норм матеріального чи процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

З урахуванням викладеного, судами першої і апеляційної інстанцій винесені законні і обґрунтовані рішення, постановлені з дотриманням норм матеріального та процесуального права і підстав для їх скасування не вбачається.

Керуючись ст.ст. 220, 220-1, 223, 224, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Вищого адміністративного суду України, -

у х в а л и л а :

Касаційну скаргу Київської міжрегіональної митниці Міндоходів відхилити.

Постанову окружного адміністративного суду міста Києва від 21 серпня 2014 року, змінену постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 8 жовтня 2014 року та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 8 жовтня 2014 року у справі №826/10464/14 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через 5 днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі і оскарженню не підлягає, але може бути переглянута Верховним судом України з підстав, в порядку та у строки, визначені ст.ст. 236 - 239-1 КАС України.

Судді: