Ухвала суду № 43709164, 12.01.2015, Апеляційний суд Чернігівської області

Справа № 732/1661/14 Провадження № 22-ц/795/122/2015 Головуючий у I інстанції -Карпинська Н. М. Доповідач - Шитченко Н. В.Категорія - цивільна

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 січня 2015 року м. Чернігів

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ у складі:

головуючої - судді Шитченко Н.В.

суддів: Бобрової І.О., Висоцької Н.В.,

при секретарі - Зіньковець О.О.,

за участю позивача ОСОБА_1,

представника відповідача Непопенка С.П.,

представника третьої особи Стадника В.Т.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Чернігові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Городнянського районного суду від 24 листопада 2014 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Городнянської районної державної адміністрації про скасування розпорядження № 46 від 20 лютого 2003 року, -

в с т а н о в и в:

Рішенням Городнянського районного суду від 24 листопада 2014 року в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено.

В апеляційній скарзі апелянт, посилаючись на незаконність судового рішення, просить скасувати його та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позов в повному обсязі.

Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що суд першої інстанції неправильно визначив характер спірних правовідносин та правову норму, яка їх регулює. Апелянт зазначає, що районний суд невірно прийшов до висновку щодо пропуску ним строку позовної давності.

Вказує, що ст. 264 ЦК України визначені підстави переривання перебігу позовної давності, які не взяті до уваги судом першої інстанції при розгляді справи по суті.

В письмових запереченнях представник відповідача, вважаючи оскаржуване рішення законним та обґрунтованим та не погоджуючись з доводами апеляційної скарги, просить відхилити її, а рішення суду залишити без змін.

Вислухавши суддю-доповідача, заслухавши пояснення учасників судового розгляду, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає відхиленню, а рішення суду залишенню без змін, враховуючи наступне.

Відповідно до ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасовано правильне по суті і справедливе рішення з одних лише формальних міркувань.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем пропущений трирічний строк звернення до суду з позовом, а представник відповідача в своїх письмових запереченнях заявив клопотання про застосування позовної давності.

З таким висновком районного суду погоджується апеляційний суд, виходячи з наступного.

Встановлено, що 20 листопада 2014 року ОСОБА_1 звернувся до Городнянського районного суду з позовом про скасування розпорядження Городнянської районної державної адміністрації від 20 лютого 2003 року № 46 «Про визнання виданих членам КСП «Дельта» сертифікатів на право на земельну частку (пай) такими, що втратили чинність» (а.с. 2).

Свої вимоги позивач мотивував тим, що вказаним розпорядженням припинено його та інших осіб право на землю, яке є конституційним правом, що набувається та використовується громадянами виключно на підставі Закону, а згідно із ст. 158 ЗК України виключно судом вирішуються земельні спори з приводу володіння, користування і розпорядження земельними ділянками.

З матеріалів справи вбачається, що у відповідності до постанови Київського апеляційного господарського суду від 27 листопада 2002 року по справі № 8/224 Городнянською районною державною адміністрацією було прийнято розпорядження № 46 від 20 лютого 2003 року щодо визнання Державного акту на право колективної власності на землю КСП «Дельта» недійсним та про втрату чинності сертифікатами, виданих членам КСП «Дельта» (а.с. 3).

В зв'язку з подальшим переглядом вищевказаної справи постанова Київського апеляційного господарського суду від 27 листопада 2002 року була скасована, однак постановою Київського апеляційного господарського суду від 11 липня 2011 року у справі № 10/136(8/224) було залишено без змін рішення господарського суду Чернігівської області від 25 листопада 2010 року, яким визнано недійсним розпорядження Городнянської районної державної адміністрації від 21 лютого 1997 року № 56 «Про передачу земель КСП «Дельта» для сільськогосподарського використання», а провадження у справі в частині визнання недійсним державного акту на право колективної власності на землю від 28 березня 1997 року, виданого КСП «Дельта» - припинено (а.с. 107-110).

Апелянтом не оспорюється висновок суду першої інстанції про те, що позивачу за даним позовом під час розгляду 11 липня 2011 року апеляційної скарги ОСОБА_1 в іншій справі Київським апеляційним господарським судом стало відомо про наявність оскаржуваного розпорядження Городнянської РДА від 20 лютого 2003 року.

Відповідно до приписів ст.ст. 256, 257 ЦК України, позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Згідно ч. 1 ст. 261 ЦК України, перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Положеннями ч.ч. 3, 4 ст. 267 ЦК України визначено, що позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Представник відповідача як в письмових запереченнях, так і під час судового засідання, посилаючись на приписи ст. 267 ЦК України, просив застосувати наслідки пропуску строків позовної давності та відмовити у задоволенні позову. Позивач в суді першої інстанції не просив поновити йому пропущений строк для захисту порушеного права.

Виходячи з наведеного, суд першої інстанції дійшов до обґрунтованого висновку про наявність правових підстав для відмови в задоволенні позову, пославшись на пропущення позивачем строку позовної давності, який сплинув 11 липня 2014 року.

Посилання ОСОБА_1 на неправильне застосування судом норм матеріального права не беруться до уваги колегії суддів, оскільки вони грнутуються на невірному та довільному тлумаченні апелянтом положень правових норм. Апелянт вказує на те, що позовна давність переривалась вчиненням відповідачем дій, що свідчать про визнання боргу з посиланням на відповіді Городнянської районної державної адміністрації від 7 квітня 2011 року № 02-16/357 та від 7 жовтня 2010 року № 02-16/606 за його заявами про скасування оспорюваного розпорядження. Разом з тим, наведені відповіді (а.с. 91, 93) на звернення позивача носять інформаційний характер, тобто містять інформацію про рух справи в судах господарської юрисдикції, де стороною був апелянт, та повідомлення заявника про те, що на час розгляду звернення правові підстави для скасування розпорядження відсутні. Не містять також даних про визнання відповідачем свого обов'язку інші, в тому числі додані до апеляційної скарги, відповіді державних органів та установ на звернення ОСОБА_1

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 фактично підтверджує ці висновки суду, зазначаючи, що Городнянська районна державна адміністрації за його зверненнями 12 грудня 2012 року, 11 лютого 2013 року та 22 лютого 2013 року відмовилась розглядати питання про скасування розпорядження РДА про визнання виданих членам КСП «Дельта» сертифікатів на право на земельну частку (пай) такими, що втратили чинність.

Таким чином, доводи апеляційної скарги про переривання строку позовної давності вчиненням відповідачем дій, що свідчать про визнання ним свого обов'язку, є припущеннями, оскільки вони не підтверджуються наявними у справі доказами, а отже на них не може ґрунтуватись судове рішення.

Враховуючи наведені обставини, апеляційний суд приходить до висновку про те, що доводи апеляційної скарги не ґрунтуються на відповідних положеннях законодавства, рішення суду першої інстанції ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, і підстави для його скасування відсутні.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 313-315, 317, 319, 324 ЦПК України, апеляційний суд, -

у х в а л и в:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - відхилити.

Рішення Городнянського районного суду від 24 листопада 2014 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий:Судді: