Ухвала суду № 43690069, 14.04.2015, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" квітня 2015 р.

справа 2а-9720/09/0470

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючий суддя Суховаров А.В. (доповідач)

судді Головко О.В. Олефіренко Н.А.

при секретарі Троянові А.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Дніпропетровську апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників в м.Дніпропетровську на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06.08.2012 у справі за адміністративним позовом Публічного акціонерного товариства «Акцент Банк» до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників в м.Дніпропетровську про скасування податкового повідомлення-рішення

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство «Акцент Банк» 15.07.2009 звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників в м.Дніпропетровську, в якому просить скасувати податкове повідомлення-рішення №0000238824/0 від 14.07.2009 про податкове зобов'язання з комунального податку в сумі 21584гр22коп (ас5,12,42,100).

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06.08.2012 позов задоволений. Прийняте рішення суд мотивував тим, що позивачем сплачений податок в максимальному розмірі, а тому у податкової інспекції відсутні підстави донараховувати податкові зобов’язання на суму, яка перевищує максимальний розмір, передбачений статтею 15 Декрету КМУ «Про місцеві податки і збори» (ас81).

В апеляційній скарзі податкова інспекція просить постанову суду скасувати та відмовити в задоволенні позовних вимог. Вказують що частиною 1 статті 18 Декрету КМУ «Про місцеві податки і збори» передбачено, що органи місцевого самоврядування самостійно встановлюють і визначають порядок сплати місцевих податків і зборів відповідно до переліку і в межах установлених граничних розмірів ставок. Оскільки ставки комунального податку визначаються рішеннями органів місцевого самоврядування, платники податків мають сплачувати комунальний податок в розмірах, визначених відповідною радою (ас89).

Перевіривши законність і обгрунтованість постанови суду, заслухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Згідно акту №800-08-04-14360080 від 06.07.2009 камеральної перевірки ПАТ «Акцент

Банк» за III квартал 2007 року – І квартал 2009 року, проведеної Спеціалізованою державною податковою інспекцією з обслуговування великих платників в м.Дніпропетровську, рішенням Дніпропетровської міської ради №6/11 від 30.07.2003 «Про комунальний податок» з урахуванням змін та доповнень, внесених рішеннями №4/4 від 27.09.2006 та №35/28 від 13.02.2008, розмір комунального податку становить 3гр40коп на місяць за кожного штатного працівника облікового складу. Однак позивачем комунальний податок обчислювався за ставкою 10 процентів фонду оплати праці (ас19).

Спеціалізованою державною податковою інспекцією з обслуговування великих платників в м.Дніпропетровську 14.07.2009 прийнято податкове повідомлення-рішення №0000238824/0, яким визначено податкове зобов’язання з комунального податку основний платіж 20556гр40коп, штрафні санкції 1027гр82, а всього 21584гр22коп (ас15).

Задовольняючи позов, суд першої інстанції правильно керувався статтею 15 Декрету КМУ «Про місцеві податки і збори», відповідно до якої комунальний податок справляється з юридичних осіб, крім бюджетних установ, організацій, планово-дотаційних та сільськогосподарських підприємств. Його граничний розмір не повинен перевищувати 10 відсотків річного фонду оплати праці, обчисленого виходячи з розміру неоподатковуваного мінімуму доходів громадян.

Отже державою на час спірних правовідносин був встановлений максимальний розмір комунального податку - 10 відсотків річного фонду оплати праці.

Доводи апеляційної скарги колегією суддів не приймаються. Декретом КМУ «Про місцеві податки і збори» надано право органам місцевого самоврядування встановлювати ставки комунального податку. Проте існує законодавча норма, яка визначає максимальний розмір цього податку.

Відповідно до частини 1 статті 9 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого: 1) суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України; 2) суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Відтак якщо за ставкою комунального податку, визначеною рішенням Дніпропетровської міської ради №6/11 від 30.07.2003 «Про комунальний податок» з урахуванням змін та доповнень, внесених рішеннями №4/4 від 27.09.2006 та №35/28 від 13.02.2008, підприємство сплатило максимальний розмір комунального податку, передбачений статтею 15 Декрету КМУ «Про місцеві податки і збори», податкова інспекція не вправі здійснювати донарахування.

Суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись пунктом 1 статті 198, статтями 200, 205, 206 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників в м.Дніпропетровську залишити без задоволення, а постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06.08.2012 – без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів з дня складання в повному обсязі.

Вступну та резолютивну частини ухвали проголошено 14.04.2015.

В повному обсязі ухвала складена 16.04.2015.

Головуючий: А.В. Суховаров

Суддя: О.В. Головко

Суддя: Н.А. Олефіренко