Ухвала суду № 43684745, 08.04.2015, Апеляційний суд Чернігівської області

Справа № 751/13096/14 Провадження № 22-ц/795/601/2015 Головуючий у I інстанції -Овсієнко Ю. К. Доповідач - Шитченко Н. В.Категорія - цивільна

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 квітня 2015 року м. Чернігів

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ у складі:

головуючої - судді Шитченко Н.В.

суддів: Бобрової І.О., Висоцької Н.В,

при секретарі - Зіньковець О.О.,

за участю позивача ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою приватного підприємства «Компанія «ІнексУкрПаркет» на заочне рішення Новозаводського районного суду м. Чернігова від 12 січня 2015 року у справі за позовом ОСОБА_1 до приватного підприємства «Компанія «ІнексУкрПаркет» про стягнення заборгованості по заробітній платі, компенсації за несвоєчасний розрахунок та зобов'язання здійснити перерахунок внесків, -

в с т а н о в и в:

Заочним рішенням Новозаводського районного суду м. Чернігова від 12 січня 2015 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково. Стягнуто з ПП «Компанія «ІнексУкрПаркет» на користь позивача 10000 грн. заборгованості по заробітній платі та 3484 грн. компенсації за несвоєчасний розрахунок. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено. Вирішено питання судових витрат.

В апеляційній скарзі представник ПП «Компанія «ІнексУкрПаркет», посилаючись на ухвалення рішення з порушенням норм матеріального та процесуального права, неповноту з'ясування обставин, що мають значення для справи та невідповідність висновків суду обставинам справи, просить скасувати його та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позову ОСОБА_1 відмовити.

Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що справа розглянута без дотримання приписів ст. 169 ЦПК України, оскільки суд мав би відкласти розгляд справи в зв'язку з перебуванням директора підприємства у службовому відрядження.

Представник апелянта зазначає, що суми грошових коштів, які підлягають стягненню, визначені судом без утримання всіх обов'язкових платежів. Крім того, судом не враховане скрутне фінансове становище підприємства.

В своїх письмових запереченнях позивач, вважаючи рішення законним та обґрунтованим, просив відхилити апеляційну скаргу, залишивши рішення суду без змін.

Вислухавши суддю-доповідача, заслухавши пояснення позивача, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає відхиленню, а рішення суду - залишенню без змін, враховуючи наступне.

Відповідно до ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасовано правильне по суті і справедливе рішення з одних лише формальних міркувань.

Задовольняючи частково позовні вимоги ОСОБА_1, суд першої інстанції виходив з того, що в судовому засіданні знайшов підтвердження факт не проведення ПП «Компанія «ІнексУкрПаркет» з позивачем остаточного розрахунку в день звільнення. Враховуючи відсутність спору про розмір належної до виплати заробітної плати, суд дійшов до висновку, що сторона відповідача повинна виплатити ОСОБА_1 заявлені ним суми заборгованості по заробітній платі та середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні.

Відмовляючи в задоволенні вимоги про зобов'язання відповідача перерахувати внески до Пенсійного фонду за період з вересня 2013 року по жовтень 2014 року, суд послався на її передчасність.

З таким висновком районного суду погоджується апеляційний суд, оскільки він ґрунтується на матеріалах справи та відповідає вимогам чинного законодавства, виходячи з наступного.

Встановлено, що ОСОБА_1 з 15 січня 2008 року по 24 жовтня 2014 року працював на посаді провідного інженера з охорони праці ПП «Компанія «ІнексУкрПаркет». Наказом директора Чернігівської філії вказаного підприємства № 31-к від 17 жовтня 2014 року ОСОБА_1 було звільнено з роботи з 24 жовтня 2014 року за власним бажанням внаслідок порушення власником або уповноваженим ним органом законодавства про працю на підставі ч. 3 ст. 38 КЗпП України (а.с. 3-4, 5).

При звільненні позивача з ним не був проведений повний розрахунок по заробітній платі, чого не заперечувала сторона відповідача під час розгляду справи, зокрема, в своїй заяві про перегляд заочного рішення (а.с. 34). Проте, на неодноразові запити районного суду розрахунок заборгованості по заробітній платі ОСОБА_1 підприємством наданий не був. На час звернення до суду заробітна плата позивачу не виплачена.

Згідно приписів ч. 1 ст. 117 КЗпП України, в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в ст. 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Відповідно до роз'яснень п. 20 Постанови Пленуму ВСУ «Про практику застосування судами законодавства про працю» від 24 грудня 1999 року № 13, установивши при розгляді справи про стягнення заробітної плати у зв'язку із затримкою розрахунку при звільненні, що працівникові не були виплачені належні йому від підприємства, установи, організації суми в день звільнення, коли ж він у цей день не був на роботі, - наступного дня після пред'явлення ним роботодавцеві вимог про розрахунок, суд на підставі ст. 117 КЗпП України стягує на користь працівника середній заробіток за весь період затримки розрахунку, а при не проведенні його до розгляду справи - по день постановлення рішення, якщо роботодавець не доведе відсутності в цьому своєї вини. Сама по собі відсутність коштів у роботодавця не виключає його відповідальності.

Зважаючи на вищенаведені норми, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про необхідність задоволення позову в частині стягнення з відповідача заборгованості по заробітній платі та середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні. Доводи апеляційної скарги про скрутне фінансове становище підприємства не заслуговують на увагу апеляційного суду, оскільки вони ґрунтуються на невірному та довільному тлумаченні апелянтом положень правових норм.

Не можуть бути прийняті до уваги посилання апелянта на невірність розрахунку стягнутих грошових сум. У відповідності з положеннями ч. 5 п. 6 вищевказаної постанови Пленуму ВСУ, ці суми, що підлягають стягненню на користь позивача, визначені судом без утримання прибуткового податку й інших обов'язкових платежів, оскільки справляння і сплата прибуткового податку з громадян є відповідно обов'язком роботодавця і працівника при виплаті коштів. У випадку виникнення непорозумінь з цього приводу суд першої інстанції не позбавлений процесуальної можливості ухвалення додаткового рішення в цій частині.

Крім цього, вказуючи на неправильність стягнутих з відповідача на користь ОСОБА_1 сум, апелянт ні під час подання заяви про перегляд заочного рішення, ні під час подання апеляційної скарги не навів свого розрахунку суми боргу та не надав документів, які б спростовували розрахунок позивача.

Є безпідставними і доводи апелянта щодо обов'язку суду відкласти розгляд справи через неявку представника відповідача. В матеріалах справи наявні повідомлення про вручення уповноваженим особам Чернігівської філії ПП «Компанія «ІнексУкрПаркет» судових повісток у судові засідання, що призначались на 23 грудня 2014 року та 12 січня 2015 року (а.с. 16, 21, 24). Проте, відповідач не повідомив про причини своєї неявки та не подав до суду клопотання про відкладення розгляду справи, тому в силу ст. 169 ЦПК України у суду першої інстанції не було жодних підстав для відкладення розгляду справи.

Враховуючи наведені обставини, апеляційний суд приходить до висновку про те, що доводи апеляційної скарги не ґрунтуються на нормах права, рішення суду першої інстанції ухвалено з дотриманням норм матеріального і процесуального права і підстави для його скасування відсутні.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 313-315, 317, 319, 324 ЦПК України, -

у х в а л и в:

Апеляційну скаргу приватного підприємства «Компанія «ІнексУкрПаркет» - відхилити.

Заочне рішення Новозаводського районного суду м. Чернігова від 12 січня 2015 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий:Судді: