Ухвала суду № 43684013, 15.04.2015, Апеляційний суд Сумської області

.

Справа №592/10502/14-ц Головуючий у суді у 1 інстанції - Костенко В. Г.Номер провадження 22-ц/788/575/15 Суддя-доповідач - Попруга С. В. Категорія - 10

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 квітня 2015 року м.Суми

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Сумської області в складі:

головуючого-судді - Попруги С. В.,

суддів - Ільченко О. Ю. , Рибалки В. Г.

з участю секретаря судового засідання - Пархоменко А.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні апеляційного суду цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3, ОСОБА_4 та апеляційну скаргу представника ОСОБА_5 - ОСОБА_6

на рішення Ковпаківського районного суду м.Суми від 11 лютого 2015 року

у цивільній справі за позовом ОСОБА_3, ОСОБА_4 до ОСОБА_5

про усунення перешкод та встановлення сервітуту,-

в с т а н о в и л а:

Рішенням Ковпаківського районного суду м.Суми від 11 лютого 2015 року позов задоволено частково.

Встановлено безоплатний безстроковий сервітут площею 0,0011 га, який проходить вздовж житлового будинку літ. «А-І» та гаражем літ. «Ж» по АДРЕСА_1, власнику земельної ділянки площею 0,0398 га, що розташована за адресою АДРЕСА_1, на право проходу на земельну ділянку площею 0,0506 га., що розташована за адресою АДРЕСА_1, для обслуговування стіни житлового будинку літ. «А-І»

В іншій частині позову відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_3 та ОСОБА_4 посилаючись на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, порушення норм матеріального та процесуального права просять скасувати оскаржуване рішення в частині відмови в позові та ухвалити нове про задоволення позову в повному обсязі.

Всі доводи апеляційної скарги по суті зводяться до наступного: 1) суд першої інстанції безпідставно пославшись на ст.ст. 64, 66 ЦПК України вважав недопустимим доказом звіт про проведення технічного обстеження побудованих будівель на території садибних ділянок, складений експертом ОСОБА_7, оскільки вказаний експерт пройшов професійну атестацію та має відповідне свідоцтво; 2) із-за реконструкції гаража відповідача освітлення їхньої житлової кімнати не відповідає нормам ДБН.В.2.5-28-2006; 3) суцільна огорожа позивача висотою 2 м. порушує вимоги ДБН 30-02-97; 4) погіршення освітлення в кімнаті №2-4 будинку позивачів також підтверджується протоколом №319 від 15 жовтня 2014 року виконаним ДУ «Сумський обласний лабораторний центр Держсанепідемслужби України»; 5) суд не надав належної оцінки фотокартці, зробленій приблизно 20 років тому назад, з якої вбачається, що висота гаражу була нижчою ніж зараз; 6) суд відмовляючи в позовній вимозі про зменшення висоти огорожі, фактично нічим не обґрунтував свою відмову.

В апеляційній скарзі представник ОСОБА_5 - ОСОБА_6 посилаючись на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, порушення норм матеріального та процесуального права фактично просить скасувати оскаржуване рішення в частині встановлення земельного сервітута та ухвалити нове рішення про відмову в цій частині позову.

Всі доводи апеляційної скарги по суті зводяться до того, що: 1) в зв'язку з наданням земельного сервітуту позивачам та неприязними стосунками між сторонами існує реальна загроза життю відповідача та її сім'ї, що підтверджується процесуальними документами про підозру у вчинення кримінального правопорушення; 2) рішенням Ковпаківського районного суду м.Суми від 29 квітня 2014 року у справі №592/12106/13 земельного сервітуту встановлено не було, незважаючи на те, що висновок експерта №105 від 27 січня 2014 року був наявний при ухваленні зазначеного рішення; 3) судом в мотивувальній частині оскаржуваного рішення не обґрунтований висновок про встановлення земельного сервітуту та не враховано заперечення відповідача проти встановлення земельного сервітуту.

У судовому засіданні ОСОБА_3 та представник позивачів ОСОБА_8 підтримали апеляційну скаргу ОСОБА_3 та ОСОБА_4 та заперечували проти апеляційної скарги ОСОБА_5 - ОСОБА_6

Представник ОСОБА_5 - ОСОБА_9 підтримав апеляційну скаргу ОСОБА_5 - ОСОБА_6 та заперечував проти апеляційної скарги ОСОБА_3 та ОСОБА_4

Інші особи, які беруть участь у справі в судове засідання не з'явились, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.

Судом першої інстанції по суті встановлено, що сторонам на праві спільної часткової власності належав приватний будинок з надвірними спорудами в АДРЕСА_1, позивачам на підставі договору купівлі-продажу від 21 вересня 1977 року, відповідачці на підставі договору купівлі-продажу частки житлового будинку від 03 квітня 1996 року, за яким було придбано і гараж «Ж».

Назване нерухоме майно знаходиться на земельній ділянці площею 0,0904 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, згідно державного акту на право власності на земельну ділянку, серія НОМЕР_1 від 30 листопада 2006 року. Згідно списку співвласників цієї земельної ділянки, частка у спільній власності ОСОБА_5 складає 56/100, ОСОБА_3 - 22/100, ОСОБА_4 - 22/100.

Рішенням Ковпаківського районного суду м.Суми від 29 квітня 2014 року, яке набрало законної сили, у справі за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_3, ОСОБА_4, третя особа: Державна реєстраційна служба СМУЮ про збільшення частки співвласника, припинення спільної часткової власності на нерухоме майно, реальний розподіл домоволодіння та земельної ділянки, позов задоволено частково.

Припинено право спільної часткової власності на житлові та господарські будівлі за адресою: АДРЕСА_1.

ОСОБА_5 виділено частину приміщень за адресою: АДРЕСА_1 в житловому будинку «А-І» (показано жовтим кольором в Додатку № 1 варіанту розподілу житлового будинку «А-І» до висновку комісійної судової будівельно-технічної експертизи № 105 від 27 січня 2014 року): квартира №1, приміщення: « 3» кухня, площею 8,7 кв.м, « 4» житлова кімната, площею 12,3 кв.м, загальною площею 21,0 кв.м; житловий будинок «К-І», загальною площею 118,3 кв.м; а також господарчі будівлі і споруди: гараж «Ж», огорожа № 3, 8-12 (56/100 частин).

ОСОБА_3, ОСОБА_4 виділено частину приміщень за адресою: АДРЕСА_1 в житловому будинку «А-І» (показано зеленим кольором в Додатку № 1 варіанту розподілу житлового будинку «А-І» до висновку комісійної судової будівельно-технічної експертизи № 105 від 27.01.2014 р.): квартира № 2, приміщення: « 1» житлова кімната, площею 9,6 кв.м, « 2» житлова кімната, площею 18,1 кв.м, « 3» житлова кімната, площею 7,6 кв.м, « 4» кухня, площею 7,7 кв.м, « 5» коридор, площею 3,8 кв.м, « 6» житлова кімната, площею 8,7 кв.м, « 7» ванна кімната, площею 8,2 кв.м, загальною площею 63,7 кв.м; а також господарчі будівлі і споруди: погріб «п/г», сарай «Д», убиральня «Е», огорожа № 3, 8-12 (44/100 частин).

ОСОБА_5 виділено земельну ділянку, площею 506,0 кв.м з урахуванням площі під будівлями - 129 кв.м (як показано в додатку №2 жовтим кольором варіанту № ІІ до висновку комісійної судової будівельно-технічної експертизи № 105 від 27.01.2014 р.) за адресою: АДРЕСА_1.

ОСОБА_3, ОСОБА_4 виділено земельну ділянку, площею 398,0 кв.м з урахуванням площі під будівлями - 104 кв.м (як показано в додатку №2 зеленим кольором варіанту № ІІ до висновку комісійної судової будівельно-технічної експертизи № 105 від 27.01.2014 р.) за адресою: АДРЕСА_1.

Межа, яка відокремлює земельні ділянки співвласників показана червоним кольором і проходить по точкам А, Б, В, Г:

- відрізок межі ділянки А-Б проходить по ломаній лінії від лінії розподілу житлового будинку літ. «А» та вздовж будинку по прямій лінії;

- далі від лінії розподілу житлового будинку літ. «А», повернув ліворуч проходить по прямій лінії відрізок межі ділянки Б-В, довжиною 2,11 м;

- потім повернув праворуч проходить по прямій лінії відрізок межі ділянки В-Г тильної сторони земельної ділянки, розділивши межу на частки, розміром 12,22 м та 13,59 м.

В іншій частині позовних вимог відмовлено за безпідставністю заявлених вимог.

Ухвалою Ковпаківського районного суду м.Суми від 11 червня 2014 року у вищезазначеній цивільній справі заяву представника ОСОБА_5-ОСОБА_6, про роз'яснення рішення суду задоволено частково.

Роз'яснено рішення Ковпаківського районного суду м. Суми від 29 квітня 2014 року у справі № №592/12106/13-ц (провадження №2/592/208/14 ) наступним чином:

ОСОБА_5 виділено частину приміщень у приватну власність як окремий об'єкт нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_1 в житловому будинку «А-1» (показано жовтим кольором в Додатку № 1 варіанту розподілу житлового будинку «А-1» до висновку комісійної судової будівельно-технічної експертизи №105 від 27 січня 2014 року): квартира №1, приміщення: «3» кухня, площею 8,7 кв.м, «4» житлова кімната, площею 12,3 кв.м. всього загальною площею 21,0 кв.м; житловий будинок «К-1», загальною площею 118,3 кв.м; а також господарчі будівлі і споруди: гараж «Ж», огорожа № 3, 8-12 (56/100 частин).

ОСОБА_3, ОСОБА_4 виділено частину приміщень у приватну власність як окремий об'єкт нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_1 в житловому будинку «А-І» (показано зеленим кольором в Додатку № 1 варіанту розподілу житлового будинку «А-І» до висновку комісійної судової будівельно-технічної експертизи № 105 від 27 січня 2014 року): квартира № 2, приміщення: « 1» житлова кімната, площею 9,6 кв.м, «2» житлова кімната, площею 18,1 кв.м, « 3» житлова кімната, площею 7,6 кв.м, «4» кухня, площею 7,7 кв.м, « 5» коридор, площею 3,8 кв.м, « 6» житлова кімната, площею 8,7 кв.м, « 7» ванна кімната, площею 8,2 кв.м, загальною площею 63,7 кв.м; а також господарчі будівлі і споруди: погріб «п/г», сарай «Д», убиральня «Е», огорожа № 3, 8-12 (44/100 частин).

ОСОБА_5 виділено земельну ділянку у приватну власність, площею 506,0 кв.м з урахуванням площі під будівлями - 129 кв.м та 11 кв.м ділянки сервітуту (як показано в додатку №2 відповідно жовтим кольором та жовтим кольором з штриховкою червоного кольору варіанту № ІІ до висновку комісійної судової будівельно-технічної експертизи № 105 від 27 січня 2014 року) за адресою: АДРЕСА_1.

ОСОБА_3, ОСОБА_4 виділено земельну ділянку у приватну власність, площею 398,0 кв.м з урахуванням площі під будівлями - 104 кв.м (як показано в додатку №2 зеленим кольором варіанту № ІІ до висновку комісійної судової будівельно-технічної експертизи № 105 від 27 січня 2014 року) за адресою: АДРЕСА_1.

Відповідно до висновку №105 комісійної судової будівельно-технічної експертизи від 27 січня 2014 року, поділ вищезгаданої земельної ділянки в АДРЕСА_1 було проведено за другим варіантом цього висновку, який передбачав встановлення земельного сервітуту 11 кв. м. (0,0011га) для обслуговування частини будинку літ. «А-1». Попереднім, вищевказаним рішенням Ковпаківського районного суду м. Суми від 29 квітня 2014 року це питання не вирішувалось.

Сторони не досягли домовленості про встановлення сервітуту та про його умови. Позивачі вимагають в судовому порядку встановити сервітут відповідно до варіанту №2 вищевказаної експертизи, і для цього є всі правові підстави.

Вирішуючи спір, суд вважав за необхідне встановити безоплатний, безстроковий сервітут площею 0,0011 га. на право вільного проходу на земельну ділянку площею 0,0506 га, для позивачів, як власників сусідньої земельної ділянки, а не як особистий сервітут.

Крім того, судом першої інстанції встановлено, що позивачами не доведено порушення їхніх прав з боку відповідача, а саме, що будови відповідача (гараж «Ж», огорожа між кутом житлового будинку «А-1» і гаражем «Ж» та між гаражем «Ж» і парканом позивачів) створюють позивачам перешкоди у користуванні належними їм приміщеннями 2-1, 2-4,2-7, в їхній частині будинку. Також ними не доведено, що існує паркан, який перешкоджає їм відкривати хвіртку на територію сервітуту.

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційних скарг та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги підлягають відхиленню з наступних підстав.

Так, згідно зі ст. 308 ЦПК України, апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Ухвалюючи рішення суд першої інстанції врахував всі факти, що входять до предмета доказування. Обставини, якими мотивовано рішення підтверджуються належними й допустимими доказами, яким суд дав оцінку з дотриманням вимог ст. 212 ЦПК України, тому підстав для їх переоцінки колегія суддів не вбачає.

Обставини щодо необхідності встановлення земельного сервітуту доведено позивачами ОСОБА_3, ОСОБА_4, тоді як вони на порушення положень ст.ст. 10, 60 ЦПК України, не надали належних доказів на підтвердження своїх вимог щодо необхідності зменшення висоти стіни гаражу «Ж» огорож та хвіртки. Також в порушення названих норм процесуального закону відповідачкою ОСОБА_5 не надано належних доказів на підтвердження своїх заперечень щодо відсутності підстав для встановлення земельного сервітуту.

Висновки суду по суті спору відповідають встановленим фактам. Суд дійшов цих висновків з дотриманням та правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, на які послався в рішенні.

Доводи апеляційних скарг висновків суду не спростовують з наступних підстав.

Так, у матеріалах справи (а.с. 81-82) міститься Акт № 818 від 14 травня 2014 року який складено службовими особами Інспекції ДАБК у Сумській області. Висновки зазначеного Акту підтверджують, що будівля гаражу, за планом літера «Ж», відповідно до технічного паспорту 1974 року побудови. Геометричні розміри в натурі не змінювались. На момент перевірки встановлено факт виконання робіт по заміні покрівлі досліджуваної надвірної будівлі гаража.

Цей документ є підтвердженням того, що фактично відповідачем було здійснено лише заміну покрівлі гаражу, без зміни його конфігурації та розмірів.

У матеріалах справи (а.с. 121 - 133) міститься висновок № 4 експертного будівельно-технічного дослідження від 27 січня 2015 року, складений ТОВ «СУМИ-ЕКСПЕРТ МС». Відповідаючи на питання, чи змінилась на час проведення дослідження конфігурація та розміри гаражу «Ж» в порівнянні з січнем 2014 року, експерт зазначив, що вони залишились незмінні.

Також колегія суддів враховує, що відповідачка є власником частини вказаного домоволодіння лише з 03 квітня 1996 року, а позивачами не доведено, що конфігурація гаража «Ж» змінювалася відповідачкою з вказаної дати до виникнення спору.

Обґрунтовано поклавши в основу рішення вищезгадані письмові докази, суд першої інстанції вмотивовано, відповідно до ст. 212 ЦПК України відмовив у прийнятті звіту про проведення технічного обстеження побудованих будівель на території садибних ділянок, складеного ОСОБА_7 (а.с. 109-119).

Пунктом 6.7 ДБН Б.2.2-5:2011 «Планування та забудова міст, селищ і функціональних територій. Благоустрій територій» передбачено, що дозволено проектувати огорожі як окремих ділянок, так і усієї прибудинкової території садибної забудови. Висота огорож має бути не більшою ніж 2,0 м. на межі сусудніх земельних ділянок та не більше ніж 2,5 на межі з вулицею для забезпечення нормативної інсоляції та провітрювання суміжних територій.

Позивачами не доведено, що огорожа відповідачки між кутом житлового будинку «А-1» і гаражем «Ж» та між гаражем «Ж» і парканом позивачів порушує вищевказані норми.

Оскільки судом першої інстанції правильно встановлені вищезгадані обставини, то відсутні підстави вважати, що майно відповідача створює затемнення в кімнатах будинку позивачів, а норми інсоляції в житлових приміщеннях порушено саме із-за реконструкції гаража «Ж» та встановлення огорож. Позивачами не надано доказів про те, що на час придбання ними частини будинку і в подальшому, норми інсоляції в їхніх житлових приміщеннях відповідали санітарним нормам.

Відповідно до ст. 401 ЦК України право користування чужим майном (сервітут) може бути встановлене щодо земельної ділянки, інших природних ресурсів (земельний сервітут) або іншого нерухомого майна для задоволення потреб інших осіб, які не можуть бути задоволені іншим способом.

Сервітут може належати власникові (володільцеві) сусідньої земельної ділянки, а також іншій, конкретно визначеній особі (особистий сервітут).

Частинами 1, 3 ст. 402 ЦК України передбачено, що сервітут може бути встановлений договором, законом, заповітом або рішенням суду.

У разі недосягнення домовленості про встановлення сервітуту та про його умови спір вирішується судом за позовом особи, яка вимагає встановлення сервітуту.

Відповідно до ст. 404 ЦК України право користування чужою земельною ділянкою або іншим нерухомим майном полягає у можливості проходу, проїзду через чужу земельну ділянку, прокладання та експлуатації ліній електропередачі, зв'язку і трубопроводів, забезпечення водопостачання, меліорації тощо.

Особа має право вимагати від власника (володільця) сусідньої земельної ділянки, а в разі необхідності - від власника (володільця) іншої земельної ділянки надання земельного сервітуту.

Право користування чужим майном може бути встановлено щодо іншого нерухомого майна (будівлі, споруди тощо).

Статтею 98 ЗК України передбачено, що право земельного сервітуту - це право власника або землекористувача земельної ділянки на обмежене платне або безоплатне користування чужою земельною ділянкою (ділянками).

Земельні сервітути можуть бути постійними і строковими.

Встановлення земельного сервітуту не веде до позбавлення власника земельної ділянки, щодо якої встановлений земельний сервітут, прав володіння, користування та розпорядження нею.

Перелік видів земельного сервітуту не є вичерпним (ст. 99 ЗК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 100 ЗК України сервітут може бути встановлений договором, законом, заповітом або рішенням суду. Сервітут може належати власникові (володільцеві) сусідньої земельної ділянки, а також іншій конкретно визначеній особі (особистий сервітут).

Статтею 103 ЗК України передбачено, що власники та землекористувачі земельних ділянок повинні обирати такі способи використання земельних ділянок відповідно до їх цільового призначення, при яких власникам, землекористувачам сусідніх земельних ділянок завдається найменше незручностей (затінення, задимлення, неприємні запахи, шумове забруднення тощо).

Власники та землекористувачі земельних ділянок зобов'язані не використовувати земельні ділянки способами, які не дозволяють власникам, землекористувачам сусідніх земельних ділянок використовувати їх за цільовим призначенням (неприпустимий вплив).

Власники та землекористувачі земельних ділянок зобов'язані співпрацювати при вчиненні дій, спрямованих на забезпечення прав на землю кожного з них та використання цих ділянок із запровадженням і додержанням прогресивних технологій вирощування сільськогосподарських культур та охорони земель (обмін земельних ділянок, раціональна організація територій, дотримання сівозмін, встановлення, зберігання межових знаків тощо).

При ухваленні рішення Ковпаківським районним судом м.Суми від 29 квітня 2014 року, яке набрало законної сили, судом взято за основу варіант №2 розподілу спірного домоволодіння та земельної ділянки запропонованого висновком №105 комісійної судової будівельно-технічної експертизи від 27 січня 2014 року (а.с. 5-7).

З висновку вказаної судової експертизи вбачається, що варіант №2 розподілу земельної ділянки в АДРЕСА_1 згідно ідеальних часток співвласників 56/100 та 44/100 передбачає встановлення земельного сервітуту площею 11 кв.м. із земельної ділянки першого співвласника для користування другим співвласником (ОСОБА_3 та ОСОБА_4) (витяг з експертизи а.с.203-205, оригінал експертизи справа №592/12106/13 а.с. 45-74,).

Вищевказаним рішенням Ковпаківського районного суду м.Суми від 29 квітня 2014 року питання встановлення зазначеного земельного сервітуту не вирішувалося, а тому цей земельний сервітут був встановлений оскаржуваним рішенням і доводи апеляційної скарги представника ОСОБА_5 - ОСОБА_6 з цього приводу висновків суду не спростовують.

Інші доводи апеляційних скарг не мають юридичного значення, а тому не впливають на висновки суду по суті спору.

Ураховуючи викладене, колегія суддів також вважає, що відсутні порушення норм процесуального права, що унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.

Керуючись ст.ст. 291, 303, 304, 307, 308, 313-315, 319 ЦПК України, колегія суддів,

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_3, ОСОБА_4 та апеляційну скаргу представника ОСОБА_5 - ОСОБА_6 відхилити.

Рішення Ковпаківського районного суду м.Суми від 11 лютого 2015 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і з цього часу може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий -

Судді -

.