Ухвала суду № 43684011, 21.04.2015, Апеляційний суд Сумської області

Справа №584/48/15-ц Головуючий у суді у 1 інстанції - Токарєв С. М.Номер провадження 22-ц/788/862/15 Суддя-доповідач - Кононенко О. Ю. Категорія - 34

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 квітня 2015 року м.Суми

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Сумської області в складі:

головуючого-судді - Кононенко О. Ю.,

суддів - Семеній Л. І. , Білецького О. М.

за участю секретаря судового засідання - Назарової О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні апеляційного суду цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3

на рішення Путивльського районного суду Сумської області від 13 березня 2015 року

у цивільній справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_3

про відшкодування майнової та моральної шкоди,

в с т а н о в и л а:

Рішенням Путивльського районного суду Сумської області від 13 березня 2015 року позов ОСОБА_4 задоволений частково.

Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4 3600 грн. на відшкодування майнової шкоди та 700 грн. на відшкодування моральної шкоди.

Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4 328 грн. 86 коп. в рахунок відшкодування судових витрат.

В задоволенні позову в іншій частині відмовлено за необґрунтованістю вимог.

В апеляційній скарзі ОСОБА_3 просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким відмовити ОСОБА_4 у задоволенні позову повністю.

При цьому вказує на відсутність у матеріалах справи доказів того, що зазначені в наданому позивачем рахунку роботи по встановленню нового лобового скла були виконані саме зазначеним у ньому підприємцем та оплачені позивачем. Вважає, що позивачем не доведений склад цивільного правопорушення та, зокрема, розмір шкоди, причинний зв'язок між протиправною поведінкою та спричиненою шкодою.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення відповідача ОСОБА_3 та його представника ОСОБА_5, які апеляційну скаргу підтримали з мотивів у ній викладених, пояснення позивача ОСОБА_4, який проти скарги заперечував, перевіривши рішення в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню.

Відповідно до ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Частково задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_4, місцевий суд виходив з положень ст. 1166 ЦК України та доведеності заявлених позовних вимог.

Виходячи з положень ст. 1167 ЦК України, засад розумності, виваженості та справедливості, суд дійшов до висновку про необхідність стягнення на користь позивача коштів на відшкодування моральної шкоди у розмірі 700 грн.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, оскільки суд дійшов цих висновків повно і всебічно з'ясувавши обставини справи, вірно визначивши юридичну природу спірних правовідносин.

Так, у січні 2015 року ОСОБА_4 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3, остаточно його уточнивши, свої вимоги мотивував тим, що 14 грудня 2014 року в м. Путивль по вул. Радянська біля магазину «Городок» відповідач на грунті особистих неприязних стосунків пошкодив лобове скло його автомобіля «Wolkswagen T4», державний номер НОМЕР_1.

Просив суд стягнути з відповідача на його користь 3600 грн. на відшкодування майнової шкоди та 2000 грн. - моральної шкоди, а також відшкодувати понесені у справі судові витрати.

Відповідно до ч. 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно з ч. 1 ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених законом.

Пунктом 3 ч. 1 ст. 23 ЦК України передбачено право на відшкодування моральної шкоди, яка полягає у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна.

З матеріалів справи вбачається та встановлено судом, що ОСОБА_4 є власником автомобіля «Wolkswagen T4», державний номер НОМЕР_1, що підтверджується копією свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2, виданого Путивльським ВРЕР УДАІ УМВС України в Сумській області 28 травня 2008 року (а.с. 7).

14 грудня 2014 року ОСОБА_4 разом зі своєю дружиною ОСОБА_6 поверталися додому на вищевказаному автомобілі та зупинилися біля магазину «Городок», що розташований по вул. Радянська в м. Путивль.

Після того, як позивач ОСОБА_4, здійснивши у магазині покупки, збирався від'їжджати, його рух заблокував автомобіль, яким керував ОСОБА_3 та, в якому знаходилась ОСОБА_7

ОСОБА_3 вийшов з автомобіля, вдарив рукою в лобове скло належного позивачеві автомобіля, внаслідок чого скло було пошкоджене, після чого сів за кермо свого автомобіля та залишив місце події.

14 грудня 2014 року ОСОБА_4 звернувся до Путивльського РВ УМВС України в Сумській області із заявою, в якій просив вжити заходів щодо ОСОБА_3 у зв'язку з пошкодженням останнім лобового скла його автомобіля.

Перевірку, проведену Путивльським РВ УМВС України в Сумській області за заявою ОСОБА_4 було припинено у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_3 ознак злочину, передбаченого ст. 194 КК України, за малозначністю вчиненого діяння (а.с. 9).

З протоколу огляду місця події від 14 грудня 2014 року, який міститься в матеріалах перевірки за заявою ОСОБА_4 вбачається, що при проведенні працівниками Путивльського РВ УМВС України в Сумській області огляду належного позивачеві автомобіля «Wolkswagen T4», державний номер НОМЕР_1, який був здійснений у присутності двох понятих, встановлено, що з лівого боку на лобовому склі мається пошкодження у вигляді павутини, дані тріщини відходять від епіцентру удару по ньому. На момент огляду площа пошкодження лобового скла становила 60 х 75 см., при цьому, цілісність лобового скла не деформована (а.с. 9-10 матеріалів ЖЄО № 1783 від 14 грудня 2014 року).

На підтвердження розміру завданої майнової шкоди позивачем наданий рахунок № 17 від 24 лютого 2015 року на суму 3600 грн., виданий фізичною особою-підприємцем ОСОБА_8 Вказана сума включає в себе вартість самого лобового скла, яке підлягає заміні, вартість робіт по його встановленню та вартість витратних матеріалів (а.с. 46).

Крім того, судом першої інстанції роз'яснено сторонам їх право на призначення експертизи для вирішення питання щодо розміру завданої шкоди, однак вони вважали за недоцільне призначати таку експертизу.

За викладених обставин колегія суддів знаходить належним доказом, не спростованим іншою стороною, рахунок №17 від 24 лютого 2015 року, виданий ФОП ОСОБА_8, який покладений в основу судового рішення на підтвердження розміру майнової шкоди.

Не можливо погодитись і з доводами апеляційної скарги про недоведеність причинного зв'язку між протиправною поведінкою відповідача та спричиненою шкодою, оскільки даний факт у суді першої інстанції підтвердили свідки - очевидці ОСОБА_6, ОСОБА_9 Належними доказами останнього є і матеріали перевірки ЖЄО № 1783 від 14 грудня 2014 року, які були досліджені судом першої інстанції.

Згідно з ч. 2 ст. 1166 ЦК України особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Таким чином вбачається, що цивільне законодавство в деліктних правовідносинах передбачає презумпцію вини. Якщо під час розгляду справи зазначена презумпція не спростована, то вона є юридичною підставою для висновку про наявність вини заподіювача шкоди, тобто відповідача. З огляду на наведене та з урахуванням визначених цивільним процесуальним законом принципів змагальності й диспозитивності цивільного процесу, діючим законодавством саме на відповідача покладено обов'язок доведення відсутності його вини в завданні шкоди позивачу.

В той же час законом не покладається на позивача обов'язок доказування вини відповідача в заподіянні шкоди, він лише повинен доказати факт заподіяння такої шкоди відповідачем та її розмір.

Саме до цього зводяться правові висновки, що висловлені Верховним Судом України у постанові від 03 грудня 2014 року N 6-183цс14, які згідно зі ст. 360-7 ЦПК України є обов'язковими для судів, що зобов'язані привести свою судову практику у відповідність із рішеннями Верховного Суду України.

Колегія суддів вважає, що відповідач не надав суду доказів на підтвердження своїх доводів про відсутність його вини у заподіянні позивачу шкоди.

Колегія суддів знаходить також вірним та обґрунтованим висновок суду про стягнення на користь позивача в рахунок відшкодування моральної шкоди 700 грн., оскільки завдання такої шкоди позивачеві є доведеним. Розмір моральної шкоди визначений судом з урахуванням роз'яснень, наданих Пленумом Верховного Суду України у постанові від 31 березня 1995 року N 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», а саме, з урахуванням характеру та обсягу страждань, яких зазнав позивач у зв'язку із пошкодженням автомобіля, часу та зусиль, необхідних для відновлення його попереднього стану. В цій частині рішення суду відповідає засадам розумності, виваженості та справедливості.

Інші доводи апеляційної скарги також не спростовують висновків суду.

В апеляційній скарзі не наведені обставини та докази, які б ставили під сумнів законність рішення місцевого суду.

За таких обставин, рішення суду першої інстанції є законним і обгрунтованим, відповідає нормам матеріального та процесуального права, підстави для його зміни чи скасування відсутні.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 303, 304, п. 1 ч. 1 ст. 307, ст. ст. 308, 313, п. 1 ч. 1 ст. 314, ст. ст. 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 відхилити.

Рішення Путивльського районного суду Сумської області від 13 березня 2015 року залишити без змін.

Ухвала набрала законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий -

Судді -