Вирок № 43670931, 25.03.2015, Старобільський районний суд Луганської області

25.03.2015

ЄУН 431/908/15-к

Провадження № 1-кп/431/91/15

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 березня 2015 р. м. Старобільськ

Старобільський райсуд Луганської області у складі:

головуючого: судді Форощука О.В.,

за участю секретаря: Мозуль І.О.,

прокурорів: Редько О.А., Чернишова О.С.,

потерпілого: ОСОБА_1,

обвинуваченого: ОСОБА_2,

розглянувши у підготовчому відкритому судовому засіданні в залі суду м. Старобільськ, кримінальне провадження за обвинувальним актом стосовно:

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Садки Старобільського району Луганської області, громадянина України, українця, який має середнє спеціальну освіту, не працюючого, не одруженого, який зареєстрований і проживає за адресою: АДРЕСА_1, раніше не судимого, -

у скоєні злочину, передбаченого ч.1 ст. 186 КК України,

ВСТАНОВИВ:

Згідно з обвинувальним актом ОСОБА_2 обвинувачується у скоєні злочину за таких обставин: 25.10.2014 року, приблизно о 04.00 годині, ОСОБА_2, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, знаходився біля бару «Візит», розташованому на кв. Ватутіна м. Старобільська Луганської області, знаходячись біля бару «Візит», він побачив раніше не знайомого йому гр. ОСОБА_1, після чого у нього раптово виник злочинний намір на відкрите викрадення майна у гр. ОСОБА_1

Реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_2 змінивши місце свого перебування, а саме знаходячись в приміщенні квіткового магазину, який розташований навпроти бару «Візит», підійшов до гр. ОСОБА_1, і скориставшись тим, що останній не очікує противоправних дій з його боку, відкрито, із сумки, яка знаходилася у гр. ОСОБА_1 дістав мобільний телефон марки «Lenovo» моделі «Р 780», в корпусі темно-сірого кольору, вартість якого згідно судово-товарознавчої експертизи № 351-122/7 від 11.11.2014 року складає 2 210 гривень 00 копійок. Після чого ОСОБА_2 привласнивши таким чином собі вказаний мобільний телефон, а також чохол з шкірозамінника чорного кольору, в якому він знаходився та карту розширення пам'яті об'ємом 16 GB, які зі слів потерпілого ОСОБА_1 матеріальної вартості для нього не представляють, з місця скоєння кримінального правопорушення зник, спричинивши тим самим останньому матеріальний збиток на вказану суму, викраденим розпорядився на власний розсуд.

Дії ОСОБА_3 органом досудового розслідування правильно кваліфіковані за ч.1 ст.186 КК України, як відкрите викрадення чужого майна.

05 березня 2015 року між підозрюваним ОСОБА_2 та потерпілим ОСОБА_1 була укладена угода про примирення у відповідності до вимог ст.471 КПК України.

Згідно укладеної угоди ОСОБА_2 та ОСОБА_1 дійшли згоди щодо правової кваліфікації дій підозрюваного ОСОБА_2 за ч.1 ст. 186 КК України та покарання, яке повинен понести ОСОБА_2 у вигляді штрафу в сумі 70 неоподаткованих мінімумів доходу громадян, що становить 1190 грн.

Відповідно п.1 ст. 468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода про примирення між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим.

Згідно з ч.3 ст. 469 КПК України угода про примирення між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості та у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення.

В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_2 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні злочину середньої тяжкості, сторони добровільно уклали угоду про примирення, зміст угоди відповідає вимогам ст.471 КПК України та закону.

Крім того, суд переконався, що обвинувачений цілком розуміє права, передбачені ч.5 ст.474 КПК України.

Також судом встановлено, що обвинувачений та потерпілий розуміють наслідки укладення та затвердження даної угоди, визначені ст.473 КПК України.

Судом встановлено, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.

Долю речових доказів, з набранням вироком чинності, суд вважає необхідним вирішити в порядку ст. 100 КПК України.

Суд вважає за необхідне згідно ст.ст. 124,126 КПК України стягнути з ОСОБА_2 судові витрати за проведену товарознавську експертизу.

Керуючись ст.373, ст.374 , ст.475 КПК України, суд,

ЗАСУДИВ:

Затвердити угоду від 05 березня 2015 року про примирення між ОСОБА_2 та ОСОБА_1.

ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.186 КК України та призначити узгоджене сторонами покарання у вигляді штрафу в сумі 1190 грн. (тисячу сто дев»яносто) гривен в дохід держави.

Речовий доказ: мобільний телефон торгової марки «Леново» моделі Р780 в корпусі темно-сірого кольору, який знаходиться на зберіганні у потерпілого ОСОБА_1, повернути власнику ОСОБА_1

Стягнути з ОСОБА_2 іден. номер НОМЕР_1 в дохід держави, Одержувач УК у Старобільському районі 24060300, рахунок № 3116115700331, банк ГУДКСУ у Луганській області, ід номер 37858396 витрати за проведення товарознавської експертизи від 11.11.2014 № 351-122/7 в сумі - 430,43грн.

Запобіжний захід до набрання вироком чинності стосовно ОСОБА_2 залишити без змін, особисту поруку.

Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених статтею 394 КПК України, до Апеляційного суду Луганської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги через Старобільський райсуд Луганської області.

Суддя: О.В. Форощук