Ухвала суду № 43667369, 18.03.2015, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18.03.2015р. м. Київ К/9991/52444/11

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Головуючого: Бившевої Л.І.,

суддів: Лосєва А.М., Шипуліної Т.М.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Державної податкової інспекції в місті Суми

на постанову Сумського окружного адміністративного суду від 29 квітня 2011 року

та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 02 серпня 2011 року

у справі № 2а-1870/969/11

за позовом Статутного територіально-галузевого об'єднання «Південна залізниця» в особі Сумської дистанції колії Південної залізниці

до Державної податкової інспекції в місті Суми

про визнання дій протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И Л А :

Статутне територіально-галузеве об'єднання «Південна залізниця» в особі Сумської дистанції колії Південної залізниці (далі - позивач) звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції в місті Суми (далі - відповідач) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 24 грудня 2010 року №0001372312/0/98210 та від 31 січня 2011 року № 0001372312/1.

Постановою Сумського окружного адміністративного суду від 29 квітня 2011 року позов був задоволений частково. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 24 грудня 2010 року № 0001372312/0/98210. Стягнуто з Державного бюджету України на користь СТГО «Південна залізниця» в особі Сумської дистанції колії Південної залізниці судові витрати в сумі 1,70 грн. В задоволені решти позовних вимог було відмовлено.

Ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 02 серпня 2011 року постанову Сумського окружного адміністративного суду від 29 квітня 2011 року було залишено без змін.

В касаційній скарзі ДПІ в м. Суми, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Сумського окружного адміністративного суду від 29 квітня 2011 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 02 серпня 2011 року і ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити повністю.

У запереченні на касаційну скаргу СТГО «Південна залізниця» в особі Сумської дистанції колії Південної залізниці, посилаючись на те, що постанова Сумського окружного адміністративного суду від 29 квітня 2011 року та ухвала Харківського апеляційного адміністративного суду від 02 серпня 2011 року є законними та обґрунтованими, а положення касаційної скарги жодним чином це не спростовують, просить відмовити в задоволенні касаційної скарги та залишити без змін рішення судів попередніх інстанцій.

Заслухавши доповідь судді - доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги щодо дотримання правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів, враховуючи межі касаційної скарги, дійшла висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено наступне.

ДПІ в м. Суми була проведена планова виїзна перевірка Сумської дистанції колії СТГО «Південна залізниця» з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства за період з 01 січня 2009 року по 30 червня 2010 року, за результатами якої складний акт від 08 грудня 2010 року № 10122/2312/01073320/93к.

За висновками акту перевірки позивачем були порушені, зокрема, вимоги підпункту 2.2.2 пункту 2.2 статті 2, підпункту 4.1.4 пункту 4.1 статті 4, підпункту 5.2.1 пункту 5.2 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», в результаті чого занижено податок на прибуток в деклараціях, поданих до податкового органу, у загальній сумі 24423,00 грн., в тому числі: за І квартал 2009 року в сумі 2776,00 грн., за ІІ квартал 2009 року в сумі 4393,00 грн., за ІІІ квартал 2009 року в сумі 4530,00 грн., за IV квартал 2009 року в сумі 1336,00 грн., за І квартал 2010 року в сумі 3914,00 грн., за ІІ квартал 2010 року в сумі 7474,00 грн.

Зокрема, в акті перевірки було вказано, Сумська дистанція колії Південної залізниці не нараховувала та не сплачувала податок на прибуток, одержаний не від основної діяльності залізниці, а саме: від надання послуг з оренди державного майна, рекламних послуг та реалізації щебеню.

24 грудня 2010 року ДПІ в м. Суми на підставі вказаного акту перевірки прийняла податкове-повідомлення-рішення №0001372312/0/98210, яким згідно з підпунктом «б» підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4, підпункту 17.1.3 пункту 17.1 статті 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» визначила дистанції колії Південної залізниці суму податкового зобов'язання за платежем: податок на прибуток у розмірі 34470,00 грн., в тому числі: 24423,00 грн. - за основним платежем, 10047,00 грн. - штрафні (фінансові) санкції.

Вказане податкове повідомлення-рішення оскаржувалось позивачем в адміністративному порядку, за наслідками якого його скарга була залишена без задоволення, а податковим органом було прийняте податкове повідомлення-рішення № 0001372312/1 від 31 січня 2011 року на аналогічну суму податкових зобов'язань.

Суд першої інстанції, частково задовольняючи позовні вимоги, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що Сумська дистанція колії Південна залізниця не підпадає під ознаки підприємства залізничного транспорту або їх структурних підрозділів, в розумінні підпункту 2.2.2 пункту 2.2 статті 2 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» та є відокремленим підрозділом (без права юридичної особи) залізниці, а також не являються самостійним платником податку на прибуток, з урахуванням того, що відповідно до наказу начальника Південної залізниці № 51/н від 15 березня 2005 року Південна залізниця централізовано сплачує податок на прибуток підприємств. Відмовляючи у задоволенні решти позовних вимог, виходив з того, що прийняте після апеляційного оскарженням податкове повідомлення-рішення не впливає на права позивача, оскільки прийняте лише для доведення нових термінів сплати раніше встановленого зобов'язання.

Колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, з огляду на наступне.

Підпунктом 2.2.2 пункту 2.2 статті 2 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) передбачено, що платниками податку на прибуток, що одержаний не від господарської діяльності залізничного транспорту, є підприємства залізничного транспорту та їх структурні підрозділи.

При цьому, відповідно до пункту 2.2 статті 2 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) платниками податку на прибуток, одержаний від господарської діяльності залізничного транспорту, є управління залізниці. Перелік робіт та послуг, що належать до господарської діяльності залізничного транспорту, затверджується Кабінетом Міністрів України.

За визначенням, наведеним у пункті 1.32 статті 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), господарська діяльність - це будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою. Під безпосередньою участю слід розуміти зазначену діяльність особи через свої постійні представництва, філіали, відділення, інші відокремлені підрозділи, а також через довірену особу, агента або будь-яку іншу особу, яка діє від імені та на користь першої особи.

За змістом підпункту 2.1.3 пункту 2.1 статті 2 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) платниками податку є: філії, відділення та інші відокремлені підрозділи платників податку (з числа резидентів - суб'єкти господарської діяльності, бюджетні, громадські та інші підприємства, установи та організації, які здійснюють діяльність, спрямовану на отримання прибутку як на території України, так і за її межами), що не мають статусу юридичної особи, розташовані на території іншої, ніж такий платник податку, територіальної громади.

Платник податку, який має такі філії, може прийняти рішення щодо сплати консолідованого податку та сплачувати податок до бюджетів територіальних громад за місцезнаходженням філій, а також до бюджету територіальної громади за своїм місцезнаходженням.

Водночас, прийнятою на виконання пункту 2.2 статті 2 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» постановою Кабінету Міністрів України від 16 лютого 1998 року № 173 (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) затверджено Перелік робіт (послуг), що належать до основної діяльності залізничного транспорту, хоча вищезгаданою нормою права передбачалось визначити перелік робіт та послуг, що належать до господарської діяльності і не передбачалось відокремлення на рівні підзаконного акта «основної» діяльності залізничного транспорту.

Аналіз вищезгаданих норм дає підстави вважати, що визначення в питанні суб'єкта (платника) податку закон пов'язує з отриманням прибутку від господарської чи не від господарської діяльності та організаційної визначеності самого управління залізниці. Відповідно, закон не пов'язує вирішення цього питання з терміном «основна» діяльність залізничного транспорту.

Як встановлено судами попередній інстанцій та підтверджується матеріалами справи, відповідно до підпункту 2.2.2 пункту 2.2 статі 2 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», статті 22 Закону України «Про транспорт», роз'яснення ДПА України від 16 липня 2004 року № 5865/6/15-1116 начальником Південної залізниці був прийнятий наказ № 51/н від 15 березня 2005 року «Про сплату податку на прибуток» про те, що з 1 кварталу 2005 року Південна залізниця починає сплачувати податок на прибуток підприємств централізовано загальною сумою за структурні підрозділи залізниці з доходів, отриманих від усіх видів господарської діяльності (т.1 арк. справи 54).

Також, судами було встановлено, що довідкою від 25 лютого 2011 року № 2420/10/46-044 «Про надання інформації» СДПІ по роботі з ВПП у м. Харкові підтвердила, що в ході планової виїзної перевірки СТГО «Південна залізниця» за період з 01 січня 2009 року по 30 червня 2010 року було встановлено, що протягом періоду, який перевірявся, подавало до СДПІ по роботі з ВПП у м. Харкові зведені декларації з податку на прибуток, до складу яких, зокрема, входили показники Сумської дистанції колії Південної залізниці (т.1 арк. справи 89). Податкове зобов'язання з прибутку, отриманого від діяльності Сумської дистанції колії Південної залізниці було задеклароване СТГО «Південна залізниця» та в повному обсязі сплачене до бюджету, що підтверджується довідкою про відсутність заборгованості Південної залізниці з податків і зборів (обов'язкових платежів) від 04 березня 2011 року №2815/10/24-018 (т.1 арк. справи 88).

За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій про неправомірність податкового повідомлення-рішення від 24 грудня 2010 року № 0001372312/0/98/210 та наявність підстав для його скасування.

Доводи касаційної скарги викладеного не спростовують.

З огляду на те, що касаційна скарга не містить посилань на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права в частині відмови у задоволенні позовних вимог, а судом касаційної інстанції не встановлено таких порушень згідно положень частини 2 статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України, рішення судів попередніх інстанцій підлягають залишенню без змін, а касаційна скарга - без задоволення.

Відповідно до частини 1 статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Враховуючи вищевикладене, касаційна скарга ДПІ в м. Суми підлягає залишенню без задоволення, а постанова Сумського окружного адміністративного суду від 29 квітня 2011 року та ухвала Харківського апеляційного адміністративного суду від 02 серпня 2011 року підлягає залишенню без змін.

Керуючись ст. ст. 160, 167, 210, 220, 222, 223, 224, 230, 231, ч. 5 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А :

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції в місті Суми залишити без задоволення, а постанову Сумського окружного адміністративного суду від 29 квітня 2011 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 02 серпня 2011 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строк та у порядку, визначеному статтями 237, 238, 2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий: ______ Л.І. Бившева

Судді: ______ А.М. Лосєв

______ Т.М. Шипуліна