Ухвала суду № 43667372, 16.04.2015, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16.04.2015р. м. Київ К/800/57927/14

Вищий адміністративний суд України у складі: суддя-доповідач Кочан В.М., судді Олексієнко М.М. , Пасічник С.С. , розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Бердянської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Запорізькій області на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 06.08.2014р. та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 21.10.2014р. у справі за позовом Бердянська міська рада Запорізької області до ДП "Бердянський завод сільхозтехніки" ПАО "Агротех Сервіс", треті особи: Бердянська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Запорізькій області, Бердянський міський відділ Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Запорізькій області, про заборону проведення масового заходу,

В С Т А Н О В И В:

У серпні 2014 року Бердянська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Запорізькій області звернулась до суду з позовом до ФОП ОСОБА_2, треті особи: Бердянський міський відділ Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Запорізькій області, Бердянська міська рада Запорізької області, в якому просила заборонити ФОП ОСОБА_2 проведення 07.08.2014р. масового заходу - мітингу біля будівлі Бердянської ОДПІ за адресою пр.Праці, 20 м.Бердянськ.

Ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду від 06.08.2014р. здійснено заміну первісних позивача та відповідача на належних, а також залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Бердянську об'єднану державну податкову інспекцію Головного управління Міндоходів у Запорізькій області.

Бердянською міською радою Запорізької області 06.08.2014р. подано позовну заяву, в якій заявлено вимоги про заборону дочірньому підприємству "Бердянський завод сільгосптехніки" ПАТ "Бердянський "Агротехсервіс" проведення 07.08.2014р. о 10-00 масового заходу - мітингу біля будівлі Бердянської ОДПІ.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 06.08.2014р., залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 21.10.2014р., в задоволенні позову відмовлено.

У касаційній скарзі представник Бердянської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Запорізькій області , посилаючись на порушення норм матеріального і процесуального права, допущених судами, просить судові рішення скасувати і ухвалити нове про задоволення позову.

Справа вирішується в порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами відповідно до ст. 222 Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки відсутні клопотання осіб, які беруть участь у справі, про розгляд справи за їх участю.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Судами встановлено, що до Бердянської міської ради Запорізької області 06.08.2014р. надійшло повідомлення від дочірнього підприємства "Бердянський завод сільгосптехніки" про проведення мітингу 07.08.2014р. з 10-00 до 12-00, в якому зазначено, що метою даного мітингу є інформування населення про недовіру до керівництва Бердянської ОДПІ, що захід носить мирний характер, орієнтована кількість учасників - 100 осіб, вказано місце проведення мітингу - біля входу до Бредянської ОДПІ Головного управління Міндоходів у Запорізькій області та зазначено про зобов'язання не порушувати громадський порядок.

Відмовляючи у задоволенні позову, суди виходили з того, що враховуючи мирний характер мітингу, мету заходу - вираження ставлення до певного державного органу з інформуванням інших осіб та приверненням уваги до певних обставин, підстави для обмеження права на проведення мітингу відсутні.

Колегія суддів погоджується з такими висновками судів попередніх інстанцій, виходячи з наступного.

Відповідно до статті 39 Конституції України громадяни мають право збиратися мирно, без зброї і проводити збори, мітинги, походи і демонстрації, про проведення яких завчасно сповіщаються органи виконавчої влади чи органи місцевого самоврядування.

Обмеження щодо реалізації цього права може встановлюватися судом відповідно до закону і лише в інтересах національної безпеки та громадського порядку - з метою запобігання заворушенням чи злочинам, для охорони здоров'я населення або захисту прав і свобод інших людей.

Виходячи з положень зазначеної норми Основного Закону, мирні зібрання є одним із засобів відстоювання людиною і громадянином своїх прав, свобод та інтересів у демократичному суспільстві. Право громадян на свободу мирних зібрань в Україні гарантується та захищене державою, яка зобов'язана забезпечити його ефективну реалізацію. Здійснення цього права не підлягає жодним обмеженням, крім випадків установлених законом в інтересах національної безпеки та громадського порядку з метою запобігання заворушенням чи злочинам, для охорони здоров'я населення або захисту прав і свобод інших людей.

Аналогічна правова позиція викладена і у частині другій ст. 11 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, згідно якої здійснення права на свободу зібрань не підлягає жодним обмеженням, за винятком тих, що встановлені законом і є необхідними в демократичному суспільстві в інтересах національної або громадської безпеки, для запобігання заворушенням чи злочинам, для охорони здоров'я чи моралі або для захисту прав і свобод інших осіб.

В ст.1 Закону України від «Про основи національної безпеки України» встановлено, що національна безпека - це захищеність життєво важливих інтересів людини і громадянина, суспільства і держави, за якої забезпечуються сталий розвиток суспільства, своєчасне виявлення, запобігання і нейтралізація реальних та потенційних загроз національним інтересам у сферах правоохоронної діяльності, боротьби з корупцією, прикордонної діяльності та оборони, міграційної політики, охорони здоров'я, освіти та науки, науково-технічної та інноваційної політики, культурного розвитку населення, забезпечення свободи слова та інформаційної безпеки, соціальної політики та пенсійного забезпечення, житлово-комунального господарства, ринку фінансових послуг, захисту прав власності, фондових ринків і обігу цінних паперів, податково-бюджетної та митної політики, торгівлі та підприємницької діяльності, ринку банківських послуг, інвестиційної політики, ревізійної діяльності, монетарної та валютної політики, захисту інформації, ліцензування, промисловості та сільського господарства, транспорту та зв'язку, інформаційних технологій, енергетики та енергозбереження, функціонування природних монополій, використання надр, земельних та водних ресурсів, корисних копалин, захисту екології і навколишнього природного середовища та інших сферах державного управління при виникненні негативних тенденцій до створення потенційних або реальних загроз національним інтересам.

Найбільш вдале поняття громадського порядку наведено у Положенні про службу дільничних інспекторів міліції в системі Міністерства внутрішніх справ України, затверджене наказом Міністерства внутрішніх справ України від 11 листопада 2010 року № 550. Громадський порядок - це система суспільних відносин, які складаються і розвиваються в громадських місцях під впливом правових та соціальних норм, спрямованих на забезпечення нормального функціонування установ, організацій, громадських об'єднань, праці й відпочинку громадян, повагу до їх честі, людської гідності та громадської моралі.

Частиною 5 ст. 182 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд може задовольнити вимоги позивача в інтересах національної безпеки та громадського порядку в разі, якщо визнає, що проведення зборів, мітингів, походів, демонстрацій чи інших зібрань може створити реальну небезпеку заворушень чи злочинів, загрозу здоров'ю населення або правам і свободам інших людей.

При цьому необхідно зазначити, що для прийняття рішення про задоволення позову, суд повинен пересвідчитися у реальності можливої загрози і така реальність має бути підтверджена відповідними доказами.

При вирішенні спору суди попередніх інстанцій правильно зазначили, що обмеження права на мітинг, можливе у зв'язку з реальністю можливої загрози, при цьому така реальність повинна бути підтверджена відповідними доказами.

Оскільки позивачем не надано суду доказів на підтвердження своїх припущень стосовно реальності порушення громадського порядку, створення небезпеки заворушень та злочинів, наслідком яких є реальна загроза здоров'ю населення та правам і свободам інших людей, суди дійшли обґрунтованого висновку про відсутність правових підстав для задоволення позову про заборону проведення 07.08.2014р. масового заходу - мітингу біля будівлі Бердянської ОДПІ за адресою пр.Праці, 20 м.Бердянськ.

Доводи касаційної скарги висновків судів першої та апеляційної інстанцій не спростовують.

Відповідно до ч. 1 ст. 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Суди першої та апеляційної інстанцій повно і всебічно встановили обставини справи, дали їм належну юридичну оцінку, правильно застосували норми матеріального і процесуального права, тому відсутні підстави для скасування або зміни прийнятих ними рішень.

Керуючись статтями 222, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В:

Касаційну скаргу Бердянської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Запорізькій області залишити без задоволення, а постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 06.08.2014р. та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 21.10.2014р. залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, може бути переглянута Верховним Судом України з підстав і в порядку, встановлених статтями 237-244 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя - доповідач В.М. Кочан

судді

М.М. Олексієнко

С.С. Пасічник