Ухвала суду № 4366563, 14.07.2009, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 22-а-22417/08                       Головуючий у І інстанції –   Мельник-Томенко Ж.М.

                                                                                                    Суддя-доповідач Данилова М.В.

УХВАЛА

І М Е Н Е М  У К Р А Ї Н И

14 липня 2009 року                                                                                     м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:                      

головуючого - судді Данилової М.В.,

суддів: Бєлової Л.В. та Бистрик Г.М.,

при секретарі судового засідання Горбачовій Ю.Д.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві апеляційну скаргу Жмеринської об’єднаної державної податкової інспекції у Вінницькій області на постанову Вінницького окружного адміністративного суду міста Києва від 26 березня 2008 року у справі за позовом  приватного підприємства «Транс-Ліс» до Жмеринської об’єднаної державної податкової інспекції у Вінницькій області, управління Державного казначейства України у Жмеринському районі і місті Жмеринці Головного управління Державного казначейства України у Вінницькій області, про стягнення бюджетного відшкодування податку на додану вартість, - 

в с т а н о в и л а:

У лютому 2008 року приватне підприємство «Транс-Ліс» звернулось до суду з позовом до Жмеринської об’єднаної державної податкової інспекції у Вінницькій області (ОДПІ), управління Державного казначейства  України у Жмеринському районі і місті Жмеринці Головного управління Державного казначейства України у Вінницькій області (УДКУ) про стягнення бюджетного відшкодування податку на додану вартість.

Зазначили, що позивач не отримав бюджетного відшкодування податку на додану вартість, на яке має право згідно законодавства, через невиконання відповідачами усіх необхідних та передбачених для цього дій.

Посилаючись на порушення ОДПІ та УДКУ норм Конституції України, Законів України «Про податок на додану вартість» (Закон № 168/97), «Про державну податкову службу в Україні», Порядку відшкодування податку на додану вартість, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України та Головного управління Державного казначейства України від 02 липня 1997 року №209/72, - просили зобов’язати відповідачів відшкодувати суму бюджетного відшкодування по податку на додану вартість шляхом перерахування грошових коштів у розмірі 198846,64 грн. з бюджетного рахунку на рахунок позивача; зобов’язати ОДПІ та УДКУ погасити позивачу проценти, нараховані на суму бюджетного відшкодування по податку на додану вартість (ПДВ) шляхом перерахування відповідних грошових коштів; зобов’язати відповідачів встановити та притягнути до відповідальності посадових осіб, винних у несвоєчасному відшкодуванні надмірно сплачених податків. 

У судовому засіданні позивач зменшив позовні вимоги та просив суд стягнути на користь позивача суму бюджетного відшкодування шляхом зобов’язання відповідачів погасити вказану заборгованість на загальну суму 137529,14 грн. перерахувавши їх на рахунок позивача. Позовні вимоги зменшені у зв’язку з тим, що частина бюджетного відшкодування по податку на додану вартість вже відшкодована. «Транс-Ліс» відмовився від вимоги щодо зобов’язання відповідачів встановити та притягнути до відповідальності посадових осіб, винних у несвоєчасному відшкодуванні надмірно сплачених податків.

Постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 26 березня 2008 року позов задоволено частково. На користь приватного підприємства «Транс-Ліс» стягнуто суму бюджетного відшкодування по податку на додану вартість з Державного бюджету України в сумі 137529 грн. 14 коп. ОДПІ зобов’язано направити висновки по відшкодуванню сум бюджетної заборгованості в сумі 137529 грн. 14 коп. до УДКУ для забезпечення повноти контролю за правильністю відшкодування із бюджету суми бюджетної заборгованості. УДКУ зобов’язано повернути позивачу з Державного бюджету України суму бюджетного відшкодування в розмірі 137529 грн. 64 коп.

У апеляційній скарзі ОДПІ, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить оскаржуване рішення скасувати, прийняте нове рішення, у позові відмовити.

Зазначали, що не надали висновок про підтвердження заявлених сум відшкодування податку на додану вартість, оскільки не мали достовірної інформації про фактичну надмірну сплату до бюджету через ненадходження результатів зустрічних перевірок контрагентів позивача.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Позивачем було подано до ОДПІ податкові декларації з ПДВ за період з лютого по вересень 2007 року разом із заявами про повернення суми бюджетного відшкодування за даний період.

Актом про результати виїзної планової документальної перевірки ПП «Транс-Ліс» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01 червня 2006 року по 01 липня 2007 року № 26/23/32644453 перевірено достовірність нарахування суми ПДВ, що підлягає бюджетному відшкодуванню за травень – вересень 2007 року на загальну суму 121296, 64 грн.

Актом № 9-23/32644453 від 14 червня 2007 року про результати виїзної позапланової перевірки «Транс-Ліс»з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок за період з 01 грудня 2006 року по 30 квітня 2007 року, встановлено достовірність нарахування суми ПДВ, що підлягає бюджетному відшкодуванню на загальну суму 72993 грн.

На підставі акта перевірки № 9/23/32644453 від 14 червня 2007 року, ОДПІ було прийняте податкове повідомлення рішення від 26 червня 2007 року № 0000532301/0, яким зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в розмірі 10452 грн., з яких за лютий 2007 року –7184 грн., березень 2007 р. –90 грн., квітень 2007 р.  –3178 грн.

Проте, постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 27 листопада 2007 року визнано недійсним податкове повідомлення-рішення Жмеринської об’єднаної державної податкової інспекції у Вінницькій області № 0000532301/0 від 26 червня 2007 року в частині зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у сумі 4349,31 грн. Дана постанова суду не набула законної сили.

Встановлено, що ПП «Транс-Ліс»направив і ОДПІ отримано податкові декларації з податку на додану вартість за період з лютого по вересень 2007 року разом із заявами про повернення суми бюджетного відшкодування. Відповідно до статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» ОДПІ здійснено виїзну позапланову перевірку позивача, за результатами якої складено акт № 9-23/32644453 від 14 червня 2007 року. Ним підтверджено суму бюджетного відшкодування у розмірі 72993 грн. за період з лютого по квітень 2007 року. Також було проведено виїзну планову документальну перевірку, за результатами якої складено акт № 26/23/32644453 від 07 листопада 2007 року, яким підтверджено суму бюджетного відшкодування  за період з травня по вересень 2007 року  у розмірі 121296,64 грн.

ОДПІ, зважаючи на наведене, підтвердила суму бюджетного відшкодування ПП «Транс-Ліс» за період з лютого по вересень 2007 року  у розмірі 194289 грн. 64 коп.

Апеляційний суд погоджується із висновками Вінницького окружного адміністративного суду з огляду на таке.

Порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України визначений пунктом 7.7. статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість».

 За правилами підпункту 7.7.1. цієї статті сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду - при від'ємному значенні цієї суми, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з п.п. 7.7.1 пункту 7.7. статті 7 Закону № 168/97має від'ємне значення, то бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг), а залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду,

Згідно п.п. 7.7. статті 7 цього ж Закону платник податку може прийняти самостійне рішення про зарахування належної йому повної суми бюджетного відшкодування у зменшення податкових зобов'язань з цього податку наступних податкових періодів. Зазначене рішення відображається платником податку у податковій  декларації, яку він подає за наслідками звітного періоду, в якому виникає право на подання заяви про отримання бюджетного відшкодування згідно з нормами цієї статті. При прийнятті такого рішення зазначена сума не враховується при розрахунку сум бюджетного відшкодування наступних податкових періодів. Платник податку, який має право на одержання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення повної суми бюджетного відшкодування, подає відповідному податковому органу податкову декларацію та заяву про повернення такої повної суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації. При цьому, платник податку в п'ятиденний термін після подання декларації податковому органу подає органу Державного казначейства України копію декларації, з відміткою податкового органу про її прийняття, для ведення реєстру податкових декларацій у розрізі платників. До декларації додаються розрахунок суми бюджетного відшкодування, копії погашених податкових векселів (податкових розписок), у разі їх наявності, та оригіналів п'ятих основних аркушів (примірників декларанта) вантажних митних декларацій, у разі наявності експортних операцій.

Протягом 30 днів, наступних за днем отримання податкової декларації, податковий орган проводить документальну невиїзну перевірку (камеральну) заявлених у ній даних. За наявності достатніх підстав вважати, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право протягом такого ж строку провести позапланову виїзну перевірку (документальну) платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування.

Податковий орган зобов'язаний у п'ятиденний термін після закінчення перевірки надати органу державного казначейства висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

На підставі отриманого висновку відповідного податкового органу орган державного казначейства надає платнику податку зазначену у ній суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунку на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку протягом п'яти операційних днів після отримання висновку податкового органу.

Якщо за наслідками документальної невиїзної (камеральної) або позапланової виїзної перевірки (документальної) податковий орган виявляє невідповідність суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, то такий податковий орган: а) у разі заниження заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування щодо суми, визначеної податковим органом унаслідок таких перевірок, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого заниження та підстави для її вирахування. У цьому випадку вважається, що платник податку добровільно відмовляється від отримання такої суми заниження як бюджетного відшкодування та враховує її згідно з підпунктом 7.7.3 цього пункту у зменшення податкових зобов'язань з цього податку наступних податкових періодів; б) у разі перевищення заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування над сумою, визначеною податковим органом внаслідок проведення таких перевірок, податковий орган надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого перевищення та підстави для її вирахування; в) у разі з'ясування внаслідок проведення таких перевірок факту, за яким платник податку не має права на отримання бюджетного відшкодування, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються підстави відмови у наданні бюджетного відшкодування.

Згідно п.п.7.7.5 та п.п. 7.7.6 статті 7 Закону № 168/97після закінчення перевірки вказаного вище Закону, податковий орган зобов'язаний надати органу державного казначейства висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету. На підставі отриманого висновку відповідного податкового органу орган державного  казначейства надає платнику податку зазначену у ній суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунку на поточний банківський рахунок  платника податку в обслуговуючому банку протягом п'яти операційних днів після отримання висновку податкового органу.

Отже ОДПІ протиправно не було надано до органу державного казначейства висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету на користь позивача.

Апеляційний суд погоджується із стягненням суми бюджетного відшкодування  на суму 4557 грн. за лютий – квітень 2007 року. Зазначена сума становить розмір бюджетного відшкодування що визначений позивачем в деклараціях з податку на додану вартість за грудень 2007 року, у зв’язку з частковим самостійним виявлення помилки за період з лютого по квітень 2007 року, відповідно до п. 4.4. “Порядку заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість”, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 30.05.1997 року № 166. ОДПІ не було проведено перевірку правильності нарахування даної суми бюджетного відшкодування, а також сум бюджетного відшкодування не підтверджених проведеними перевірками. Ухвалою суду від 20 березня 2008 року було зобов’язано відповідачів провести з позивачем звірку сум податку на додану вартість, які підлягають відшкодуванню з бюджету за період заявлений в позовній заяві, зокрема і щодо бюджетного відшкодування на суму 4557 грн., проте зазначене рішення суду виконано не було, а суду не надано доказів на підтвердження неможливості проведення звірки.

За правилами частин другої, четвертої та шостої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності  свого рішення, дії  чи  бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову; суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі. У разі невиконання цього обов'язку суд витребовує названі документи та матеріали. Якщо особа, яка бере участь у справі, без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для  підтвердження  обставин, на які вона посилається, суд вирішує справу на основі наявних доказів.

Оскільки ОДПІ та УДКУ вимоги суду щодо проведення звірки сум ПДВ, які підлягають відшкодуванню з бюджету за період, заявлений в позовній заяві не виконано, причин не виконання вимог суду не повідомлено, то відповідно до частини шостої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України суд вирішує справу на основі наявних доказів.

Крім того, нездійснення контролюючими органами перевірок не позбавляє позивача права на своєчасне отримання бюджетного відшкодування, отже не утворює правових підстав для відмови йому в позові. Що й було правильно встановлено судом першої інстанції.

Суд апеляційної інстанції вважає правильним встановлену Вінницьким окружним адміністративним судом відсутність підстав задоволення вимог про стягнення на користь позивача процентів, оскільки Закон № 168/97 не передбачає такого права.

За таких обставин, доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження в ході судового розгляду та відхиляються; а рішення суду першої інстанції відповідає вимогам статті 159 КАС України щодо законності та обґрунтованості.

Відповідно до частини першої статті 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду – без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, керуючись статтями 195, 196, 198, 202, 205, 207 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

постановила:

Апеляційну скаргу Жмеринської об’єднаної державної податкової інспекції у Вінницькій області залишити без задоволення.

Постанову  Вінницького окружного адміністративного суду 26 березня 2008 року залишити без змін.

Повний текст постанови виготовлено 17 липня 2009 року.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом одного місяця шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий:

Судді:

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 22-а-22417/08                       Головуючий у І інстанції –   Мельник-Томенко Ж.М.

                                                                                                    Суддя-доповідач Данилова М.В.

УХВАЛА

І М Е Н Е М  У К Р А Ї Н И

14 липня 2009 року                                                                                     м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:                     

головуючого - судді Данилової М.В.,

суддів: Бєлової Л.В. та Бистрик Г.М.,

при секретарі судового засідання Горбачовій Ю.Д.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві апеляційну скаргу Жмеринської об’єднаної державної податкової інспекції у Вінницькій області на постанову Вінницького окружного адміністративного суду міста Києва від 26 березня 2008 року у справі за позовом  приватного підприємства «Транс-Ліс» до Жмеринської об’єднаної державної податкової інспекції у Вінницькій області, управління Державного казначейства України у Жмеринському районі і місті Жмеринці Головного управління Державного казначейства України у Вінницькій області, про стягнення бюджетного відшкодування податку на додану вартість, - 

У зв’язку зі складністю справи, відповідно до вимог статтей 158, 160 КАС України суд оголошує вступну та резолютивну частину постанови.

Керуючись статтями 196, 198, 202, 205, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, - 

п о с т а н о в и л а:

Апеляційну скаргу Жмеринської об’єднаної державної податкової інспекції у Вінницькій області залишити без задоволення.

Постанову  Вінницького окружного адміністративного суду 26 березня 2008 року залишити без змін.

Повний текст постанови буде виготовлено 17 липня 2009 року.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом одного місяця шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий:

Судді: