Ухвала суду № 4366523, 02.07.2009, Київський апеляційний адміністративний суд

  КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 22-а-20044/08                                            Головуючий у 1 інстанції – Бобров Ю.М.

                                                                                                Суддя-доповідач – Василенко Я.М.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М  У К Р А Ї Н И

02 липня 2009 року                                                                                                м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого                      Василенка Я.М.,

суддів                                 Малиніна В.В., Горбань Т.І.,

при секретарі                     Коваленко О.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу приватного підприємства «Світанок» на постанову Господарського суду Чернігівської області від 28.02.2008 у справі за адміністративним позовом Чернігівської міжрайонної державної податкової інспекції Чернігівської області до приватного підприємства «Світанок» про стягнення 10508,32 грн. пені, -  

в с т а н о в и в :

19.12.2007 Чернігівська МДПІ Чернігівської області звернулася до Господарського суду Чернігівської області з позовом, в якому просила стягнути з відповідача пеню за порушення термінів розрахунків у сфері ЗЕД на 91 день в сумі 10508,32 грн. шляхом перерахування вказаної суми до державного бюджету.

Постановою Господарського суду Чернігівської області від 28.02.2008 позов задоволено повністю.

Не погоджуючись із зазначеною постановою, позивач ПП «Світанок» подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції як таку, що постановлена з порушенням норм матеріального та процесуального права та прийняти нову постанову про відмову у задоволенні позовних вимог.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторін, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та не заперечується апелянтом, що листом Чернігівського РУ «Приватбанку» від 03.07.2007 № 08200-03/1334 було повідомлено позивача про порушення відповідачем законодавчо встановленого терміну розрахунків при виконанні зовнішньоекономічного контракту купівлі - продажу від 07.02.2007 № 01/07 щодо придбання у нерезидента інструменту на суму 80000 дол. США.

 На підставі направлення від 21.09.2006 № 279, виданого Чернігівською МДПІ інспектору податкової служби II рангу старшому державному податковому ревізору - інспектору сектору контролю за фінансовими установами та операціями в сфері ЗЕД ДПА в Чернігівській області Шевчук М.С. та підставі наказу начальника Чернігівської МДПІ від 20.09.2007 № 363 була проведена виїзна позапланова перевірка ПП «Світанок» з питань дотримання вимог валютного законодавства при виконанні зовнішньоекономічного контракту від 07.02.2007 № 01/07 за період з 03.03.2007 по 27.09.2007, за результатами якої складено акт перевірки від 02.10.2007 № 5/22-24834785.

Як вбачається із акту перевірки на виконання умов зазначеного контракту, відповідачем було перераховано на адресу нерезидента попередню оплату в сумі 7622,62 дол. та 25645,38 дол. США з рахунку № 26007377630021/840 в ЧРУ «Приватбанку».

Від нерезидента, згідно вантажної митної декларації № 1020000017/0233171 від 31.08.2007 товар надійшов з порушенням законодавчо встановленого терміну на 91 день щодо суми попередньої оплати в розмірі 7622,62 дол. США, граничний термін поставки на яку сплив 01.06.2007.

Експертним висновком Чернігівської регіональної Торгово-промислової палати затримки при перевантаженні контейнера з вантажем для ПП «Світанок», в портах перевалки Нава-Шева (Індія), Сінгапур (Сінгапур) і Константа (Турція) визнано форс-мажорними обставинами.

На підставі зазначеного акту перевірки заступником начальника Чернігівської МДПІ винесено рішення від 09.10.2007 № 0000682340 на суму 10508,92 грн.

Враховуючи, що станом на 11.11.2007 згідно облікової картки платника податків, у відповідача була переплата в сумі 0,60 грн., борг становить 10508,32 грн.

Вищенаведені факти відповідачем не заперечуються.

Доводи апелянта полягають у тому, що в оскаржуваній постанові в порушення пп. 3 п. 1 ст. 163 КАС України не вказуються мотиви неврахування доказу форс-мажорних обставин, встановлених в експертному висновку від 25.09.2007, як цього вимагає п. 5 ст. 82 КАС України. Крім цього, апелянт стверджує, що проведення вищезазначеної перевірки Чернігівською обласною ДПА не тягне за собою застосування штрафних санкцій, бо згідно до ст. 10 Закону України «Про податкову службу в Україні» це є функцією виключно ДПІ.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції мотивував своє рішення тим, що у відповідача відсутній належний документ про підтвердження дії форс - мажорних обставин, а тому відсутні підстави для подовження законодавчо встановлених термінів розрахунків на період їх дії.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, враховуючи наступне.

Відповідно до ст. 238 ГК України за порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності до суб’єктів  господарювання можуть бути застосовані уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування адміністративно-господарські санкції, тобто заходи організаційно-правового або майнового характеру, спрямовані на припинення правопорушення суб’єкта господарювання та ліквідацію його наслідків. Види адміністративно-господарських санкцій, умови та порядок їх застосування визначаються цим Кодексом, іншими законодавчими актами. Адміністративно-господарські санкції можуть бути встановлені виключно законами.

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» № 185 імпортні операції резидентів, які здійснюються на умовах відстрочення поставки, в разі, коли таке відстрочення перевищує 90 календарних днів з моменту здійснення авансового платежу або виставлення векселя на користь постачальника продукції (робіт, послуг), що імпортується, потребують індивідуальної ліцензії Національного банку України.

Актом перевірки зафіксовано відсутність у позивача індивідуальної ліцензії НБУ на продовження термінів розрахунків по вищевказаному контракту.

За порушення ст. 2 вказаного Закону передбачено нарахування пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 % від суми митної вартості недопоставленої продукції (товару) в іноземній валюті, перерахованої в грошову одиницю України за валютним курсом Національного банку України на день виникнення заборгованості (ст. 4 цього Закону).

Таким чином, підлягає перерахуванню в Державний бюджет України пеня (з урахуванням попередньої переплати в сумі 0,60 грн.) в сумі 10508,32  грн. (7622,62 дол. США х 0,3 % х 91 день х 5,05), що і було визначено спірним рішенням про застосування штрафних (фінансових) санкцій (згідно до рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 09.10.2007 №                   0000682340 – а. с. 16).

Правильність наведених позивачем розрахунків пені відповідачем не оспорюється.

Доводи апелянта про те, що в оскаржуваній постанові в порушення пп. 3 п. 1 ст. 163 КАС України не вказуються мотиви неврахування доказу форс-мажорних обставин, встановлених в експертному висновку від 25.09.2007, як цього вимагає п. 5 ст. 82 КАС України спростовуються мотивувальною частиною оскаржуваної постанови, в якій зазначено наступне.

Відповідно до ч. 4 та 5 ст. 6 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» № 185 якщо перевищення строків, зазначених у статтях 1 і 2 цього Закону, обумовлено виникненням форс-мажорних обставин, перебіг зазначених строків зупиняється на весь період дії форс-мажорних обставин та поновлюється з дня, наступного за днем закінчення дії таких обставин.

Статтею 6 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність від 16.04.1991 № 959-XII передбачено право суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності при складенні тексту зовнішньоекономічного договору (контракту) використовувати відомі міжнародні звичаї, рекомендації міжнародних органів та організацій, якщо це не заборонено прямо та у виключній формі цим та іншими законами України.

Відповідно до ст. 14 Закону України «Про торгово- промислові палати в Україні» від 02.12.2007 № 671/97-ВР Тортово-промислова палата України  засвідчує обставини форс-мажору відповідно до умов зовнішньоторговельних угод і міжнародних договорів України, а також торговельні та портові звичаї, прийняті в Україні.

При цьому, як визначено формою зовнішньоекономічних договорів, положення про які затверджені наказом Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України від 06.09.2001 № 201 сторони самостійно передбачають у форс-мажорному застереженні підстави виникнення, обов'язковість сповіщення з визначенням строків дії, наслідки настання підстав для звільнення від відповідальності.

В свою чергу у п. 10 контракту від 07.02.2007 № 01/07 сторони передбачили (замережили), що сертифікат, виданий Торгово - промисловою палатою держави, у якій настали форс - мажорні обставини, є офіційним доказом їх настання, який вказує також на строк дії цих обставин.

Тобто, офіційним підтвердженням виникнення форс-мажорних обставин буде оригінал документа уповноваженого органу країни виникнення таких обставин.

Враховуючи зазначене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що лише при дотриманні вищезазначених умов документ про підтвердження дії форс - мажорних обставин є підставою для подовження законодавчо встановлених термінів розрахунків на період їх дії.

Оскільки відповідачем не надано оригінала документа уповноваженого органу країни виникнення форс-мажорних обставин, то експертний висновок Чернігівської регіональної Торгово-промислової палати не може бути офіційним підтвердженням виникнення форс-мажорних обставин.

Доводи апелянта стосовно того, що проведення вищезазначеної перевірки Чернігівською обласною ДПА не тягне за собою застосування штрафних санкцій, бо згідно до ст. 10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» це є функцією виключно ДПІ спростовуються наступним.

Положеннями ст. 10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» лише визначені функції ДПІ в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонних та об'єднаних державних податкових інспекцій.

В свою чергу відповідно до ст. 9 цього ж закону у разі коли ДПА в областях безпосередньо здійснюють контроль за платниками податків, інших платежів, вони виконують щодо цих платників ті ж функції, що й відповідні ДПІ.

Згідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна  довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

При цьому, апелянт не довів неправомірності застосування до нього вищезазначених штрафних (фінансових) санкцій.

Враховуючи вищезазначене, колегія суддів погоджується з рішенням суду про наявність підстав для задоволення позовних вимог.

Таким чином, колегія суддів вирішила згідно ст. 200 КАС України залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову  суду – без змін, з урахуванням того, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206 КАС України, суд

у х в а л и в :

Апеляційну скаргу приватного підприємства «Світанок» – залишити без задоволення, а постанову Господарського суду Чернігівської області від 28.02.2008 – без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку та строки, встановлені статтею 212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий:

Судді:

Повний текст ухвали виготовлено 07.07.2009.