Постанова № 43663524, 01.04.2015, Львівський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 квітня 2015 року Справа № 876/11815/14

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді: Дяковича В.П.,

суддів: Іщук Л.П., Онишкевича Т.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Львові апеляційну скаргу Самбірської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Львівській області на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 08 грудня 2014 року по справі № 813/7501/14 за позовом Самбірської квартирно-експлуатаційної частини (району) до Самбірської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Львівській області про скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В:

Самбірська квартирно-експлуатаційна частина (район) звернулася до суду з адміністративним позовом, яким просила визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Самбірської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Львівській області №0006921700 від 18 вересня 2014 року.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 08 грудня 2014 року адміністративний позов задоволено повністю.

Самбірська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Львівській області постанову суду першої інстанції оскаржила, подала апеляційну скаргу, зазначивши, що оскаржувана постанова винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права. Просить постанову суду скасувати та прийняти нову, якою в задоволенні позову відмовити повністю.

В апеляційній скарзі покликається на те, що у разі наявності у платника податків податкового боргу органи державної податкової служби зобов'язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків.

Особи, які беруть участь у справі, в судове засідання на виклик суду не з'явилися, хоча належним чином були повідомленні про місце та час розгляду справи, а тому колегія суддів вважає можливим розглянути дану справу згідно з п.2 ч.1 ст. 197 КАС України.

Заслухавши суддю-доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 202 КАС України суд апеляційної інстанції скасовує постанову суду першої інстанції, та приймає нову постанову, якщо визнає, що суд першої інстанції неповно з'ясував обставини справи, що мають значення для справи, порушив норми матеріального права, що призвели до неправильного вирішення справи.

Судом встановлено, що за результатами перевірки своєчасності сплати самостійно визначеного податкового зобов'язання до бюджету відповідачем складено акт за №590/1700/08060912 від 11.09.2014 року та прийнято податкове повідомлення-рішення від 18.09.2014 року за №0006921700, яким за затримку сплати суми грошового зобов'язання в розмірі 51 390 грн. 00 коп. з податку з власників наземних транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів до позивача застосовано штраф у розмірі 20% - 10 278 грн. 00 коп.

Суд першої інстанції задовольняючи адміністративний позов виходив з того, що як вбачається зі змісту акта, обставини викладені в ньому не відповідають змісту спірного податкового повідомлення-рішення в частині кількості днів затримки сплати узгодженої суми грошового зобов'язання; документу, на підставі якого погашено податковий борг; дати виникнення податкового боргу та норм законодавства, які втратили чинність на час складання такого акта. Вказав, що не можна залишити поза увагою і той факт, що податковий борг виник у зв'язку з поданням розрахунку суми податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів від 12.02.2010 року, а в акті перевірки зазначено, що податковий борг виник 01.01.2012 року; датою сплати 29.02.2012 року контролюючий орган вважає договір про розстрочення податкового боргу від 29.02.2012 року за №40, а зворотній бік облікової картки платника спростовує зазначену обставину. Враховуючи наведені невідповідності та те, що акт перевірки є носієм доказової інформації, суд першої інстанції вказав, що позбавлений можливості проаналізувати в сукупності обставини, які викладені в акті перевірки з обставинами про які йдеться у спірному податковому повідомленні-рішенні, оскільки такі не співпадають, а тому приходить до висновку про протиправність спірного податкового повідомлення-рішення, яке не може вважатись обґрунтованим.

Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції з наступних підстав.

Судом встановлено, що фактичною підставою для застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій, встановлених підпунктом 17.1.7 пункту 17.1 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетними та державними цільовими фондами» № 2181-ІІІ, згідно з податковими повідомленнями-рішеннями, з приводу правомірності яких виник спір, слугував висновок контролюючого органу, викладений в акті про результати перевірки своєчасності сплати самостійного визначеного податкового зобов'язання до бюджету від 11.09.2014 № 590/1700/08060912, про порушення підприємством ст. 5 Закону України «Про податок з власників транспортних засобів, самохідних машин та механізмів» внаслідок сплати самостійно узгоджених сум податкових зобов'язань з податку з власників транспортних засобів з порушенням граничного строку на 60 календарних днів відповідно (а.с.24).

Однак відповідач при визначенні суми штрафних санкцій за порушення граничного строку сплати узгоджених сум податкових зобов'язань з податку з власників транспортних засобів не звернув уваги на те, що згідно з преамбулою Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетними та державними цільовими фондами» № 2181-ІІІ, цей Закон є спеціальним законом з питань оподаткування, який установлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), включаючи збір на обов'язкове державне пенсійне страхування та внески на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, та визначає процедуру оскарження дій органів стягнення.

Підпунктом 5.3.1 пункту 5.3 ст. 5 цього Закону встановлено, що платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації.

Підпунктом 4.1.4. ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетними та державними цільовими фондами» податкові декларації подаються за базовий податковий (звітний) період, що дорівнює: а) календарному місяцю (у тому числі при сплаті місячних авансових внесків), - протягом 20 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця; б) календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі при сплаті квартальних або піврічних авансових внесків), - протягом 40 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя); в) календарному року, крім випадків, передбачених підпунктом "г" підпункту 4.1.4 цього пункту, - протягом 60 календарних днів за останнім календарним днем звітного (податкового) року; г) календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб (прибуткового податку з громадян), - до 1 квітня року, наступного за звітним.

Якщо податкова декларація за квартал, півріччя, три квартали або рік розраховується наростаючим підсумком на підставі показників базових податкових періодів, з яких складаються такі квартал, півріччя, три квартали або рік (без урахування авансових внесків) згідно з відповідним законом з питань оподаткування, така декларація подається у строки, визначені цим пунктом для такого базового податкового періоду. Для цілей підпункту 4.1.4 цього пункту під терміном "базовий податковий період" слід розуміти перший податковий період звітного року, визначений відповідним законом з питань оподаткування, зокрема календарний квартал для цілей оподаткування прибутку підприємств.

Відповідно до частини 1 ст. 5 Закону № 1963-ХІІ податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів сплачується юридичними особами - щоквартально рівними частинами до 15 числа місяця, що настає за звітним кварталом.

Відповідно до пп. 17.1.7. ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетними та державними цільовими фондами» у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання протягом граничних строків, визначених цим Законом, такий платник податку зобов'язаний сплатити штраф у таких розмірах:

при затримці до 30 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі десяти відсотків погашеної суми податкового боргу.

Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку про протиправність податкового повідомлення-рішення №0006921700 від 18 вересня 2014 року, з огляду на те, що штрафні (фінансові) санкції до позивача застосовані за порушення граничного строку сплати узгоджених сум податкових зобов'язань з податку з власників транспортних засобів застосовані виходячи з того, що цей строк встановлений частиною 1 ст. 5 Закону № 1963-ХІІ. Разом з тим, оскільки цей строк не співпадає зі строком, встановленим підпунктом 5.3.1 пункту 5.3 ст. 5 Закону № 2181-ІІІ для сплати податку з базовим податковим (звітним) періодом, що дорівнює календарному кварталу, застосуванню підлягає Закон № 2181-ІІІ, як спеціальний і прийнятий пізніше. Дана позиція висловлена в постанові Вищого адміністративного суду України від 22.12.2011 року (№К-16378/09).

Як вбачається з акта №590/1700/08060912 від 11 вересня 2014 року про результати перевірки своєчасності сплати самостійно визначеного податкового зобовязання до бюджету, позивач 29.02.2012 року сплатив податковий борг в сумі 51 390 грн. (а.с.24).

Оскільки позивачем 29.02.2012 року сплачено податковий борг в сумі 51 390 грн., тобто з пропуском 10 денного строку, то до нього слід було застосувати штрафні (фінансові) санкції у розмірі десяти відсотків погашеної суми податкового боргу при затримці до 30 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, тобто в сумі 5 139 грн..

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів приходить до висновку про часткове задоволення позову в частині визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Самбірської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Львівській області №0006921700 від 18 вересня 2014 року в частині 5 139 грн. штрафної (фінансової) санкції, а в іншій частині податкове повідомлення-рішення залишити без змін.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дір бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

За наведених обставин суд приходить до висновку, що судом першої інстанції допущено порушення норм матеріального та процесуального права, а тому постанова суду підлягає скасуванню з постановленням нової, якою позов задоволити частково.

Керуючись ст.ст. 160, 195, ст. 197, п. 3 ч.1 ст.198, п. 4 ст. 202, 205, 207, 254 КАС України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Самбірської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Львівській області задовольнити частково.

Постанову Львівського окружного адміністративного суду від 08 грудня 2014 року по справі № 813/7501/14- скасувати та прийняту нову, якою адміністративний позов Самбірської квартирно-експлуатаційної частини (району) задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Самбірської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Львівській області №0006921700 від 18 вересня 2014 року в частині 5 139 грн. штрафної (фінансової) санкції, а в іншій частині податкове повідомлення-рішення залишити без змін.

Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, що беруть участь у справі та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя В.П. Дякович

Судді Л.П. Іщук

Т.В. Онишкевич