Постанова № 43663332, 16.04.2015, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 826/1094/15 Головуючий у 1-й інстанції: Амельохін В.В.

Суддя-доповідач: Грибан І.О.

ПОСТАНОВА

Іменем України

16 квітня 2015 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючий-суддя Грибан І.О.

судді Беспалов О.О., Парінов А.Б.

за участі :

секретар с/з Печенюк Р.В.

пр-к апелянта Карпенко Н.В.

пр-к позивача Патон О.О.

розглянув в судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу Державної казначейської служби України на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 13 лютого 2015 року у справі за адміністративним позовом Корпорації «Індустріальна Спілка Донбасу» до Державної казначейської служби України про визнання неправомірною бездіяльність та зобов'язання вчинити дії-

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся в суд з позовом до Державної казначейської служби України, в якому просив визнати неправомірною бездіяльність Державної казначейської служби України, якою не було перераховано на користь Корпорації «Індустріальна Спілка Донбасу» в рахунок часткового погашення боргу ТОВ «Інтерпайп Україна» з урахуванням Ухвали Господарського суду Дніпропетровської області у справі № 904/8736/13 від 25 листопада 2014 року про розстрочку виконання судового рішення 1 739 647,91 грн. до 15 грудня 2014 року та 1 739 647,91 грн. до 15 січня 2015 року та зобов'язати Державну казначейську службу України перерахувати 3 479 295,82 грн. на користь Корпорації «Індустріальна Спілка Донбасу» в рахунок першого та другого платежів за графіком, передбаченим Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області у справі № 904/8736/13 від 25 листопада 2014 року про розстрочку виконання судового рішення..

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 13 лютого 2015 року адміністративний позов задоволено повністю.

Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу з підстав порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповним з'ясуванням обставин справи, що мають значення для правильного вирішення справи, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає до задоволення, виходячи з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та з матеріалів справи вбачається, що на виконання постанови Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 24 липня 2014 року у справі № 904/8736/13 Господарським судом Дніпропетровської області було видано наказ від 29 липня 2014 року про стягнення заборгованості з Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтерпайп Україна» (код ЄДРПОУ 33668606) на користь Корпорації «Індустріальна Спілка Донбасу» (код ЄДРПОУ 24068988) 28778576,01 грн. основного боргу, 1712391,05 грн. пені, 822695,09 грн. річних та 68820,00 грн. судового збору.

18.08.2014 року державним виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП №44438157 про примусове виконання зазначеного вище наказу Господарського суду Дніпропетровської області від 29.07.2014 року № 904/8736/13.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 25 листопада 2014 року у справі № 904/8736/13 було задоволено заяву ТОВ «Інтерпайп Україна» про розстрочку виконання постанови Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 24 липня 2014 року частково, розстрочено виконання зазначеної постанови в частині стягнення суми основного боргу, пені та 3 % річних за відповідним графіком, і, зокрема, передбачено сплату 1 739 647,91 грн. - до 15 грудня 2014 року та 1 739 647,91 грн. - до 15 січня 2015 року.

З листа ДВСУ від 26.01.2015 року №15-0-34-85/44438157/2 вбачається, що згідно з розпорядженням від 15.12.2014 року №44438157/3 на рахунок позивача сплачено 1739647,91 грн. та згідно з розпорядженням від 15.01.2015 року №44438157/4 на рахунок позивача сплачено 1739647,91 грн.

Платіжні доручення на перерахування коштів подані до Державної казначейської служби України

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем доказів виконання платіжного доручення не надано, та не наведено обґрунтованих причини неперерахування коштів позивачу.

Надаючи правову оцінку обставинам справи колегія суддів звертає увагу на наступне.

Статтею 3 Закону України «Про Державну виконавчу службу» визначено, що виконання рішень, перелік яких встановлено законом, покладається на державних виконавців.

Районні, районні в містах, міські (міст обласного значення), міськрайонні відділи державної виконавчої служби відповідних управлінь юстиції є юридичними особами, мають відповідні рахунки в органах Державного казначейства України для обліку депозитних сум і зарахування стягнутих з боржників коштів та їх виплати стягувачам у національній валюті, а також відповідні рахунки для обліку аналогічних операцій в іноземній валюті в банках, гербову печатку.

Розрахунки з таких рахунків здійснюються тільки в безготівковій формі. Не допускаються видача та переказ стягнутих державними виконавцями сум стягувачам без зарахування на депозитний рахунок органу ДВС.

Закон України «Про виконавче провадження» визначає умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку.

Відповідно до ч. 1, 3, 5 ст. 45 ЗУ «Виконавче провадження» грошові суми, стягнуті з боржника, зараховуються державним виконавцем на відповідний рахунок органу державної виконавчої служби.

Стягувачу - юридичній особі стягнуті грошові суми перераховуються державним виконавцем у встановленому порядку на визначені стягувачем належні йому рахунки.

Не допускається виплата стягувачу стягнутих сум готівкою або виплата стягнутих сум іншим особам, які не є стягувачами (крім виплати грошових сум заставодержателю, який не є стягувачем, згідно із статтею 54 цього Закону). Забороняється використовувати стягнуті з боржників грошові суми, що підлягають виплаті стягувачам, на цілі, не передбачені цією статтею, а також звертати на них стягнення для виплати іншим особам, які не є стягувачами за виконавчими документами, під час примусового виконання яких ці суми стягнуто (крім випадків, коли стягувач є одночасно боржником у іншому виконавчому провадженні).

Окремі питання організації виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб) (далі - рішення), що відповідно до Закону підлягають примусовому виконанню визначено Інструкцією з організації примусового виконання, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 року № 512/5 (далі - Інструкція № 512/5).

Відповідно до п. 12.1. Інструкції № 512/5 органи ДВС мають відповідні рахунки в органах Державної казначейської служби України для обліку депозитних сум і зарахування стягнутих з боржників коштів та їх виплати стягувачам у національній валюті, а також відповідні рахунки для обліку аналогічних операцій в іноземній валюті в банках.

Згідно п. 12.2. вказаної інструкції розрахунки з таких рахунків здійснюються тільки в безготівковій формі. Не допускаються видача та переказ стягнутих державними виконавцями сум стягувачам без зарахування на депозитний рахунок органу ДВС.

Згідно п. 12.13. Інструкції № 512/5 не пізніше ніж протягом трьох робочих днів від дня ознайомлення з інформацією про надходження коштів державний виконавець у разі достатності суми для покриття всіх вимог стягувача та наявності відомостей від стягувача про шляхи отримання ним коштів готує одне розпорядження (додатки 3, 4) (у тому числі за зведеним виконавчим провадженням), яким визначає належність указаних коштів та спосіб перерахування стягувачу, яке затверджується начальником органу ДВС із зазначенням дати та скріплюється печаткою органу ДВС. Указане розпорядження готується в двох примірниках, оригінал видається особі, відповідальній за ведення книги обліку депозитних сум, копія залишається у виконавчому провадженні.

При перерахуванні коштів, які належать стягувачу - юридичній особі, списання коштів з відповідних рахунків органу ДВС здійснюється на підставі платіжних доручень (пункт 12.18 Інструції № 512/5).

Платіжне доручення підписується керівником органу ДВС та особою, яка уповноважена на ведення відповідного рахунку органу ДВС (пункт 12.21 № 512/5).

Інструкцією про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженою постановою Національного банку України від 21.01.2004 року № 22, визначено, що платіжне доручення - це розрахунковий документ, що містить письмове доручення платника обслуговуючому банку про списання зі свого рахунку зазначеної суми коштів та її перерахування на рахунок отримувача.

З наведених правових норм вбачається, що орган державної виконавчої служби повинен підготувати необхідні документи, в тому числі платіжне доручення для перерахунку на користь стягувача грошових коштів з депозитного рахунку ВДВС, відкритого в органах Державної казначейської служби України. Після отримання платіжного доручення (платіжної вимоги) органи Державної казначейської служби повинні перерахувати зазначені грошові кошти з Депозитного рахунку на рахунок стягувача.

Як встановлено судом першої інстанції, за виконавчим провадженням з примусового виконання наказу Господарського суду Дніпропетровської області, позивач як стягувач має право отримати з боржника зазначені вище кошти за виконавчим документом.

Після проведення всіх необхідних дій, державним виконавцем видані розпорядження та виписані платіжні доручення про перерахунок коштів на рахунок позивача.

Позивач стверджує, що вказане вище доручення прийнято відповідачем, проте станом на час звернення з позовом до суду суді першої інстанції останнім виконано не було.

Разом з тим, згідно з п.3.5 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті - банк платника приймає платіжне доручення до виконання протягом 30 календарних днів з дати його виписки. День оформлення платіжного доручення не враховується.

Тобто, відповідач зобов'язаний був прийняти платіжне доручення до виконання протягом 30 календарних днів з дати його виписки.

З матеріалів справи вбачається, що державним виконавцем виписано платіжне доручення від 05.01.2015 року про перерахунок коштів в сумі 1 739 647,91 грн. на рахунок позивача (а.с. 48).

Апелянтом здійснено перерахунок зазначених коштів 13.02.2015 року, тобто після сплину 30 днів (після 04.02.2015 року) з дати виписки платіжного доручення (а.с. 48).

Разом з тим, на час звернення позивача до суду першої інстанції (26.01.2015 року) з даним позовом зазначений строк ще не сплинув.

Також, державним виконавцем виписано платіжне доручення від 20.02.2015 року про перерахунок коштів в сумі 1 739 647,91 грн. на рахунок позивача (а.с.47).

Тобто, як на момент звернення з даним позовом до суду, так і на момент розгляду справи по суті зазначене платіжне доручення до виконання відповідачем прийнятим ще не було, а відповідно і спору з відповідачем з приводу невчасного перерахування (неперерахування) зазначених коштів ще не існувало.

З огляду на вищевикладене колегія суддів приходить до висновку, що за таких підстав відсутня бездіяльність органу Державної казначейської служби.

Відповідно не підлягають до задоволення і вимоги щодо зобов'язання Державної казначейської служби України перерахувати зазначені кошти на користь Корпорації «Індустріальна Спілка Донбасу».

Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 198, п.3, 4 ч. 1 ст. 202 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції скасовує її та ухвалює нове рішення, якщо визнає, що судом першої інстанції порушено норми матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або невідповідності висновків суду обставинам справи.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 254 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ :

Апеляційну скаргу Державної казначейської служби України задовольнити.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 січня 2015 року скасувати.

Ухвалити нову постанову, якою в задоволенні позовних вимог Корпорації «Індустріальна Спілка Донбасу» до Державної казначейської служби України про визнання неправомірною бездіяльність та зобов'язання вчинити дії - відмовити.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий-суддя І.О.Грибан

Суддя О.О.Беспалов

Суддя А.Б.Парінов

Повний текст виготовлено - 17.04.2015 р.

Головуючий суддя Грибан І.О.

Судді: Беспалов О.О.

Парінов А.Б.