Постанова № 43641034, 07.04.2015, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 квітня 2015 року 08:01 № 826/15679/14

Окружний адміністративний суд м. Києва у складі колегії: головуючого судді Саніна Б.В. при суддях - Кобилянському К.М., Скочок Т.О., секретарі судового засідання Дмитрієвій В.В. розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу

за позовом Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві до треті особиМіністерства енергетики та вугільної промисловості України Міністерство фінансів України Головне управління Державної казначейської служби України у м. Києвіпростягнення заборгованості В С Т А Н О В И В:

До Окружного адміністративного суду м. Києва надійшов адміністративний позов Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві (надалі - позивач/ДПІ у Шевченківському р-ні ГУ Міндоходів у м. Києві) до Міністерства енергетики та вугільної промисловості України (надалі - відповідач/Міненерговугілля), треті особи Міністерство фінансів України (надалі - Мінфін України) та Головне управління Державної казначейської служби України у м. Києві (надалі - ГУ ДКСУ у м. Києві), в якому просить суд:

1. Стягнути прострочений борг з Міненерговугілля (код ЄДРПОУ 37471933) 71 815 509,75 грн. шляхом стягнення коштів з розрахункових рахунків у банках:

Державна казначейська служба України м. Київ МФО 820172

- р/р 31252221278449 (українська гривня);

- р/р 31255221178449 (українська гривня);

- р/р 35259221378449 (українська гривня);

- р/р 35216021078449 (українська гривня);

- р/р 35221221078449 (українська гривня);

- р/р 35220114078449 (українська гривня);

- р/р 35222316078449 (українська гривня);

- р/р 35213002078449 (українська гривня);

- р/р 35211004078449 (українська гривня);

- р/р 35212003078449 (українська гривня);

- р/р 35214001078449 (українська гривня);

- р/р 35224110078449 (українська гривня);

- р/р 37115014004110 (українська гривня);

- р/р 37119009004110 (українська гривня);

- р/р 37119010004110 (українська гривня);

- р/р 37312011004110 (українська гривня);

АТ "Укрексімбанк" МФО 322313

- р/р 25301010057483 (євро);

- р/р 25204010057483 (євро);

прострочену заборгованість згідно договору, а саме:

ь основний борг за бюджетною позичкою, наданою у зв'язку з тимчасовими фінансовими труднощами згідно договору №11 від 25.03.1994 р. у сумі - 7 999 720,98 грн. на рахунок №31135419746026 одержувач: Державна казначейська служба України, код одержувача 37567646, банк одержувача Державна казначейська служба України у м. Києві, МФО 820172 (код бюджетної класифікації 00264900, символ звітності 419);

ь пеню нараховану на заборгованість по основному боргу за бюджетною позичкою, наданою у зв'язку з тимчасовими фінансовими труднощами згідно договору №11 від 25.03.1994 р. у сумі 26 417 532,23 грн. на рахунок №31114115702028 (одержувач: Державна казначейська служба України, код одержувача 37567646, банк одержувача Державна казначейська служба України у м. Києві, МФО 820172 (код бюджетної класифікації 24060300, символ звітності 115);

ь відсотки нараховані за користування позичкою, наданою у зв'язку з тимчасовими фінансовими труднощами згідно договору №11 від 25.03.1994 р. у сумі - 16 735 963,51 грн. на рахунок №31112128702028 (одержувач: Державна казначейська служба України, код одержувача 37567646, банк одержувача Державна казначейська служба України у м. Києві, МФО 820172 (код бюджетної класифікації 24110800, символ звітності 128);

ь пеню, нараховану на заборгованість по відсотках за несвоєчасне повернення позички, наданої у зв'язку з тимчасовими фінансовими труднощами згідно договору №11 від 25.03.1994 р. у сумі - 20 665 293,03 грн. на рахунок №31114115702028 (одержувач: Державна казначейська служба України, код одержувача 37567646, банк одержувача Державна казначейська служба України у м. Києві, МФО 820172 (код бюджетної класифікації 24060300, символ звітності 115).

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 22.10.2014 р. провадження по справі було відкрито та призначено справу до судового розгляду.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 24.12.2014 р. закрито провадження в адміністративній справі №826/15679/14.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 10.02.2015 р. скасовано ухвалу Окружного адміністративного суду м. Києва від 24.12.2014 р. в адміністративній справі №826/15679/14, справу направлено до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 03.03.2015 р. прийнято справу №826/15679/14 до провадження та призначено її до судового розгляду.

В судове засідання з'явився представник позивача, який позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просив суд позов задовольнити з підстав, що були зазначені в позовній заяві, зокрема позивач зазначив, що Міненерговугілля має прострочену заборгованість перед державою в розмірі 71 815 509,75 грн., яка виникла на підставі бюджетної позички, наданої у зв'язку з тимчасовими фінансовими труднощами згідно договору №11 від 25.03.1994 р.

В судове засідання з'явився представник відповідача, який проти позовних вимог заперечив в повному обсязі, просив суд в задоволенні адміністративного позову відмовити з підстав, що були зазначені в запереченнях на позовну заяву, зокрема відповідач зазначив, що нормами чинного законодавства не передбачено стягнення в примусовому порядку видатків Державного бюджету України, які виділені Міненерговугілля на конкретні цілі. Також представник відповідача зазначив, що Міненерговугілля не є правонаступником зобов'язання Державного комітету України по нафті і газу за договором №11 від 25.03.1994 р. Разом з тим, відповідач зазначає про непідсудність справи адміністративному суду та наявність судового рішення, яка набрало законної сили, між тими ж сторонами та про той же предмет. Також представник відповідача зазначає про пропуск позивачем строку звернення до адміністративного суду.

В судове засідання представники третіх осіб не з'явилися, про час та місце були належним чином повідомлені в порядку, передбаченому положеннями ст.33 та ст.35 КАС України, клопотань про відкладення судового розгляду не надходило.

Зважаючи на неявку представників третіх осіб в судове засідання, приймаючи до уваги відсутність потреби заслухати свідка чи експерта, на підставі ст.3 та ч.6 ст.128 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі-КАС України), суд дійшов висновку про можливість перейти до розгляду справи у порядку письмового провадження за наявними в матеріалах справи доказами.

Розглянувши наявні в матеріалах справи докази, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи на яких ґрунтується позов, оцінивши докази які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку про наступне.

25.03.1994 р. між Державним комітетом України по нафті і газу (надалі - Комітет) та Мінфіном України був укладений Договір про надання Міністерством фінансів України бюджетної позички Державному комітету України по нафті і газу №11 (надалі - Договір №11), відповідно до умов якого Мінфін України зобов'язувався у квітні-серпні 1994 р. надати Комітету бюджетну позичку в сумі 1 500 млрд. крб. на фінансування обсягів робіт та поставок матеріально-технічних і продовольчих ресурсів у нафтовидобувні регіони Російської Федерації з оплатою 10% річних. Сплата процентів здійснюється при поверненні позички. Комітет зобов'язується забезпечити повне повернення одержаних коштів та процентів до 01.08.1995 р.

Факт перерахування Мінфіном України на користь Комітету коштів згідно умов Договору №11 підтверджується наявними в матеріалах справи платіжними дорученнями з відмітками Національного банку України про проведення операцій, а також не заперечується відповідачем.

12.10.2012 р. ГУ ДКСУ у м. Києві листом №06-08/5134-13239 направило до ДПІ у Шевченківському р-ні ГУ Міндоходів у м. Києві подання №№813-821 та №№82, 83, 85, 86, 97-107 для ведення претензійно-позовної роботи по підприємствах, зареєстрованих у Шевченківському районі м. Києва, що мають прострочену заборгованість за бюджетними позичками та фінансовою допомогою на зворотній основі, наданими Мінфіном України у минулих роках, та інформацію про заборгованість підприємств станом на 01.10.2012 р.

Також, до листа ГУ ДКСУ у м. Києві №06-08/5134-13239 від 12.10.2012 р. було додано Перелік підприємств-позичальників, які отримали бюджетні позички у зв'язку з тимчасовими фінансовими труднощами та мають прострочену заборгованість перед державним бюджетом, зареєстрованих у Шевченківському районі м. Києва станом на 01.10.2012 р., до якого, зокрема, включено заборгованість Міненерговугілля за Договором №11 (сума наданої позички - 15 000 000,00 грн., основний борг - 7 999 720,98 грн., відсотки - 15 199 321,37 грн., пеня по основному боргу - 26 417 532,23 грн., пеня по відсотках - 20 602 012,03 грн.).

11.12.2012 р. позивачем було надіслано Міненерговугіллю податкову вимогу №5255 від 25.10.2012 р. та рішення про опис майна у податкову заставу №5255/24-128 від 25.10.2012 р.

Вказана податкова вимога №5255 від 25.10.2012 р. отримана відповідачем 14.12.2012 р., що підтверджується, наявним в матеріалах справи, повідомленням про вручення поштового відправлення.

11.09.2014 р. ГУ ДКСУ у м. Києві на виконання постанови Кабінету Міністрів України №174 від 02.03.2011 р. "Питання обліку заборгованості, в тому числі простроченої, перед державою за кредитами, залученими державою або під державні гарантії, бюджетними позичками/фінансовою допомогою, наданими Міністерством фінансів у 1993 - 1998 роках, нарахування пені та списання безнадійної заборгованості" внесені до ДПІ у Шевченківському р-ні ГУ Міндоходів у м. Києві подання для здійснення до Міненерговугілля заходів щодо стягнення простроченої заборгованості за Договором №11, а саме:

- подання №1220 - щодо сплати основного боргу за бюджетною позичкою у сумі 7 999 720,98 грн.;

- подання №1221 - щодо сплати пені, нарахованої на заборгованість по основному боргу за несвоєчасне повернення позички, у сумі 26 417 532,23 грн.;

- подання №1222 - щодо сплати відсотків, нарахованих за користування позичкою, у сумі 16 732 963,51 грн.;

- подання №1223 - щодо сплати пені, нарахованої на заборгованість по відсотках за несвоєчасне повернення позички, у сумі 20 665 293,03 грн.

У зв'язку з наявністю у Міненерговугілля простроченої заборгованості за Договором №11 на загальну суму 71 815 509,75 грн., ДПІ у Шевченківському р-ні ГУ Міндоходів у м. Києві звернулася з даним позовом до суду.

Відповідно до ч.9 ст.17 Бюджетного кодексу України (надалі - БК України) прострочена заборгованість суб'єкта господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитом (позикою), залученим державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державну (місцеву) гарантію, а також за кредитом з бюджету (включаючи плату за користування такими кредитами (позиками) та пеню) стягується з такого суб'єкта господарювання органами доходів і зборів, що є органами стягнення такої заборгованості у порядку, передбаченому Податковим кодексом України (надалі - ПК України) або іншим законом, включаючи погашення такої заборгованості за рахунок майна цього суб'єкта господарювання..

3 метою забезпечення виконання ст.17 БК України Кабінетом Міністрів України прийнята постанова №174 від 02.03.2011 р., якою затверджено Порядок обліку заборгованості, в тому числі простроченої, перед державою за кредитами, залученими державою або під державні гарантії, бюджетними позичками/фінансовою допомогою, наданими Міністерством фінансів у 1993-1998 роках, нарахування пені та списання безнадійної заборгованості (надалі - Порядок №174).

Згідно п.1 Порядку №174 цей Порядок: регламентує дії органів виконавчої влади та банків-агентів, які від імені або за дорученням центральних органів виконавчої влади надали суб'єктам господарювання кредити, залучені державою або під державні гарантії, а також дії Мінфіну, який надав бюджетні позички/фінансову допомогу у 1993 - 1998 роках, та які здійснюють їх обслуговування і ведуть облік заборгованості за ними з метою забезпечення реалізації права вимоги погашення простроченої заборгованості перед державою за такими кредитами, бюджетними позичками/фінансовою допомогою; встановлює механізм нарахування пені Мінфіном на суми простроченої заборгованості перед державою за кредитами, залученими державою або під державні гарантії, та територіальними органами Державної казначейської служби на суми простроченої заборгованості за бюджетними позичками/фінансовою допомогою, наданими Мінфіном у 1993 - 1998 роках.

Бюджетна позичка/фінансова допомога - сума коштів, надана Мінфіном у 1993-1998 роках позичальнику на поворотній основі за рахунок коштів державного бюджету на умовах угоди про надання бюджетної позички/фінансової допомоги (пп.4 п.2 Порядку №174).

Заборгованість за кредитом, бюджетною позичкою / фінансовою допомогою - зобов'язання перед державою, що виникають у суб'єкта господарювання, який отримав кредит, залучений державою або під державні гарантії, бюджетну позичку/фінансову допомогу на умовах, визначених кредитною (субкредитною) угодою, угодою про надання бюджетної позички/фінансової допомоги (пп.5 п.2 Порядку №174).

Прострочена заборгованість за бюджетною позичкою/фінансовою допомогою - заборгованість боржника перед державою за бюджетною позичкою/фінансовою допомогою (в тому числі за основним боргом, відсотками тощо), не погашена у строк, визначений угодою про надання бюджетної позички/фінансової допомоги (пп.9 п.2 Порядку №174).

Відповідно до п.6 Порядку №174 облік простроченої заборгованості за бюджетними позичками/фінансовою допомогою ведеться органами Державної казначейської служби у валюті бюджетної позички/фінансової допомоги, в якій вони надані.

Положеннями п.10 Порядку №174 передбачено, що з метою примусового стягнення в установленому законодавством порядку простроченої заборгованості з боржника територіальні органи Державної казначейської служби до кінця місяця, що настає за звітним періодом, зокрема, нараховують пеню та інформують органи державної податкової служби за місцем реєстрації боржника про зміну розміру простроченої заборгованості за бюджетними позичками/фінансовою допомогою та суму нарахованої на неї пені.

Відповідно до п.15 Порядку №174 прострочена заборгованість за кредитами, бюджетними позичками/фінансовою допомогою, яка не погашена боржником протягом 30 календарних днів після настання строку платежу, а також нарахована на суму простроченої заборгованості за кредитом, бюджетною позичкою/фінансовою допомогою пеня стягуються в установленому законодавством порядку органами державної податкової служби за місцем реєстрації боржника відповідно до подання територіальних органів Державної казначейської служби, яке подається у строки, визначені п.10 цього Порядку за встановленою згідно з додатком 1 формою.

Таким чином, стягнення заборгованість за бюджетними позичками/фінансовою допомогою, яка не погашена боржником протягом 30 календарних днів після настання строку платежу, а також нарахована на суму простроченої заборгованості за бюджетною позичкою/фінансовою допомогою пеня здійснюється органами державної податкової служби за місцем реєстрації боржника на підставі подання територіальних органів Державної казначейської служби.

Як вже було встановлено вище судом, ГУ ДКСУ у м. Києві звернулося до ДПІ у Шевченківському р-ні ГУ Міндоходів у м. Києві із поданнями №1220 - №1223 від 11.09.2014 р. для здійснення до Міненерговугілля заходів щодо стягнення простроченої заборгованості за Договором №11 на загальну суму 71 815 509,75 грн., у зв'язку з чим позивач був зобов'язаний здійснити відносно відповідача відповідне стягнення заборгованості, про яку вказано у зазначених вище поданнях.

Відповідно до п.59.1 ст.59 ПК України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Згідно з п.95.2 ст.95 ПК України стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги.

Пунктом 95.3 ст.95 ПК України встановлено, що стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Як вже було встановлено вище судом, позивачем 11.12.2012 р. було надіслано відповідачу податкову вимогу №5255 від 25.10.2012 р., яка була отримана останнім 14.12.2012 р.

Суд звертає увагу, що станом на час розгляду справи заборгованість відповідача за Договором №11 на загальну суму 71 815 509,75 грн. не погашена, що підтверджується розрахунком заборгованості станом на 29.09.2014 р. та листом ГУ ДКСУ у м. Києві №05-12/566-4046 від 25.03.2015 р. Протилежного суду не доведено.

Крім того, суд також звертає увагу, що сума заборгованості за Договором №11, надані позивачем та ГУ ДКСУ у м. Києві розрахунки такої заборгованості, а також податкова вимога №5255 від 25.10.2012 р. відповідачем не оскаржувались, оскільки доказів зворотнього суду не надано.

Враховуючи вищезазначене у сукупності, суд приходить до висновку про наявність правових підстав для стягнення з Міненерговугілля простроченої заборгованості за Договором №11 у розмірі 71 815 509,75 грн., шляхом стягнення коштів з розрахункових рахунків у банках.

При цьому, суд звертає увагу, що позивачем у позовній заяві в позовних вимогах була допущена описка в розшифровці загальної суми простроченої заборгованості, яка не вплинула на дану суму (71 815 509,75 грн.), а саме, помилково зазначена сума відсотків, нарахованих за користування позичкою, наданою у зв'язку з тимчасовими фінансовими труднощами згідно Договору №11, у розмірі - 16 735 963,51 грн., проте згідно подання ГУ ДКСУ у м. Києві №1222 від 11.09.2014 р. правильною є 16 732 963,51 грн.

Також, суд не погоджується з твердженнями відповідача відносно того, що Міненерговугілля не є правонаступником зобов'язання Державного комітету України по нафті і газу за Договором №11, виходячи з наступного.

Указом Президента України №61/95 від 18.01.1995 р. утворено Державний комітет нафтової, газової та нафтопереробної промисловості України на базі Державного комітету України по нафті і газу, що ліквідується.

Постановою Кабінету Міністрів України №93 від 07.02.1995 р. установлено, що Державний комітет нафтової, газової та нафтопереробної промисловості є правонаступником ліквідованого Державного комітету по нафті і газу.

Указом Президента України №250/99 від 13.03.1999 р. ліквідовано Державний комітет нафтової, газової та нафтопереробної промисловості України.

Указом Президента України №943/99 від 02.08.1999 р. утворено Державний департамент нафтової, газової та нафтопереробної промисловості України, а згідно з Указом Президента України №1499/99 від 25.11.1999 р. установлено, що Державний департамент нафтової, газової та нафтопереробної промисловості України є правонаступником ліквідованого Державного комітету нафтової, газової та нафтопереробної промисловості України стосовно його прав і обов'язків.

Указом Президента України №1573/99 від 15.12.1999 р. утворено Міністерство палива та енергетики України - на базі Міністерства вугільної промисловості України, Міністерства енергетики України, Державного департаменту з питань електроенергетики України, Державного департаменту нафтової, газової та нафтопереробної промисловості України та Державного департаменту з питань ядерної енергетики України, що ліквідуються.

Указом Президента України №598/2000 від 14.04.2000 р. установлено, що Міністерство палива та енергетики України є правонаступником Міністерства енергетики України, Державного департаменту з питань електроенергетики України, Державного департаменту нафтової, газової та нафтопереробної промисловості України та Державного департаменту з питань ядерної енергетики України.

Указом Президента України №1085/2010 від 09.12.2010 р. утворено Міністерство енергетики та вугільної промисловості України, реорганізувавши Міністерство палива та енергетики України, Міністерство вугільної промисловості України, а також установлено, що міністерства та інші центральні органи виконавчої влади, що утворюються шляхом реорганізації інших центральних органів виконавчої влади, є правонаступниками органів, які реорганізуються.

Враховуючи вищезазначене, суд приходить до висновку, що Міненерговугілля є правонаступником зобов'язання Державного комітету України по нафті і газу за Договором №11.

Відносно доводів відповідача про непідсудність справи адміністративному суду, суд зазначає наступне.

Пунктом 1 підроз.10 р.ХХ ПК України встановлено, що погашення простроченої заборгованості суб'єкта господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитом (позикою), залученим державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державну (місцеву) гарантію, а також за кредитом з бюджету (включаючи плату за користування такими кредитами (позиками) та пеню) здійснюється у порядку, визначеному гл.9 р.II цього Кодексу.

Главою 9 р.II ПК України регулюються питання погашення податкового боргу платника податку.

Відповідно до викладеного розглядувані законодавчі норми хоча й не перетворюють заборгованість суб'єктів господарювання перед державою на різновид грошових зобов'язань із податків, але встановлюють, що така заборгованість погашається в однаковому з податковим боргом порядку.

При цьому органами стягнення є органи доходів та зборів, які під час вжиття заходів, спрямованих на погашення відповідної заборгованості, діють на виконання своїх владних повноважень щодо погашення податкового боргу, визначених ПК України.

Позови, спрямовані на погашення податкового боргу, підлягають розгляду адміністративними судами на підставі п.5 ч.2 ст.17 КАС України.

Враховуючи тотожність порядку погашення податкового боргу та погашення простроченої заборгованості суб'єкта господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитом (позикою), залученим державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державну (місцеву) гарантію, а також за кредитом з бюджету (включаючи плату за користування такими кредитами (позиками) та пеню), справи за позовами щодо стягнення заборгованості перед державою, зазначеної в Перехідних положеннях до ПК України, належать до юрисдикції адміністративних судів.

Зазначена правова позиція викладена в інформаційному листі Вищого адміністративного суду України №1385/12/13-13 від 10.10.2013 р.

Таким чином, даний спір підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.

Разом з тим суд не приймає до уваги посилання відповідача на пропуск строку звернення до адміністративного суду, встановленого ст.99 КАС України, оскільки згідно ч.9 ст.17 БК України позовна давність на вимоги щодо погашення такої заборгованості суб'єкта господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) не поширюється.

З урахуванням наведеного суд зазначає, що строки встановлені ст.99 КАС України не поширюються на спірні правовідносини.

Суд звертає увагу, що у позовних вимогах позивач просить стягнути прострочений борг з Міненерговугілля у розмірі 71 815 509,75 грн. шляхом стягнення коштів з розрахункових рахунків у банках: Державна казначейська служба України м. Київ МФО 820172 р/р 31252221278449 (українська гривня), р/р 31255221178449 (українська гривня), р/р 35259221378449 (українська гривня), р/р 35216021078449 (українська гривня), р/р 35221221078449 (українська гривня), р/р 35220114078449 (українська гривня), р/р 35222316078449 (українська гривня), р/р 35213002078449 (українська гривня), р/р 35211004078449 (українська гривня), р/р 35212003078449 (українська гривня), р/р 35214001078449 (українська гривня), р/р 35224110078449 (українська гривня), р/р 37115014004110 (українська гривня), р/р 37119009004110 (українська гривня), р/р 37119010004110 (українська гривня), р/р 37312011004110 (українська гривня); АТ "Укрексімбанк" МФО 322313 р/р 25301010057483 (євро), р/р 25204010057483 (євро).

При цьому, позивачем не було надано суду належних доказів належності зазначених вище рахунків відповідачу станом на час розгляду справи.

Суд критично відноситься до наданої позивачем довідки про розрахункові рахунки у банках, оскільки з неї неможливо встановити, зокрема, ким вона видана, станом на яку дату та кому належать вказані рахунки.

Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Частиною 1 ст.9 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до положень ч.1 ст.11 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Частиною 1 ст.71 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.72 цього Кодексу.

Статтею 159 КАС України встановлено, що судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яке ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

З огляду на вищевказане суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог позивача.

Керуючись положеннями ст.ст. 2, 17, 71, 86, 158-163, 167, 254 КАС України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

1. Позовні вимоги Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві до Міністерства енергетики та вугільної промисловості України, треті особи Міністерство фінансів України та Головне управління Державної казначейської служби України у м. Києві, задовольнити частково.

2. Стягнути прострочений борг з Міністерства енергетики та вугільної промисловості України (код ЄДРПОУ 37471933) в розмірі 71 815 509,75 грн. (сімдесят один мільйон вісімсот п'ятнадцять тисяч п'ятсот дев'ять грн. 75 коп.) шляхом стягнення коштів з розрахункових рахунків у банках, прострочену заборгованість згідно договору, а саме:

ь основний борг за бюджетною позичкою, наданою у зв'язку з тимчасовими фінансовими труднощами згідно договору №11 від 25.03.1994 р. у сумі - 7 999 720,98 грн. на рахунок №31135419746026 одержувач: Державна казначейська служба України, код одержувача 37567646, банк одержувача Державна казначейська служба України у м. Києві, МФО 820172 (код бюджетної класифікації 00264900, символ звітності 419);

ь пеню нараховану на заборгованість по основному боргу за бюджетною позичкою, наданою у зв'язку з тимчасовими фінансовими труднощами згідно договору №11 від 25.03.1994 р. у сумі 26 417 532,23 грн. на рахунок №31114115702028 (одержувач: Державна казначейська служба України, код одержувача 37567646, банк одержувача Державна казначейська служба України у м. Києві, МФО 820172 (код бюджетної класифікації 24060300, символ звітності 115);

ь відсотки нараховані за користування позичкою, наданою у зв'язку з тимчасовими фінансовими труднощами згідно договору №11 від 25.03.1994 р. у сумі - 16 732 963,51 грн. на рахунок №31112128702028 (одержувач: Державна казначейська служба України, код одержувача 37567646, банк одержувача Державна казначейська служба України у м. Києві, МФО 820172 (код бюджетної класифікації 24110800, символ звітності 128);

ь пеню, нараховану на заборгованість по відсотках за несвоєчасне повернення позички, наданої у зв'язку з тимчасовими фінансовими труднощами згідно договору №11 від 25.03.1994 р. у сумі - 20 665 293,03 грн. на рахунок №31114115702028 (одержувач: Державна казначейська служба України, код одержувача 37567646, банк одержувача Державна казначейська служба України у м. Києві, МФО 820172 (код бюджетної класифікації 24060300, символ звітності 115).

Постанова набирає законної сили відповідно до ст.254 КАС України. Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст.185-187 КАС України.

Головуючий суддя Б.В. Санін

Судді К.М. Кобилянський

Т.О. Скочок