Ухвала суду № 43613188, 06.04.2015, Львівський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.04.2015р. Справа № 876/10828/14

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

Головуючого судді Левицької Н.Г.,

судді Обрізка І.М.,

судді Сапіги В.П.,

розглянувши в порядку письмового провадження у місті Львові

апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Надвірнянському районі Івано-Франківської області, м.Надвірна Івано-Франківської області

на постанову Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області від 06.11.2014р. у справі №348/2014/14-а

за позовом ОСОБА_1, с.Битків Надвірнянського району Івано-Франківської області

до управління Пенсійного фонду України в Надвірнянському районі Івано-Франківської області, м.Надвірна Івано-Франківської області

про визнання дій неправомірними, -

ВСТАНОВИВ:

18.08.2014р. позивач: ОСОБА_1 звернувся до Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області з позовом до управління Пенсійного фонду України в Надвірнянському районі Івано-Франківської області про визнання дій неправомірними, просив визнати протиправними дії управління Пенсійного фонду України в Надвірнянському районі Івано-Франківської області щодо відмови виключення 49 місяців підряд з розрахунку заробітної плати, яку він отримував в період з 01.07.2000р. по 31.01.2006р.; зобов'язати управління Пенсійного фонду України в Надвірнянському районі Івано-Франківської області провести перерахунок та виплату позивачу пенсії за Списком №2 з 05.06.2006р. згідно вимог ч.1 ст.40 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", виключивши 50 місяців підряд з розрахунку заробітної плати, яку він отримував в період з 01.07.2000р. по 31.01.2006р.; визнати неправомірними дії управління Пенсійного фонду України в Надвірнянському районі Івано-Франківської області щодо нарахування пенсії із обмеженням заробітної плати коефіцієнтом 5,6 та зобов'язання провести перерахунок пенсії з 05.06.2006р. з врахуванням повного заробітку, з якого сплачувались внески до Пенсійного фонду; зобов'язати управління Пенсійного фонду України в Надвірнянському районі Івано-Франківської області зняти обмеження коефіцієнтів 5,6 заробітної плати за період з 01.07.1991р. по 30.06.1997р. та за період з 01.07.2000р. по 31.01.2006р. при обчисленні пенсії, починаючи з 05.06.2006р., з врахуванням повного заробітку, а також виплатити недоплачені суми пенсії.

Постановою Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області від 06.11.2014р. у справі №348/2014/14-а позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково, визнано протиправними дії управління Пенсійного фонду України в Надвірнянському районі Івано-Франківської області щодо відмови виключення 50 місяців підряд з розрахунку заробітної плати, яку ОСОБА_1 отримував в період з 01.07.2000р. по 31.01.2006р.; зобов'язано управління Пенсійного фонду України в Надвірнянському районі Івано-Франківської області провести перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії за Списком №2 з 05.06.2006р. згідно вимог ч.1 ст.40 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", виключивши 50 місяців підряд з розрахунку його заробітної плати, яку він отримував в період з 01.07.2000р. по 31.01.2006р.; визнано неправомірними дії управління Пенсійного фонду України в Надвірнянському районі Івано-Франківської області щодо нарахування пенсії ОСОБА_1 із обмеженням заробітної плати коефіцієнтом 5,6; зобов'язано управління Пенсійного фонду України в Надвірнянському районі Івано-Франківської області зняти ОСОБА_1 обмеження коефіцієнтів 5,6 заробітної плати за період з 01.07.1991р. по 30.06.1997р. при обчисленні пенсії та здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1, починаючи з 05.06.2006р. з врахуванням повного заробітку, а також виплатити недоплачені йому суми; у задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, його оскаржив відповідач: управління Пенсійного фонду України в Надвірнянському районі Івано-Франківської області, який в поданій апеляційній скарзі, посилаючись на те, що постанова винесена без повного та всебічного з'ясування обставин справи, з порушенням норм матеріального та процесуального права, просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову постанову, якою у задоволенні позовних вимог позивача відмовити.

Особи, які беруть участь у справі, в судове засідання для розгляду апеляційної скарги не прибули, про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, тому колегія суддів, у відповідності до вимог ст.197 КАС України, вважає можливим розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, оскільки таку може бути вирішено на основі наявних у ній доказів.

Заслухавши доповідь судді-доповідача у справі, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги у їх сукупності, колегією суддів апеляційного суду встановлено наступне:

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1., є пенсіонером та перебуває на обліку в управлінні Пенсійного фонду України в Надвірнянському районі Івано-Франківської області, з 05.06.2006р. Загальний трудовий стаж ОСОБА_1 становить 44р. 7м. 14дн, що підтверджується копією трудової книжки та довідки управління Пенсійного фонду України в Надвірнянському районі Івано-Франківської області №161492 (а.с.4-7).

19.06.2014р. ОСОБА_1 звернувся до управління Пенсійного фонду України в Надвірнянському районі Івано-Франківської області із заявою про включення в оптимізацію заробітної плати, яку він отримував в період з 01.07.2000р. по 31.01.2006р., в тому числі і заробітну плату, яку він отримував в ОАО "Варьеганефть" в липні-жовтні 2000р. (4 місяці) та заробітну плату, яку він отримував в ВАТ "Білоруське управління по підвищенню нафтовіддачі пластів капітального ремонту свердловин" в вересні 2001р. (1 місяць).

Листом від 01.07.2014р. №4111/03 позивачу було відмовлено у задоволенні заяви, так як оптимізація відповідачем проведена в автоматизованому режимі та взята лише за період 01.10.2001р. по 31.01.2006р., тобто 44 місяці, а пенсія обчислена із заробітної плати за період 01.07.1991р. по 30.06.1997р. та з 01.07.2000р. по 31.01.2006р. (110 місяців).

В матеріалах справи наявні довідки: №348 від 02.06.2009р., видана ОАО "Варьеганнефть", Архівна довідка №108-В-13 від 15.02.2010р. про заробітну плату позивача у Долинському управлінні по підвищенню нафтовидачі пластів і капітального ремонту свердловин, №05-1102 від 09.03.2011р., видана ОАО "Нижневартовскнефтегаз", №179 від 29.02.2012р. та №190 від 16.03.2011р., видані ОАО "Белорусское УПНП КРС" про заробітну плату позивача за період його роботи в даних підприємствах, в яких зазначено, що з усіх сум були сплачені внески до пенсійного фонду.

Відповідно до вимог ч.1 ст.40 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (в редакції закону, яка діяла на момент спірних правовідносин), для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд до 1 липня 2000 року, незалежно від перерв, та за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року.

У разі якщо страховий стаж становить менший період, ніж передбачено абзацом першим цієї частини, враховується заробітна плата (дохід) за фактичний страховий стаж. За вибором особи, яка звернулася за пенсією, з періоду, за який враховується заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії, виключається період до 60 календарних місяців підряд за умови, що зазначений період становить не більше ніж 10 відсотків тривалості страхового стажу.

Враховуючи положення абз.3 ч.1 ст.40 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (в редакції закону, яка діяла на момент спірних правовідносин), суд першої інстанції прийшов до вірного висновку про те, що позивач має право на проведення оптимізації заробітку, виключивши підряд 50 місяців з розрахунку заробітної плати, а відмова відповідача є неправомірною.

Відповідно до вимог ст. 66 Закону України "Про пенсійне забезпечення", у заробіток для обчислення пенсії включаються всі види оплати праці, на які за діючими правилами нараховуються страхові внески.

Зміни до вищевказаної статті були внесені Законом України від 22.05.2003р., які набули чинності з 10.06.2003р.

Відповідно до вказаних змін та доповнень, до заробітку для обчислення пенсії включаються всі види оплати праці (виплат, доходу), на які відповідно до Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" нараховується збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, в межах максимальної величини фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, оподатковуваного доходу (прибутку), сукупного оподатковуваного доходу (граничної суми заробітної плати (доходу), з яких справляються страхові внески (збори) до соціальних фондів, що діяла на день одержання зазначеного заробітку (виплат, доходу).

Частинами 1,2 ст.41 цього ж Закону визначено, що до заробітної плати (доходу) для обчислення пенсії враховуються суми виплат (доходу), отримуваних застрахованою особою до набрання чинності цим Законом, у межах сум, на які відповідно до законодавства, що діяло раніше, нараховувалися внески на державне соціальне страхування або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, а за періоди до запровадження обмеження максимального розміру заробітної плати (доходу), з якої сплачувалися зазначені внески (збір), - у межах сум, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, включалися до заробітної плати, з якої обчислювалася пенсія відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення" і не перевищують 5,6 розміру середньої заробітної плати в Україні на день отримання зазначених сум (пункт другий статті 41 доповнено абзацом згідно із Законом №2343-IV від 13.01.2005р.).

Аналізуючи дану норму Закону, обчислення пенсії проводиться за правилами та відповідно до законодавства, що діяло раніше, а обмеження 5,6 розміру середньої заробітної плати повинно застосовуватися до перерахунку за період починаючи з 13.01.2005р..

Крім того, на час отримання позивачем заробітної плати в період з 01.07.1991р. по 30.06.1997р. таких обмежень максимальної величини заробітної плати не існувало, так як вони були встановлені лише 13.07.1998р. Постановою Кабінету Міністрів України №1064 "Про встановлення максимальної величини фактичних витрат суб'єктів господарювання на оплату праці працівників, суми оподатковуваного доходу (прибутку), сукупного оподатковуваного доходу, з яких справляються збори (внески) до соціальних фондів".

Враховуючи викладене, колегія суддів апеляційного суду погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що страхові внески сплачувались до Пенсійного фонду з всієї (повної) заробітної плати, яку позивач отримував у період його роботи у Долинському управлінні по підвищенню нафтовидачі пластів і капітального ремонту свердловин, ОАО "Варьеганнефть", ОАО "Нижневартовскнефтегаз", ОАО "Белорусское УПНП КРС"; дії відповідача щодо нарахування пенсії із обмеженого заробітку у межах суми, що не перевищують 5,6 розміру середньої заробітної плати в Україні на день отримання заробітку, є неправомірними, за винятком періоду з 01.07.2000р. по 05.06.2006р, так як у вказаний період були встановлені обмеження максимальної величини заробітної плати на підставі Постанови Кабінету Міністрів України №1064 від 13.07.1998р.

Що стосується доводів апелянта відносно пропуску строку звернення до суду, колегія суддів апеляційного суду погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що такий строк пропущено з поважних причин, відтак, він підлягає поновленню.

Стаття 19 Конституції України встановлює, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Положення ст.9 КАС України передбачає, що суди при вирішенні справи керуються принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Враховуючи вищенаведене, суд апеляційної інстанції зазначає, що судом першої інстанції при вирішенні даного публічно-правового спору правильно встановлено обставини справи та ухвалено законне рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права, постанова суду першої інстанції ґрунтується на повно, об'єктивно і всебічно з'ясованих обставинах справи, доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують, тому підстави для скасування постанови суду першої інстанції відсутні.

Відповідно до вимог ч.1 ст.200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись вимогами ст.ст.160, 195, 197, 198, 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

1. Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Надвірнянському районі Івано-Франківської області на постанову Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області від 06.11.2014р. у справі №348/2014/14-а за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Надвірнянському районі Івано-Франківської області про визнання дій неправомірними, - залишити без задоволення.

2. Постанову Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області від 06.11.2014р. у справі №348/2014/14-а, - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, що беруть участь у справі, та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя Н.Г. Левицька

Суддя І.М. Обрізко

Суддя В.П. Сапіга