Ухвала суду № 43613126, 16.04.2015, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/20658/14 Головуючий у 1-й інстанції: Шулежко В.П. Суддя-доповідач: Шелест С.Б.

У Х В А Л А

Іменем України

16 квітня 2015 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуюча суддя : Шелест С.Б.

Судді: Пилипенко О.Є., Романчук О.М.

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Київської міської митниці ДФС на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 30.01.15р. у справі №826/20658/14 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «КВАЙССЕР ФАРМА УКРАЇНА» до Київської міської митниці ДФС про визнання протиправними та скасування рішень та карток відмови

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом про визнання протиправними та скасування рішень про коригування митної вартості товарів №100260002/2014/230019/2 від 17.04.14р. та № 100260002/2014/230021/2 від 07.05.2014 р. та карток відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №100260002/2014/00043 від 17.04.14р. та № 100260002/2014/00046 від 07.05.14р.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 30.01.15р. адміністративний позов задоволено.

Не погоджуючись з вказаною постановою, відповідач подав апеляційну скаргу, у якій просить суд скасувати постанову з мотивів порушення судом норм матеріального та процесуального права та ухвалити нове рішення про залишення позовної заяви без розгляду.

Свої вимоги апелянт мотивує тим, що судом першої інстанції безпідставно не взято до уваги те, що позивачем пропущено строк звернення до суду, що є підставою для залишення позовної заяви без розгляду. Також апелянт вказав на те, що подані декларантом до митного оформлення документи для підтвердження митної вартості товару не містять усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів. Митним органом правомірно визначено митну вартість товару у відповідності до ст. 60 МК України, за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши матеріали справи та апеляційну скаргу відповідача, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, між позивачем та резидентом Німеччини Командитним товариством Queisser Pharma Gmbh & Co. KG укладено договір купівлі-продажу від 01.01.14р. №3 (надалі - зовнішньоекономічний договір), за яким Командитне товариство Queisser Pharma Gmbh & Co. KG, яке є продавцем за договором, продає, а позивач, який є покупцем за договором, купує Продукцію. Перелік продукції та її вартість визначено сторонами в додатках до зовнішньоекономічного договору (прайс-листах), які становлять його невід'ємну частину.

На підставі вказаного договору позивачем імпортовано товари харчові продукти: дієтичні добавки упаковані для роздрібної торгівлі у кількості та вартістю згідно з інвойсом № 91002265 від 11.04.14р. на суму у розмірі 105600,63 Євро.

Позивачем для здійснення митного оформлення товару подано до органу доходів і зборів декларації № 100260002/2014/169322 від 17.04.14р. з визначенням митної вартості в розмірі 95131,65 Євро, що виходячи з курсу НБУ, який станом на момент подання митної декларації становив 15,73 грн. за 1 Євро, склало 1 496 425,71 грн. та № 100260002/2014/169593 від 07.05.14р. з визначенням митної вартості в розмірі 10468,98 Євро, що виходячи з курсу НБУ, який станом на момент подання митної декларації становив 15,91 грн. за 1 Євро, склало 166 591,73 грн.

Разом із митними деклараціями позивачем подано товаросупровідні документи на товар, а саме: договір купівлі-продажу товарів № 3 від 01.01.14р.; додаток № 1 до договору купівлі-продажу товарів № 3 від 01.01.14р., додаток № 1/2 до договору купівлі-продажу товарів № 3 від 01.01.14р.; інвойс № 91002265 від 11.04.14р.; специфікацію № 1 від 11.04.14р. до інвойсу № 91002265 від 11.04.14р.; специфікацію №2 від 11.04.14р. до інвойсу № 91002265 від 11.04.14р.

Митна вартість товару заявлена за основним методом визначення митної вартості - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції) і складала 105600,63 Євро.

Під час проведення перевірки правильності визначення митної вартості товарів, заявлених за вищезазначеними митними деклараціями, органом доходів і зборів було встановлено, що подані декларантом документи не містять усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, а тому з метою встановлення обставин продажу та прийняття вартості операцій, та з урахування того, що продавець та покупець пов'язані між собою особи, позивачу було запропоновано подати наступні документи: каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; копію митної декларації країни відправлення; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, виготовлені спеціалізованими експертними організаціями; виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосується відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; розрахунок ціни( калькуляцію).

На вимогу органу доходів і зборів щодо подачі додаткових документів, уповноважений представник декларанта повідомив про неможливість надання таких документів.

У подальшому Київською міжрегіональною митницею прийнято оскаржувані рішення про коригування митної вартості №100260002/2014/230019/2 від 17.04.14р. та № 100260002/2014/230021/2 від 07.05.14р. та заповнено картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначенні №№100260002/2014/00043 від 17.04.14р. та № 100260002/2014/00046 від 07.05.14р.

Як зазначено в графах № 33 рішень про коригування митної вартості товарів, задекларованих позивачем у митній декларації №100260002/2014/169322 від 17.04.14р. та №100260002/2014/169593 від 07.05.14р., скориговано відповідачем із застосуванням методу відповідно до п. 2б ст. 60 МК України - за ціною товару, подібного за якісними характеристиками, у зв'язку із тим, що надані декларантом документи містять неповні відомості.

З метою уникнення простою транспорту та у зв'язку з виробничою необхідністю позивач в порядку передбаченому ч. 7 ст. 55 Митного кодексу України, 18.04.14р. та 14.05.14р. оформив товар за ціною, визначеною митним органом в рішеннях про коригування шляхом подання митних декларацій №100260002/2014/169340 від 18.04.14р. та №100260002/2014/169707 від 14.05.14р.

Задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції виходив з того, що органом доходів і зборів необґрунтовано витребувано у позивача додаткові документи в підтвердження заявленої ним митної вартості товару за основним методом, оскільки подані Товариством документи розкривали повний зміст та обсяг та вартість ввезеного товару.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. ст. 49-50 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відомості про митну вартість товарів використовуються для: 1) нарахування митних платежів; 2) застосування інших заходів державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності України; 3) ведення митної статистики; 4) розрахунку податкового зобов'язання, визначеного за результатами документальної перевірки.

Частиною 2 ст. 51 Митного кодексу України встановлено, що митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 «Методи визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, та порядок їх застосування» Митного кодексу України.

За правилами ч. 2 ст. 52 Митного кодексу України декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; 2) подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов'язані з коригуванням митної вартості або наданням органу доходів і зборів додаткової інформації.

Відповідно до частини 1 ст. 53 Митного кодексу України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Згідно з частиною 2 ст.53 Митного кодексу України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Частиною 3 ст. 53 Митного кодексу України передбачено, що у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); виписку з бухгалтерської документації; ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; копію митної декларації країни відправлення; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Відповідно до частин 2-7 ст. 54 Митного кодексу України контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу (ч. 2).

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу (ч. 3).

Орган доходів і зборів з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право: 1) упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; 2) у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості; 3) у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів; 4) проводити в порядку, визначеному статтями 345-354 цього Кодексу, перевірки правильності визначення митної вартості товарів після їх випуску; 5) звертатися до митних органів інших країн із запитами щодо надання відомостей, необхідних для підтвердження достовірності заявленої митної вартості; 6) застосовувати інші передбачені цим Кодексом форми митного контролю (ч. 5).

Орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості (ч. 6).

У разі якщо під час проведення митного контролю орган доходів і зборів не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично (ч. 7).

За правилами частин 1 - 2 ст. 55 Митного кодексу України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Відповідно до частини 5 ст. 55 Митного кодексу України декларант може провести консультації з органом доходів і зборів з метою обґрунтованого вибору методу визначення митної вартості на підставі інформації, яка наявна в органі доходів і зборів.

Частинами 7 та 8 ст. 55 Митного кодексу України встановлено, що у випадку незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів орган доходів і зборів за зверненням декларанта або уповноваженої ним особи випускає товари, що декларуються, у вільний обіг за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю цих товарів, визначеною декларантом або уповноваженою ним особою, та забезпечення сплати різниці між сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною декларантом або уповноваженою ним особою, та сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною органом доходів і зборів, шляхом надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу. Строк дії таких гарантій не може перевищувати 90 календарних днів з дня випуску товарів.

Протягом 80 днів з дня випуску товарів декларант або уповноважена ним особа може надати органу доходів і зборів додаткові документи для підтвердження заявленої ним митної вартості товарів, що декларуються.

З аналізу наведених норм законодавства з питань митної справи вбачається, що право органу доходів і зборів на витребування від декларанта додаткових документів виникає лише у разі наявності обґрунтованого сумніву у повноті та/або достовірності відомостей про митну вартість товарів, однією з підстав виникнення якого є виявлення розбіжностей у поданих декларантом документах і такі розбіжності мають впливати саме на числове значення складових митної вартості товарів.

Відповідно до ч.1 - 3 ст. 57 МК України, визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); другорядні: за ціною договору щодо ідентичних товарів; за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; на основі віднімання вартості; на основі додавання вартості (обчислена вартість); резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Підстава для незастосування основного методу визначення митної вартості товару передбачена ч.2 ст. 58 МК України.

Так, відповідно до вищевказаної норми метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні.

Водночас, підставою для незастосування методу вартості товарів за ціною договору (контракту) слугували висновки органу доходів і зборів про те, що подані декларантом до митного оформлення документи для підтвердження митної вартості товару не містять усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів. Водночас, органом доходів і зборів не конкретизовано, в чому саме полягають сумніви щодо неправильності визначення позивачем митної вартості товарів.

Як зазначалось вище, частиною 2 ст. 53 Митного кодексу України встановлено перелік обов'язкових документів, які подаються для підтвердження митної вартості товару, виявлення розбіжностей у яких згідно з частиною 3 цієї статті дає підстави органу доходів і зборів для витребування від декларанта додаткових документів. Цей перелік є вичерпним та не підлягає розширеному тлумаченню.

Позивачем було подано до митного оформлення товаросупровідні документи на товар, а саме: договір купівлі-продажу товарів № 3 від 01.01.14р.; додаток № 1 до договору купівлі-продажу товарів № 3 від 01.01.14р., додаток № 1/2 до договору купівлі-продажу товарів № 3 від 01.01.14р.; інвойс № 91002265 від 11.04.14р.; специфікацію № 1 від 11.04.14р. до інвойсу № 91002265 від 11.04.14р.; специфікацію №2 від 11.04.14р. до інвойсу № 91002265 від 11.04.14р., тобто документи які передбачені частиною 2 ст. 53 Митного кодексу України.

При цьому, органом доходів і зборів не наведено об'єктивних підстав для витребовування від позивача додаткових документів.

Також слід зазначити, що в порушення ч. 3 ст. 57 Митного кодексу України, органом доходів і зборів не було обґрунтувано неможливiсть застосування кожного з попереднiх методiв, в тому числi неможливiсть визнання заявленої декларантом митної вартостi.

Колегія суддів не приймає до уваги доводи апелянта про те, що продавець і покупець пов'язані між собою особи, оскільки сам по собі такий факт не може бути підставою для розгляду вартості операції як неприйнятної. У таких випадках необхідно розглянути обставини продажу та прийняти вартість операції за умови, що взаємовідносини покупця і продавця не вплинули на ціну оцінюваних товарів; за наявності достатніх підстав вважати, що такі відносини вплинули на ціну оцінюваних товарів, орган доходів і зборів повинен надати декларанту або уповноваженій ним особі свої письмові обґрунтування, що такий вплив мав місце.

Також необґрунтованими є доводи апелянта про те, що позивачем порушено строк звернення до суду визначений ч. 2 ст. 99 КАС України, з огляду на те, що до спірних правовідносин застосується строк визначений ст. 102 Податкового Кодексу України, а відтак позивачем оскаржено рішення митного органу в межах визначеного законодавством строку.

Приймаючи до уваги те, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, висновки суду доводами апелянта не спростовані, колегія суддів дійшла висновку про відсутність правових підстав для задоволення апеляційної скарги.

Керуючись ст.ст.195, 197, 200, 205, 206 КАС України, Київський апеляційний адміністративний суд

У Х В А Л И В:

апеляційну скаргу Київської міської митниці ДФС на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 30.01.15р. у справі №826/20658/14 - залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 30.01.15р. у справі №826/20658/14 - без змін.

Дана ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуюча суддя Шелест С.Б.

Судді : Пилипенко О.Є.

Романчук О.М.

.

Головуючий суддя Шелест С.Б.

Судді: Пилипенко О.Є.

Романчук О.М