Постанова № 43611215, 10.04.2015, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

10 квітня 2015 рокум. ПолтаваСправа №816/744/15-а

Суддя Полтавського окружного адміністративного суду Кукоба О.О., розглянувши у письмовому провадженні справу за адміністративним позовом фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 до Лубенської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області про скасування податкових повідомлень-рішень,

В С Т А Н О В И В:

Фізична особа - підприємець ОСОБА_1 (надалі - ФОП ОСОБА_1, позивач) звернулась до суду з позовом до Лубенської об'єднаної державної податкової інспекції (надалі - відповідач, Лубенська ОДПІ) про скасування податкових повідомлень-рішень від 13.01.2015 №0000052204, яким позивачу нараховано суму штрафних санкцій за платежем: "Штрафні санкції за порушення законодавства про патентування, норм регулювання обігу готівки та застосування реєстраторів розрахункових операцій, 21080900" в розмірі 86 грн та №0000062204 про нарахування штрафних санкцій за платежем: "Штрафні санкції за порушення законодавства про патентування, норм регулювання обігу готівки та застосування реєстраторів розрахункових операцій, 21080900" в розмірі 47 782 грн 25 коп.

Мотивуючи позовні вимоги позивач посилалась на те, що оспорювані податкові повідомлення-рішення відповідачем прийнято без дотримання принципів обґрунтованості та розсудливості, а також без з'ясування всіх фактичних обставин, у зв'язку з чим такі рішення є неправомірними та підлягають скасуванню.

Відповідач позов не визнав. У письмових запереченнях посилався на правомірність та обґрунтованість спірних податкових повідомлень-рішень. Зазначав, що фактичною перевіркою господарської одиниці ФОП ОСОБА_1 встановлено порушення вимог пунктів 1, 11 статті 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" в частині непроведення розрахункової операції через реєстратор розрахункових операцій (надалі - РРО) на суму в розмірі 43,50 грн та проведення розрахункових операцій через РРО без використання режиму попереднього програмування обліку кількості товарів; пункту 2.6 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні в частині неоприбуткування готівкових коштів у повній сумі їх фактичних надходжень в книзі обліку розрахункових операцій (надалі - КОРО) в розмірі 9556 грн 45 коп.

Представники позивача в судовому засіданні 03.04.2015 позовні вимоги підтримали та просили їх задовольнити з підстав, наведених у позовній заяві.

Представник відповідача проти позову заперечувала з мотивів, наведених у письмових запереченнях Лубенської ОДПІ, наполягала на відмові у задоволенні позову.

У судове засідання 09.04.2015 позивача та її уповноважені представники не з'явились. Представник позивача надав до суду клопотання про розгляд справи без його участі та участі ФОП ОСОБА_1, що судом задоволено.

Керуючись приписами частини шостої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, надавши можливість присутнім учасникам судового процесу у повній мірі реалізувати свої процесуальні права, та враховуючи відсутність потреби заслухати свідка чи експерта, суд завершив розгляд справи в порядку письмового провадження.

Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, що мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні факти та відповідні до них правовідносини.

ОСОБА_1 у встановленому законом порядку зареєстрована як фізична особа - підприємець /а.с. 14/.

На підставі наказу Головного управління ДФС у Полтавській області від 17.12.2014 та направлень на перевірку від 17.12.2014 №№1288, 1289 співробітниками Головного управління ДФС у Полтавській області у період з 18.12.2014 по 23.12.2014 проведено фактичну перевірку ФОП ОСОБА_1 за місцем провадження діяльності - магазин "ІНФОРМАЦІЯ_1", розташований за адресою: АДРЕСА_1 /а.с. 27-28/.

За результатами перевірки складено акт від 23.12.2014 №0000015, в якому вказано на порушення позивачем вимог пунктів 1, 11 статті 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" в частині непроведення розрахункової операції через РРО на суму в розмірі 43,50 грн та проведення розрахункових операцій через РРО без використання режиму попереднього програмування обліку кількості товарів; пункту 2.6 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні в частині неоприбуткування готівкових коштів у повній сумі їх фактичних надходжень в КОРО в розмірі 9556 грн 45 коп. /а.с. 29/.

Перевірку проведено у присутності ФОП ОСОБА_1, остання від надання пояснень та підписання акта перевірки відмовилась, про що складено акт від 23.12.2014 №14/16-31-03-01-33 /а.с. 25/.

На підставі висновків зазначеного вище акта перевірки Лубенською ОДПІ 13.01.2015 сформовано податкові повідомлення-рішення:

- №0000052204, яким за порушення вимог пунктів 1, 11 статті 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" нараховано позивачу суму штрафних санкцій за платежем: "Штрафні санкції за порушення законодавства про патентування, норм регулювання обігу готівки та застосування реєстраторів розрахункових операцій, 21080900" в розмірі 86 грн /а.с. 9, 30/;

- №0000062204, яким за порушення вимог пункту 2.6 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні нараховано позивачу суму штрафних санкцій за платежем: "Штрафні санкції за порушення законодавства про патентування, норм регулювання обігу готівки та застосування реєстраторів розрахункових операцій, 21080900" в розмірі 47 782 грн 25 коп. /а.с. 10, 30/.

Не погодившись із вказаними рішеннями, ФОП ОСОБА_1 оскаржила їх до суду.

Надаючи правову оцінку спірним рішенням суб'єкта владних повноважень, суд виходить з критеріїв правомірності таких рішень, що визначені частиною третьою статті 2 КАС України, у зв'язку з чим перевіряє чи прийнято дані рішення: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення; безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване ці рішення; з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Що стосується податкового повідомлення-рішення від 13.01.2015 №0000052204, суд встановив наступне.

Даним податковим повідомленням-рішенням до позивача застосовано штрафні (фінансові) санкції в розмірі 86 грн.

Як на підставу для застосування вказаних штрафних (фінансових) санкцій відповідач посилався на те, що в ході проведення фактичної перевірки співробітниками Головного управління ДФС у Полтавській області придбано у магазині "ІНФОРМАЦІЯ_1", в якому здійснює господарську діяльність позивач, одну пляшку ємністю 0,75 л алкогольного напою: вино ігристе "Шампанське "Ореанда" напівсолодке" вартістю 43,50 грн. За результатами здійснення вказаної господарської операцій позивачем не забезпечено проведення розрахункової операції через РРО на повну суму покупки ( не набрано та не видано покупцю чек РРО). Крім того, ФОП ОСОБА_1 не забезпечено проведення розрахункової операції через РРО з використанням режиму попереднього програмування обліку кількості товарів.

Наведене, на переконання відповідача, є порушенням вимог пунктів 1, 11 статті 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг".

Відповідно до прописів згаданих норм Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані: проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок (пункт 1); проводити розрахункові операції через реєстратори розрахункових операцій з використанням режиму попереднього програмування найменування, цін товарів (послуг) та обліку їх кількості (пункт 11).

У ході розгляду справи судом позивач та її представники жодним чином не заперечували та не спростували наявності порушень вимог пунктів 1, 11 статті 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг". Позовна заява ФОП ОСОБА_1 жодних обґрунтованих доводів щодо неправомірності податкового повідомлення-рішення Лубенської ОДПІ від 13.01.2015 №0000052204 не містить.

Натомість, факт вчинення позивачем порушення зазначених вище вимог Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" відображено в акті фактичної перевірки.

В силу пункту 1 статті 17 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" за порушення вимог цього Закону до суб'єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних органів доходів і зборів застосовуються фінансові санкції у таких розмірах: у разі встановлення протягом календарного року в ході перевірки факту: проведення розрахункових операцій з використанням реєстраторів розрахункових операцій або розрахункових книжок на неповну суму вартості проданих товарів (наданих послуг); непроведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій з фіскальним режимом роботи; невідповідності суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, зазначеній у денному звіті, а в разі використання розрахункової книжки - загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня; нероздрукування відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції, або проведення її без використання розрахункової книжки на окремому господарському об'єкті такого суб'єкта господарювання: вчинене вперше - 1 гривня.

Крім того, пунктом 6 вказаної статті визначено, що у разі проведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій без використання режиму попереднього програмування найменування, цін товарів (послуг) та обліку їх кількості до суб'єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних органів доходів і зборів застосовуються фінансові санкції п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Враховуючи наведені положення, суд дійшов висновку, що податковим повідомлення-рішенням Лубенської ОДПІ від 13.01.2015 №0000052204 правомірно нараховано позивачу штрафні (фінансові) санкцій загалом в розмірі 86 грн (1 + 17 х 5) /а.с. 30/.

Стосовно доводів позивача відносно того, що їй не вручено акт фактичної перевірки, судом встановлено, що у зв'язку з відмовою ФОП ОСОБА_1 від підписання акта перевірки, примірник такого акта надіслано їй поштою, однак поштове відправлення повернулось у зв'язку з відмовою адресата від отримання /а.с. 36, 36 - зворот/.

Відтак, підстави для скасування зазначеного податкового повідомлення-рішення - відсутні, у зв'язку з чим у задоволенні позову ФОП ОСОБА_1 у даній частині необхідно відмовити.

Щодо податкового повідомлення-рішення Лубенської ОДПІ від 13.01.2015 №0000062204, суд встановив наступне.

Даним податковим повідомлення-рішенням до позивача за порушення вимог пункту 2.6 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, що виявилось у неоприбуткуванні готівкових коштів в повній сумі їх фактичного надходження в книгах обліку розрахункових операцій за період з 21.07.2014 по 17.12.2014 загалом в розмірі 9556 грн 45 коп., на підставі абзацу 3 статті 1 Указу Президента України "Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки", застосовано фінансові санкції у п'ятикратному розмірі від суми неоприбуткованих коштів (9556 грн 45 коп. х 5 = 47 782 грн 25 коп.).

Як пояснила в судовому засіданні 03.04.2015 представник відповідача, в ході проведення фактичної перевірки встановлено, що ФОП ОСОБА_1 незабезпечено вклеювання до КОРО фіскальних звітних чеків РРО №№500-629. Разом з цим, представник відповідача не заперечувала, що такі фіскальні звітні чеки позивачем роздруковано та забезпечено їх збереження.

Суд обізнаний з правовою позицією Верховного Суду України з даного питання (постанови суду від 11.12.2012 у справі №21-400а12, від 26.02.2013 у справах №№21-7а13, 21-35а13, від 12.11.2013 у справі №21-370а13), відповідно до якої у разі проведення готівкових розрахунків із застосуванням РРО оприбуткуванням готівки є сукупність таких дій: фіксація повної суми фактичних надходжень готівки у фіскальних звітних чеках РРО та відображення на їх підставі готівки у КОРО. Невиконання будь-якої з цих дій є порушенням порядку оприбуткування готівки, за яке абзацом третім статті 1 Указу Президента України "Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки" встановлено відповідальність у вигляді застосування штрафу у п'ятикратному розмірі від неоприбуткованої суми.

Разом з цим, суд враховує, що відповідно до положень абзацу другого частини першої статті 2442 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, що є чинною на дату розгляду даної справи судом) висновок щодо застосування норм права, викладений у постанові Верховного Суду України, має враховуватися іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права. Суд має право відступити від правової позиції, викладеної у висновках Верховного Суду України, з одночасним наведенням відповідних мотивів.

Так, суд вважає за можливе відступити від наведеної вище правової позиції Верховного Суду України, з огляду на наступні мотиви.

Згадану правову позицію сформовано ще у 2011 році та вона стосується застосування пункту 2.6 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 №637 та зареєстровано в Міністерстві юстиції України 13.01.2005 за №40/10320, відповідно до якого уся готівка, що надходить до кас, має своєчасно (у день одержання готівкових коштів) та в повній сумі оприбутковуватися. У разі проведення готівкових розрахунків із застосуванням РРО або використанням РК оприбуткуванням готівки є здійснення обліку зазначених готівкових коштів у повній сумі їх фактичних надходжень у книзі обліку розрахункових операцій на підставі фіскальних звітних чеків РРО (даних РК).

У свою чергу, зазначену норму Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні запроваджено з метою своєчасного оприбуткування готівкових коштів та уникнення ухилення платниками податків від оподаткування.

Разом з цим, суд зауважує, що відповідно до положень пункту 7 статті 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" (в редакції, чинній на момент виникнення та реалізації спірних відносин) суб'єкти господарювання, які використовують реєстратори розрахункових операцій, що створюють контрольну стрічку в друкованому вигляді, за виключенням електронних контрольно-касових реєстраторів, повинні подавати до органів доходів і зборів по дротових або бездротових каналах зв'язку інформацію про обсяг розрахункових операцій, виконаних в готівковій та/або в безготівковій формі, або про обсяг операцій з купівлі-продажу іноземної валюти, яка міститься в їх фіскальній пам'яті.

Як зазначено у листі ДПС України від 09.10.2012 №5582/0/71-12/22-1217, основною метою прийняття зазначеної норми є створення більш комфортних умов для суб'єктів господарювання в частині надання можливості подання звітності про використання РРО в електронному вигляді, а також зменшити витрати на утримання касової техніки за рахунок економії витрат на друкування паперової контрольної стрічки.

Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що ФОП ОСОБА_1 у період з 21.07.2014 по 17.12.2014 забезпечено безперебійне надсилання до сервера ДФС України інформації щодо сум виторгів на підставі фіскальних звітних чеків №№500-629 на суму в розмірі 9556 грн 45 коп. /а.с. 60-62/. Відповідну інформацію внесено до автоматизованої системи "Податковий блок".

Таким чином, позивачем повідомлено контролюючі органи про суми фактичних надходжень готівки у період з 21.07.2014 по 17.12.2014.

До того ж, на момент проведення перевірки позивач мала та використовувала належним чином оформлену та зареєстровану в фіскальних органах КОРО /а.с. 44-52/, оригінал якої оглянуто в судовому засіданні.

Окрім того, системний аналіз наведених вище приписів пункту 2.6 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні є передумовою для висновку про те, що несвоєчасне виконання запису в КОРО за наявності роздрукованого Z-звіту є порушенням законодавства в частині порядку ведення КОРО, а не порушенням ведення касових операцій у національній валюті щодо оприбуткування готівки в касі, оскільки проведення готівкових коштів через РРО із роздрукуванням Z-звіту є свідченням їх занесення до фіскальної пам'яті.

Аналогічної правової позиції дотримується Вищий адміністративний суд України (ухвала від 25.03.2013, номер в ЄДРСР 30406499; ухвала від 05.08.2013, номер в ЄДРСР 32897565; ухвала від 04.12.2014, номер в ЄДРСР 42743181).

Роздрукування позивачем фіскальних звітних чеків (Z-звітів) та надсилання до сервера ДФС України інформації щодо сум надходження готівкових коштів на підставі фіскальних звітних чеків №№500-629 на суму в розмірі 9556 грн 45 коп. виключає факт приховування позивачем відповідної суми виручки.

За вищевикладених обставин, суд дійшов висновку про відсутність підстав для застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 47 782 грн 25 коп. за порушення вимог пункту 2.6 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні.

Зважаючи на те, що податкове повідомлення-рішення є правовим актом індивідуальної дії та згідно з частиною другою статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі його неправомірності, визнається судом протиправним і скасовується, суд, відповідно до частини другої статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України, вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог, визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Лубенської ОДПІ від 13.01.2015 №0000062204.

Згідно із частиною першою статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

У відповідності до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Приймаючи до уваги встановлені в ході судового розгляду фактичні обставини справи та враховуючи вищенаведені норми законодавства, якими врегульовано спірні відносини, суд дійшов висновку про задоволення позову частково.

За змістом частини третьої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Крім того, відповідно до положень частини третьої статті 4 Закону України "Про судовий збір" під час подання адміністративного позову майнового характеру сплачується 10 відсотків розміру ставки судового збору. Решта суми судового збору стягується з позивача або відповідача пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимоги.

Відповідач від сплати судового збору звільнений на підставі пункту 21 частини першої статті 5 Закону України "Про судовий збір".

Керуючись статтями 2, 7-11, 69-71, 86, 94, 128, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України,

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 до Лубенської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області про скасування податкових повідомлень-рішень задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Лубенської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області від 13 січня 2015 року №0000062204.

У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.

Стягнути з Державного бюджету України на користь фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1) витрати зі сплати судового збору в розмірі 182 (сто вісімдесят дві) гривні 37 (тридцять сім) копійок.

Стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1) судовий збір в розмірі 3 (три) гривні 28 (двадцять вісім) копійок на розрахунковий рахунок 31213206784002, код класифікації доходів бюджету 22030001, одержувач коштів - УДКСУ у м. Полтаві Полтавської області, код ЄДРПОУ 38019510, банк одержувача - ГУДКСУ у Полтавської області, код МФО банку 831019.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання її копії з одночасним надісланням копії апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції.

Суддя О.О. Кукоба