Ухвала суду № 43593316, 25.03.2015, Одеський апеляційний адміністративний суд

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 березня 2015 р.м.ОдесаСправа № 2-а-3462/12/2170

Категорія: 8.3.3 Головуючий в 1 інстанції: Бездрабко О.І.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого: судді Домусчі С.Д.

суддів: Кравця О.О., Романішина В.Л.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Херсоні Херсонської області Державної податкової служби на постанову Херсонського окружного адміністративного суду 18 вересня 2012 року по справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Мельхіор-Агро» до Державної податкової інспекції у м. Херсоні Херсонської області Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень-рішень про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість та застосування штрафних санкцій, -

ВСТАНОВИВ:

ДПІ у м. Херсоні Херсонської області Державної податкової служби подала апеляційну скаргу на постанову Херсонського окружного адміністративного суду 18 вересня 2012 року, в якій просить скасувати оскаржену постанову та ухвалити нову, якою відмовити у задоволенні адміністративного позову в повному обсязі.

Постановою від 18 вересня 2012 року, ухваленою у відкритому судовому засіданні, Херсонський окружний адміністративний суд в повному обсязі задовольнив адміністративний позов ТОВ «Мельхіор-Агро» до Державної податкової інспекції у м. Херсоні Херсонської області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення відповідача від 07 лютого 2012 року № 0001022301 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість у загальному розмірі 40 526,25 грн. (32 421 грн. за основним платежем, 8 105,25 грн. - за штрафними санкціями) та про скасування податкового повідомлення-рішення відповідача від 14 лютого 2012 року № 0001252301 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 8 105,25 за штрафними санкціями.

Вимоги апеляційної скарги апелянт обґрунтовує тим. що суд першої інстанції допустив порушення норм матеріального права. При цьому доводи апеляційної скарги дублюють висновки акту перевірки та письмових заперечень податкового органу на адміністративний позов.

ТОВ «Мельхіор-Агро» письмових заперечень на апеляційну скаргу не надало.

Ухвалюючи постанову про задоволення адміністративного позову суд першої інстанції встановив, що податковим органом в період з 06 по 11 січня 2012 року проведена документальна позапланова виїзна перевірка ТОВ «Мельхіор-Агро» з питання дотримання вимог податкового законодавства при взаєморозрахунках з ТОВ «ТД «Палладіум» за червень, липень 2011 року.

За результатами проведеної перевірки складений акт від 23 січня 2012 року № 225/23-2/34370123, яким податковим органом встановлено порушення:

1) ч. 1-5 ст. 203, ч. 1-2 ст. 215, ч.1 ст. 216, 662, 655, 656 ЦК України, в частині недодержання вимог зазначених норм в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними, по правочинах, здійснених ТОВ «Мельхіор-Агро» при придбанні товарів у постачальника ТОВ «ТД «Палладіум» у червні, липні 2011 року, внаслідок чого зменшенню підлягають податкові зобов'язання з податку на додану вартість у червні, липні 2011 року в межах податкового кредиту (по ланцюгу постачання від ТОВ «ТД «Палладіум»);

2) п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3, п.1 98.6 ст. 198 ПК України, внаслідок чого завищено податковий кредит з податку на додану вартість у червні 2011 року на суму ПДВ 123 199,94 грн., у липні 2011 року на суму ПДВ 124 787,33 грн.;

3) п. 185.1 ст. 185, п. 187.1 ст. 187, п. 198.1 ст. 198, п. 198.3 ст. 198, п. 198.6 ст. 198 ПК України, в результаті чого завищено від'ємне значення з податку на додану вартість у червні 2011 року на суму ПДВ 2 632 грн., у липні 2011 року занижено позитивне значення з податку на додану вартість, що призвело до заниження суми податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет у липні 2011 року на суму ПДВ 32 421 грн.

Суд першої інстанції встановив, що під час проведення перевірки податковим органом використаний акт перевірки ТОВ ТД «Палладіум» від 21.12.2011 р. № 91/15-2/36672180 «Про неможливість підтвердження факту реального здійснення господарських операцій ТОВ «ТД «Палладіум» за червень-липень 2011 року», який містить висновок про відсутність факту реального здійснення господарської діяльності «ТОВ «Торговий дім «Палладіум» внаслідок відсутності зареєстрованих транспортних засобів, відсутності основних фондів, внаслідок наявності тільки двох працюючих осіб у штаті, внаслідок формування податкового кредиту з ПДВ у червні 2011 року від ТОВ «ТД «Брокбізнесцентр» (яке звітності за червень 2011 року не подавало), у липні 2011 року - від ТОВ « 7 Небо» (якому актом від 25.11.2011 р. № 362/2306/37289879 «згорнуто» податковий кредит). Також податковий орган посилається на те, що Свідоцтво платника ПДВ ТОВ «ТД «Палладіум» анульовано 14.11.2011 року.

Перевіряючи доводи сторін, суд першої інстанції встановив, що між позивачем і ТОВ «ТД «Палладіум» укладений договір від 05 травня 2011 р. №05/05-1/24 на поставку нафтопродуктів. Предметом договору визначено: Постачальник (в особі директора ТОВ «ТД «Палладіум» ОСОБА_1.) зобов'язується передати дизельне пальне у власність Покупця (в особі директора ТОВ «Мельхіор-Агро» ОСОБА_2), а Покупець зобов'язується прийняти та оплатити товар на умовах договору. Асортимент, кількість, ціна та умови поставки товару узгоджуються сторонами в додаткових угодах, які є невід'ємною частиною договору. Якість товару, який належить передачі по договору, повинна відповідати ДСТУ ТУ для даного виду товару, підтверджуватися паспортом якості заводу-виробника і відповідати показникам, які в ньому вказані. Поставка товару здійснюється на наступних базових умовах (правила "Инкотермс" в редакції 2000 р.), 1.5.2. при навантаженні на автомобільний транспорт, наданий постачальником, "СРТ місце призначення"; 1.5.3. при навантаженні на автомобільний транспорт, наданим покупцем, "РСА назва місця призначення".

В акті перевірки від 23.01.2012 р. № 225/23-2/34370123 відображено, що позивач надав до перевірки паспорт продукції, сертифікат відповідності, свідоцтво про визнання щодо якості поставленого дизельного пального. Поставка товару оформлена видатковими та податковими накладними, оплата проведена у повному обсязі у безготівковому порядку, що підтверджено матеріалами справи та не заперечувалось відповідачем при розгляді справи.

Також суд першої інстанції допитав у якості свідка керівника ТОВ «ТД «Палладіум» ОСОБА_1, який пояснив суду, що працює керівником підприємства із квітня 2010 р. по сьогодні. Підприємство займалось оптовою торгівлею ПММ. Підприємство до листопада 2011 р. наймало складські приміщення та утримувало двох найманих працівників. Із ТОВ «Мельхіор-Агро» співпрацювали тривалий час, зокрема травень-листопад 2011 р., поставляли дизельне пальне на підставі угоди, оплата проводилась у безготівковому порядку, перевезення товару здійснювалось за рахунок покупця ТОВ «Мельхіор-Агро».

Оскільки перевезення дизельного палива здійснювалось на підставі угоди, укладеної ТОВ «Мельхіор-Агро» із ФОП ОСОБА_3, суд першої інстанції допитав у якості свідка ОСОБА_3, який пояснив суду, що він є суб'єктом підприємницької діяльності та надає послуги із перевезення вантажів. Із позивачем співпрацює декілька років. Для ТОВ «Мельхіор-Агро» на підставі угоди перевозив паливо-мастильні матеріали власним транспортом із м. Херсона по Херсонській області. Також свідок надав суду копії свідоцтв про реєстрацію транспортних засобів - вантажних паливоцистерн із причепами. ФОП ОСОБА_3 повідомив, що він має 5 осіб найманих працівників, які працюють у нього із 2007 року, надав копії довідок про трудові відносини та трудових договорів. Перевезення здійснювали від ТОВ «ТД «Палладіум», як перевізник завжди отримував товарно-транспортні накладні.

Суд першої інстанції встановив, що показання свідків підтверджені матеріалами справи: копіями договору про поставку нафтопродуктів ТОВ «ТД «Палладіум» позивачу, копіями договору із ФОП ОСОБА_3 про надання транспортних послуг, копіями актів виконаних робіт, копіями видаткових та податкових накладних, копіями товарно-транспортних накладних, доказами подальшої реалізації придбаного товару позивачем, що підтверджує той факт, що поставлений товар використаний у господарській діяльності позивача.

При цьому суд першої інстанції зауважив, що податковий орган, заперечуючи проти позову, не надав належних доказів на підтвердження того, що інформація, яку містять первинні бухгалтерські документи, не відповідає дійсності, а також на підтвердження того, що позивач отримував податкову вигоду з порушенням приписів податкового законодавства. Не надав доказів і на підтвердження того, що позивач діяв без належної обачності й обережності і йому мало бути відомо про порушення, які допускали його контрагенти та, що без участі покупця податкова вигода не може бути одержана. Водночас в акті перевірки не спростовується факт того, що суми податку на додану вартість внесені позивачем до реєстру отриманих податкових накладних від вказаного контрагента, включені до складу податкового кредиту відповідного податкового періоду, відображені у реєстрах отриманих податкових накладних, та відповідають даним податкової декларації з податку на додану вартість.

За таких обставин суд першої інстанції дійшов висновку, що позивачем до податкового кредиту віднесені лише витрати по сплаті податку, які підтверджені податковими накладними, а факт того, що ТОВ «ТД «Палладіум», на момент здійснення поставок позивачу, мало право на виписку податкових накладних і було зареєстровано платником податку на додану вартість, не заперечується податковим органом.

Так само не заперечується відповідачем і той факт, що ТОВ «ТД «Палладіум» зареєстроване в ЄДР юридичною особою, щодо нього відсутні записи про відсутність його за місцезнаходженням на момент здійснення поставок позивачу.

Сторони, належним чином повідомлені про час та місце апеляційного розгляду справи, у судове засідання не з'явились, у зв'язку з чим, відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 197 КАС України справа розглянута в порядку письмового провадження.

Заслухавши суддю доповідача, розглянувши та обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права в межах доводів апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга не може бути задоволена.

Апеляційний суд встановив, що суд першої інстанції повно та всебічно дослідив та оцінив обставини справи, надані сторонами докази, правильно визначив правову природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює.

Податкове повідомлення-рішення від 07 лютого 2012 року № 0001022301 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість у загальному розмірі 40 526,25 грн. (32 421 грн. за основним платежем, 8 105,25 грн. - за штрафними санкціями) та податкове повідомлення-рішення відповідача від 14 лютого 2012 року № 0001252301 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 8 105,25 за штрафними санкціями, прийняті податковим органом на підставі акту від 23 січня 2012 року № 225/23-2/34370123 документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Мельхіор-Агро» з питання дотримання вимог податкового законодавства при взаєморозрахунках з ТОВ «ТД «Палладіум» за червень, липень 2011 року.

Висновки акту документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Мельхіор-Агро» від 23 січня 2012 року № 225/23-2/34370123 ґрунтуються на висновках, викладених в акті перевірки ТОВ «ТД «Палладіум» від 21.12.2011 р. № 91/15-2/36672180 «Про неможливість підтвердження факту реального здійснення господарських операцій ТОВ «ТД «Палладіум» за червень-липень 2011 року».

Апеляційний суд встановив, що як акт перевірки позивача, як письмові заперечення на адміністративний позов так і апеляційна скарга обґрунтовані висновками які містяться в Акті перевірки ТОВ «ТД «Палладіум» від 21.12.2011 р. № 91/15-2/36672180 про відсутність факту реального здійснення господарської діяльності ТОВ «Торговий дім «Палладіум» внаслідок відсутності зареєстрованих транспортних засобів, відсутності основних фондів, внаслідок наявності тільки двох працюючих осіб у штаті, внаслідок формування податкового кредиту з ПДВ у червні 2011 року від ТОВ «ТД «Брокбізнесцентр» (яке звітності за червень 2011 року не подавало), у липні 2011 року - від ТОВ « 7 Небо» (якому актом від 25.11.2011 р. № 362/2306/37289879 «згорнуто» податковий кредит). Також податковий орган посилається на те, що Свідоцтво платника ПДВ ТОВ «ТД «Палладіум» анульовано 14.11.2011 року.

При цьому апеляційний суд не приймає ці доводи апелянта, та погоджується з висновками суду першої інстанції, що висновки податкового органу про порушення позивачем вимог податкового законодавства, спростовані матеріалами справи (договорами про поставку нафтопродуктів, про надання транспортних послуг, податковими та видатковими накладними, ТТН, актами приймання-передачі нафтопродуктів, актами здачі-приймання виконаних робіт, довіреностями на отримання цінностей (товару), показаннями свідків, обставинами, що зазначені в акті перевірки позивача від 23 січня 2012 року № 225/23-2/34370123, про отримання товару, його сплату та використання у господарській діяльності, наявності реєстрації податкових накладний у відповідних реєстрах отриманих та виписаних податкових накладних, наявністю у позивача та ТОВ «Торговий дім «Палладіум» статусу платників ПДВ на час виникнення господарських правовідносин.

При цьому доводи податкового органу, який заперечував проти позову та оскаржує судове рішення, ґрунтуються на припущеннях та не підтверджені належними, допустимими доказами, про що неодноразово зазначав Верховний Суд України у своїх судових рішеннях (від 11 жовтня 2006 року у справі № 21-593во06, від 11 грудня 2007 року в справі № 21-1376во06, від 09 вересня 2008 року в справі № 21-500во08, від 01 червня 2010 року в справі № 21-573во10, від 31 січня 2011 року в справі № 21-47а10), висловлюючи свою правову позицію, що порушення податкової дисципліни контрагентами, не може тягнути відповідальність для платника податків та обмежувати його у праві на включення сплачених сум ПДВ до складу податкового кредиту, оскільки відповідальність за порушення законодавства несе порушник, а не третя особа яка виконала всі передбачені законом умови щодо включення цих сум ПДВ до складу податкового кредиту.

Оскільки матеріалами справи підтверджена правомірність дій позивача щодо формування податкового кредиту з ПДВ у червні липні 2011 року та визначення розміру податкового зобов'язання з ПДВ, з урахуванням приписів пп. 16.1.2-16.1.4 п. 16.1 ст. 16, п.57.4 ст.57, п. 185.1 ст. 185, п. 187.1 ст. 187, п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 ПК України, ч. 2, ч. 4 ст. 71 КАС України, апеляційний суд погоджується з висновками суду першої інстанції щодо наявності правових підстав для скасування оскаржених податкових повідомлень-рішень.

Також апеляційний суд зазначає, що постановою суду Херсонського окружного адміністративного суду від 15 червня 2012 року по справі № 2-а-1466/12/2170 (ЄДРСР № 25138943), залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 19 грудня 2014 року (ЄДРСР № 41978633), по яким відмовлено у відкритті касаційного провадження (ЄДРСР № 42627594), встановлений факт реальності господарський правовідносин між ТОВ «Мельхіор-Агро» та ТОВ «Торговий дім «Палладіум» за договором поставки № 05/05-1/24 від 05 травня 2011 року, який також був предметом податкової перевірки по цій справі (а.с. 18 зворот, 39-41).

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції.

Апеляційний суд дійшов висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права, у зв'язку з чим, відповідно до ст. 200 КАС України, апеляційна скарга має бути залишена без задоволення, а оскаржена постанова - без змін.

Керуючись ст. ст. 2, 11, 69-71, 195, п. 2 ч. 1 ст. 197, п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. ст. 200, 206, 211, 212, ч. 5 ст. 254 КАС України, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Херсоні Херсонської області Державної податкової служби залишити без задоволення.

Постанову Херсонського окружного адміністративного суду 18 вересня 2012 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий: суддя С.Д Домусчі

суддя О.О.Кравець

суддя В.Л.Романішин