Постанова № 43590004, 14.04.2015, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14.04.2015 р. № 820/15223/14

Харківський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого - судді Самойлової В.В.

за участю секретаря судового засідання - Таранової О.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові адміністративну справу за позовом Публічного акціонерного товариства "ОТП Банк" в особі Регіонального відділення в м. Харкові до Ленінського відділу державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції про скасування постанови,

встановив:

Позивач звернувся до належного суду з адміністративним позовом, в якому просить скасувати постанову Ленінського відділу державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції від 24 липня 2014 року у ВП № 43562495 про повернення йому виконавчого документа (виконавчого напису нотаріуса Харківського міського нотаріального округу Чуприна Г.О. від 20.05.2014 року, зареєстрованого в реєстрі за № 1486, про звернення стягнення на майно ОСОБА_2.

Позивач обґрунтовує свої вимоги наступним чином.

Так, оскаржувана постанова прийнята без з'ясувавши усіх обставин та всупереч вимогам діючого законодавства, чим відповідач порушив його права та інтереси, що є підставою для задоволення адміністративного позову.

Представник позивача за довіреністю Дубровська Г.В. позовні вимоги підтримала в повному обсязі та просила про їх задоволення.

Представник відповідача за довіреністю Биченко А.О. проти позову заперечував, посилаючись на те, що при прийнятті оскаржуваної постанови, орган виконавчої служби діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, у зв'язку з чим у задоволені позову просить відмовити.

Заслухавши представників сторін, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд вважає, що позов підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Встановлено, що в провадженні Ленінського відділу державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції знаходилось виконавче провадження № 43562495 з виконання виконавчого напису нотаріуса Харківського міського нотаріального округу Чуприна Г.О. від 20.05.2014 року, зареєстрованого в реєстрі за № 1486, про звернення стягнення на майно ОСОБА_2.

24 липня 2014 року державним виконавцем Ленінського відділу державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції була винесена постанова про повернення даного виконавчого документа стягувачу, з підстав того, що стосовно нерухомого майна - квартири за адресою: АДРЕСА_1 встановлена заборона щодо звернення стягнення згідно Закону України "Про мораторій на стягнення з майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті".

З наведеним суд не погоджується та при вирішенні даного спору враховує наступні обставини та нормативні положення.

Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України "Про мораторій на стягнення з майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті", не може бути примусово стягнуте (відчужене без згоди власника) нерухоме житлове майно, яке вважається предметом застави згідно із статтею 4 Закону України "Про заставу" та/або предметом іпотеки згідно із статтею 5 Закону України "Про іпотеку", якщо таке майно виступає як забезпечення зобов'язань громадянина України (позичальника або майнового поручителя) за споживчими кредитами, наданими йому кредитними установами - резидентами України в іноземній валюті, та за умови, що:

- таке нерухоме житлове майно використовується як місце постійного проживання позичальника/майнового поручителя або є об'єктом незавершеного будівництва нерухомого житлового майна, яке перебуває в іпотеці, за умови, що у позичальника або майнового поручителя у власності не знаходиться інше нерухоме житлове майно.

Таким чином суд зазначає, що з оскаржуваної постанови не вбачається, чи з'ясовувались державним виконавцем обов'язкові відомості для застосування п. 9 ч. 1 ст. 47 ЗУ "Про виконавче провадження", а саме:

- чи виступає майно (квартира за адресою: АДРЕСА_1) як забезпечення зобов'язань саме за споживчим кредитом та чим це підтверджується;

- чи використовується дана квартира як місце постійного проживання позичальника і на підставі чого державний виконавець дійшов такого висновку;

- чи знаходиться у позичальника (боржника) у власності інше нерухоме майно.

Згідно до п. З ч. З ст. 11 ЗУ "Про виконавче провадження" державний виконавець у процесі здійснення виконавчого провадження має право з метою захисту інтересів стягувача одержувати безоплатно від органів, установ, організацій, посадових осіб, сторін та учасників виконавчого провадження необхідні для проведення виконавчих дій пояснення, довідки та іншу інформацію, у тому числі конфіденційну.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЗУ "Про виконавче провадження" для з'ясування та роз'яснення питань, що виникають під час здійснення виконавчого провадження і потребують спеціальних знань, державний виконавець з власної ініціативи або за заявою сторін призначає своєю постановою експерта або спеціаліста (у разі необхідності - кількох експертів або спеціалістів), а для оцінки майна - суб'єктів оціночної діяльності - суб'єктів господарювання

Відповідно до ч. З ст. 13 ЗУ "Про виконавче провадження" експерт або спеціаліст зобов'язаний надати письмовий висновок, а суб'єкт оціночної діяльності - суб'єкт господарювання - письмовий звіт з питань, що містяться в постанові державного виконавця, а також надати усні рекомендації щодо дій, які виконуються за його присутності

Згідно ч. 6 ст. 13 ЗУ "Про виконавче провадження» копії постанови державного виконавця про призначення у виконавчому провадженні експерта, спеціаліста або суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання надсилаються сторонам у триденний строк з дня її винесення.

Враховуючи викладене, суд вважає, що у державного виконавця відсутні були підстави робити висновок: чи виступає заставне майно (квартира за адресою: АДРЕСА_1) як забезпечення зобов'язань за споживчим кредитом чи ні та чи розповсюджується ЗУ "Про мораторій на стягнення з майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті" на правовідносини щодо виконання виконавчого напису № 1486 від 20.05.2014 р. Дані висновки повинні бути зроблені спеціалістами, яких повинен призначити держаний виконавець (ст. 13 ЗУ "Про виконавче провадження"), що ним вчинено не було.

У ч. 2 ст. 71 КАСУ, передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

В даному випадку відповідач не надав належних доказів в обгрунтування законності прийнятого рішення, що є предметом спору у справі.

А від так, суд не може погодитися, що спірне рішення є правомірним.

Виходячи з положення ст. 19 ч. 2 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ч. 1 статті 9 КАСУ суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого: суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 2 ч. 1 КАСУ завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Таким чином, в даному випадку відповідна сторона, як суб'єкт владних повноважень, не дотримала вимоги закону про захист охороняємих прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а тому оскаржуване рішення є протиправним, що дає суду підстави для задоволення адміністративного позову.

Відповідно до ст. 94 КАСУ позивачеві підлягають поверненню судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 73,08 грн.

Керуючись ст. ст. 2, 9, 11, 94, 159, 160, 162, 181 КАСУ, суд, -

постановив:

Позов задовольнити.

Скасувати постанову Ленінського відділу державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції від 24 липня 2014 року у ВП № 43562495 про повернення виконавчого документа (виконавчого напису нотаріуса Харківського міського нотаріального округу Чуприна Г.О. від 20.05.2014 року, зареєстрованого в реєстрі за № 1486, про звернення стягнення на майно ОСОБА_2 Публічному акціонерному товариству "ОТП Банк" в особі Регіонального відділення в м. Харкові.

Стягнути з Державного бюджету України (УДКСУ в Червонозаводському районі міста Харкова, код: 37999628, р/р 31217206784011, МФО 851011) на користь Публічного акціонерного товариства "ОТП Банк" (61003, м. Харків, пров. Банний, буд. 1. м., код ЄДРПОУ: 21685166) судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 73,08 (сімдесят три) грн. 08 коп.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня отримання копії повного тексту постанови.

Повний текст постанови виготовлено 15.04.2015 року.

Суддя Самойлова В.В.