Рішення № 43583741, 09.04.2015, Апеляційний суд Харківської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

___________

Провадження №22-ц/790/2688/15 Головуючий 1 інстанції -

Справа № 615/1287/14-ц СтепаненкоГ.І.

Категорія: договірні Доповідач -Гальянова І.Г.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 квітня 2015 року судова колегія судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Харківської області в складі:

головуючого , судді: Гальянової І.Г.,

суддів: Костенко Т.М.,

Колтунової А.І.,

за участю секретаря: Сватенко Н.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Харкові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на заочне рішення Валківського районного суду Харківської області від 19 грудня 2014 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Альфа-Банк» до ОСОБА_3, третя особа: ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором ,-

ВСТАНОВИЛА :

12 серпня 2014 року представник позивача звернувсь до суду з позовом, в якому просив стягнути з відповідача на його користь заборгованість за кредитним договором № 490080750 від 02 липня 2008 року у розмірі 1 238651,21 грн..

Вимоги обґрунтовував тим, що 02 липня 2008 р. між ЗАТ «Альфа-Банк» , яке на підставі Закону України «Про акціонерні товариства» 19.08.2009 року змінило назву на ПАТ «Альфа Банк» та ОСОБА_4 був укладений кредитний договір №490080750 , за умовами якого Банк надав йому кредит у сумі 35395,42 дол. США та за умовами якого, останній зобов'язується повертати кредит, виплачувати проценти, сплачувати неустойки та інші передбачені платежі в сумі, строки та на умовах, що передбачені Договором та додатком.

Представник позивача зазначає, що з метою забезпечення зобов'язань, між ЗАТ «Альфа-Банк» та ОСОБА_3 укладено договір поруки №490080750-П, згідно умов якого вона зобов'язується відповідати перед Банком за виконання ОСОБА_4 усіх зобов'язань.

Як на підставу своїх вимог представник позивача, з посиланням на умови договору поруки, ст.ст.543 554 ЦК України , вказує на те, що у зв»язку з неналежним виконанням ОСОБА_4 умов зазначеного договору, станом на 15.07.2014 року утворилась зазначена заборгованість, яка складається із заборгованості за тілом кредиту в сумі 15290,34 дол.США, що за курсом НБУ на 15.07.2014 р., складає - 179006,67 грн., за відсотками -7462,94 дол.США, що за курсом НБУ складає - 87369,94 грн., пеня - 83049,47 дол. США, що за курсом НБУ складає - 972274,60 грн., що і змусило звернутись з позовом до суду, та що дає Банку підстави вимагати погашення зазначеного боргу поручителем.

ОСОБА_3 10 вересня 2014 року подала до суду заперечення, в яких просила відмовити в задоволенні позовних вимог та вважати дане заперечення в частині обгрунтувуння пропуску позовної давності-заявою про застосування строку позовної давності. В запереченнях відповідач також посилається на те, що у зв»язку з неможливістю погашати кредит Позичальник на підставі п.2.13. умов кредитного договору про добровільну передачу предмета застави 29.11.2008 року передав позивачу на підставі договору зберігання предмет застави - автотранспортний засіб вартістю 190900,00 грн., що значно перевищує вартість наданих позивачем кредитних коштів та вважає що позичальник цими діями виконав умови договору, у зв»язку з чим є припиненою і порука. Також зазначає, що заборгованість у Позичальника виникла 02.02.2009 року та з цього дня у відповідності доч.1 ст. 261 ЦК України починається перебіг строку позовної давності ( а.с.43-45).

Справу розглянуто судом першої інстанції за відсутності сторін.

Заочним рішення Валківського районного суду від 19 грудня 2014 року вказані позовні вимоги позивача були задоволені в повному обсязі. Суд стягнув з відповідача на користь позивача заборгованість за кредитним договором № 490080750 від 02 липня 2008 року у розмірі 1 238651,21 грн. та вирішив питання щодо розподілу судових витрат у справі.

Ухвалою Валківського районного суду Харківської області від 11.02.2015 року в задоволенні заяви про перегляд зазначеного заочного рішення ОСОБА_3 було відмовлено.

В апеляційній скарзі відповідач просить скасувати вказане рішення суду та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог позивача.

Доводи апеляційної скарги обґрунтовує порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповним з»ясуванням судом обставин, які мають значення для справи, невідповідністю висновків суду обставинам справи та наявним у справі доказам.

Відповідач зазначає, що у суду першої інстанції були відсутні підстави для заочного розгляду справи, а також вказує на порушенням судом першої інстанції порядку проведення попереднього судового засідання, не ознайомлення її з документами, що посвідчують повноваження нового представник.

Відповідач також зазначає, що при ухваленні рішення суд не звернув уваги на те, що договір поруки припинив свою дію, у зв»язку зі збільшенням її відповідальності як поручителя, а саме : збільшення позивачем відсоткової ставку за кредитним договором з 16,99 % до 17,50 % та згоди на таке збільшення відсоткової ставки вона не давала. Відповідач також зазначає, що 29.11.2008 року боржником за кредитним договором ОСОБА_4, у зв»язку з суттєвими змінами валютного ринку було передано Банку основне забезпечення кредиту, автомобіль марки Мазда, 6, 2008 року реєстраційний номер НОМЕР_1 , вартість якого складала 190 900,00 грн. для його подальшої реалізації та погашення заборгованості перед Банком та надана довіреність на представника Банку для здійснення його реалізації, про що вона як поручитель не була повідомлена та згоду на передачу вказаного транспортного засобу вона не надавала, внаслідок чого на її думку також збільшився обсяг її відповідальності, також зазначає на припинення поруки у відповідності до ч.4 ст. 559 ЦК України, посилаючись на те, що право на вимогу щодо погашення кредиту у позивача виникло 02.02.2009 року, з моменту прострочення позичальником щомісячного платежу, а вимогу до неї Банк надіслав 16.07.2014 року, тобто з пропуском встановленого вказаною нормою ЦК шестимісячного строку пред»явлення до неї вимог .

Представник позивача в судове засіданні до суду апеляційної інстанції не з»явився будучи належним чином повідомленим про час та місце розгляду справи, про що свідчить направлена йому телефонограма та поштове повідомлення про вручення судової повістки позивачу ( а.с.107, 115) та не повідомив про причини неявки в судове засідання.

За таких обставин, у відповідності до вимог ч.2 ст. 305 ЦПК України , судова колегія вважає за необхідне розглянути справу за відсутності представника позивача.

Заслухавши доповідь судді, пояснення відповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, судова колегія приходить до висновку про часткове задоволення апеляційної скарги з таких підстав.

Згідно до вимог ч.1 ст. 303 ЦПК України, під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Задовольняючи вказані позовні вимоги позивачу суд виходив з їх доведеності та обгрунтованості.

Однак з такими висновками суду погодитись не можна.

Так, судом першої інстанції встановлено та підтверджено наявними у справі доказами, що 02.07.2008 року між ЗАТ «Альфа-Банк» (далі Банк) та ОСОБА_4 (далі Позичальник) було укладено кредитний договір ( а.с.6, 9).

Як свідчать умови вказаного договору Банк надав Позичальнику кредит в сумі 35395,42 долара США на придбання транспортного засобу, автомобіля марки Мазка, 6, 2008 року випуску, державний номер НОМЕР_1 зі сплатою 16,99 % річних та остаточним повернення кредиту 02.07.2015 року ( пункти 2.1, 2.4).

Судом першої інстанції також встановлено та підтверджено наявними у справі доказами, що з метою забезпечення виконання зобов»язань Позичальника за вказаним кредитним договором , між Банком та ОСОБА_3 02.07.2008 року укладено договір поруки №490080750-П, згідно умов якого, остання поручалась за виконання Боржником обов»язків, що виникають на підставі Основного договору або можуть виникнути на підставі нього в майбутньому, а саме: повернути Банку кредит рівними частками , у термін, визначений Основним договором та додатком 1 до Основного договору , але в будь-якому випадку не пізніше 02.07.2015 року; обов»язок щомісячно сплачувати Банку проценти за користування кредитом у терміни, визначені Основним договором та додатком №1 до Основного договору; обов»язок у випадках, передбачених Основним договором або законодавством України не пізніше 10 днів з дати пред»явлення відповідної вимоги достроково ( до настання термінів або строків повернення, повернути Банку кредит, сплатити відсотки за користування ним і виконати інші обов»язки, що виникають із Основного договору; обов»язок сплатити Банку неустойку (пеню,штрафи) та понад суму неустойки (пені, штрафу) відшкодувати збитки, заподіяні Банку невиконанням або неналежним виконанням Боржником своїх зобов»язань за основним договором ( п.2.1. умов договору).

Згідно до п.5.4. умов вказаного договору поруки, у разі збільшення обсягу відповідальності Боржника за Основним договором передбачена цим Договором порука діє тільки у випадку, якщо Поручитель надасть свою згоду на таке збільшення ( а.с.14).

Матеріали справи також свідчать про те, що 29.11.2008 року на підставі укладеного між Банком та ОСОБА_4 договору зберігання автотранспортного засобу та акту приймання -передачі від 29 листопада 2008 року останній передав Банку зазначений вище автотранспортний засіб на зберігання ( а.с.46-48).

Згідно до вимог ч.1 ст. 559 ЦК України порука припиняється з припиненням забезпеченого нею зобов»язання, а також у разі зміни зобов»язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності.

Відповідно до правової позиції, висловленої Верховним Судом України в постанові від 18 червня 2012 року у справі №6-73цч12, до припинення поруки призводить такі зміни умов основного зобов»язання, без згоди поручителя, які призвели до збільшення обсягу відповідальності останнього. Збільшення відповідальності поручителя внаслідок зміни основного зобов»язання виникає в разі: підвищення розміру процентів, відстрочення виконання, що призводить до збільшення періоду, за який нараховуються проценти за користування чужими грошовими коштами, установлення ( збільшення розміру ) неустойки, встановлення нових умов щодо порядку зміни процентної ставки в бік збільшення тощо. У зобов»язанні, в яких беруть участь поручителі,збільшення кредитної процентної ставки навіть за згодою банку та боржника, але без згоди поручителя або відповідної умови у договорі поруки, не дає підстав покладення на останнього відповідальності за невиконання або неналежне виконання позичальником своїх зобов»язань перед банком.

Згідно до ст. 360-7 ЦПК України вказана постанова Верховного Суду є обов»язковою для всіх судів України.

Як свідчить наданий позивачем розрахунок заборгованості за вказаним кредитним договором, з 01 вересня 2008 року Банком за користування кредитними коштами були підвищені проценти з 16.99 % на 17,50% , тобто було збільшено обсяг відповідальності поручителя ( а.с.16).

При цьому, доказів, які б свідчили, що відповідач як поручитель надавала згоду на таке підвищення процентів за користування кредитом, матеріали справи не містять.

Вказані обставини справи , вимоги норм матеріального та процесуального права свідчать про припинення дії укладеного між сторонами 02.07.2008 року зазначеного договору поруки на підставі ч.1 ст. 559 ЦК України та пункту 5.4. вказаного договору поруки, що виключає відповідальність відповідача як поручителя за неналежне виконання ОСОБА_4 умов зазначеного кредитного договору.

Суд першої інстанції при ухваленні зазначеного заочного рішення на вказані обставини справи , вимоги норм матеріального та процесуального права уваги не звернув та прийшов до помилкового висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача, як поручителя заборгованості за вказаним кредитним договором.

За таких обставин, зачне рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню як таке, що ухвалено судом з порушенням зазначених норм матеріального та процесуального права, при невідповідності висновків суду обставинам справи та наявним у справі доказам ( пункти 3 та 4 ч.1 ст. 309 ЦПК України) з ухвалення у справі нового рішення про відмову позивачу в задоволенні позовних вимог з зазначених вище підстав.

Керуючись ст.ст. 303,309, 316. 317. 319, 218 ЦПК України, судова колегія,-

ВИРІШИЛА :

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити частково.

Скасувати заочне рішення Валківського районного суду Харківської області від 19 грудня 2014 року.

Відмовити Публічному акціонерному товариству «Альфа Банк» в задоволенні позовних вимог до ОСОБА_3, третя особа: ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Рішення суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту його проголошення та може бути оскаржено в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.

Головуючий, суддя:

Судді :