Ухвала суду № 43583740, 08.04.2015, Апеляційний суд Харківської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________

Провадження № 22ц/790/2189/15

Справа № 431/3278/14-ц Головуючий 1 інстанції Форощук О.В.

Категорія: сімейні Доповідач: Сащенко І.С.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 квітня 2015 року судова колегія судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області в складі:

головуючого - Сащенко І.С.

суддів: - Овсяннікової А.І., Бездітко В.М.,

за участю секретаря - Стрельченко В.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Харкові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 в особі представника ОСОБА_4 на рішення Старобільського районного суду Луганської області від 26 грудня 2014 року по справі за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_3 про стягнення додаткових витрат на дитину,-

в с т а н о в и л а:

У жовтні 2014 року ОСОБА_5 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_3 про стягнення додаткових витрат на дитину.

В обґрунтовування свого позову посилалася на те, що вона є матір'ю ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, батьком дитини є ОСОБА_3 Рішенням Старобільського районного суду від 12.05.2010 року з ОСОБА_3 стягнуто аліменти на утримання сина в розмірі 1/4 частки заробітку, починаючи з 20.04.2010 року до повноліття дитини.

ОСОБА_3 крім сплати аліментів другої допомоги не надає, фізичної участі в вихованні сина та догляді під час хвороби не приймає, з сином практично не спілкується. Стан здоров'я сина потребує особливої уваги та значних матеріальних затрат. З грудня 2011 року по теперішній час нею витрачено додатково на лікування сина 5202,61 грн. Крім того, ОСОБА_6 відвідує дитячий садок та платний центр розвитку дитини «Росток». Всього на розвиток дитини було витрачено 2630,40 грн.

Просила суд стягнути з ОСОБА_3 на її користь фактично понесені додаткові витрати на утримання дитини в розмірі 7833,61 грн. та судові витрати.

Позивачка ОСОБА_5 та її представник в судовому засіданні позовні вимоги підтримали в повному обсязі.

Відповідач ОСОБА_3 та його представник в судовому засіданні позовні вимоги не визнали.

Рішенням Старобільського районного суду Луганської області від 26 грудня 2014 року позовні вимоги ОСОБА_5 задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_3 на користь позивачки фактично понесені додаткові витрати на утримання малолітнього сина - ОСОБА_5 у розмірі 2547,97 грн. В іншій частині позовних вимог відмовлено.

В апеляційній скарзі відповідач в особі свого представника просить рішення суду першої інстанції змінити та відмовити в задоволенні позовних вимог ОСОБА_5 в повному обсязі. Посилається на порушення судом норм матеріального та процесуального права. Зазначає, що за наявними у справі документами неможливо встановити логічний зв'язок між фіскальними чеками на ліки та потребами малолітнього сина сторін.

Колегія суддів, вислухавши суддю - доповідача, пояснення з'явившихся осіб, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги вважає, що скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Відповідно до вимог ст. ст. 213, 214 ЦПК України рішення повинно бути законним та обґрунтованим та відповідати на питання: чи мали місце обставини, якими обґрунтовувались вимоги та заперечення, якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Задовольняючи частково позов ОСОБА_5 суд першої інстанції виходив з того, що позивачка, крім щоденних витрат на утримання та виховання дитини, понесла додаткові витрати, що викликані особливими обставинами, пов'язаними з хворобою дитини та її розвитком.

Вказаний висновок суду першої інстанції судова колегія апеляційного суду вважає вірним.

Встановлено, що ОСОБА_3 та ОСОБА_5 перебували в шлюбі, який згідно до копії свідоцтва про розірвання шлюбу, було розірвано 12.01.2010 року (а.с.8).

Відповідно до свідоцтва про народження ОСОБА_5 та ОСОБА_3 є батьками ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Рішенням Старобільського районного суду Луганської області від 12.05.2010 року з ОСОБА_3 було стягнуто аліменти на утримання дитини в розмірі ? частини усіх видів заробітку щомісяця, починаючи з 20.04.2010 року до повноліття дитини, але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Відповідно до ст. 180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Згідно з ч. 1 ст. 185 СК України той з батьків, з кого присуджено стягнення аліментів на дитину, а також той з батьків, до кого вимога про стягнення аліментів не була подана, зобов'язані брати участь у додаткових витратах на дитину, що викликані особливими обставинами (розвитком здібностей, хворобою, каліцтвом тощо).

У пункті 18 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» від 15 травня 2006 року №3 зазначено, що до передбаченої ст. 185 СК України участі в додаткових витратах на утримання дитини, викликаних особливими обставинами (розвитком її здібностей, хворобою, каліцтвом тощо), можна притягати лише батьків. Окрім того відповідно до ч.2 ст.185 СК України додаткові витрати на дитину можуть фінансуватися наперед або покриватися після їх фактичного понесення разово, періодично або постійно.

Розмір додаткових витрат повинен визначатися залежно від передбачуваних або фактично понесених витрат на дитину. Доказами, що підтверджують наявність особливих обставин, що спричинили додаткові витрати на дитину, можуть бути документи, які свідчать про витрати на інструменти, призначені для розвитку здібностей дитини, або документи, що підтверджують необхідність здійснення додаткових витрат на лікування дитини.

Посилання ОСОБА_3 в апеляційній скарзі та його представника в судовому засіданні апеляційної інстанції на те, що факт понесених позивачкою витрат не доведений, а за наявними у справі документами неможливо встановити логічний зв'язок між фіскальними чеками на ліки та потребами малолітнього сина сторін судовою колегією не приймаються.

Згідно зі ст. ст. 59, 60 ЦПК України доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.

При цьому кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Обставини, які мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Доказування по цивільній справі, як і судове рішення не може ґрунтуватися на припущеннях.

Матеріали справи містять копії довідок з медичних закладів, виписок з медичної картки хворого, що підтверджують наявність особливих обставин, що спричинили необхідність додаткових витрат, а саме - витрат на лікування (а.с.10-14, 45-46). Окрім того, позивачкою надані копії товарних чеків та квитанцій, що свідчать про фактично понесені нею витрати на лікування дитини, а також на розвиток дитини, а саме оплата послуг Центру розвитку дитини «Росток».

Доказів на підтвердження того, що придбані позивачкою медичні засоби та вироби не були призначені для лікування малолітнього ОСОБА_6, чи він не відвідував Центру розвитку дитини «Росток» відповідачем та його представником не надано.

Судова колегія при вирішенні спору щодо стягнення додаткових витрат на утримання дитини керується принципами Декларації прав дитини від 20 листопада 1959 року, відповідно до яких дитині мають належати права на здоровий ріст та розвиток, належне харчування, житло, розваги, медичне обслуговування, отримання освіти. Найкраще забезпечення інтересів дитини щодо її розвитку, освіти та навчання має бути керівним принципом для батьків.

Доводи апеляційної скарги висновків, викладених у рішенні суду не спростовують.

Згідно з ч. 1 ст. 308 ЦПК України апеляційний суду відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Рішення в частині відмови у стягненні інших додаткових витрат ( коштів на придбання іграшок та оплату за відвідування дитячого садка ) сторонами не оскаржувалося, судовою колегією не переглядалося.

Керуючись ст.ст. 301, 303, 304, п.1 ч.1 ст. 307, ст. 308, 313, 314, 315, 317, 319, 324 ЦПК України, колегія суддів, -

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 в особі представника ОСОБА_4 - відхилити.

Рішення Старобільського районного суду Луганської області від 26 грудня 2014 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, однак може бути оскаржена безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий

Судді