Ухвала суду № 43582884, 15.04.2015, Апеляційний суд Івано-Франківської області

Справа № 344/1052/15-ц

Провадження № 22-ц/779/936/2015

Категорія 27

Головуючий у 1 інстанції Хоростіль Р. В.

Суддя-доповідач Горблянський Я.Д.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 квітня 2015 року м. Івано-Франківськ

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:

головуючого Горблянського Я.Д.

суддів: Матківського Р.Й., Фединяка В.Д.

секретаря Капущак С.В.

за участю: позивача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Фінансова ініціатива» про повернення банківського вкладу та відшкодування втраченої вигоди,- за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Фінансова ініціатива» на рішення Івано-Франківського міського суду від 26 лютого 2015 року,-

в с т а н о в и л а :

В січні 2015 року ОСОБА_2 звернувся в суд з позовними вимогами, які змінив та доповнив під час розгляду справи, зазначивши, що 26.09.2014 року уклав з ПАТ КБ «Фінансова ініціатива» договір №348275 банківського вкладу в розмірі 139125 грн. з виплатою 26,5 відсотків річних терміном до 30.11.2014 року. Незважаючи на взяті на себе зобов'язання, після спливу строку розміщення вкладу, відповідач не повернув суму вкладу та нараховані згідно договору проценти на неодноразові вимоги позивача. Тому позивач просив стягнути з ПАТ КБ «Фінансова ініціатива» на його користь 149353,02 грн. боргу, з яких - 139125грн. основного неповернутого банківського вкладу, відсотки, три проценти річних від загальної простроченої суми, інфляційні втрати, суму яких перерахувати на день ухвалення рішення, та на користь держави - 3672,23 грн., з яких 2076,16 грн. податок до державного бюджету від пасивних доходів фізичних осіб, 80,97 грн. - військового збору та 1515,10 грн. - судового збору, припинити дію (розірвати) договір №10-в-38-247 про відкриття поточного рахунку та обслуговування спеціального платіжного засобу від 07.07.2012 року.

Рішенням Івано-Франківського міського суду від 26.02.2015 року позов задоволено частково. Стягнуто з ПАТ КБ «Фінансова ініціатива» на користь ОСОБА_2 заборгованість за договором банківського вкладу №348275 від 26.09.2014 року у розмірі 149353 грн.02 коп. В решті позовних вимог відмовлено.

Не погодившись з рішенням суду, вважаючи його таким, що ухвалене з порушенням ст.ст.212,213 ЦПК України та 1058,1066 ЦК України, без з'ясування судом обставин справи, за висновків, які не відповідають обставинам справи, представник ПАТ КБ «Фінансова ініціатива», подав апеляційну скаргу.

Зазначає, що згідно п.4.2 договору банківського вкладу №348275 від 26.09.2014 року остаточний розрахунок банку з вкладником здійснюється у безготівковій формі шляхом перерахування на власний поточний рахунок вкладника. Датою повернення вкладу визначено 30.11.2014 року, так як 30.11.2014 був неробочий день, повернення суми вкладу згідно договору відбулось у перший наступний робочий день, тобто 01.12.2014 року. Проценти в розмірі 343,43 грн. також були зараховані на рахунок вкладника, згідно розділу 2 Договору. А тому вважає, що умови договору виконані в повному обсязі.

Починаючи з 01.12.2015 року кошти позивача знаходяться на його поточному рахунку з використанням спеціального платіжного засобу, який відкривається і обслуговується на підставі договору банківського рахунку, який укладено з позивачем.

Вказує, що нарахування 26,5 % річних є необґрунтованим, оскільки договір банківського вкладу на підставі якого було нараховано ці відсотки вже завершив свою дію.

Просить оскаржуване рішення скасувати та ухвалити нове, яким в задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Представник апелянта в судове засідання не прибув, хоча належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи, про причини неявки суду не повідомив, додаткових доказів, крім тих, які знаходяться у справі, суду не надав. Тому апеляційну скаргу слід розглянути у його відсутності.

Перевіривши матеріали справи, вислухавши пояснення позивача, колегія суддів приходить до висновку про відхилення апеляційної скарги ПАТ КБ «Фінансова ініціатива» з наступних підстав.

Відповідно до ст.213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обгрунтованим.

Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом.

Обгрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно вимог ст. 214 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин; чи слід позов задовольнити або в позові відмовити; як розподілити між сторонами судові витрати; чи є підстави допустити негайне виконання судового рішення; чи є підстави для скасування заходів забезпечення позову.

Даним вимогам законодавства оскаржуване рішення відповідає.

Задовольняючи частково позов, та стягуючи з ПАТ КБ «Фінансова ініціатива» на користь ОСОБА_2 неповернутий банківський вклад, нараховані відсотки, три відсотки річних та інфляційні втрати розраховані на день подачі позову, суд виходив з того, що банк порушив умови договору банківського вкладу, чим позбавив позивача права вільно володіти та користуватись належними йому грошовими коштами.

Такий висновок суду відповідає нормам матеріального та процесуального законодавства.

Згідно з ч. 1 ст. 1058 ЦК України за договором банківського вкладу (депозиту) одна сторона (банк), що прийняла від другої сторони (вкладника) або для неї грошову суму (вклад), що надійшла, зобов'язується виплачувати вкладникові таку суму та проценти на неї або дохід в іншій формі на умовах та в порядку, встановлених договором.

Згідно з ч. 1 ст. 1060 ЦК України договір банківського вкладу укладається на умовах видачі вкладу на першу вимогу (вклад на вимогу) або на умовах повернення вкладу зі спливом встановленого договором строку (строковий вклад).

Судом встановлено, що 26.09.2014 року між ОСОБА_2 та ПАТ КБ «Фінансова ініціатива» укладено договір №348275 банківського вкладу на суму 139125 грн. з процентною ставкою 26,5 відсотків річних на строк до 30.11.2014 року.

Згідно п. 3.1.4. договору від 26.09.2014 року банк зобов'язується повернути повністю вклад та нараховані проценти у «Дату повернення», зазначену у п.2 цього договору, шляхом перерахування на власний поточний (з використанням СПЗ) рахунок вкладника, відкритий у банку на підставі письмової заяви вкладника, підтвердивши повернення вкладу та нарахованих процентів видачею належним чином оформленої квитанції банку та/або виписки депозитного рахунку.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 звертався до ПАТ КБ «Фінансова ініціатива» з заявою від 27.11.2014 року про відмову від можливості продовження строку вкладу, від 01.12.2014 року - про закриття поточного рахунку та видачу залишку коштів готівкою, та з вимогою від 21.01.2015 року - про повернення банківського вкладу, яка залишилась без задоволення.

З виписки по рахунку ОСОБА_2 вбачається, що сума вкладу та нараховані відсотки 01.12.2014 року були переведені на його поточний рахунок, відкритий відповідно до умов договору №10-в/38-247від 07.07.2012 року.

Статтею 1074 ЦК України передбачено, що обмеження прав клієнта щодо розпорядження грошовими коштами, що знаходяться на його рахунку, не допускається, крім випадків обмеження права розпорядження рахунком за рішенням суду у випадках, встановлених законом.

А тому твердження представника відповідача про те, що перерахування грошових коштів на рахунок вкладника є належним виконанням зобов'язання суперечать вимогам закону, так як з моменту закінчення дії договору фактично кошти позивачу повернуті не були.

Відповідно до змісту ст. ст. 526 та 1058 ЦК України зобов'язання банку з повернення вкладу за договором банківського вкладу (депозиту) вважається виконаним з моменту повернення вкладу вкладнику готівкою або надання іншої реальної можливості отримати вклад та розпорядитися ним на свій розсуд (наприклад, перерахування на поточний банківський рахунок вкладника в цьому самому банку, з якого вкладник може зняти кошти чи проводити ними розрахунки за допомогою платіжної банківської картки).

У разі перерахування коштів на поточний банківський рахунок вкладника в цьому самому банку, але ненадання вкладнику можливості використання цих коштів, зобов'язання банку з повернення вкладу не є виконаним і до банку слід застосувати відповідальність за порушення грошового зобов'язання, яка передбачена ч. 2 ст. 625 ЦК України (постанова ВСУ від 25 грудня 2013 р. у справі № 6-140цс13).

Відповідно до частини п'ятої статті 1061 ЦК України проценти на банківський вклад нараховуються від дня, наступного за днем надходження вкладу у банк, до дня, який передує його поверненню вкладникові або списанню з рахунка вкладника з інших підстав.

Враховуючи встановлені обставини, суд приходить до переконання, що ПАТ КБ «Фінансова ініціатива» порушило умови договору, прострочивши виконання грошового зобов'язання, тим самим позбавило позивача права вільно володіти та користуватися належними йому грошовими коштами, що має наслідком стягнення з банку основної суми вкладу, нарахованих відсотків та застосування до банку відповідальності в формі нарахування трьох процентів річних та інфляційних втрат.

Згідно розрахунку наданого позивачем тіло банківського вкладу складає 139125 грн., несплачені відсотки від тіла банківського вкладу за період з 26.11.2014 року по 30.11.2014 року - 343,43 грн., відсотки з 30.11.2014 року по 27.01.2015 року - 4809,01 грн., три проценти річних від простроченої суми з закінчення дії договору до дня подачі позову - 545,76 грн., інфляційні втрати за період з дня закінчення дії договору до дня подачі позову - 4529,82 грн., а всього 149353,02 грн.

Зважаючи на зазначене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції, обґрунтовано прийшов до висновку про порушення зобов'язання банком та стягнення на користь позивача розрахованої відповідно до умов договору та вимог законодавства вказаної суми заборгованості.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції ухвалено з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а доводи апеляційної скарги не спростовують його законності і обґрунтованості.

Підстав для скасування даного рішення і ухвалення нового рішення колегія суддів не вбачає.

На підставі наведеного та керуючись ст. ст.303,307,308,313-315,317 ЦПК України, колегія суддів,-

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Фінансова ініціатива» - відхилити.

Рішення Івано-Франківського міського суду від 26 лютого 2015 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, однак може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Судді: Я.Д. Горблянський

Р.Й. Матківський

В.Д. Фединяк